Рішення № 1944835, 19.06.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 29/159

19.06.08

За позовом Приватного підприємства "Трансартель"

до Закритого акціонерного товариства "Прилукитваринмаш - Холдинг"

про стягнення 33539,50 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Чернілевська Р.В. (довіреність від 08.05.2008р.);

від відповідача Чуйко Ю.Є. (довіреність № 34 від 28.05.2008р.);

В судовому засіданні 19.06.2008р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Трансартель»(надалі ПП «Трансартель», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Прилуктваринмаш-Холдінг»(надалі ЗАТ «Прилуктваринмаш-Холдінг», відповідач) вартості недопоставленої продукції, що становить 29 144, 50 грн., суми втраченої вигоди, що становить 3 028 грн., пені в сумі 1 367 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу бурякової меляси №01/14/09 від 14.09.2007р. позивачем здійснено передплату, однак відповідачем свої зобов'язання виконані не у повному обсязі. Недопоставка 75, 700 тон продукції оцінюється в 29 144, 50 грн., та відповідно вказану суму коштів позивач просить стягнути відповідача в судовому порядку. Окрім того, у відповідності до умов договору позивач розрахував пеню, яка підлягає стягненню з відповідача за порушення умов договору щодо недопоставки продукції, а також за твердженням позивача відповідач має сплатити суму в розмірі 3 028 грн., що є упущеною вигодою підприємства в результаті неправомірних дій відповідача.

Відповідач надав відзив на позов та зазначає про наявність об’єктивних обставин, що призвели до невиконання у повному обсязі підприємством зобов’язань за договором. Зокрема, такою обставиною для відповідача стала зупинка цукрового заводу через відсутність достатньої сировини (буряків) внаслідок припинення їх поставки на завод. Відповідач своєї сировинної бази не має, тому весь сезон працював на привозній або давальницькій сировині та відповідно не може відповідати за непоставку ПП «Трансартель»меляси третім особам.

Щодо стягнення суми упущеної вигоди, відповідач зазначає, що позивачем було завищено її розмір при розрахунку, а також не надано документів (претензій, позовних заяв майнового характеру) які б підтверджували вимоги ТОВ «Поділля-Універс»до ТОВ «Трансартель». Враховуючи, що термін договору з ТОВ «Поділля-Універс»закінчувався 31 грудня 2007р., позивач мав реальну можливість впродовж листопада-грудня 2007р. докупити недоотриманих 72 700 тон меляси на інших цукрових заводах Вінницької області, які ще працювали у той час та отримати економічну вигоду, яка ним планувалась.

Таким чином, за твердженням відповідача позивач, коли вже достовірно знав і мав повну інформацію про остаточну зупинку Ситковецького цукрового заводу, однак після цього не вживав впродовж двох місяців по 31.12.2007р. ніяких додаткових заходів по закупівлі в іншому місці недопоставлених 72 700 тонн меляси, цим самим опосередковано сприяв настанню упущеної вигоди внаслідок своєї бездіяльності.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2007р. між ПП "Трансартель" та ЗАТ «Прилуктваринмаш-Холдінг»було укладено договір купівлі-продажу бурякової меляси №01/14/09 за умовами якого останнє продає, а покупець (позивач у справі) купує бурякову мелясу (сировину) на умовах та по ціні визначеній договором.

В силу положень п. 2.1 Договору ціна за сировину встановлюється в розмірі 385 грн. з урахуванням ПДВ за одну тону та оплачується покупцем згідно виставленим рахункам на умовах 100% попередньої оплати. За умовами договору (п.3.1) продавець зобов’язується відпустити, а покупець оплатити та прийняти в трок до 01 листопада 2007р. 1000 тон меляси.

На виконання умов договору позивачем на користь відповідача з призначенням платежу "попередня оплата за патоку згідно договору № 01/14/09 від 14.09.2007р." було перераховано 385 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 199 від 17.09.2007р. на суму 192 500 грн., № 210 від 27.09.2007р. на суму 80 000 грн., № 235 від 16.10.2007р. на суму 112 500 грн. (належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи).

