Рішення № 1944585, 18.02.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 37/6

18.02.08

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс"

до Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 30246,54 грн

Суддя Кондратова І.Д.

В засіданнях приймали участь представники сторін :

Від позивача : Іваненко М.М.- представник за довіреністю № 08/11 від 21.01.2008 року;

Від відповідача: Костерний Д.О., Недошитко Р.Ю.–представник за довіреністю № 399-НЮ від 04.02.2008 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»про стягнення 30246,54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2008 р. порушено провадження у справі № 37/6, розгляд справи було призначено на 18.02.2008 року о 11-00.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.02.2008 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд припинити провадження у справі, посилаючись на те, що 23.01.2008 року відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 29121,01 грн. Відповідач вважає, що між сторонами відсутній предмет спору.

Представник позивача в судовому засіданні 18.02.2008 року подав суду клопотання, відповідно до якого просить стягнути з відповідача вартість недостачі в розмірі 1125,53 грн., 302,47 державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.02.2008 року за згодою представників сторін судом оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2007 року по залізничній накладній № 50134219 зі станції Донецьк –північний Донецької залізниці Донецьким металопрокатним заводом (надалі –відправник) було відвантажено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс»(надалі –одержувач) вантаж –металопрокат масою 68550 гк.

При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення певних обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу. Дані в комерційних актах зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті вагону вантажу на вимогу вантажоодержувача на станції Київ-Волинський було здійснено комісійне перевантаження вагону на 150 т вагах залізниці, яким встановлено, що маса нетто вантажу становить 60400 кг, що менше маси, зазначеної в залізничній накладній, на 8150 кг. Зазначені обставини зафіксовані в комерційному акті БИ № 451907 від 11.10.2007 року.

16.11.2007 року позивач надіслав на адресу Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»претензію, в якій вимагав перерахувати на рахунок позивача суму збитків, яке зазнав позивач в зв’язку з недостачею вантажу, в розмірі 30246,54 грн.

Відповідач у відповіді на претензію визнав заявлені позивачем вимоги частково та зазначив, що суму в розмірі 29121,01 грн. буде перерахована на рахунок позивача, проте станом на день звернення позивача з позовом до суду, відповідач не перерахував відповідачу грошові кошти по визнаній претензії.

Позивач вважає, що недостача утворилась з вини залізниці під час перевезення вантажу, в зв’язку з чим просив стягнути з відповідача вартість недостачі в розмірі 30246,54 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі, згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантаженому засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Додана до матеріалів справи накладна № 50134219 свідчить про те, що завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника.

Із зазначених у залізничній накладній № 50134219 /графа 1/ даних вбачається, що що вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (графа 1).

У Пункті 3.2 Роз’яснення ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” № 04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що у відповідності до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (частина 3 п.3.2).

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту).

Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Пунктом статті 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Судом встановлено, що відповідач визнав свою вину у втраті вантажу і після звернення позивача до суду з даним позовом перерахував на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 29121,01 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 234 від 23.01.2008 року.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, з огляду на те, що відповідач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 29121,01 грн. після звернення позивача з позовом, провадження в цій частині підлягає припиненню, за відсутністю предмету спору, на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача суму збитків в розмірі 1125,53 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються:

від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;

від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Судом встановлено, що для вантажу, який перевозився згідно залізничною накладною № 5034219 від 09.10.2007 року норма недостачі становить 0,5 % маси, зазначеної в перевізних документах, при чому норма недостачі розраховується від маси нетто, оскільки даних про те, що вантаж перевозився в тарі й упаковці накладна не містить.

Згідно рахунку-фактури № 975 вартість 1 т. вантажу становить 3108,33 грн. (без ПДВ).

В свою чергу норма недостачі становить –68500,00 кг (маса нетто згідно накладної) Х 0,5 %= 342,5 кг.

Недостача вантажу, за яку відшкодовуються збитки залізницею відповідно до статті 114 Статуту становить 8150 кг- 342,5 кг =7807,25 грн.

Загальна сума недостачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить: 3108,33 грн. (вартість 1 тони) х 7,80725 т. = 24267,51 грн. + 20 % ПДВ = 29121,01 грн.

Відповідно до п. 12 оглядового листа ВГСУ «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства»зазначено, що пункти 105 та 114 Статуту залізниць встановлюють, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом залізниць та окремими договорами. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, оскільки навіть у разі розкрадання вантажу під час перевезення нестача в межах граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу не пов'язана із розкраданням.

Дана правова позиція також викладена в роз’ясненні ВГСУ від 29.05.2002 р. N 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею». Зокрема, відповідно до п. 3.13 даного роз’яснення, недостача маси вантажу, з огляду на яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто вантажу під час перевезення.

Таким чином з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що залізницею підлягає відшкодуванню сума збитків, які зазнав позивач в зв’язку з недостачею вантажу, в розмірі 29121,01 грн. (відповідно до обґрунтованого розрахунку суду). Відповідач свої зобов’язання виконав та перерахував на рахунок позивача дану суму.

В свою чергу, вимоги позивача в частині стягнення вартості недостачі в сумі 1125,53 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, як встановлено судом, позивач невірно розраховував недостачу вантажу. Зокрема, позивач неправомірно визначив норму недостачі від маси недостачі, а не від маси нетто вантажу, зазначеної в накланої.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача та позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 110, 111, 113, 114 Статуту залізниць України, ст. ст. 623, 920 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, —

В И Р І Ш И В:

1. В частині стягнення вартості недостачі в сумі 29121,01 грн. провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

2. В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Державного територіально –галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» (03680, м. Київ, вул.. Качалова, 5, код ЄДРПОУ 13693513) 291 (двісті дев’яносто одна) грн. 21 коп. - державного мита, 113 (сто тринадцять) грн. 61 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Кондратова І.Д.

Дата підписання

рішення 03.07.2008 року