Постанова № 1941583, 24.07.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-2411/08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

  24  липня  2008 року                                          15 год. 30 хв.                                      м. Рівне                             

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Василевич І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:   

позивача:представники Полоцька Н.О., Менжес А.А., (копії довіреностей в матеріалах справи);відповідача:представники  Вознюк О.О., Демчук О.В. (копії довіреностей  в матеріалах справи);розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» до Дубенської об’єднаної  державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування   податкових повідомлень – рішень, суд, -

                                                                      ВСТАНОВИВ:

Позивач – Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» звернулося з позовом до Дубенської об’єднаної  державної податкової інспекції про         визнання протиправним та скасування податкових повідомлень– рішень №0080391540/0 , № 0080401540/0, № 0080411540/0  від 23.08.2007року.

Відповідач проти позову заперечує, про що подав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що факти порушень встановлені в ході проведення перевірки позивача, вважає, що ним правомірно визначено податкові зобов’язання  обумовлені в оскаржуваних податкових повідомленнях –рішеннях.  Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили суд в його задоволенні відмовити, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у запереченнях на позов.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази,  оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що   адміністративний позов слід задоволити частково.       

При цьому,  суд встановив.

Судом встановлено, що 23.08.2007 року працівниками Дубенської ОДПІ проведено невиїзні планові документальні перевірки з питань своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, результати яких оформлені актами №102/0080391540, № 103/0080401540, №104/0080411540.  

В ході проведення перевірки було встановлено порушення п.п. 10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та п. 17.2 ст. 17Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 (далі –іменовано Закон № 2181), а зокрема  несвоєчасна сплата податку на додану вартість згідно додатку до акту № 1 іменованому – «розрахунок ШС».

З обумовлених додатків вбачається, що відповідач визначив позивачеві штрафну санкцію на підставі уточнюючих розрахунків № 4262 та № 4274 від 20.04.2007року, рішення №40 від 30.03.2007р., декларації № 4165 від 20.04.2007року, декларації № 6298 від 20.06.2007року.

 Відповідно до п. 5.1, п.п. 5.2.4 ст. 5 Закону 2181, який передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (до податкової декларації відносяться і уточнюючі розрахунки п.1.11 ст.1 Закону 2181), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (п.п.5.3.1.Закону України №2181).Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.5.4.1. Закону №2181).

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону №2181податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у  розмірах, визначених п.п. 17.1.7. ст.17 Закону №2181.

З облікової картки особового рахунку з податку на додану вартість (а.с. 31-57 ) та акту звірки розрахунків вбачається, що погашення податкового боргу позивача здійснювалося в порядку календарної черговості  виникнення такої заборгованості.

Суть спору полягає в тому, що позивач наполягає, що:  за даними його особового рахунку з ПДВ  в рахунок переплати (погашення боргу) повинна бути включена сума податкового кредиту  задекларована ним  по уточнюючим розрахункам від 20.04.2007року: №4166 (за січень 2006року)  в розмірі 1471, №4205 (за лютий 2006року)  в розмірі 3709грн., № 4236 (за квітень 2006року) в розмірі 17428грн., № 4253 (за червень 2006року) в розмірі 66581грн. (а.с. 92-98) та те, що податковий орган не має права нараховувати штраф за Рішенням № 40 від 30.03.2007р., оскільки даним документом позивачу розстрочена сума податкових зобов’язань.

         З названих уточнюючих розрахунків вбачається, що позивач задекларував названі вище суми  податкового кредиту в рядок 8.5 «збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до ряд 23.4 податкової декларації наступного  звітного періоду).

Відповідно до п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, 7.7.3. ст.7 Закону Закону України «Про податок на додану вартість»,  при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо і у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

З наведеного вище слідує, що відповідач не наділений повноваженнями щодо зарахування належної платнику податків суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань наступних переодів. Такими повноваженнями наділений виключно платник податків.  

Згідно пояснень представників сторін, декларацій та уточнюючих розрахунків (а.с. 92-106),  позивач не  включив до складу податкового кредиту  наступного податкового періоду (ряд 23.4 декларації) вищеназвані суми від’ємного значення ПДВ, що в свою чергу призвело до того, що  позивач у названому періоді  не відобразив у декларації наявність  від’ємного значення суми  ПДВ та не прийняв і не відобразив у декларації рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Отже, відображені  позивачем  в уточнюючих розрахунках від 20.04.2007року: №4166 (за січень 2006року), №4205 (за лютий 2006року), № 4236 (за квітень 2006року), № 4253 (за червень 2006року)  «збільшення сум, що підлягали зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»  не можуть  бути зараховані  відповідачем у зменшення податкових зобов’язань  позивача наступних періодів, оскільки  позивач не прийняв такого рішення, а відповідач не наділений повноваженнями  щодо зарахування належної платнику податків суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань наступних періодів.

А відтак,  відповідач  правомірно  визначив позивачу штрафну санкцію за не сплату протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов'язання визначеної в уточнюючих розрахунках №4262 та № 4271 від 20.04.2007року, декларації № 4165 від 20.04.2007року, декларації № 6298 від 20.06.2007року.

 Що ж до нарахування штрафної санкції за рішенням № 40  від 30.03.2007р., то в судовому засіданні представники відповідача  пояснили, що такого рішення за таким номером не має, відповідач помилково  зазначив вказаний номер,  штрафну санкцію позивачу було визначено на підставі  рішення   №38/00955779/2986/24-12 від 30.03.2007року про розстрочення податкового боргу , яке прийнято  на підставі договору про розстрочення податкових зобов’язань № 40/00955779/2986/24 від 30.03.2007р.(а.с.82,83).

      Визначення позивачеві штрафу за несвоєчасну сплату податкового боргу, розстроченого на підставі  названого договору та рішення  про розстрочення податкових зобов’язань суперечить п. 4.7 Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань платників податків (затв. наказом ДПА України №378 від 18.09.2001року, за реєстр. в Мін’юсті за № 912/6103 від 29.10.2001року), оскільки вказаний пункт передбачає, що нарахування штрафних санкцій та пені  здійснюється лише з наступного дня, що слідує, за днем розірвання договору на розстрочення сум. 

         Аналогічна позиція викладена і в  листах ДПА України від 16.06.2004 року № 10930/7/24-1117, від 20.04.2005р. № 7583/7/19-2117.

        Відповідно до пояснень представників сторін, відповідач не здійснював розірвання договору про розстрочення податкових зобов’язань №40/00955779/2986/24 від 30.03.2007р..

Таким чином, відповідач не правомірно  визначив позивачу штрафну санкцію за не своєчасну сплату розстроченого податкового боргу. Визначення в спірних податкових повідомленнях -рішеннях  фінансової санкції за несвоєчасну своєчасну сплату платежів, визначених в рішенні  №38/00955779/2986/24-12 від 30.03.2007року про розстрочення податкового боргу та  договорі про розстрочення податкових зобов’язань № 40/00955779/2986/24 від 30.03.2007р. порушує права  позивача щодо не нарахування штрафу та пені у період дії договору про розстрочення податкового боргу. 

За таких обставин,  адміністративний позов слід задоволити частково. 

Відповідач не надав суду доказів понесення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 160–163 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд,–

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів»   задоволити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати:

· податкове повідомлення– рішення №0080391540/0 від 23.08.2007року в частині  визначення Дочірньому підприємству державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» штрафної санкції в розмірі  4964,86грн.;

· податкове повідомлення– рішення № 0080401540/0 від 23.08.2007року  в частині  визначення Дочірньому підприємству державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» штрафної санкції в розмірі 1985,94грн.,

· податкове повідомлення– рішення № 0080411540/0  від 23.08.2007року.

3. В задоволенні решти позовних вимог позивача відмовити за їх безпідставністю.

4. Присудити з Державного бюджету  на користь  Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів»  судовий збір в розмірі 1,70 грн..

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя                                                                                                           С.М. Шевчук

Повний текст постанови складено 29 липня 2008 року.

Стаття 9. Обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів)

1. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

ч..2. Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

3. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України. У разі укладення мирової угоди у процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах, визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому законами України.