Рішення № 194182, 19.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.06 р. Справа № 29/258пд

Суддя господарського суду Донецької області Гаврищук Т.Г.

при секретарі судового засідання Оніпко Н.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом - Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька

до відповідачів: 1.Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Містпромрезерв” м.Донецьк

про визнання недійсним господарського зобов”язання

за участю представників сторін:

від позивача - Вінділович Т.Г. - держподатковий інспектор (за довір.)

від відповідачів - 1. ОСОБА_2 (за довір.), ОСОБА_3 (за довір.)

2. не з?явився

Суть справи :

Позивач, Державна податкова інспекція у Петровському районі м.Донецька, звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Приватного підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Містпромрезерв” про визнання повністю недійсним господарського зобов'язання, вчиненого між відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, із застосуванням правових наслідків, передбачених п.1 ст.208 ГК України.

Додатковою заявою від 23.08.2006р. позивач уточнив свої позовні вимоги та просить визнати повністю недійсним господарське зобов'язання, яке виникло на підставі податкової накладної НОМЕР_1 та видаткової накладної НОМЕР_1, вчинене між відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, стягнути з ТОВ „Містпромрезерв” на користь ПП ОСОБА_1 13162,64 грн., та стягнути з ПП ОСОБА_1 в доход держави 13162,64 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на вирок Куйбишевського районного суду м.Донецька від 30.12.2005р., наявність у відповідача 2 умислу на укладання угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та на ст.ст.207,208 ГК України.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з посиланням на ті обставини, що позивачем не доведено укладання угоди та виникнення господарських зобов”язань з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Відповідач 1 зазначив, що угоду купівлі-продажу будівельних матеріалів та сантехнічних виробів на загальну суму 13162,64 грн. було виконано в повному обсягу, що засвідчується видатковою накладною НОМЕР_1, податковою накладною НОМЕР_1 та платіжними дорученнями НОМЕР_2 , НОМЕР_3.

Відповідач 1 вважає, що вирок Куйбишевського районного суду м.Донецька від 30.12.2005р. не має відношення до предмету спору, оскільки судом окремо не розглядалось спірне господарське зобов”язання, не робилися висновки її мети та спрямованості. Притягнення посадових осіб відповідача 2 до кримінальної відповідальності не є доказами наявності мети на укладання всіх угод з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

У зв'язку із нез'явленням у судове засідання представника відповідача 2, розгляд справи відкладався, про що відповідач 2 був належним чином повідомлений шляхом направлення відповідних ухвал за його адресою.

Відповідач 2 відзив не надав, в судове засідання знов не з'явився, в зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 29.08.2006р. строк розгляду справи був продовжений на один місяць згідно до вимог ст..69 ГПК України.

Позивачем заявлено клопотання від 02.08.2006р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована на ім.”я ОСОБА_1.

Розглянувши матеріали справи, додаткові докази та заслухавши пояснення позивача та відповідача 1, господарський суд, встановив :

ОСОБА_1 зареєстрований як суб”єкт підприємницької діяльності виконкомом Донецької міської ради 14.04.2005р. та взятий на облік платника податків у Державіній податковій інспекції у Петровському районі м.Донецька.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Містпромрезерв” є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за №33256986.

Згідно до п.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За правилами ст.174 цього Кодексу господарські зобов'язання можуть виникати у тому числі з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Містпромрезерв” на підставі накладної НОМЕР_1, податкової накладної НОМЕР_1 було укладено угоду купівлі-продажу будівельних матеріалів та сантехнічних виробів на загальну суму 13162,64, у т.ч. ПДВ - 2193,77 грн.

Отриманий за цією угодою товар Приватним підприємцем ОСОБА_1 був оплачений в повному обсягу, що засвідчується платіжними дорученнями НОМЕР_2 на суму 9700 грн. та НОМЕР_3 на суму 3800 грн.

Факт передачі Товариством з обмеженою відповідальністю „Містпромрезерв” зазначеного товару та його оплати Приватним підприємцем ОСОБА_1 позивачем не оспорюється.

Згідно до пояснень відповідача 1 отриманий ним товар за оспорюваною угодою в подальшому був проданий, що засвідчується відповідними видатковими накладними НОМЕР_4 на суму 1922,25грн., НОМЕР_5 на суму 1710 грн., НОМЕР_6 на суму 9657 грн., НОМЕР_7 на суму 136,80 грн.

