Постанова № 19463494, 04.10.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0270/3968/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Захаріяш Ользі Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : Овсюк Наталії Євгенівни

відповідача : Антощука Володимира Дмитровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна"

до: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області

про: визнання неправомірними дій

ВСТАНОВИВ :

25 серпня 2011 року Приватне сільськогосподарське підприємство «Україна» (ПСП «Україна», Підприємство) звернулося в суд з позовом до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області (КРУ у Вінницькій області), Управління агропромислового розвитку Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області (УАР Тиврівська РДА, Управління) про

1) визнання неправомірними дій, стосовно визнання в акті ревізії фінансово-господарської діяльності УАР Тиврівська РДА за період з 01 квітня 2011 року №07-07/18 від 11 липня 2011 року незаконного отримання ПСП «Україна» протягом 2008-2009 років грошових коштів зі спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 158389 грн 55 коп. за бюджетною програмою 2801350 «Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками»;

2) визнання неправомірними дій щодо вимоги про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань у відповідності з актом ревізії фінансово-господарської діяльності УАР Тиврівська РДА №07-07/18 від 11 липня 2011 року в частині повернення ПСП «Україна» в дохід державного бюджету коштів фінансової підтримки в сумі 158389 грн 55 коп. та вимоги щодо припинення надання будь-якої державної підтримки ПСП «Україна» протягом 2011 2014 років;

3) визнання неправомірними вимоги УАР Тиврівської РДА щодо повернення в дохід державного бюджету коштів фінансової підтримки в сумі 158389 грн 55 коп., встановлені на підставі акта ревізії №07-07/18 від 11 липня 2011 року та вимоги про усунення порушень законодавства з фінансових питань (№02-07-20-14/5867 від 28.07.2011) й рішення щодо припинення надання будь-якої державної підтримки ПСП «Україна» протягом 2011 2014 років.

Зазначили, що вони є субєктом, який займається садівництвом. Відповідно до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09 квітня 1999 року та постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 15 липня 2005 року №587 (Порядок №587), їм УАР Тиврівської РДА надані кошти зі спеціального фонду державного бюджету України за бюджетною програмою 2801350 «Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками».

В результаті ревізії фінансово-господарської діяльності УАР Тиврівської РДА за період з 01 квітня 2008 року по 01 квітня 2011 року КРУ у Вінницькій області встановлений факт незаконного надання ними та відповідно отримання ПСП «Україна» вказаних коштів зі спеціального рахунку.

Однак, висновки, викладені в акті ревізії №07-07/18 від 11 липня 2011 року є безпідставними, оскільки по-перше, в ході ревізії проведено порівняння даних зустрічної перевірки ПСП «Україна» з даними документів, які ними подані на розгляд конкурсної комісії у 2008-2010 роках, за результатами якого розбіжностей які б призвели до безпідставного отримання бюджетних коштів не встановлено (абз. 3 стор. 23 акту).

Що стосується будівництва зрошувальної мережі на площі 118 га, то при здійснені розрахунку щодо визначення розміру компенсації вони та УАР Тиврівської РДА керувались Порядком №587 й наказом Міністерства аграрної політики України від 04 березня 2008 року №117 «Про затвердження нормативів витрат на проведення відповідних робіт, в межах яких проводиться компенсація субєктами господарювання у виноградарстві, садівництві і хмелярстві» (Наказ №117).

Відповідно до нормативів, визначених в Наказі №117, загальний норматив витрат на компенсацію вартості комплектуючих матеріалів та затрат на будівництво системи зрощення (схема посадки 4x1-2,5) становить 12,5 тис. грн на 1 га. Площа на якій провадилось будівництво даної системи у ПСП «Україна» становить 118 га. Тобто, 12,5 тис. грн х 118 га = 1475 тис. грн. Відповідно, якщо брати загальний норматив сума компенсації не перевищена.

Якщо розбити даний норматив (12,5 тис. грн на 1 га) на категорії, а саме: 1) вартість комплектуючих матеріалів 10,6 тис. грн на 1 га, тобто 10,6 тис. грн х 118 = 1250,8 тис. грн., то це є вищим за фактичні витрати понесені Підприємством по даній категорії, а саме 1168879 грн 04 коп.; 2) вартість затрат на будівництво систем зрощення 1,9 тис. грн на 1 га, тобто 1,9 тис. грн х 118 га = 224,2 тис. грн, фактично компенсовано 298715 грн 96 коп.

Тобто, компенсація по пункту «вартість затрат на будівництво» дійсно була вища за встановлений норматив. Проте при здійснені КРУ у Вінницькій області ревізії не враховано положення пункту 6 Порядку №587, де зазначено, що на підставі поданих документів, комісії визначають попередні обсяги компенсації для кожного суб'єкта господарювання з урахуванням фактичних витрат та нормативів витрат на 1 га, під час розрахунку яких застосовується коефіцієнт повноти виконання робіт, що визначається як відношення фактично здійснених витрат з виконання таких робіт до затвердженого нормативу витрат.

Фактично понесені витрати на будівництво системи зрошення становили 385370 грн 94 коп., витрати згідно нормативі становлять 224200 грн. Коефіцієнт становить 385370 грн 94 коп. / 224200 грн = 1,72.

Тобто, з урахуванням вимог пункту 6 Порядку №587, УАР Тиврівської РДА мало право перерахувати ПСП «Україна» затрати на будівництво системи зрошення в межах 385370 грн 94 коп. (норматив 224200 грн х коефіцієнт 1,72), а перераховані Управлінням на їх користь кошти зі спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 298715 грн 96 коп., не перевищують встановлений чинним законодавством України норматив, і підстав стверджувати, що ними в 2008 році незаконно отримані кошти з Державного бюджету України в розмірі 74515 грн 96 коп. за КПКВ 2801350 по КЕКВ2410 немає.

По-друге, в 2009 році КРУ у Вінницькій області встановлений факт незаконного перерахування УАР Тиврівської РДА на користь ПСП «Україна» коштів зі спеціального фонду державного бюджету в розмірі 83873 грн 59 коп., як компенсація витрат на спорудження шпалери, а саме на придбання стовпчиків.

Згідно розрахунків КРУ у Вінницькій області, норматив компенсації витрат на придбання шпалери вираховується як множина кількості стовпчиків до нормативу вартості одного стовпчика.

Відповідно до нормативів, визначених Наказом №117, а саме до примітки встановлено, що вартість садового залізобетонного стовпчику (3м) становить 40 грн шт.

Проте тим же Наказом №117 встановлено, що норматив компенсації витрат на спорудження шпалери (схема посадки 4 x 1,2) становить 23,3 тис. грн на 1 га, з якого на придбання стовпчиків 17 6 тис. грн на 1 га, що не взято відповідачем до уваги.

Згідно пункту 4 Порядку №587, бюджетні кошти надаються суб'єктам господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які займаються садівництвом, для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість), з проведенням проектних робіт, підготовки ґрунту та посадки, догляду за молодими насадженнями, спорудження шпалери і краплинного зрощення, придбання садивного матеріалу у виробників відповідно до затверджених Мінагрополітики нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються залежно від зон закладення насаджень, схем посадок, а також з урахуванням витрат з виконанням відповідних робіт.

Отже, як вбачається з положення вищезазначеної норми, розрахунок компенсації має визначатись з нормативу витрат на 1 гектар, а не з нормативу витрат вартості одиниці стовпчика, я це зроблено КРУ у Вінницькій області.

Якщо здійснювати розрахунок відповідно до нормативу витрат на 1 гектар, то розрахунки компенсації витрат на спорудження шпалери становить загальний норматив витрат по спорудженню шпалери на 1 га 23,3 тис. грн. Тобто, 23,3 тис. грн х на 31,4 га = 731,62 тис. грн. Проте ними використаний норматив в 17, 6 тис. грн. (стовпчики) на 1 га. А саме, 7,6 тис грн (норматив витрат на 1 га) х 31,4 га = 552,64 тис. грн. (акт про фактичний обсяг робіт за 2009 рік).

Таким чином, загальний розмір компенсації витрат по спорудженню шпалери та витрат по догляду за молодими насадженнями має становити 980740 грн, з яких 552640 грн. компенсація витрат по спорудженню шпалери + 428100 грн. компенсація витрат по догляду за молодими насадженнями, що не перевищує встановлений чинним законодавством України норматив.

По-третє, відповідно до статті 4 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та порядок використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. Мова йде про Порядок №587, який ними дотриманий.

В свою чергу, в акті ревізії фактів щодо неповноти поданих документів, порушень в оформлені ними документів, які подавались на розгляд комісії, інших такого характеру порушень не встановлено.

Беручи до уваги те, що ними не вчинено дій, спрямованих на приховування чи ненадання достовірної інформації щодо витрат, які підлягали компенсації, а також те що рішення при здійснені компенсації затверджувалось Міністерством аграрної політики України на підставі визначених комісією попередніх обсягів компенсації є підстави стверджувати про факт відсутності вини ПСП «Україна» в незаконному отриманні з спеціального фонду Державного бюджету України грошових коштів в розмірі 158389 грн 55 коп., як зазначено в акті ревізії, а відтак і про необґрунтованість висновків щодо незаконності отримання компенсації.

Таким чином, посилаючись на викладене, - ПСП «Україна» просили вимоги КРУ у Вінницькій області, викладені в листі «Про усунення порушень законодавства з фінансових питань» (вих. №02-07-20-14/5867 від 28.07.2011) щодо повернення в дохід державного бюджету коштів фінансової підтримки в сумі 158389 грн 55 коп., вимоги щодо припинення надання будь якої державної підтримки ПСП «Україна» та вимоги УАР Тиврівської РДА щодо стягнення вищезазначеної суми визнати протиправними.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

До початку розгляду справи по суті, враховуючи, що в судовому засіданні 14 вересня 2011 року встановлено факт неприйняття УАР Тиврівської РДА відносно ПСП «Україна» рішення про припинення надання будь-якої державної підтримки протягом 20112014 років, представником позивача Овсюк Наталією Євгенівною подано заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 61-62) та усно висловлено прохання стосовно УАР Тиврівської РДА лише визнати неправомірними дії щодо направлення вимоги про повернення в дохід державного бюджету коштів фінансової підтримки в сумі 158389 грн 55 коп., встановленої на підставі акта ревізії №07-07/18 від 11 липня 2011 року та вимоги про усунення порушень законодавства з фінансових питань (№02-07-20-14/5867 від 28.07.2011).

Враховуючи права, якими сторони наділені статтями 49, 51, 137 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), відповідність заяви вимогам цього Кодексу, не заперечення представників відповідачів, заява прийнята судом.

Однак, в ході розгляду справи по суті, встановлення фактичних обставин та дослідження доказів, судом ініційовано питання про закриття провадження у справі в частині всіх вимог ПСП «Україна» до УАР Тиврівської РДА, про що винесено ухвалу від 04 жовтня 2011 року.

Відтак, по суті позову представник позивача заявлені вимоги в судовому засіданні підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача головний спеціаліст юрисконсульт відділу правової роботи КРУ у Вінницькій області Антощук Володимир Дмитрович та присутній в попередньому засіданні головний контролер ревізор відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів КРУ у Вінницькій області Паламарчук Олександр Петрович про задоволення позову заперечили, вказавши наступне. Дійсно в акті ревізії фінансово-господарської діяльності УАР Тиврівської РДА не визначено незаконного отримання позивачем коштів зі спеціального фонду Державного бюджету України та не встановлено невідповідності поданих ними для отримання коштів документів матеріалам зустрічної перевірки. Проте, під час ревізії встановлено безпідставність отримання ними коштів, внаслідок перевищення встановлених нормативів. Посилання представника позивача на терміни, застосовані в акті ревізії та визначені в Порядку №587 є лише грою слів та не впливає на застосування, передбаченої вказаною постановою відповідальності.