Відповідно до видаткових накладних, за договором від 14.09.2007р. ЗАТ «Прилуктваринмаш-Холдінг»було поставлено на користь позивача 924 300 тон сировини, що підтверджується видатковими накладними:

- № РН-0000009 від 24.10.2007р. позивачем отримано 354, 700 тон сировини вартістю 136 559, 50 грн.,

- РН-0000010 від 31.10.2007р. позивачем отримано 370, 500 тон сировини вартістю 142 642, 50 грн.,

- РН-0000011 від 05.11.2007р. позивачем отримано 199, 100 тон сировини вартістю 76 653, 50 грн..

Загальна вартість поставленої на користь позивача сировини в межах договору від 14.09.2007р. складає 355 855, 50 грн., що відповідно свідчить про недопоставку 75 700 тон продукції на суму 29 144, 50 грн.. Вказані обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи умови договору (п. 3.1) та перерахування коштів на рахунок відповідача в якості передплати, продавець зобов’язаний був відпустити 1 000 тон меляси в строк до 01 листопада 2007р..

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов’язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань. Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Оскільки, поставку продукції відповідачем було припинено, та станом на 15.11.2007р. заборгованість за недопоставлену продукцію складала 29 144, 50 грн. (75, 700 тон патоки за ціною 385 грн. за тону) позивач звернувся до відповідача з листом № 01/15/11 від 05.11.2007р., у якому викладено прохання повернути вказану суму перерахованих коштів. За твердженням позивача у зв’язку з відмовою відповідача отримати претензію, таку було надіслано поштою доказом чого є поштова квитанція з описом-вкладенням від 26.12.2007р. (копія залучена до матеріалів справи).

Станом на час вирішення спору заборгованість відповідачем не сплачена, доказів зворотнього суду не представлено, у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення суми боргу в розмірі 29 144, 50 грн. визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 6.1 Договору від 14.09.2007р. за прострочення терміну відпуску або поставки сировини в строк продавець сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, яку зобов’язується сплачувати по закінченню кожного календарного місяця до моменту повної передачі товару. Дана умова має місце тоді, коли покупцем було здійснено проплату за товар, а продавець не здійснив відвантаження в строк.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем за період прострочення станом на 15.02.2008р. за обліковою ставкою встановленою згідно листа НБУ від 17.05.2007р. № 14-011/1150-5118 –8, 0 %та складає 1 367 грн..

Враховуючи порушення умов договору відповідачем, що полягають в недопоставці оплаченого товару на суму 29 144, 50 грн., суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо сплати пені, яка передбачена договором у сумі заявленій позивачем до стягнення.

Суд не погоджується з вимогами позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 3 028 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Розмір завданої шкоди (реальних втрат майна або упущеної вигоди) має бути підтверджений суб’єктом господарювання документально.

Заявляючи вимоги про стягнення з відповідача суми втраченої вигоди в розмірі 3 028 грн. позивач зазначав, що маючи впевненість у надійності партнерів, 25.09.2007р. та 22.09.2007р. були укладені договори купівлі-продажу бурякової меляси відповідно з ПЗ СК «Вікторія»№ 02/25/09 та ТОВ «Поділля-Універс»за № 01/22/10. За вказаними договорами позивач зобов’язувався в строк до 31 грудня 2007р. поставити кожному з вказаних покупців по 500 тон меляси.

Через невиконання відповідачем зобов’язань з поставки продукції в кількості 75, 700 тон позивач не виконав свої зобовязання за договором укладеним з ТОВ «Поділля-Універс». Втрачена економічна вигода складає 3 028 грн. (75, 700 тон х 40 грн. (вартість продукції за одну тону по договору № 01/22/10).

Неналежне виконання відповідачем договору від 14.09.2007р. жодним чином не є підставою вважати неможливим виконання позивачем узятих зобов’язань перед ПЗ СК «Вікторія» та ТОВ «Поділля-Універс», оскільки при укладенні договорів із вказаними підприємствами сторонами не погоджувалось, що предметом договору має бути саме продукція отримана від ЗАТ «Прилуктваринмаш», придбана позивачем в межах договору № №01/14/09 від 14.09.2007р. тощо

До того ж наведені доводи позивача не можуть бути прийнятими судом, оскільки матеріали справи вказують на те, що кількість поставленої за договором №01/14/09 від 14.09.2007р. продукції, поставка якої підтверджується видатковими накладними № РН-0000009 від 24.10.2007р., РН-0000010 від 31.10.2007р., РН-0000011 від 05.11.2007р. є цілком достатньою для належного виконання позивачем своїх зобов’язань щодо продажу 500 тон меляси на користь ТОВ «Поділля-Універс». Так, виконання позивачем зобов’язань за договором № 02/25/09 укладеним з ПЗ СК «Вікторія-Т»підтверджується накладною № 34 від 17.10.2007р. згідно якої підтверджено отримання останнім 500 тон меляси.

Таким чином станом на 18.10.2007р. позивачем були виконані зобовязання за вказаним договором у повному обсязі, та залишились невиконаними зобовязання по договору, що укладений з ТОВ «Поділля-Універс»на поставку меляси в кількості 500 тон.

Згідно листа № 01/15/11 від 15.11.2007р., що складений самим позивачем та адресований відповідачу з вимогою про повернення коштів на суму непоставленої продукції позивач зазначав про кількість відвантаженої відповідачем в межах договору від 14.09.2007р. продукції, зокрема строком після 18.10.2007р. відповідачем було відвантажено на користь позивача 834, 200 тон сировини (22.10.2007р. –75, 500 т., 23.10.2007р. –108, 800 т., 24.10.2007р. –80, 300 т., 25.10.2007р. –99, 200 т., 26.10.2007р. –97, 200 т., 27.10.2007р. –17, 800 т., 28.10.2007р. –68, 300 т., 30.10.2007р. –38, 300 т., 31.10.2007р. –49, 700 т., 01.11.2007р. –20, 500 т., 02.11.2007р. –57, 800 т., 03.11.2007р. –36, 300 т., 04.11.2007р. –41, 700 т., 05.11.2007р. –42, 800 т.). Поставлена відповідачем продукція у кількості 834, 200 тон у повній мірі дозволяла належним чином виконати умови договору № 01/22/10. укладеного з ТОВ "Поділля-Універс" та поставити останньому 500 тон сировини.

Позивачем не надано належних доказів які б вказували на наявність у позивача заборгованості за укладеним з ТОВ «Поділля-Універс»договором № 01/22/10 щодо кількості недопоставленої продукції, невиконання зобов’язань, повернення отриманої передплати або ж сплати лише частини продукції що відвантажена.

Матеріали справи не містять доказів реальності понесених позивачем витрат, упущеної вигоди. Позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

В зв’язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 335, 40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 412, 46 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Прилуктваринмаш»(юрид. адреса: 04070, м. Київ, вул. Волоська 3В, поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька 33, р/р 26001600246101 в Подільській філії КБ «Експобанк», МФО 320597, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 25406453) на користь Приватного підприємства «Трансартель»(21009, м. Вінниця, вул. Стеценка 57/13, р/р 2600913934 в ВОД «Райффайзен банк Аваль», код ЄДРПОУ 33263464) 29 144, 50 грн. (двадцять дев’ять тисяч сто сорок чотири гривні 50 копійок) вартості недопоставленої продукції, 1 367 грн. (одну тисячу триста шістдесят сім гривень) пені.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Прилуктваринмаш»(юрид. адреса: 04070, м. Київ, вул. Волоська 3В, поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька 33, р/р 26001600246101 в Подільській філії КБ «Експобанк», МФО 320597, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 25406453) на користь Приватного підприємства «Трансартель»(21009, м. Вінниця, вул. Стеценка 57/13, р/р 2600913934 в ВОД «Райффайзен банк Аваль», код ЄДРПОУ 33263464) 412, 46 грн. (чотириста дванадцять гривень 46 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.В. Усатенко

дата підписання рішення –01.07.2008р.