Рішення № 19454765, 22.11.2011, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2011 року Справа № 2-4545/11

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коломієць Я.В.,

за участі представника позивача Олексюк М.М.,

за участі представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 26.12.2007 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №014/3161/14662/73, відповідно до якого банк зобовязався надати та надав ОСОБА_5 кредит в розмірі 125000,00 дол. США строком на 120 місяців з 26.12.2007 р. по 25.12.2017 р., а відповідач прийняв на себе зобовязання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,00 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до платіжного календаря; кінцевий строк погашення кредиту сторони обумовили 25.12.2017 р. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, позивач виконав зобовязання за договором повністю, надав 125000,00 дол. США позичальникові, що підтверджується кредитовим меморіальним ордером від 27.12.2007 р., утім, відповідач свої зобовязання за кредитним договором не виконує, не сплачує проценти за користування кредитом, не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до Графіку, та оскільки, укладаючи кредитний договір сторони за ним обумовили право банку (п. 1.9.1) вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання Позичальником своїх боргових та інших зобовязань за цим договором, при цьому, виконання боржником зобовязань повинно бути проведено позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги, у позові й заявлено відповідну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, розмір якої утворився станом на 30.05.2011 р. та складає 93054,89 дол. США (1 долар 7,9759), де: 87 500,28 дол. США непогашена сума кредиту, 4771,05 дол. США несплачені проценти, 783,56 дол. США нарахована пеня, що по курсу НБУ станом на 30.05.2011 р. становить 742196,49 грн., про стягнення яких й заявлено вимогу у позові.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю позов підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Представник відповідач ОСОБА_6 позов визнала повністю; представник відповідача ОСОБА_2 зазначила, що позов визнає в межах суми заборгованості за кредитом повністю, що стосується розміру пені представник не визнала, вважала правомірним нарахування пені в межах за останні півроку, та відповідно до пояснень представника відповідача ОСОБА_5 сплачує щомісяця близько 100 дол. США, виконуючи частково, таким чином, умови кредитного договору, та зазначене повязане із настанням світової фінансової кризи, та на даний час він не отримує той дохід, який отримував при укладанні кредитного договору.

Заслухавши пояснення представників та дослідивши докази, для суду вбачаються підстави для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.

26.12.2007 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №014/3161/14662/73, відповідно до якого банк зобовязався надати та надав ОСОБА_5 кредит в розмірі 125000,00 дол. США строком на 120 місяців (з 26.12.2007 р. по 25.12.2017 р.), а відповідач прийняв на себе зобовязання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,00 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до платіжного календаря; кінцевий строк погашення кредиту сторони обумовили 25.12.2017 р.

Утім, відповідач свої зобовязання за кредитним договором не виконує, не сплачує проценти за користування кредитом, не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до Графіку.

Разом з тим, укладаючи кредитний договір, сторони за ним обумовили право банку (п. 1.9.1) вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання Позичальником своїх боргових та інших зобовязань за цим договором, при цьому, виконання боржником зобовязань повинно бути проведено позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Як встановлено, вимога банку про дострокове виконання грошових зобовязань за кредитним договором була отримана ОСОБА_5 24.03.2011 р.; протягом 30 (тридцяти) календарних днів виконання боржником зобовязань проведено не було.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обовязків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та приписів законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Разом з тим, як встановлено судом, укладаючи договір, сторони за ним передбачили право банку (п. 1.9.1) вимагати та обовязок позичальника достроково виконати боргове зобовязання в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобовязань за цим договором.

Відповідно до наданих позивачем доказів таке повідомлення було направлено на адресу позичальника (вимога від 16.03.2011 р. про дострокове виконання грошових зобовязань за кредитним договором); позичальником вимога була отримана 24.03.2011 р. /а.с. 15 зворот/.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором від №014/3161/14662/73 від 26.12.2007 р. 738946 грн. 90 коп., з яких 697893,48 грн. заборгованість за кредитним договором (еквівалент 87500,28 дол. США), 38053,42 грн. (еквівалент 4771,05 дол.) заборгованість по відсоткам, 3000,00 грн. пеня (пеня зменшена на виконання ч. 3 ст. 551 ЦК України у звязку з наявністю обставин, які мають істотне значення /світова фінансова криза, яки вплинула на доходи відповідача та унеможливила виконання належним чином з його боку договірного зобовязання/).

Разом з тим, здійснюючи підрахунок суд керувався розрахунком, доданим позивачем до позову, тоді як розрахунок, який міститься у позові заяві, не відповідає тому, що доданий до матеріалів позову.

Вирішуючи в обовязкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню з відповідача судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 1700, 00 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 19358201) заборгованість за кредитним договором від 26.12.2007 р. №011/3101/1452183 в розмірі 738946 (сімсот тридцять вісім тисяч девятсот сорок шість) грн. 90 (девяносто) копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(код ЄДРПОУ 19358201) судові витрати в розмірі 1700 (однієї тисячі сімсот) гривень щодо сплати судового збору та 120 (сто двадцять) гривень, повязаних із оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя