Рішення № 19388330, 22.11.2011, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2011 року Справа № 2-3785/11

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коломієць Я.В.,

за участі позивача ОСОБА_1,

за участі відповідача ОСОБА_2,

за участі представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання договору дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 15.02.2008 р. придбав автомобіль у ОСОБА_2 (відповідача) ВАЗ 21070, 1997 р.в., р/н НОМЕР_1, про що сторони за договором уклали письмовий договір, та на виконання та підтвердження зазначеної угоди відповідач видав на імя позивача та на імя дружини позивача довіреність на право користування та розпорядження вказаним автомобілем від 15.02.2008 р. За умовами договору ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 20000 грн., а ОСОБА_2 в свою чергу передав автомобіль, документи і ключі від автомобіля та зобовязався через деякий час засвідчити договір нотаріально і здійснити належне переоформлення. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, зобовязання щодо переоформлення автомобіля відповідач й досі не виконав, посилаючись на важке матеріальне становище та інші причини побутового характеру, тому нив було видано довіреність на користування та розпорядження автомобілем.

По посилаючись у позові на те, що наразі ОСОБА_1 не має можливості в повному обсязі розпоряджатися автомобілем через обмеження, накладені за зобовязаннями відповідача в межах виконавчого провадження ВП №23759058, та оскільки він, тобто позивача, є фактичним власником зазначеного вище автомобіля, тому на підставі ст. 220 ЦК України позивач просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля та таким, що відбувся, а також визнати за ОСОБА_1 право власності на вищевказаний автомобіль.

За судового розгляду справи позивач та його представник посилалися на обставини, зазначені в позовній заяві, надав аналогічні викладеним пояснення, та просили суд задовольнити заяву повністю. Разом з тим, відповідно до пояснень позивача він тривалий час (близько 10 років) збирав грошові кошти на транспортний засіб, та йому допомогли в цьому родичі, утім, грошових коштів не вистачило на переоформлення автомобіля; він, тобто позивач страхував цивільно-правову відповідальність.

Відповідач позов визнав, просив суд задовольнити поданий позов; утім, судом було відмовлено в задоволенні заяви про визнання позову відповідачем, оскільки визнання позову відповідачем суперечило закону; третя особа в особі представника не скористалася правом брати участь у справі.

Заслухав пояснення осіб,які беруть участь у справі, а також дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого Дніпропетровським МРЕВ -2 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 є власником транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21070, 1997 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, та за нотаріально посвідченою 15.02.2008 р. довіреністю ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розпоряджатися від імені ОСОБА_2, в тому числі продати, обміняти, передавати в оренду, позичку, заставляти за ціну та на умовах на свій розсуд, а також при здійсненні повноважень за цією довіреністю користуватись автомобілем марки ВАЗ 21070, 1997 р.в., д/з НОМЕР_1

За ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі змістом ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; за ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ч. 1 ст. 209 ЦК).

Згідно зі ст. 220 ЦК у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Отже, закон передбачає можливість визнання судом дійсним лише того договору, який підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню; утім, договір купівлі-продажу автомобіля не підлягає нотаріальному посвідченню.

Разом з тим, при прийнятті даного рішення враховується те, що процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою КМУ від 7 вересня 1998 р. N 1388, та на виконання п. 8 даного Порядку документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, є, у тому числі, договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби. Отже, оскільки державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, та оскільки не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу транспортного засобу, тому не вбачається підстав для визнання дійсним договору купівлі-продажу. З цих підстав, зокрема, оскільки визнання відповідачем суперечило закону, й було відмовлено у прийнятті визнання позову відповідачем.

Судові витрати віднести з огляду на результати розгляду справи на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя