Рішення № 19400392, 17.10.2011, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 1806/2-1675/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2011 року                               м. Суми

          Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого: судді Котенко О.А., при секретарі –Чайка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе»про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що з 06.09.1978 року по 09.02.2009 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем, був звільненим з роботи за згодою сторін. При обстеженні в Науково-дослідному інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ йому був встановлений діагноз професійного захворювання: «Силікоз першої стадії, s/s, повільно прогресуюча течия. Захворювання професійне. Хронічне обструктивне захворювання легень третьої стадії пилової етнології у фазі загострення. Емфізема легень другої стадії. Легенева недостатність другого-третього ступеня. Хронічне легеневе серце, субкомпенсоване. НК ІІ А. Захворювання професійне. Хронічна часто рецедивуюча попереково-крижова радікулопатія L5-S1 з лівостороннім кореневим синдромом, стеноз хребетного каналу L5-S1, стеноз латеральних ресурсів L4-L5, синдром перемежаючої хромоти з вираженим м'язево-тонічним і алогічними синдромами з порушенням статико-кінетичної функції хребта і нижніх кінцівок. Захворювання професійне (від тривалого впливу фізичного перенапруження, вимушеної робочої пози і частих нахилів на виробництві). Нейросенсорна туговухість з легким ступенем зниження слуху (другий ступінь) професійного характеру». На підставі повідомлення про професійне захворювання був складений акт № 118 розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 за участю представників відповідача, міської санепідемстанції та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. В якому зазначено, що професійне захворювання виникло у зв'язку з неефективністю використання засобів індивідуального захисту, недосконалістю технологій на ВАТ «СНВО ім. М.В. Фрунзе». Причина професійного захворювання - проведення робіт в умовах підвищених рівнів шуму, пилу. Згідно з актом висновку МСЕК від 08.02.2010 року йому повторно було встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності та встановлено третю групу інвалідності. Вплив шкідливих виробничих факторів спричинив заподіяння моральної шкоди. Він постійно хворіє, має значні обмеження в життєдіяльності, звичках, бажаннях. Заподіяну моральну шкоду оцінює в 60 000 грн. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача 60 000 грн. в відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позов підтримали з зазначених підстав.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснивши, що спір виник з трудових правовідносин, тому підлягає застосуванню ст.233 КЗпП України при визначенні строків звернення до суду. Пункт 3 ч.1 ст.268 ЦК України на спірні правовідносини не поширюється. Позивачем не доведені факт отримання моральної шкоди та її розмір. Умови праці за професією, за якою працював позивач, є об'єктивно шкідливими в силу особливості виробництва, та не залежать від волі та бажання власника (роботодавця). Позивач, усвідомлюючи можливий шкідливий вплив на власне здоров’я, вільно обрав професію та вільно погодився працювати на посаді чистильника метала. Підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди не має. Просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач з 06.09.1978 року працював у Публічного акціонерного товариства «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе»та звільнився 09.02.2009 року.

Викладені обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача (а.с.3-4).

18.02.2009 року ОСОБА_1 було вперше встановлено 60% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності. 08.02.2010 року ОСОБА_1 повторно було встановлено професійне захворювання. Згідно з випискою з акту огляду МСЕК (а.с.7) позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності, ІІІ група інвалідності. Відповідно до повідомлення про професійне захворювання (а.с.5) позивачу встановлений діагноз: «Силікоз першої стадії, s/s, повільно прогресуюча течия. Захворювання професійне. Хронічне обструктивне захворювання легень третьої стадії пилової етнології у фазі загострення. Емфізема легень другої стадії. Легенева недостатність другого-третього ступеня. Хронічне легеневе серце, субкомпенсоване. НК ІІ А. Захворювання професійне. Хронічна часто рецедивуюча попереково-крижова радікулопатія L5-S1 з лівостороннім кореневим синдромом, стеноз хребетного каналу L5-S1, стеноз латеральних ресурсів L4-L5, синдром перемежаючої хромоти з вираженим м'язево-тонічним і алогічними синдромами з порушенням статико-кінетичної функції хребта і нижніх кінцівок. Захворювання професійне (від тривалого впливу фізичного перенапруження, вимушеної робочої пози і частих нахилів на виробництві). Нейросенсорна туговухість з легким ступенем зниження слуху (другий ступінь) професійного характеру».

Згідно з ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Відповідно до ст.237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя, за наявності причинного зв’язку між попередніми умовами.

Згідно з висновком медико-соціальної експертизи (а.с.52-53) медичні ознаки моральної шкоди в результаті професійного захворювання у ОСОБА_1 відсутні. Але відсутність медичних показників не свідчить про відсутність самої моральної шкоди.

В зв’язку з професійними захворюваннями ОСОБА_1 зазнає фізичних і моральних страждань, які полягають у погіршенні стану його здоров’я, і як наслідок необхідність тривалого лікування. Позивач має значні обмеження в життєдіяльності, звичках, бажаннях. Позивач змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з актом №118 розслідування хронічного професійного захворювання (а.с.6) причинами професійних захворювань позивача є проведення робіт в умовах підвищених рівнів шуму, пилу. Згідно з п.19 акту №118 розслідування хронічного професійного захворювання саме роботодавець ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе»порушив законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи. З матеріалів справи вбачається і підтверджується належними письмовими доказами (випискою з історії хвороби –а.с.9; актом розслідування хронічного професійного захворювання –а.с.6; актом огляду МСЕК –а.с.52-53), що внаслідок неправомірного виконання відповідачем обов’язків з питань охорони праці, порушено права ОСОБА_1, йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у стражданнях, яких позивач зазнав у зв’язку з хворобою, втратою професійної працездатності на 60%.

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу внаслідок професійного захворювання було заподіяно моральну шкоду, яка не відшкодована, тобто право позивача є порушеним і підлягає захисту.

Враховуючи характер, обсяг та тривалість моральних та фізичних страждань позивача ОСОБА_1, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір в відшкодування моральної шкоди позивачу в сумі 6 000 грн., яка підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» на користь ОСОБА_1.

Керуючись ч.2 ст.153, ст.237-1 КЗпП України, ст.ст.22, 268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе»на користь ОСОБА_1 6000 грн. в відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе»на користь держави 08 грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. на користь одержувача –Державний бюджет м.Суми код ОКПО 23636315 банк –ГУДКУ у Сумській області МФО банку 837013 рахунок –31215259700002, призначення платежу: 22050001; 259.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ О.А.КОТЕНКО