Так, щодо загального нормативу витрат на будівництво системи крапельного зрошення в сумі 12,5 тис. грн. на 1 га, представники зазначили, що відповідно до пункту 4 Порядку №587, бюджетні кошти надаються субєктам господарювання відповідно до затверджених Мінагрополітики нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються залежно від зон закладення насаджень, схем посадок, а також з урахуванням витрат з виконання відповідних робіт.

До складу вказаного нормативу відповідно до Наказу №117 входять витрати на комплектуючі матеріали та обладнання в сумі 10,6 тис. грн (вузол забору, очищення води 2,1 тис. грн., зрошувальна мережа 8,5 тис. грн.) та затрати на будівництво систем зрошення 1,9 тис. грн.

Тому, при компенсації відповідних витрат згідно з вимогами пункту 4 Порядку №587 слід враховувати фактично понесені витрати по кожній складовій, а саме витрати на комплектуючі матеріали й обладнання (вузол забору, очищення води, зрошувальна мережа) та затрати на будівництво систем зрошення.

Що стосується загального нормативу витрат на спорудження шпалери в сумі 23,3 тис. грн на 1 га, в тому числі 17,6 тис. грн нормативної вартості стовпчиків на 1 га, то відповідно до вимог пункту 4 Порядку №587, бюджетні кошти надаються субєктам господарювання відповідно до затверджених Мінагрополітики нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються залежно від зон закладення насаджень, схем посадок, а також з урахуванням витрат з виконання відповідних робіт.

Наказом №117 визначено, що вартість садових залізобетонних стовпчиків довжиною 3 м. становить 40 грн\шт. Враховуючи, що ПСП «Україна» на розгляд районної комісії подано первинні документи, які свідчать про отримання 9060 шт. стовпчиків довжиною 3 м. на загальну суму 536040 грн, по середній ціні 59 грн 17 коп. за одиницю, до актів про фактичний обсяг робіт та витрат за 2008 рік внесено завищений попередній розмір компенсації вартості шпалери на загальну суму 173640 грн.

У попередніх судових засіданнях був присутній і представник УАР Тиврівської РДА начальник Білецький Анатолій Дмитрович, який по суті позовних вимог погодився із ПСП «Україна» та додатково зазначив, що подані ними документи опрацьовувалися, перевірялися районною комісією, в тому числі і спеціалістами Вінницької корпорації «Вінницясадвинпром», про що засвідчено підписом та штампом на представлених документах і лише потім колегіально на засіданні затверджувались. В подальшому, матеріали із прийнятим рішення передавались до обласної комісії та до Міністерства, де також отримали погодження, що і власне слугувало підставою для виплати коштів із спеціального фонду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування позовних вимог в сукупності, встановив наступне.

Відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи на 2-й квартал 2011 року на підставі направлення, виданого начальником КРУ у Вінницькій області від 26 квітня 2011 року №505, головним контролером ревізором відділу інспектування в агропромисловому комплексі, сфері використання природних ресурсів Паламарчуком О.П. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності УАР Тиврівської РДА за період з 01 квітня 2008 року по 01 квітня 2011 року.

Ревізію проведено з 27 квітня 2011 року по 11 липня 2011 з відома начальника Управління Білецького А.Д. в присутності начальника відділу фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Залізняк О.Л.

За результатами ревізії складено акт №07-07/18 від 11 липня 2011 року в якому зафіксовано порушення вимог абзацу 1 пункту 4 Порядку №587, внаслідок чого ПСП «Україна» протягом 2008-2009 років за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету отримано 158389 грн 55 коп. (а.с. 12-30).

