Рішення № 19422268, 23.11.2011, Балаклавський районний суд міста Севастополя

                                                                                                                                                                                                         Справа № 2-596/2011

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

«23»листопада 2011 р. Балаклавський районний суд м. Севастополя

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретарів –Ковальової А.Ю. Іванової В.В.

за участю представників позивача –ОСОБА_1;

ОСОБА_2; ОСОБА_3

за участю представника відповідачів –ОСОБА_4

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про розірвання договору, стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, підтримавши який в судовому засіданні представник просив суд розірвати кредитний договір та звернути стягнення на предмет іпотеки, а також стягнути судові витрати. Вимоги обґрунтовані тим, що умови договору боржником не виконуються, що є істотним порушенням і підставою для розірвання договору, право дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки, його порядок передбачені договором іпотеки.

Представник позивача вказував, що 13 червня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»та ОСОБА_5 було укладено договір кредиту № 945/047-ДИ5-РК, на підставі якого позивач надав ОСОБА_5 кредит у сумі 140 000 доларів США, з кінцевим терміном погашення 05.06.2023 р.

Для забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_5 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір, реєстровий номер 993, за яким було передано в іпотеку нерухоме майно –житловий будинок з надвірними будівлями в цілому, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, с. Тернівка, вул. Роднікова, будинок № 3, який належить відповідачу на праві приватної власності.

Відповідачами не виконано взяті на себе зобов’язання відповідно до умов договору кредиту, іпотечного договору, у зв’язку з чим станом на 09.07.2010 року заборгованість за кредитним договором склала 146 270,82 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на дату розрахунку дорівнює 1156387,85 грн.

Представник відповідачів позов визнав частково, не заперечував проти розірвання договору кредиту, визнав факт отримання кредитних коштів, невиконання зобов’язань за кредитним договором, але заперечував проти звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представники вважали за можливе розглянути справу у відсутність залученої до справи третьої особи ОСОБА_7.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до ч. 2, 3 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Невиконання позичальником умов договору та наявність заборгованості в значному розмірі є істотними порушеннями договору і підставою для розірвання договору.

Судом встановлено, що 13 червня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір кредиту № 945/047-ДИ5-РК, на підставі якого позивач надав ОСОБА_5 кредит у сумі 140 000 доларів США, з кінцевим терміном погашення 05.06.2023 р., сплатою 14 відсотків річних за користування кредитом, та комісій, в розмірі та порядку, визначеному у договорі кредиту та додаткової угоді № 1від 14.10.2008 р.

Для забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_5 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір, реєстровий номер 993, за умовами якого банк має право у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником основного зобов’язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 2.4.4, 4.1).

Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно –житловий будинок з надвірними будівлями в цілому, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, с. Тернівка, вул. Роднікова, будинок № 3, який належить відповідачу на праві приватної власності.

Пунктом 1.4. іпотечного договору встановлено зміст основного зобов’язання: повернення іпотекодержателю кредиту в сумі 140000,00 доларів США, сплата відсотків у розмірі 14 відсотків річних, комісій (п.1.4.2.), можливої неустойки, відшкодування витрат пов’язаних з пред’явленням вимог за основним зобов’язанням, із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання та збереження предмету іпотеки, витрат на страхування предмету іпотеки, збитків, завданих порушенням умов іпотечного договору.

Відповідачем не виконані взяті на себе зобов’язання відповідно до умов договору, у зв’язку із чим станом на 09.07.2010 року заборгованість за кредитним договором склала 146270,82 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на дату розрахунку дорівнює 1156 387,85 грн., з яких: заборгованість за кредитним договором –129 888,86 доларів США, заборгованість за відсотками –13 753,51 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту –7 062,01 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків –8 468,14 грн., заборгованість за комісіями - 664,05 доларів США, що є істотним порушенням договору і відповідно до ст. 651 ЦК України є підставою для розірвання договору кредиту, а можливість звернення стягнення на предмет іпотеки передбачена договорами.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися у встановлений термін відповідно до вимог закону і договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зі ст. 615 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, ст.ст. 1, 33 ЗУ «Про іпотеку» в силу застави (іпотеки) кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою (іпотекою), одержати задоволення за рахунок заставленого майна. Частиною 5 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Пунктом 6.3 іпотечного договору від 13.06.2008 року та ст. 593 ЦК України передбачені умови припинення дії іпотеки, зокрема повне виконання зобов’язання. Оскільки розірвання кредитного (основного) договору не є такою умовою, зобов’язання, що вже існує у вигляді сплати заборгованості, внаслідок розірвання договору не припинено, доводи представника відповідача про припинення іпотечного договору не може бути підставою для його припинення.