Позивач вважає, що господарське зобов'язання між відповідачами було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства . Як на підставу своїх доводів, позивач посилається на вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30 грудня 2005 року, яким встановлено, що групою осіб, які мали намір на здійснення фіктивної підприємницької діяльності, було зареєстровано ТОВ “Містпромрезерв”. Метою діяльності цього підприємства була незаконна діяльність по переказу безготівкових коштів в готівку за попередньою домовленістю із зацікавленими особами, для забезпечення можливості використовувати кошти у господарському звороті без відображення господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку. Виходячи із наведеного вироку позивач вважає, що вся діяльність ТОВ “Містпромрезерв” була завідомо суперечна інтересам держави і суспільства, а отже господарське зобов”язання було вчинено з метою явно суперечною інтересам держави і суспільства.

Згідно до ст.207 Господарського Кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30 грудня 2005 року, яке набрало законної сили 15.01.2006р., встановлено, що особи, які зареєстрували статут Товариства з обмеженою відповідальністю „Містпромрезерв”, наміру здійснювати його статутну діяльність не мали. В процесі всієї діяльності в період з грудня по квітень 2005р. підприємство використовувалося для проведення безготівкових коштів в готівкові.

Відповідно до ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Наведеним вироком суду не було встановлено вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю „Містпромрезерв” з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, саме спірних господарських зобов'язань. Слід зазначити, що вироком суду було встановлено використовування підприємства для проведення безготівкових коштів в готівкові в період з грудня по квітень 2005р., в той час, коли спірні господарські зобов'язання між відповідачами виникли на підставі угоди, укладеної у травні 2005р.

У вироку суду взагалі відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи спірну угоду, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Таким чином, посилання позивача на вирок Куйбишевського районного суду м.Донецька від 30.12.2005 р. з кримінальної справи, як доказ спрямованості умислу та доведення мети суперечною інтересам держави та суспільства при здійсненні оспорених господарських зобов'язань , суд вважає безпідставним, оскільки він не містить в собі висновки щодо господарських зобов'язань , які виникли між відповідачами на підставі угоди купівлі-продажу будівельних матеріалів та сантехнічних виробів на загальну суму 13162,64грн., у т.ч. ПДВ - 2193,77 грн. згідно накладної НОМЕР_1, податкової накладної НОМЕР_1, та не робилися висновки відносно її мети та спрямованості. Факт притягнення директора ТОВ “Містпромрезерв” до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України не є доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети суперечної інтересам держави та суспільства при укладанні всіх угод та виконанні всіх господарських зобов'язань.

Суд вважає, що позивачем не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи угоду сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Сама по собі угода по продажу будівельних матеріалів та сантехнічних виробів не є такою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Такий товар не виключено законом із цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач в даному випадку не довів, чим саме підтверджуються ті обставини, що господарське зобов'язання було вчинено відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача про визнання повністю недійсним господарського зобов'язання, яке виникло на підставі податкової накладної НОМЕР_1 та видаткової накладної НОМЕР_1, вчиненого між відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, стягнення з ТОВ „Містпромрезерв” на користь ПП ОСОБА_1 13162,64 грн., та стягнення з ПП ОСОБА_1 в доход держави 13162,64 грн. задоволенню не підлягають.

Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована на ім.”я ОСОБА_1 судом відхилено, у зв'язку із ненаданням доказів, що засвідчують наявність обставин, передбачених ст.66 ГПК України, за яких можуть бути застосовані заходи по забезпеченню позову.

Керуючись ст.173,174, 207, 208 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 34,35, 43, 49,66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька до Приватного підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Містпромрезерв” про визнання повністю недійсним господарського зобов'язання, яке виникло на підставі податкової накладної НОМЕР_1, видаткової накладної НОМЕР_1, вчиненого між відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, стягнення з ТОВ „Містпромрезерв” на користь ПП ОСОБА_1 13162,64 грн., та стягнення з ПП ОСОБА_1 в доход держави 13162,64 грн.

Рішення оголошено в судовому засіданні.

Суддя Гаврищук Т.Г.