Не погоджуючись з такими висновками КРУ у Вінницькій області, управлінням агропромислового розвитку на їх адресу направлено заперечення на акт (а.с. 54-56).

У відповідь, ними 28 липня 2011 року отримано лист субєкта владних повноважень із висновками на заперечення (а.с. 110-117), а 28 липня 2011 року лист №02-07-20-14/5867 про усунення порушень законодавства з фінансових питань, у пункті 2 якого виставлено вимогу вжити вичерпних заходів щодо повернення в дохід державного бюджету (код економічної класифікації 21080500) коштів фінансової підтримки в сумі 158389 грн 55 коп. (а.с. 107-108).

На виконання листа вимоги Управлінням ПСП «Україна» направлено вимогу від 04 серпня 2011 року №222/01-11 щодо сплати в десятиденний термін до бюджету отриману ними суму допомоги та повідомленням про припинення надання будь-якої бюджетної підтримки їм протягом 2011-2014 років (а.с. 46).

Не погоджуючись з такими вимогами та висновками КРУ у Вінницькій області ПСП «Україна» звернулося до суду.

Суд, з урахуванням встановлених обставин у справі, визначаючись щодо заявлених позовних вимог виходить з того, що згідно із статтею 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Так, інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 вказаного Закону однією з функцій Головного контрольно-ревізійного управління України, Контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києва і Севастополя є проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Як вбачається із матеріалів справи, в межах проведення такої ревізії КРУ у Вінницькій області виявлено порушення підконтрольною установою пункту 4 Порядку №587.

З цього приводу слід зазначити, що статтею 4 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» передбачено, що механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та порядок використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою КМУ України від 15 липня 2005 року №587, платники збору самостійно обчислюють його суму, яку зазначають у розрахунку суми збору за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби.

Платники збору подають щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, зазначений розрахунок органові державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку. Суму збору, зазначену в розрахунку, платник збору зобов'язаний сплатити протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання розрахунку. Відповідно до пункту 3 Порядку №587, кошти, що надійшли до спеціального фонду державного бюджету від збору спрямовуються, зокрема, за бюджетною програмою 2801350 «Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками» - 90 відсотків.

Згідно із пунктами 4-6 цього ж Порядку, бюджетні кошти надаються суб'єктам господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством, крім суб'єктів господарювання, яких визнано банкрутами, проти яких порушено справу про банкрутство, для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість) з проведення проектних робіт, підготовки ґрунту та посадки, догляду за молодими насадженнями, спорудження шпалери і краплинного зрошення, придбання садивного матеріалу у виробників, внесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, або у будь-яких суб'єктів господарювання за наявності сертифіката походження на такий садивний матеріал у виноградарстві та садівництві, підвісних матеріалів і засобів захисту рослин для хмелярства, відповідно до затверджених Міністерством аграрної політики та продовольства нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються залежно від зон закладення насаджень, схем посадок, а також з урахуванням витрат з виконання відповідних робіт. Під витратами, які підлягають компенсації, слід розуміти вартість робіт та послуг, зазначених у цьому пункті, та вартість придбаних матеріальних цінностей за умови їх використання для виконання таких робіт.

На підставі поданих відповідно до пункту 5 цього Порядку документів та результатів виїзних перевірок комісії, утворені Міністерством аграрної політики Автономної Республіки Крим, Севастопольською міською держадміністрацією, обласні та районні комісії визначають попередні обсяги компенсації для кожного суб'єкта господарювання з урахуванням фактичних витрат та нормативів витрат на 1 гектар, під час розрахунку яких застосовується коефіцієнт повноти виконання робіт, що визначається як відношення фактично здійснених витрат з виконання таких робіт до затвердженого нормативу витрат.