Відносно доводів представника відповідачів щодо припинення договору іпотеки внаслідок збільшення обсягу зобов’язань іпотекодавця слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Згідно із ст. 575 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається такий вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні заставодавця або третьої особи. Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення саме за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. З огляду на приписи вищезазначених норм та відповідно до положень ст. 546 ЦК України порука та застава є окремими самостійними способами забезпечення зобов’язання, а відтак застосування до договору іпотеки положень ст. 559 ЦК України, якою визначені підстави припинення поруки є безпідставним, оскільки договір іпотеки є різновидом договору застави та окремим засобом забезпечення зобов’язання. Крім того, є передчасним й посилання на збільшення обсягу відповідальності іпотекодавця в зв’язку з тим, що п.1.4.2. іпотечного договору встановлено комісії як складову частину основного зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодавець вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з вимогами ст. 41 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки, зокрема, шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 41 цього Закону, яка передбачає продаж предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Так, суд, виходячи із засад цивільного судочинства - справедливості, добросовісності та розумності і з урахуванням балансу інтересів, вважає за необхідне зменшити розмін та стягнути з відповідачів пеню, нараховану за кредитним договором № 945/047-ДИ5-РК, від 13.06.2008 року у розмірі по простроченому кредиту –62,01 грн. (зменшивши її на 7000 грн.), а також пені по простроченим відсоткам –468,14 грн. (зменшивши її на 8000 грн.).

Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими обгрунтовуються вимоги позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи: виписками, договорами; довідками; повідомленнями; та іншим (а.с. 6, 10-14, 15, 16-1, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29).

Частково задовольняючи позов суд враховував вимоги законів України: - Закону України «Про іпотеку», а також Цивільного кодексу України.

Крім того, суд керувався принципами справедливості, добросовісності та розумності відповідно ст. 3 ЦК України.

Посилання представника відповідача, суд вважає неадекватним відображенням обставин, оскільки вони спростовуються приведеними вище доказами.

Крім того, представником відповідачів не надано доказів сплати заборгованості, кредитний договір та іпотечний договір дійсні. Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне покласти солідарно на відповідачів також і обов’язок по відшкодуванню судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., які були сплачені позивачем при подачі позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд -

Вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про розірвання договору, стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки –задовольнити частково.

Розірвати договір кредиту № 945/047-ДИ5-РК від 13 червня 2008 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_5.

Стягнути ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(р\р 37393440990050 в КРФ ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 324010, Код ЄДРПОУ 09324017) в рахунок погашення:

поточної заборгованість –953087,67 грн.,

простроченої заборгованості –73787,68 грн.,

простроченої заборгованості –108732,50 грн.,

пені по простроченому кредиту –62,01 грн.,

пені по простроченим відсоткам –468,14 грн.,

комісії –5249,85 грн., а всього 1156372,85 грн.

Звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з надвірними будівлями в цілому, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, с. Тернівка, вул. Роднікова, будинок № 3, який належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого ОСОБА_8, приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу, 12 червня 2008 року (реєстровий № 974), та зареєстрованого в ДКП БТІ і ДРОНМ м. Севастополя 13 червня 2008 року, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження із початковою ціною продажу предмету іпотеки згідно висновку суб’єкту оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»судовий збір в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.,

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Севастополя через Балаклавський районний суд м. Севастополя.

Копію даного рішення надіслати рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Суддя