Постанова № 19399607, 12.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
12.07.2011
Номер справи
2а-8188/10/1870
Номер документу
19399607
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 р. Справа № 2а-8188/10/1870 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Шевцова Н.В.

при секретарі Боришполець Я.В.

за участю:

представника позивача Васильцов В.М.

представника відповідача Клімовець С.М.

представника відповідача Аргунова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст-Груп»на постанову Сумського окружного адміністративного суду від22.03.2011р. по справі№2а-8188/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст-Груп»

до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекція у Сумській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Віст-Груп», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шостикинської МДПІ Сумської області № 0001541502/0 від 30.09.10 р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.11 р. по справі № 2а-8188/10/1870 в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.11 р. по справі № 2а-8188/10/1870 та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши судове рішення, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення № 0001541502/0 від 30.09.10 р. про визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 2944481,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 249448,0 грн. є акт № 1147/15-3/33326775 від 20.09.10 р. невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при подачі податкової декларації з ПДВ за липень 2010 р. (№9003555069 від 20.08.10 р.), в якому були зафіксовані порушення вимог п. 7.2.3, п. 7.4.5, п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Виявлені порушення перевіряючі повязують з включенням до складу податкового кредиту по ПДВ податок по операціям з ТОВ «Стімтрейд»в сумі 2494481,0 грн., тоді як цей контрагент не включив до податкових зобовязань по ПДВ за цей період вказану суму ПДВ.

В обґрунтування власних висновків відповідач послався на наказ ДПА України № 266 від 18.04.08 р. «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів», на виконання якого ним був направлений позивачу лист № 12489/10/15-3 від 14.09.10 р. (а.с.151) із зобовязанням надати пояснення щодо виявлених розбіжностей та документи, які б підтверджували реальність виконання господарських договорів. Оскільки підприємством були надані лише копії податкових накладних на придбання миючих засобів, копії видаткових накладних та витяг з реєстру отриманих податкових накладних без товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, відповідачем був зроблено висновок про відсутність відповідних первинних документів та про безпідставність віднесення даних грошових сум до податкового кредиту по взаємовідносинах з TOB «Стімтрейд».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на приписи п. 1.7 ст. 1, п. 7.5.1, п. 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», які встановлюють, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має пра во зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно з правилами ст. 7 Закону формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку, напрямку використання придбаних то варів (послуг), а датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При цьому податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону).

Враховуючи положення наведених норм суд першої інстанції погодився з позицією відповідача відносно того, що в разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань, даний документ не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем послуг. Однак, посилання відповідача на те, що діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальників товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань, у даному випадку, з боку TOB «Стімтрейд», суд першої інстанції визнав не досить коректним.

Як вказано в судовому рішенні, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення рішення від 30.09.10 р., виходячи з того, що до суду відповідачем була надана копія акту від 03.09.10 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Стімтрейд»в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по ПДВ, в т.ч. і за липень 2010 р., з якого вбачається, що згідно АІС «Співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України»ТОВ «Стімтрейд»має стан 9 «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»- за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 12, яку зазначено в реєстраційних документах, не знаходиться. За липень 2010 р. (як свідчить акт перевірки від 03.09.10 р.) ТОВ «Стімтрейд»податкову звітність не подало, однак за даними АІС «Співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України»був сформований податковий кредит в сумі 2269156,0 за рахунок відповідних контрагентів-покупців, до яких ТОВ «Віст-Груп»не включено.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що у продавців товарів та виконавців послуг з їх контрагентами виникають податкові зобовязання, а не формується податковий кредит по ПДВ, як вказав суд першої інстанції у вищенаведеному обґрунтуванні, що свідчить про хибне розуміння самої природи правовідносин в сфері оподаткування.