При цьому, наказом Міністерства аграрної політики України від 04 березня 2008 року №117 затверджено нормативи витрат на проведення відповідних робіт, в межах яких проводиться компенсація субєктами господарювання у виноградарстві, садівництві і хмелярстві.

Як вбачається із матеріалів справи, спірним для двох сторін стало питанням розрахунку нормативів. Так, відповідно до позиції КРУ у Вінницькій області, з якою погоджується і суд, Порядок №587 передбачає, що бюджетні кошти видаються відповідно до нормативів витрат на 1 га, що визначаються, зокрема, з урахуванням витрат з виконання відповідних робіт. Тобто, мова йде про передбачений пунктом 4 Порядку №587 загальний норматив. До складу такого нормативу відповідно до Наказу №117 входить дві складових витрати на комплектуючі матеріали, обладнання та витрати на будівництво системи зрошення. Ці складові також мають свої нормативи, дотримуватись яких повинен субєкт господарювання. Взаємозамінності чи компенсації нормативів по складовим один одним законодавство не передбачає.

В свою чергу, ПСП «Україна», застосовуючи пункт 6 Порядку №587, відповідно до якого під час розрахунку застосовується коефіцієнт повноти виконання робіт, що визначається як відношення фактично здійснених витрат з виконання таких робіт до затвердженого нормативу, вважає, що хоч ними і перевищено одну із складових, а саме, вартість затрат на будівництво, однак за рахунок компенсації іншої складової, де фактичні витрати не досягли визначеного для них нормативу, загальний норматив дотримано.

Також, спірним є питання щодо визначення нормативу компенсації витрат на придбання шпалери. Так, даний норматив розраховується як множина кількості стовпчиків до нормативу вартості одного стовпчика. На позицію КРУ у Вінницькій області з якою також погоджується і суд, Наказом №117 сформовано примітку у вигляді зірочки, якою передбачено, що вартість садового залізобетонного стовпчика (3 м) становить 40 грн за штуку. Таке нормативне визначення спрямоване на запобігання зловживанню субєктами господарювання, так як на практиці відслідковано, що більшість таких стовпчиків виготовляється субєктами підприємницької діяльності фізичними особами, які можуть встановлювати занадто високі ціни.

Підприємство ж зазначає, що КРУ у Вінницькій області не взято до уваги те, що Наказом №117 норматив компенсації витрат на спорудження шпалери (схема посадки 4х1,2) становить 23,3 тис. грн. на 1 га, з якого на придбання стовпчиків 17,6 тис грн на 1 га, що відповідає і наведеному положенню Порядку №587 щодо розрахунку нормативу витрат лише на 1 га, який ними також дотримано.

Таким чином, погодившись із висловленою відповідачем в цілому позицією, судом досліджено обставини та законодавство далі.

Так, відповідно до розглядуваного Порядку, суб'єкти господарювання до комісії, між іншим, подають письмове зобов'язання повернути до бюджету у місячний строк бюджетні кошти у разі встановлення контролюючими органами факту їх незаконного одержання та/або нецільового використання (у разі неповернення коштів у зазначений строк нараховується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний день прострочення). При цьому в разі встановлення зазначеного факту припиняється надання суб'єкту господарювання будь-яких бюджетних коштів протягом поточного та трьох наступних бюджетних періодів.

Встановивши описані вище порушення підконтрольною установою, КРУ у Вінницькій області застосовано наведений пункт Порядку та сформовано вимогу УАР Тиврівської РДА щодо необхідності вжиття заходів до повернення ПСП «Україна» коштів та припинення надання їм допомоги протягом 2011-2014 років.

З такою позицією контролюючого органу суд погодитись не може з огляду на наступне.

