Постанова № 19384015, 10.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

10 листопада 2011 р. №2а- 12484/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Макогон Н.О., Підгорний М.І.

за участю сторін: представника позивач - Загребельного Г.С.

представника відповідача - Марадіної Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія "Інбітек" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія "Інбітек" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення за №0001572302 від 07.09.2011 року, №0001602302 від 07.09.2011 року винесені ДПІ у Московському районі м. Харкова. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень є акт позапланової виїзної перевірки від 16.08.2011 року №2429/23/34859664, за висновками якого встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ за на суму 2251000,00 грн. та п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.138 ПК України - заниження податку на прибуток на суму 3185935,00 грн. Позивач зазначив, що відповідач зробив вказані висновки, покладаючись на висновки перевірки контрагентів позивача, зокрема ТОВ "Промбуд монтажінвест", ТОВ "Техенергоресурс" та ПП "МКМ-Сервіс". Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки від 16.08.2011 року №2429/23/34859664 та вважає неправомірним донарахування ПДВ та податку на прибуток на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки бухгалтерський та податковий облік підприємства здійснювався без порушень цивільного, господарського законодавства України, вимог Закону України “Про податок на додану вартість”, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України. Укладені позивачем угоди з вищевказаними контрагентами є дійсними, спрямованими на реальне встановлення між сторонами цивільних прав та обовязків, за яким відбулося фактичне отримання товарів (послуг), проведення розрахунків.

Від представника відповідача - Марадіної Ю.С. до суду надійшли письмові заперечення, в яких вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акту перевірки від 16.08.2011 року №2429/23/34859664 та зазначаючи, що завищення валових витрат та податкового кредиту виникло внаслідок безпідставності включення сум до складу валових витрат та податкового кредиту за угодами, які мають ознаки нікчемності і укладені між ТОВ ПБК "Інбітек" та ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "ДОМ і К", ТОВ "Світ Кассандри -350", ТОВ "Техенергоресурс", ПП "МКМ-Сервіс".

В судовому засіданні представник позивача - Загребельний В.С. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на наведені у позові обставинах.

Представник відповідача - Марадіна Ю.С. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на висновки актів перевірки позивача та його контрагентів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія "Інбітек" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.02.2007 року (т.1 а.с.56), видами діяльності за КВЕД - будівництво будівель, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність автомобільного вантажного транспорту, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесення до інших групувань, виробництво іншої продукції, не віднесеної до інших групувань, надання інших комерційних послуг (т.1 а.с.57), перебуває на обліку у ДПІ у Московському районі м.Харкова з 06.02.2007 року №4661 (т.1 а.с.60), є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва №100028064 НБ №059486 від 14.03.2007 року (т.1 а.с.59).

Фахівцями Державної податкової інспекції Московського району м.Харкова проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія "Інбітек" (код 34859664) в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань, податкового кредиту, валових доходів та валових витрат за період з 01.11.2010 року по 31.05.2011 рік.

За результатами перевірки складений акт від 16.08.2011 року №2429/23/34859664 (т.1 а.с.24-54), за висновками якого встановлено наступні порушення:

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ за на суму 2251000,00 грн., у тому числі за листопад 2010 року на суму ПДВ - 73154,00 грн., за грудень 2010 року - 79230,00 грн., за січень 2011 року - 56152,00 грн., за лютий 2011 року - 182203,00 грн., за березень 2011 року - 458082,00 грн., за квітень 2011 року - 451865,00 грн., за травень 2011 року - 950314,00 грн.;

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.138 ПК України - заниження податку на прибуток на суму 3185935,00 грн., у тому числі за 4-й квартал 2010 року в розмірі 297555,00 грн., за 1-й квартал 2011 року в розмірі 503821,00 грн., за 2-й квартал 2010 року в розмірі 2384559,00 грн.

На підставі акту перевірки від 16.08.2011 року №2429/23/34859664 ДПІ у Московському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення №0001572302 від 07.09.2011 року (т.1 а.с.10), яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток 3260324,80 грн., в т.ч. 3185935,00 грн. - основний платіж, 74389,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0001602302 від 07.09.2011 року (т.1 а.с.11), яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 2289097,00 грн., з них 2251000,00 грн. - за основним платежем, 38097,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо суті виявлених перевіркою порушень, з акту перевірки вбачається, що висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова ґрунтуються на результатах актів перевірок контрагентів позивача, а саме:

- ТОВ "Промтехноопт" від 20.04.2011 року, від 30.06.2011 року за періоди квітень 2011 р., січень-березень 2011 р., з 15.07.2010 р. по 31.12.2010 р. (т.5 а.с.108-121, 148-162, т.6 а.с.34-41);

- ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" від 30.06.2011 року, від 28.03.2011 року за періоди з 02.03.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.03.2011 р. по 30.04.2011 р., з 02.03.2010 р. по 31.12.2010 р. (т.5 а.с.179-187, т. 6 а.с.42-59);

- ТОВ "ДОМ і К" від 10.03.2011 року за період з 05.11.2010 р. по 31.12.2010 р. (т.5 134-140, т.6 а.с. 60-66);

- ТОВ "Світ Кассандри-350" від 09.03.2011 року за період з 01.10.2010 р. по 31.01.2011 року (т.5 а.с.163-178);

- ТОВ "Техенергоресурс" від 01.06.2011 року за період з 01.10.2010 р. по 30.11.2010 р. (т.5 а.с.188-197);

- ПП "МКМ-Сервіс" від 23.06.2011 року за період з 01.04.2008 р. по 16.06.2011 р. (т.5 а.с.122-133), якими встановлено: порушення ч.1, 5 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під значення ст.ст. 3, 4, 7 ЗУ "Про податок на додану вартість"; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств"; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення згідно п.185.1 ст.185 та факт поставки товарів згідно ст.188 ПК України; неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

У листопаді 2010 року ТОВ ПБК "Інбітек" було придбано товару (робіт, послуг) на суму 386990,00 грн. без ПДВ, у тому числі:

- у ПП "МКС-Сервіс" будівельні матеріали - цемент, пісок, бітум на загальну суму 25464,52 грн., у тому числі ПДВ - 4244,09 грн.;

- у ТОВ "Техенергоресурс" роботи по будівництву проектної дороги №7 на території в районі р.Стрійської-кільцевої дороги - проектованої р.в. Вернадського в м.Львові на загальну суму 222788,90 грн., у т.ч. ПДВ - 37131,48 грн., реконструкція аеродрому в ДП "Міжнародний аеропорт Львів" на загальну суму 216136,42 грн. у т.ч. ПДВ - 36023,00 грн.

У грудні 2010 року ТОВ ПБК "Інбітек" придбано товару (робіт, послуг) на суму 803229,00 грн. без ПДВ, у тому числі:

- у ПП "МКМ-Сервіс" труби спиро, колодязь поліетиленовий оглядовий, щебінь, цемент, пісок, бітум на загальну суму 87216,94 грн., у т.ч. ПДВ - 14536,00 грн.;

- у ТОВ "ДОМ і К" блок віконний на загальну суму 57882,43 грн., у т.ч. ПДВ - 9647,43 грн.;

- у ТОВ "Світ Кассандри-350" блок віконний на загальну суму 101414,60 грн., у т.ч. ПДВ - 16902,43 грн.;

- у ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" будівельні роботи на загальну суму 546632,28 грн., у т.ч. ПДВ - 91105,00 грн.;

- у ТОВ "Промтехноопт" колодязь спиро на загальну суму 170728,62 грн., у т.ч. ПДВ - 28455,00 грн.

Разом за 4-й квартал 2010 року на суму 1190219,00 грн.

У січні 2011 року ТОВ ПБК "Інбітек" було придбано товару (робіт, послуг) на суму 235842,00 грн., без ПДВ, а саме: у ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" виконання будівельних робіт на загальну суму 283010,65 грн., у т.ч. ПДВ - 47169, 00 грн.

У лютому 2011 року ТОВ ПБК "Інбітек" було придбано товару (робіт, послуг) на суму 94141,00 грн., без ПДВ, у тому числі:

- у ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" виконання будівельних робіт на загальну суму 108708,98 грн., у т.ч. ПДВ - 18118,00 грн.;

- у ТОВ "Промтехноопт" пісок на загальну суму 4260,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1710,00 грн.

У березні 2011 року ТОВ ПБК "Інбітек" було придбано у ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" послуги на виконання будівельних робіт на загальну суму 4144568,65 грн., у т.ч. ПДВ - 69095,00 грн., також було придбано у ТОВ "Промтехноопт" пісок на загальну суму 1607790,71 грн., у т.ч. ПДВ - 267966,00 грн.

Разом за 1-й квартал 2011 року - 2015282,00 грн.

У квітні 2011 року ТОВ ПБК "Інбітек" було придбано товару (робіт, послуг) на суму 2550036,00 грн., без ПДВ, а саме:

- у ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" виконання будівельних робіт на загальну суму 869574,70 грн., у т.ч. ПДВ - 14429,00 грн.;

- у ТОВ "Промтехноопт" пісок, труби на загальну суму 2190468,53 грн., у т.ч. ПДВ - 365079,00 грн.

У травні 2011 року ТОВ ПБК "Інбітек" було придбано товару (робіт, послуг) на суму 6988198,00 грн., без ПДВ, а саме:

- у ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" виконання будівельних робіт на загальну суму 1604259,00 грн., у т.ч. ПДВ - 267376,00 грн.;

- у ТОВ "Промтехноопт" пісок, труби на загальну суму 6781578,25 грн., у т.ч. ПДВ - 1130263,00 грн.

Разом за 2-й квартал 2011 року - 9538234,00 грн.

Відповідач ДПІ у Московському районі м. Харкова в акті перевірки зазначив, що ТОВ ПБК "Інбітек" завищив валові витрати на суму 12743735,00 грн. та занизив податок на прибуток на загальну суму 3185935,00 грн., у тому числі за 4-й квартал 2010 року в розмірі 297555,00 грн., за 1-й квартал 2011 року в розмірі 503821,00 грн., за 2-й квартал 2010 року в розмірі 2384559,00 грн.

Також, перевіркою встановлено, що позивачем завищена сума податкового кредиту в розмірі 2251000,00 грн., у тому числі за листопад 2010 року на суму ПДВ - 73154,00 грн., за грудень 2010 року - 79230,00 грн., за січень 2011 року - 56152,00 грн., за лютий 2011 року - 182203,00 грн., за березень 2011 року - 458082,00 грн., за квітень 2011 року - 451865,00 грн., за травень 2011 року - 950314,00 грн.

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки ТОВ ПБК "Інбітек", виходячи з наступного.

Судом встановлено з матеріалів справи, що позивач - ТОВ ПБК "Інбітек" за період з 01.11.2010 року по 31.05.2011 року мав господарські правовідносини з контрагентами - ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "ДОМ і К", ТОВ "Світ Кассандри-350", ТОВ "Техенергоресурс", ПП "МКМ-Сервіс", за результатами яких було задекларовано валові витрати, податок на прибуток, були виписані податкові накладні, що стали підставою для декларування податкового кредиту позивача.

Суду надані первинні документи а саме: договори підряду (т.1 а.с.90-97, 100-108, 150-158, 175-180; т.2 а.с.160-164, 153-161), договори субпідряду (т.4 а.с.69-75, 171-198), договори поставки (т.2 а.с. 208-211, 213-225, 233-234; т.3 а.с.23-27, 29), договори купівлі-продажу (т.3 а.с.22, 31-33), розрахунки договірної ціни, кошториси, довідки про вартість виконаних робіт та витрат, підсумкові відомості, акти приймання виконаних робіт, акти приймання-передання, акти цільового використання матеріалів, специфікації (т.1 а.с.98-99, 109-149, 162, 181-191, 197-205, 163-174, 192, 206-213, 230-250, т.2 а.с.1-159, 165-207, 212; т.3 а.с.28, 30, 34-41, 184-249; т.4 а.с. 1-68, 84-170, 199-208, 216-250), податкові накладні (т.1 а.с. 159-161, 214-229; т.2 а.с.230-232, 235-249; т.3 а.с.9-20, 46-49, 162-181; т.4 а.с.76-83, 209-215), видаткові накладні та довіреності (т.2 а.с. 226-229, 250; т.3 а.с.1-8, 42-45, 50-152), платіжні доручення, виписки з рахунку (т.5 а.с.1-45, 46-84), ліцензія на ведення господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури (а.с. 80-82 т.1), дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки (а.с. 83 т.1).

З аналізу первинних документів вбачається, що за договорами підряду, поставки, купівлі-продажу між позивачем та його контрагентами ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "ДОМ і К", ТОВ "Світ Кассандри-350", ТОВ "Техенергоресурс", ПП "МКМ-Сервіс" надані належним чином оформлені податкові накладні.

Факт здійснення оплати товарів та послуг за вказаними договорами підтверджується банківськими виписками, платіжними дорученнями.

Надані первинні документи від контрагентів позивача складені відповідно до вимог чинного законодавства, що не заперечувалось відповідачем.

Таким чином, позивачем до суду надано належні та достатні докази того, що господарські операції фактично відбулися, докази виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт та товарів за переліченими вище правочинами шляхом перерахування грошових коштів, через що у позивача виникло право на віднесення до складу податкового кредиту ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "ДОМ і К", ТОВ "Світ Кассандри-350", ТОВ "Техенергоресурс", ПП "МКМ-Сервіс".

Крім того, судом встановлено, що згідно оригіналів довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.6 а.с.5-32) всі контрагенти позивача - ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "ДОМ і К", ТОВ "Світ Кассандри-350", ТОВ "Техенергоресурс", ПП "МКМ-Сервіс" зареєстровані згідно чинного законодавства.

На момент здійснення господарських операцій, та на момент перевірки контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були платниками податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", що не заперечується сторонами.

Статус позивача як платника ПДВ підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем, ні в акті перевірки, ні в ході судового засідання.

Оскільки судом встановлено з акту перевірки та не заперечувалося сторонами у судовому засіданні, що сума податкового кредиту сформована на протязі 2010-2011 років, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми Закону України “Про податок на додану вартість”, так і норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом дослідженні усі первинні документи, які складені залежно від певного виду господарської операції договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, установлена податкова правосубєктність учасників господарських операцій, досліджено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Відповідно до п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентом позивача, відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037.

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Абзацами 1, 2 підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит повязано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, повязаній з господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що позивач на момент здійснення перевірки мав належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують розмір податкового кредиту, відображений в деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період, реальність здійснення господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, у позивача виникло право на віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від його контрагентів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами - ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "ДОМ і К", ТОВ "Світ Кассандри-350", ТОВ "Техенергоресурс", ПП "МКМ-Сервіс". Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту позивачем сформовано правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцю.

Посилання відповідача на те, що позивач відносив до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від контрагентів, у той час як фінансово-господарська діяльність ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "ДОМ і К", ТОВ "Світ Кассандри-350", ТОВ "Техенергоресурс", ПП "МКМ-Сервіс" здійснюється поза межами правового поля, його правочини вчинені без наміру створення правових наслідків, укладення цивільно-правових відносин з ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "ДОМ і К", ТОВ "Світ Кассандри-350", ТОВ "Техенергоресурс", ПП "МКМ-Сервіс" спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту ПДВ, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у складі ціни товару. Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України “Про податок на додану вартість”, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, або не задекларував податкові зобовязання, не надав податкову звітність, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначена правова позиція висловлена в п. 1 Довідки щодо правових позицій Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з деяких проблемних питань застосування чинного законодавства у вирішенні спорів, що виникають з податкових відносин (за матеріалами перегляду за винятковими обставинами судових рішень Вищого адміністративного суду України у 2008 квітні 2009 року).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку відповідача, який міститься в акті перевірки, щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 2251000 грн.

З огляду на відсутність порушення позивачем порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відсутні підстави для донарахування ТОВ ПБК "Інбітек" податку на додану вартість та відсутні підстави для застосування контролюючим органом штрафних санкцій в розмірі 38097,00 грн.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0001572302 від 07.09.2011 року (т.1 а.с.10), яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток 3260324,80 грн., в т.ч. 3185935,00 грн. - основний платіж, 74389,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції, суд зазначає наступне.

Позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, які опосередковують надання ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "ДОМ і К", ТОВ "Світ Кассандри-350", ТОВ "Техенергоресурс", ПП "МКМ-Сервіс" робі та послуг за договорами, що підписані сторонами та скріплені печатками, які відповідно до умов договору визначають вартість наданих послуг та фіксують факт надання послуг якісно та в повному обсязі.

Як вже було вказано вище до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, так і норми Податкового кодексу України.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, у п.5.3 - п.5.8 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат. В пунктах 5.3 - 5.8 вказаного Закону відсутні норми, які б визначали неможливість віднесення до складу валових витрат вартості послуг по ремонту обладнання.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Також, суд зазначає, що угоди, укладена між позивачем та контрагентами ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "ДОМ і К", ТОВ "Світ Кассандри-350", ТОВ "Техенергоресурс", ПП "МКМ-Сервіс" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 138.4 ст. 138 ПК України встановлено - витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” не містить значення терміну “послуга”. Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України послуга споживається замовником в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання послуги до складу валових витрат є наявність звязку послуги з господарською діяльністю підприємства. Придбання такої послуги/товару повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Судом встановлено, що надання товарів та послуг ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "ДОМ і К", ТОВ "Світ Кассандри-350", ТОВ "Техенергоресурс", ПП "МКМ-Сервіс" позивачу дозволило позивачу вчасно надавати послуги іншим контрагентам та виконувати зобовязання.

Відповідачем у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано доказів того, що вказані первинні документи містять недостовірні відомості або визнані недійсними.

На підставі зазначеного вище, з врахуванням порядку відображення в податковому обліку субєкта підприємницької діяльності з податку на прибуток підприємств витрат на придбання послуг та товарів для використання у власній господарській діяльності, судом встановлено правомірність віднесення до складу валових витрат позивача та декларування податку на прибуток сум на підставі наданих первинних документів, зокрема, договорів підряду, поставки, актів виконаних робіт, податкових накладних, а саме у розмірі 3185935,00 грн., у тому числі за 4-й квартал 2010 року в розмірі 297555,00 грн., за 1-й квартал 2011 року в розмірі 503821,00 грн., за 2-й квартал 2010 року в розмірі 2384559,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що висновки відповідача щодо порушень податкового законодавства, допущених позивачем, ґрунтуються виключно на даних актів перевірок контрагентів позивача: ТОВ "Промтехноопт" від 20.04.2011 року, від 30.06.2011 року, ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" від 30.06.2011 року, від 28.03.2011 року, ТОВ "ДОМ і К" від 10.03.2011 року, ТОВ "Світ Кассандри-350" від 09.03.2011 року, ТОВ "Техенергоресурс" від 01.06.2011 року, ПП "МКМ-Сервіс" від 23.06.2011 року, в яких викладені висновки органів державної податкової служби щодо нікчемності правочинів.

При цьому правовідносини з приводу нікчемності правочинів визначені ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

В силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Судом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними не має.

Таким чином, акти перевірок контрагентів позивача, які всі складені після 01.01.2011 року, не є належними доказами у розумінні КАС України та не можуть бути взяті судом до уваги.

Окрім того, суд бере до уваги, що вчинення платником податків діяння по укладенню правочину, спрямованого на порушення інтересів Держави у сфері оподаткування, утворює собою склад злочину, що передбачений ст.191 або ст.212 Кримінального кодексу України.

В ході розгляду справи відповідач не подав до суду жодних доказів прийняття компетентним субєктом права рішення про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача або за фактами діяльності платника податків, що викладені в акті від 16.08.2011 року №2429/23/34859664. Наявні у справі документи не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі міста Харкова №0001572302 від 07.09.2011 року, №0001602302 від 07.09.2011 року прийняті відповідачем необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія "Інбітек" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова №0001572302 від 07.09.2011 року, №0001602302 від 07.09.2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена у повному обсязі 17.11.2011 року.

Суддя Л.М. Мар"єнко