Рішення № 1944715, 10.04.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 24/6

10.04.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт-Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "КИТ-1"

про стягнення 11 292,33 грн.

Суддя Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача: Нагорна Н.О. (довіреність № 8 від 03.04.2008р.)

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Форт-Плюс" звернувся до Господарського суду з позовною заявою про стягнення з Відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "КИТ-1" заборгованості за договором поставки в сумі 10160,35 грн., 493,60 грн. пені, 549,49 грн. збитків від інфляції, 88,89 грн. 3% річних, 112,92 грн. державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідач у засідання суду не з’явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2007 року між Позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю "Форт-Плюс" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "КИТ-1" був укладений Договір поставки № 333/п/61 (далі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору Позивач (Продавець) взяв на себе зобов’язання постачати Відповідачу (Покупцю), а Відповідач (Покупець) - приймати та сплачувати товар у відповідності з умовами дійсного Договору.

На виконання умов Договору, в період з 07.09.2007р. по 12.10.2007р., Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форт-Плюс" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "КИТ-1" отримав товар на загальну суму 10160,35 грн.

Факт передачі товару Відповідачу підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна № 17688б від 07.09.2007р. на суму 4191,36 грн.;

- видаткова накладна № 19162б від 14.09.2007р. на суму 2278,50 грн.;

- видаткова накладна № 19176б від 21.09.2007р. на суму 840,16 грн.;

- видаткова накладна № 20582б від 12.10.2007р. на суму 2850,33 грн.

Відповідно до п. 5.3 Договору Відповідач повинен був сплачувати вартість отриманого товару протягом 40 банківських днів від дати поставки, вказаної в накладній.

Всупереч умовам Договору, Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "КИТ-1" не виконав своїх зобов'язань, отриманий товар не оплатив.

В порядку досудового врегулювання спору Відповідачу 28.01.2008 р. була направлена претензія за вих. № 1 про оплату заборгованості за поставлений товар в сумі 10530,03 грн.

З доказів по справі вбачається, що Позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.10. Договору за порушення строків оплати, передбачених Договором, Покупець (Відповідач) сплачує Продавцю (Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення Покупцем зобов’язань по оплаті за отриманий товар, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Сума пені становить 493,60 грн. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Станом на 01.03.2008р. збитки від інфляції склали 549,49 грн., 3% річних від простроченої суми – 88,89 грн. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Отже, факт порушення Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "КИТ-1" обов’язку строків оплати за поставлену продукцію судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "КИТ-1" (03186, м. Київ, бульвар Чоколівський, 19; код ЄДРПОУ 30202021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт-Плюс" (49054, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 101, к. 437; код ЄДРПОУ 32716737) 10160 (десять тисяч сто шістдесят) грн. 35 коп. заборгованості за договором постачання товарів, 493 (чотириста дев’яносто три) грн. 60 коп. пені за прострочення виконання зобов’язання, 549 (п’ятсот сорок дев’ять) грн. 49 коп. збитків від інфляції, 88 (вісімдесят вісім) грн. 89 коп. 3% річних, 112 (сто дванадцять) грн. 92 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Рішення надіслати сторонам.

5. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя В. В. Смілянець