Пунктом 5 Порядку №587 визначено, що для розгляду заяв про компенсацію та документів поданих суб'єктом господарювання, вирішення інших питань щодо виплати компенсації за рахунок бюджетних коштів, Мінагрополітики утворює комісії в установленому ним порядку. Комісії із зазначених питань утворюють також Міністерство аграрної політики АРК, обласної районної, Севастопольської міської держадміністрації, до їх складу обов'язково входять представники відповідно Міністерства аграрної політики АРК, головних управлінь агропромислового розвитку районних та управлінь промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської державної держадміністрації, відповідних фінансових органів, органів державної ревізійної служби і представників відповідних громадських організацій з правом дорадчого голосу.

Районі комісії проводять виїзні перевірки для підтвердження фактичних обсягів робіт, виконаних відповідним суб'єктом господарювання.

Для отримання компенсації суб'єкти господарювання подають районним комісіям щомісяця заяву про компенсацію, акт про фактичний обсяг робіт та витрат, реєстри витрат з виконання робіт разом із завіреними копіями первинних бухгалтерських документів.

Згідно з пунктом 6 наведеного Порядку, районні комісії утворені для вирішення питання надання бюджетних коштів на розвиток виноградарства і садівництва щомісяця подають підтвердні документи обласним комісіям.

Обласні та районні комісії подають Мінагрополітики щомісяця зведену відомість фактичних витрат та попередніх обсягів компенсації з підтвердними документами.

Відповідно до пункту 7 цього ж Порядку, комісія утворена Мінагрополітики, розглядає інформацію про попередні обсяги компенсації, подану відповідним комісіями та визначає остаточний обсяг компенсації, що затверджується Міністерством в розрізі кожного суб'єкта господарювання.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, для отримання компенсації позивачем на розгляд комісії надано всі необхідні документи, перелік яких встановлено Порядком №587, сама процедура розгляду та затвердження документів й прийняття рішення як зі сторони Підприємства, так і УАР Тиврівської РДА дотримана. Жодних зауважень з цього приводу під час ревізії контролюючим органом не висловлено. Крім того, КРУ у Вінницькій області суду не надано і жодних доказів нецільового використання ПСП «Україна» бюджетних коштів. При цьому, в акті ревізії здійснено посилання на безпідставне отримання позивачем коштів.

Таким чином, беручи до уваги те, що Підприємством не вчинено дій, спрямованих на приховування чи ненадання достовірної інформації щодо витрат, які підлягали компенсації, а також те, що рішення про здійснення компенсації приймалось Мінагрополітики України на підставі визначених комісією попередніх обсягів компенсації, суд доходить висновку про відсутність вини Підприємства у безпідставному включені комісією до фінансової підтримки заявлених ПСП «Україна» витрат як зазначено в акті ревізії, а відтак, про необґрунтованість висновків щодо незаконності отримання компенсації.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем обґрунтовано та надано достатньо доказів у підтвердження заявленої позиції, в той час, коли відповідачем правовірність прийнятого рішення не доведено.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити про обраний позивачем спосіб захисту порушених прав. Так, що стосується першої вимоги ПСП «Україна» про визнання дій, стосовно визнання в акті ревізії фінансово-господарської діяльності УАР Тиврівська РДА незаконного отримання ПСП «Україна» протягом 2008-2009 років грошових коштів зі спеціального фонду Державного бюджету України неправомірними, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, акт ревізії це документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.

Наведене формулювання та додатково надані представникам позивача в судовому засіданні пояснення свідчать про фактичне оскарження висновків акту, тобто власне акту, яким зафіксовані встановлені під час ревізії порушення.

За приписами статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішенням, в розумінні статті 17 КАС України, є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обовязків характер для субєктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло субєктів.

Відповідно до “Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005р. №34/5, нормативно-правовим актом визнається - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Акти ревізії не є рішеннями субєкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обовязків осіб чи субєктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до пункту 46 названого Порядку, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше, ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше, ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається обєкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з пунктом 50 цього ж Порядку, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників обєктів контролю, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства, застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що акт ревізії є лише засобом документування, в той час, коли предметом оскарження в адміністративному суді є юридичні наслідки (застосовані наслідки), що безпосередньо випливають з результатів ревізії.

За визначенням, наведеним у пункті 6 частини першої статті 3 КАС України, адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно правових відносинах.

За приписами статті 162 цього Кодексу, при вирішенні справи по суті суд зобовязаний зробити висновок щодо позовних вимог та застосувати спосіб захисту порушених прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем висловлено прохання визнати протиправними дії КРУ у Вінницькій області, які полягають у наданні безпідставних висновків в акті, тобто, сформульовано, що через визнання висновків відповідача безпідставними, дії щодо їх здійснення є протиправними. Однак, слід зазначити, що оцінка висновків контролюючого органу за результатами ревізії досліджується в межах обовязкової до виконання вимоги і саме через такий спосіб захисту, передбачений статтею 162 КАС України, а саме, скасування рішення (вимоги), права позивача будуть відновлені. В той час, коли самі пособі дії щодо надання висновків в акті ревізії прав, свобод та інтересів ПСП «Україна» не порушують, а відтак, не створюють підстав для задоволення позову.

При цьому, як вбачається із другої вимоги ПСП «Україна» щодо визнання неправомірними дій по вимозі про усунення виявлених порушень законодавства з фінансових питань у відповідності з актом ревізії фінансово-господарської діяльності УАР Тиврівська РДА №07-07/18 від 11 липня 2011 року в частині повернення ПСП «Україна» в дохід державного бюджету коштів фінансової підтримки в сумі 158389 грн 55 коп. та вимоги щодо припинення надання будь-якої державної підтримки ПСП «Україна» протягом 2011 2014 років, то суд також виходить із наведених вище правових положень.

Так, чинним законодавством у випадку встановлення актом ревізії порушень чинного законодавства надано контролюючому органу право за наслідками відхилення заперечень підконтрольної установи чи невиконання нею в добровільному порядку таких порушень формувати вимогу, як обовязків до виконання документ. Тобто, жодних неправомірних обставин щодо формування вимоги, її направлення УАР Тиврівської РДА судом не встановлено.

Разом з тим, фактичні підстави цієї вимоги свідчать про оскарження позивачем самої вимоги. Так, відповідно до статті 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися із адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Адміністративний позов згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Пунктом 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» встановлено право органів державної контрольно ревізійної служби у випадку, коли ревізією фінансово господарської діяльності обєкта контролю, виявлені порушення, надсилати такому обєкту письмову вимогу щодо усунення порушень законодавства, із зазначенням строку її виконання.

Аналізуючи наведені норми законодавства, слід відмітити, що вимога про усуненні порушень є відповідним рішенням субєкта владних повноважень, що приймається на підставі висновків ревізії та згідно із статтею 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» є обовязковою до виконання, тобто містить формальні ознаки рішення субєкта владних повноважень.

Більше того, досліджувана в ході розгляду цієї справи вимога безпосередньо зачіпає права, свободи та інтереси позивача, а відтак, створює підстави для можливого її оскарження ПСП «Україна».

Таким чином, в межах другої вимоги, суд вважає за необхідне відповідно до частини другої статті 11 КАС України вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вони просять.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, а також за відсутності витрат позивача, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправним і скасувати пункт 2 листа вимоги Контрольно ревізійного управління у Вінницькій області від 28 липня 2011 року №02-07-20-14/5867 в частині вжиття вичерпних заходів щодо повернення в дохід державного бюджету (код бюджетної класифікації 21080500) коштів фінансової підтримки в сумі 158389 грн 55 коп. та забезпечення виконання вимог пункту 5 Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року №587 та пункту 8 Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008 року №126 в частині припинення надання будь-якої державної підтримки Приватному сільськогосподарському підприємству «Україна» протягом 2011-2014 років.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чудак Олеся Миколаївна