Постанова № 19397393, 28.09.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2011 р.Справа № 2-а-11570/08/1570 Категорія:9.2Головуючий в 1 інстанції: Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

розглянувши в поряду письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігра»до державних податкових ревізорів інспекторів Державної податкової адміністрації Одеської області Захар'єва А.В та Макаринської О.Д., Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Ігра»звернулось до суду з позовом про скасування рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0002972370 від 25.09.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3740 грн.

Відповідач ДПІ у Суворовському районі м. Одеси проти позову заперечував вказуючи, що перевірка здійснена на підставі положень п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в ході перевірки встановлено порушення з боку ТОВ «Ігра»вимог п. 1 с. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у звязку з чим оскаржуване позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002972370 від 25.09.2008 року є законним та обґрунтованим.

Державні податкові ревізори-інспектори Захар'єв А.В та Макаринська О.Д. у судове засідання не зявились, справа розглядалась за їх відсутності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року позов ТОВ «Ігра»задоволено, скасоване рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0002972370 від 25.09.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3740,00 грн.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси на зазначену постанову була подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Ігра»посилаючись на хибність висновків суду першої інстанції щодо неправомірності рішення ДПІ №0002972370 від 25.09.2008 року.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Колегією суддів встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що 15.09.2008 року на підставі ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», Закону України «Про підприємництво», на підставі направлень №14864/23-7071 та №14863/23-7017 від 01.09.2008 року, державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА в Одеській області Захарєвим А.В. та Макаринською О.Д. була проведена планова перевірка залу гральних автоматів, що належить ТОВ «Ігра», щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності.

За наслідками зазначеної перевірки був складений акт перевірки №0156/15/32/23/33721690 від 16.09.2008 р., в якому зафіксовано порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та зазначено, що у гральному залі знаходяться 11 гральних автоматів, які находяться у робочому стані та підключені до електромережі, проте не переведені у фіскальний режим роботи, не зареєстровані в органах ДПІ та не опломбовані.

На підставі зазначеного акту перевірки №0156/15/32/33721690 від 15.09.2008 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийнято рішення №0002972370 від 25.09.2008 року про застосування до ТОВ 2Ігра»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3740,00 грн. у звязку з порушенням позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг». Зазначене рішення оскаржене позивачем до суду.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95 від 06.07.1995р. визначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі-суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно вимогам ст. 11 Закону України «Про застосування РРО...»терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 (зі змінами та доповненнями) «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»встановлено терміни переведення. Зокрема, гральні автомати повинні бути обладнані реєстраторами розрахункових операцій з фіскальною пам'яттю в термін до 31.12.2006 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що автомат для гри - тобто автомат з продажу товарів (послуг), сам по собі є реєстратором розрахункових операцій, не повинен бути обладнаним іншим пристроєм реєстрації, а тому рішення про застосування штрафу є незаконним.

Проте, з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача погодитися не можна. Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що з 01.01.2007р. суб'єкти підприємницької діяльності, які надають послуги гральних автоматів, мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, при використанні гральних автоматів, не оснащених фіскальною функцією, не порушено положення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО…»і відповідно, застосування ДПІ у Суворовському районі м. Одеси штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним, у звязку з тим, що на час перевірки в залі знаходився один РРО «Датекс 5000 1», що зареєстрований та опломбований належним чином.

Відповідно до Закону України «Про РРО...», - гральні автомати, що застосовуються суб'єктами господарювання в сфері грального бізнесу для надання послуг, належать до РРО - автоматів з продажу товарів (послуг). Характерною рисою послуги є те, що вона споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦК України). Відповідно, гральний автомат повинен самостійно виконувати фіскальні функції, які, зокрема, складаються в обліку, накопиченні і відображенні даних відносно кількості прийнятих та виданих (виграних) гравцями грошових замінників - жетонів та кредитів.

Слід враховувати, що перед грою кошти обмінюються на їх гральні замінники - гральні кредити або жетони. Гравці сплачують до каси гроші, а замість них отримують еквівалентну кількість жетонів або зараховуються кредити (за допомогою відповідного ключа). При цьому гра ще не починається. Навіть маючи кредити, кількість яких висвічується на екрані грального автомату, гравець може ще відмовитись та обміняти назад замінники на кошти.

Розрахункова операція (розрахунок за послугу) здійснюється саме в момент використання кредиту (опускання жетону) в гральному автоматі.

Таким чином, що стосується твердження відносно застосування РРО в залі гральних автоматів при обміну коштів на гральні замінники (в даному випадку придбання електронного кредиту), то в даному випадку споживачами придбавається лише право на отримання послуги.

Вимогами ст.ст. 15, 16 Закону України № 265/95 - ВР від 06.07.1995р. визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

На даний час всі вищезазначені нормативно - правові акти є чинними. Не виконання Мінпромполітики обов'язку щодо забезпечення до 01.02.2003р. організації розроблення автоматів, що відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють, про що стверджує позивач, не тягне за собою скасування положень постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001р. № 121.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було неправильно застосовані вимоги п. 1, ст. 3 та п. 2 ст. 17 Закону № 265/95 ВР та безпідставно не прийнято до уваги інші докази використання позивачем гральних автоматів, надані податковим органом, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Судова колегія вважає висновки суду першої інстанції не правильними і такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі, які є субєктами владних повноважень, свою позицію суду доказали та обґрунтували її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 скасувати, постановити по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігра».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький