Постанова № 19463342, 12.09.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2011 р. м.Вінниця Справа № 2а/0270/3477/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

при секретарі судового засідання: Чорному В.В.

за участю :

представника позивача :Боровського О.В.

у відсутність відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької область з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 своєчасно не сплатила страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік. У зв"язку з чим утворилась заборгованість у загальній сумі 1196,40 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення УПФУ у Тульчинському районі до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з"явилась. Про дату, час та місце судового зсідання повідомлялась завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.45).

Разом з тим, через канцелярію суду відповідачем подано заперечення на адміністративний позов (вх.№20136 від 03.07.2011 року), відповідно до яких просить суд у закрити провадження у справі мотивуючи тим, що даний сріп не є публічно-правовим. Крім того у письмових запереченнях відповідач посилається на наступне.

Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі порушило порядок винесення вимог про сплату боргу, так як позивач є платником єдиного податку і не зобов'язаний сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки не реєструвалась в управлінні Пенсійного фонду України у Тульчинському районі як платник. Тому позивач безпідставно нарахував недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування і неправомірно вимагає її стягнення. Крім того, відрахування внесків до Пенсійного фонду України відповідно до законодавства здійснюється на добровільних засадах, а відтак не є обов'язком.

Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб"єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ціж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких умов відповідача, який не є суб"єктом владних повноважень.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання, не повідомив про причини неявки суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно дослідивши надані у справу докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 зареєстрована суб"єктом підприємницької діяльності та присвоєно індефікаційний № НОМЕР_1 у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов"язкових платежів.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2.є платником єдиного податку.

УПФУ у Тульчинському районі 28.04.2011 року виставлено ОСОБА_2 вимоги про сплату боргу №306 на суму 670,26 грн. та №307 на суму 526,14 грн. та надіслано повідомлення-розрахунки. Вказані вимоги і повідомлення-розрахунки відповідач отримала 05.05.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11).

Відносини, які виникли між позивачем та відповідачем регулюються Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (далі- Закон № 1058-ІV).

Статтею 1 Закону № 1058-ІV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обовязкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 Закону № 1058-ІV. загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 14 Закону №1058-ІV, до кола осіб, які є страхувальниками, відносяться застраховані особи, визначені в п.3,4 ст.1 та ч.1 ст.12 цього Закону. Тобто, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), є як застрахованими особами, так і страхувальниками щодо себе та члена своєї сім'ї, що бере участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Окрім того, у відповідності до підпункту 4 пункту 8 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України 1058-ІV, фізичні особи-підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени їх сімей, які беруть участь у справі у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування, сплачують страхові внески в порядку та розмірах, визначених цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно, але при цьому сума такого внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Посилання відповідача на те, що згідно Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" вона не є страхувальником, застрахованою особою, не зверталась із заявою про набуття статусу платника страхових внесків до Пенсійного фонду, не укладала договір добровільної участі у системі загальнообовязкового, судом до уваги не беруться з огляду на статтю 15 вказаного Закону.

Так, згідно частини 3 даної статті, страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Частиною 4 статті 15 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" передбачено, що взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється у такому порядку: для юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців, зазначених у пунктах 1-4 статті 14 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду;

Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" повідомлення про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків надсилається страхувальнику наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Таким чином, як вбачається з викладених норм статті 15 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, в даному випадку фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які є страхувальниками відповідно до пункту 1 статті 14 Закону, здійснюється самостійно територіальними органами Пенсійного фонду на підставі відповідних відомостей. При цьому, необхідність подання заяви поширюється на осіб, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а укладення договору - на осіб, які виявили бажання добровільної участі у системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Крім того, 01 липня 2004 року набрав законної сили Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р., у відповідності до аб.4 частини 1 статті 6 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор передає органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб.

Таким чином, платником страхових внесків до Пенсійного фонду України, фізична особа-підприємець стає автоматично з моменту державної реєстрації.

У відповідності до підпункту 4 пункту 8 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України 1058-ІV, фізичні особи-підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени їх сімей, які беруть участь у справі у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування, сплачують страхові внески в порядку та розмірах, визначених цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно, але при цьому сума такого внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

За статтею 7 Закону №1058-ІV, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 зареєстрована відповідно до чинного законодавства як фізична особа - підприємець, не виконала у повному обсязі покладений на неї Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обов'язок зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого утворилась заборгованість, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а відтак, наявні достатні підстави для задоволення адміністративного позову.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі, то судом протокольною ухвалою прийнято рішення про відмову в його задоволені.

У силу статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статтей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі (вул. Леніна,51, м.Тульчин, Вінницька обл., ЄДРПОУ 24894976, р/р 25600323610103 ОПЕРВ "Ощадний банк України", МФО 302076, м.Вінниця) борг у сумі 1196,40 (одну тисячу сто дев"яносто шість грн. 40 коп.) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна

12.09.2011