Також слід відмітити, що приймаючи як доказ по даній справі акт перевірки іншого субєкта господарювання, суд першої інстанції не врахував положення ст. 70 КАС України щодо належних та допустимих доказів, оскільки будь-який акт перевірки платника податків складається виключно з метою його розгляду керівником органу ДПС для вирішення питання про прийняття або не прийняття відповідного податкового повідомлення або податкового повідомлення-рішення стосовно конкретного платника податків. Тобто цей документ і його висновки не є обовязковими для інших платників податків, враховуючи індивідуальний характер правовідносин господарюючого субєкта та Держави Україна в сфері оподаткування.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції також вказав на те, що ним взято до уваги те, що на вимогу відповідача в листі № 12489/10/15-3 від 14.09.10 р. (а.с.151) підприємством не надано документів, які б підтверджували реальність виконання господарських договорів з контрагентом ТОВ «Стімтрейд», які безпосередньо вимагалися в запиті Шосткинської МДПІ. Наданий до суду договір № 01/04-09 від 01.04.09 р. (а.с.14) та додаткова угода від 05.01.10 р. (а.с.15) не можуть свідчити про реальність господарських операцій між зазначеними товариствами, зважаючи на довгостроковість дії зазначеного договору (в п. 3 договору визначено, що він діє до повного його виконання) та зважаючи на те, що в договорі не визначено вимоги, ціну по кожній окремій партії поставки товару, повинна складатись специфікація по кожній з партій товару, в якій би зазначалося найменування товару, кількість товару, що повинна постачатися в конкретній партії, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за марками, типами, розмірами та додаткові до комплекту вироби, умови постачання, ціна та порядок розрахунків по кожній партії окремо, тощо. Крім того суд першої інстанції вказав на те, що ним було запропоновано позивачу надати до суду на підтвердження реальності господарської операції докази оприбуткування відповідного товару, який було поставлено від ТОВ «Стімтрейд». Однак зазначені документи до суду надано не було, а тому у зв'язку з відсутністю документальних підтверджень правомірності формування податкового кредиту на підставі п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»TOB «Віст-Груп»не має права на включення суми 2494481,0 грн. по контрагенту TOB «Стімтрейд»до складу податкового кредиту декларації за липень 2010 р. до підтвердження сплати податкових зобов'язань TOB «Стімтрейд»по контрагенту TOB «Віст-Груп».

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що на час проведення камеральної перевірки підстави для її проведення встановлювалися п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», де передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Крім того, в п. 7.7.7 «в»ст. 7 цього Закону передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з наявної у справі податкової декларації по ПДВ за липень 2010 р., позивачем були визначені податкові зобовязання по ПДВ до сплати до бюджету і дана декларація була подана 20.08.10 р. З урахуванням дати подачі податкової декларації камеральна перевірка могла бути проведена в термін до 20.09.10 р. і до 20.10.10 р. могла бути призначена позапланова документальна виїзна перевірка, але такі дії могли бути здійснені лише в разі наявності підстав вважати недостовірним розрахунок бюджетного відшкодування. Як вказано вище, позивач не декларував до відшкодування сум ПДВ у липні 2010 р., а тому приписи наведених норм на нього не розповсюджуються, що свідчить про те, що направлення позивачу податкового повідомлення-рішення у відсутності задекларованої до відшкодування суми ПДВ суперечить приписам п. 7.7.5 та п. 7.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Також слід відмітити, що в листі від 14.09.10 р. першим заступником начальника інспекції зроблено застереження про те, що в разі ненадання пояснень щодо розбіжностей в податковій звітності між ним та його контрагентом та їх документальних підтверджень протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту підприємство позивача буде включено в позапланову перевірку згідно п. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Тобто керівник органу ДПС попереджав платника податків про можливість призначення та проведення позапланової документальної перевірки, а не про винесення податкового повідомлення-рішення, як було зроблено в подальшому. Дані обставини свідчать про те, що відповідач, виносячи оскаржене податкове повідомлення-рішення, діяв всупереч приписам спеціального законодавства.

Також слід відмітити, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про ПДВ»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій (постанова ВС України № 07/97 від 04.09.07 р.). Але, як свідчать надані до матеріалів справи документи, відповідач не довів невідповідність відомостей податкових накладних фактичним обставинам та неотримання позивачем від свого контрагента товарів, що свідчить про не виконання відповідачем приписів п. 2 ст. 71 КАС України.

Колегія суддів вважає необхідним також зауважити, що жодна норма Закону України «Про ПДВ»не ставить у залежність формування податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми ПДВ поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставило цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту по ПДВ у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо таких дій та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Оскільки позивач сформував податковий кредит по операціям з TOB «Стімтрейд»на підставі належним чином оформленої податкової накладної, виданої зареєстрованим платником ПДВ, відомості, вказані в ній, не спресовані відповідачем, то у суду першої інстанції не було належних підстав для висновків про незаконність позовних вимог.

Зважаючи на те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.11 р. по справі № 2а-8188/10/1870 прийнята з порушенням положень чинного матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст-Груп»на постанову Сумського окружного адміністративного суду від22.03.2011р. по справі№2а-8188/10/1870 задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від22.03.2011р. по справі№2а-8188/10/1870 скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шостикинської МДПІ Сумської області № 0001541502/0 від 30.09.10 р.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Н.В. Шевцова

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15.07.2011 року.

Попередній документ : 19399584
Наступний документ : 19399683