Рішення № 19427135, 11.07.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

                                                                                          Справа № 1407/2-589/11

РІШЕННЯ

іменем України

"11" липня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі :

головуючої - судді Висоцької Г.А.

при секретарі - Будім І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на іпотечне майно,

В С Т А Н О В И В :

17.12.2010 року Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на іпотечне майно.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11.12.2007 року між ВАТ "Мегабанк" (в подальшому змінена назва юридичної особи на ПАТ "Мегабанк") та ОСОБА_2 Р,Г. був укладений кредитний договір № 318-14П/2007, за яким позивач надав позичальнику кредит в сумі 70000 гривень під 18.2 % річних, строком до 08.12.2017 року.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов"язань за кредитним договором, був укладений від того ж числа з відповідачем договір поруки та іпотечний договір між банком та ОСОБА_1 від 11.12.2007 року, посвідчений нотаріально щодо нежитлового приміщення магазину № 31\6 по вул. Жовтневої революції в м. Вознесенську Миколаївської області.

Посилаючись на те, що позичальником умови кредитного договору та поручителем умови договору поруки та іпотеки не були виконані позивач, просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту у розмірі 128735. 53 грн. та звернути стягнення на іпотечне майно.

Ухвалою суду від 11.07.2011 року за клопотанням позивача провадження по справі в частині звернення стягнення на іпотечне майно залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 зазначила, що підтримує позовні вимоги, просить задовольнити позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у суму 128735,53 грн. та стягнути з ОСОБА_1 штраф за невиконання обов"язку по іпотечному договору щодо страхування іпотечного майна у розмірі 16771.05 грн. та судових витрат.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат ОСОБА_4 позов визнав частково у розмірі заборгованості за кредитом, так як банк взяв на себе зобов"язання по реалізації предмету іпотеки і не зробив цього. Крім того банк звернувся до постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива" із позовом до ОСОБА_2 із позовом про стягнення заборгованості, через це позов підлягає частковому задоволеню.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, судом належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи

Дослідивши та оцінивши письмові докази по цивільній справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.12.2007 року між ВАТ "Мегабанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 318-14П/2007, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику - ОСОБА_2 кредит в сумі 70000 гривень під 18.2 % річних, строком до 08.12.2017 року.

Відповідно до договору ОСОБА_2 зобов'язана щомісяця у вказані в договорі та додатку до нього строки здійснювати погашення частини суми заборгованості, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення процентів, штрафи та пеню у разі порушення строків сплати заборгованості.

Позичальник станом на 04.02.2011 року порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість за кредитом 68248 грн., та несплачені відсотки у сумі 36148.40 грн. Крім того умовою даного договору п.п. 3.2.7 було передбачено нарахування пені за кожен день простроченої суми (а.с. 9-14).

Між позивачем та ОСОБА_1 11.12.2007 року було укладено договори поруки та іпотеки, останній посвідчений нотаріально ( а.с.19-24). Майно складається з нежитлового приміщення магазину № 31\6 по вул. Жовтневої революції в м. Вознесенську Миколаївської області.

В судовому засіданні встановлено, що сторони домовилися відносно позасудового порядку врегулювання спору шляхом продажу банком предмета іпотеки, але незважаючи на неодноразові намагання як то кредитодавця( іпотекодержателя) так і позичальника і іпотекодавця шляхом розміщення рекламних публікацій в ЗМІ та інтернеті, реалізувати нерухоме майно з 21.01.2009 року по час розгляду справи в суді сторонам невдалося.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов"язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, договору.

Відповідно до наданого банком розрахунку сума прострочених платежів станом на 04.02.2011 рік становить 19856 грн. ( а.с.29), третя особа не виконує своїх зобов"язань перед банком, а відповідно і відповідач, які належним чином повідомлялися про звернення до суду у разі неповернення одержаного кредиту, про що свідчать неодноразові вимоги, які надсилалися позивачем за місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1А.( а. с. 57-71).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 12, ч.ч. 1, 3 ст. 33, ч. 1 ст .41 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Спосіб звернення стягнення обирає іпотекодержатель.

Іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Таким чином суд вважає, що для повного задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням достатнім є стягнення заборгованості або з позикодавця або з ОСОБА_2 та іпотекодавця солідарно.

Вимога банку про стягнення з відповідача пені у розмірі 4859. 45 грн. та штрафів у розмірі 19479 грн. 68 коп. та штраф за невиконання обов"язку за іпотечним договором щодо страхування предмету іпотеки у розмірі 16771.05 грн. підлягає задоволенню частково зважаючи на невикористану позивачем можливість відповідно п. 5.2.5 іпотечного договору від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що в ході судового розгляду справи достовірно встановлено факт невиконання позичальником- Мамонтовою Р.Г. умов кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, беручи до уваги той факт, що при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості і звернення стягнення на предмет іпотеки банком виконано вимоги Закону України "Про іпотеку" та положення п. 5.1 іпотечного договору від 11.12.2007 року, дотримано процедуру стягнення заборгованості по кредиту й звернення стягнення на предмет іпотеки за вказаних умов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача також підлягають стягненню 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір у розмірі 1455.06 грн. на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 213-215 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" ( р/р 373941440062 ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, ІН НОМЕР_1) заборгованість по кредитному договору станом на 04.02.2011 року у яка складається з :-          заборгованості за кредитом - 68248 грн;

-          заборгованість по процентам- 36148.40 грн.;

-          пеня- 1000 грн.;

-          штрафи - 10000 грн., а всього 115396 ( сто п"ятнадцять тисяч триста дев"яносто шість) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (р/р НОМЕР_2 ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, ІН 09804119) за невиконання обов"язків по страхуванню по іпотечному договору штраф у розмірі 8000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (р/р НОМЕР_2 ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, ІН 09804119) 1575 (одну тисячу п"ятьсот сімдесят п"ять) гривень 06 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Висоцька Г.А.