Постанова № 19463063, 16.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2011 р. (16:35) Справа №2а-6292/11/0170/24 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., при секретарі С’янової Т.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Комунального підприємства «Кримськорозівський сільськкомунгосп»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 10835,00 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Кримськорозівський сільськкомунгосп» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця у 2010 році у сумі 10835,00грн.           

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем несплачені штрафні санкції за нестворене одне робоче місце для інвалідів у 2010 році.

Представник позивача у судове засідання не з’явився про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином – судовою повісткою, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 14).

Відповідач у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 13).

Керуючись ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справи матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”(далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою №10-ПІ, затвердженим наказом Міністерства праці України від 10.02.2007р. №42, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на рівні одного місця, окрім того зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу що працювали у 2010 р. працевлаштувати інвалідів на 1 робочому місці, із них середньооблікова чисельність штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність – жодного. Фонд оплати праці штатних працівників визначено у розмірі 184,2 тис. грн., розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника – 10,84 грн., сума адміністративно –господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів – 10835 грн. (а.с. 7).

Частиною 1 ст. 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України N 70 від 31.01.2007р. встановлено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня 2011 року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Міністерства праці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з розрахунком позивача (а.с. 4), середня річна заробітна плата штатного працівника становить 10835 грн. (10835 грн. : 17 працівників). Кількість робочих міст не занятих інвалідами-1.

Таким чином, розмір адміністративно-господарських санкцій, за не створення Комунальним підприємством «Кримськорозівський сільськкомунгосп» у 2010 році одного робочого місця для інвалідів дорівнюють 10835,00 грн. х 1роб місце = 10835,00 грн. (а.с. 4).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 вищенаведеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року), Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”від 21 березня 1991 року № 875-12 , саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог, та підтверджуються матеріаламі справи, сума заборгованості відповідача перед позивачем за 2010 р. (з адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів) складає 10835,00 грн. (а.с. 4).

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав ні доказів створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, ні доказів сплати заборгованості в сумі 10835,00грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Кримськорозівський сільськкомунгосп»(97633, АР Крим, Білогірський район, с. Кримська Роза, вул. Павліченко, 4, ЄДРПОУ 31181977)на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет у Білогірському районі, 50070000, банк одержувача: Управління Державного казначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740761, р/р 31216230700067) адміністративно-господарські санкції у сумі 10835 (десять тисяч вісімсот тридцять п’ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Кащеєва Г.Ю.