Постанова № 19463047, 17.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 листопада 2011 р. 15:08 Справа №2а-6312/11/0170/12 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Лиган М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Восходненського виробничого управління по житлово-комунальному господарству

до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1, довіреність №б/н від 14.06.11р.;

відповідача – не з’явився;

          Суть спору: Восходненське виробниче управління по житлово-комунальному господарству звернулось до суду з адміністративним позовом до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.01.10р. №0000071502 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 5896,00грн., від 05.02.10р. №0000091502/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 13470,01грн., від 19.02.10р. №0000131502/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 5400,50грн., від 28.04.10р. №0000301502/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 8688,51грн., від 20.09.10р. №0000601502/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 18086,51грн., від 25.10.10р. №0000911502/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 10565,00грн.

          Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.07.11р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

          Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

          Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Статтею 4 Закону №2181 передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов’язкових платежів).

Враховуючи зазначене, відповідач, виконуючи у спірних відносинах владні управлінські функції, є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник, належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

18.12.09р., відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ за січень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт №1827/15-2/30389345 від 18.12.09р. (а.с. 13).

У зазначеному акті відповідач зафіксував порушення позивачем, зокрема вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ, а саме позивач порушив терміни сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.

На підставі цього акту відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ відповідачем прийняте і направлене платнику податкове повідомлення-рішення 22.01.10р. №0000071502/1, яким позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 11792,00грн., застосований штраф у розмірі 50% у сумі 5896,00грн. (а.с. 12).

Судом встановлено, що декларацією з податку на додану вартість за січень 2009 року (№2244 від 18.02.09р.) позивачем узгоджена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість склала 11792,00грн. за терміном сплати до 03.03.09р. (а.с. 15-16).

21.01.10р., відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ за лютий-березень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт №53/15-2/30389345 від 21.01.10р. (а.с. 19).

У зазначеному акті відповідач зафіксував порушення позивачем, зокрема вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ, а саме позивач порушив терміни сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.

На підставі цього акту відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ відповідачем прийняте і направлене платнику податкове повідомлення-рішення 05.02.10р. №0000091502/0, яким позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 26940,02грн., застосований штраф у розмірі 50% у сумі 13470,01грн. (а.с. 18).

Судом встановлено, що деклараціями з податку на додану вартість за лютий 2009 року (№3760 від 19.03.09р.) та за березень 2009 року (№6417 від 15.04.09р.) позивачем загальна узгоджена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість склала 26940,02грн. за терміном сплати до 30.03.09р. та до 30.04.09р. відповідно (а.с. 20-23).

12.02.10р., відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ за квітень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт №111/15-2/30389345 від 12.02.10р. (а.с. 26).

У зазначеному акті відповідач зафіксував порушення позивачем, зокрема вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ, а саме позивач порушив терміни сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.

На підставі цього акту відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ відповідачем прийняте і направлене платнику податкове повідомлення-рішення 19.02.10р. №0000131502/0, яким позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 10801,00грн., застосований штраф у розмірі 50% у сумі 5400,50грн. (а.с. 25).

Судом встановлено, що декларацією з податку на додану вартість за квітень 2009 року (№8511 від 08.05.09р.) позивачем узгоджена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість склала 10801,00грн. за терміном сплати до 01.06.09р. (а.с. 27-28).

14.04.10р., відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ за травень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт №970/15-2/30389345 від 14.04.10р. (а.с. 32).

У зазначеному акті відповідач зафіксував порушення позивачем, зокрема вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ, а саме позивач порушив терміни сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.

На підставі цього акту відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ відповідачем прийняте і направлене платнику податкове повідомлення-рішення 28.04.10р. №0000301502/0, яким позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 17377,02грн., застосований штраф у розмірі 50% у сумі 8688,51грн. (а.с. 31).

Судом встановлено, що декларацією з податку на додану вартість за травень 2009 року (№11187 від 19.06.09р.) позивачем узгоджена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість склала 17377,02грн. за терміном сплати до 01.07.09р. (а.с. 33-34).

16.08.10р., відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ за червень-липень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт №221/15-2/30389345 від 16.08.10р. (а.с. 37).

У зазначеному акті відповідач зафіксував порушення позивачем, зокрема вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ, а саме позивач порушив терміни сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.

На підставі цього акту відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ відповідачем прийняте і направлене платнику податкове повідомлення-рішення 20.09.10р. №0000601502/1, яким позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 36173,02грн., застосований штраф у розмірі 50% у сумі 18086,51грн. (а.с. 36).

Судом встановлено, що деклараціями з податку на додану вартість за червень 2009 року (№13914 від 16.07.09р.) та липень 2009 року (№16468 від 19.08.09р.) позивачем загальна узгоджена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість склала 36173,02грн. за термін сплати до 31.07.09р. та до 01.09.09р. відповідно (а.с. 38-41).

12.10.10р., відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ за серпень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт №503/15-2/30389345 від 12.10.10р. (а.с. 49).

У зазначеному акті відповідач зафіксував порушення позивачем, зокрема вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ, а саме позивач порушив терміни сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.

На підставі цього акту відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ відповідачем прийняте і направлене платнику податкове повідомлення-рішення 25.10.10р. №0000911502/0, яким позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 21130,00грн., застосований штраф у розмірі 50% у сумі 10565,00грн. (а.с. 48).

Судом встановлено, що декларацією з податку на додану вартість за серпень 2009 року (№17722 від 18.09.09р.) позивачем узгоджена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість склала 21130,00грн. за терміном сплати до 01.10.09р. (а.с. 50-51).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв у період виникнення податкового зобов’язання.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 4.1.4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно актів перевірок, позивач самостійно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2009 року за терміном сплати до 03.03.09р. у розмірі 11792,00грн., за лютий 2009 року за терміном сплати до 30.03.09р. у розмірі 13309,00грн., за березень 2009 року за терміном сплати до 30.04.09р. у розмірі 13631,00грн., за квітень 2009 року за терміном сплати до 01.06.09р. у розмірі 10801,00грн., за травень 2009 року за терміном сплати до 01.07.09р. у розмірі 17377,00грн., за червень 2009 року за терміном сплати до 31.07.09р. у розмірі 21620,00грн., за липень 2009 року за терміном сплати до 01.09.09р. у розмірі 16353,00грн., за серпень 2009 року за терміном сплати до 01.09.09р. у розмірі 21130,00грн.

З метою дослідження сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість судом в судовому засіданні досліджено документи податкової звітності позивача, платіжні документи на перерахування до бюджету сум податку.

Судом встановлено, що позивачем платіжними дорученнями від 18.02.09р. №63 сплачено 1000,00грн. та від 26.02.09р. №71 сплачено 10792,00грн. із призначенням платежу «ПДВ за січень 2009 року», тобто зазначений борг був повністю та своєчасно сплачений позивачем (а.с. 17), платіжним дорученням від 10.03.09р. №97 сплачено 1000,00грн. із призначенням платежу «ПДВ за лютий 2009 року» (а.с. 24), тобто податковий борг за лютий-березень, з урахуванням часткової сплати, складав 25940,00грн., платіжним дорученням від 18.06.09р. №237 сплачено 17377,00грн. із призначенням платежу «ПДВ за травень 2009 року», тобто зазначений борг був повністю та своєчасно сплачений позивачем (а.с. 33), платіжними дорученнями від 03.08.09р. №301 сплачено 2000,00грн., від 21.07.09р. №281 сплачено 1000,00грн. та від 09.07.09р. №267 сплачено 2000,00грн. із призначенням платежу «ПДВ за червень 2009 року», тобто податковий борг за лютий-березень, з урахуванням часткової сплати, складав 16620,00грн. (а.с. 44-46), платіжними дорученнями від 27.08.09р. №328 сплачено 8400,00грн. та від 14.08.09р. №319 сплачено 9000,00грн. із призначенням платежу «ПДВ за липень 2009 року», тобто зазначений борг був повністю та своєчасно сплачений позивачем (а.с. 42-43).

Проте відповідачем кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень від 25.11.09р. №447 на суму 20604,00грн. із призначенням платежу «ПДВ за жовтень 2009 року» (а.с. 119) та від 28.12.09р. №473 на суму 18626,00грн. із призначенням платежу «ПДВ за листопад 2009 року» (а.с. 116), були перераховані (кошти за платіжним дорученням від 28.12.09р. №473 – частково) в рахунок погашення в порядку календарної черговості попередньої заборгованості позивача зі сплати податку на додану вартість, що залишилась у сумі 25940,00грн., за лютий-березень 2009 року, кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень від 28.12.09р. №473 на суму 18626,00грн. із призначенням платежу «ПДВ за листопад 2009 року» (а.с. 116) та від 28.01.10р. №5 на суму 11900,00грн. із призначенням платежу «ПДВ за грудень 2009 року» (а.с. 117), були перераховані (кошти за платіжним дорученням від 28.12.09р. №473 – частково) в рахунок погашення в порядку календарної черговості попередньої заборгованості позивача зі сплати податку на додану вартість за квітень 2009 року та кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень від 29.03.09р. №80 на суму 15590,00грн. із призначенням платежу «ПДВ за лютий 2010 року» (а.с. 118), від 04.06.10р. №162 на суму 5000,00грн. із призначенням платежу «ПДВ за червень 2010 року» (а.с. 113), від 07.07.10р. №202 на суму 11471,00грн. із призначенням платежу «ПДВ червень 2010 року» (а.с. 115), були перераховані в рахунок погашення в порядку календарної черговості попередньої заборгованості позивача зі сплати податку на додану вартість, що залишилась у сумі 16620,00грн., за червень 2009 року.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов’язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Отже віднесення відповідачем зазначених сум в рахунок погашення позивачем в порядку календарної черговості попередньої заборгованості зі сплати податку на додану вартість за лютий-квітень, червень 2009 року, є неправомірним, в зв’язку з чим дії податкового органу з нарахування штрафних санкцій в частині цих сум не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III.

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави застосовувати штрафні санкції на суму податкових зобов’язань, які фактично не булу сплачені позивачем.

Отже відповідач неправомірно застосував штрафні санкції в розмірі 50% по кожному податковому повідомленню-рішенню

Суд зазначає, що відповідно до ст. 71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб’єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. У судовому засіданні, яке відбулось 17.11.11р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 22.11.11р.

На підставі викладеного, керуючись статями 160-16,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

          2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції АР Крим від 22.01.10р. №0000071502 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 5896,00грн., від 05.02.10р. №0000091502/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 13470,01грн., від 19.02.10р. №0000131502/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 5400,50грн., від 28.04.10р. №0000301502/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 8688,51грн., від 20.09.10р. №0000601502/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 18086,51грн., від 25.10.10р. №0000911502/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (50%) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 10565,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Восходненського виробничого управління по житлово-комунальному господарству (ОКПО 30389345, АР Крим, Красногвардійський район, с. Восход, вул. Леніна, 1) 3,40грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                         Котарева Г.М.