Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/3263/2011
18 жовтня 2011 року 17год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача: Величко О.М.,
представник відповідача: Троянчук Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Акціонерного товариства «Міжнародний торговий дім - Рівне»
доДержавної податкової інспекції у м.Рівне
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ :
Акціонерне товариство «Міжнародний торговий дім - Рівне» (далі АТ «МТД-Рівне») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2011р. №0000432342 та від 15.02.2011р. №0000442342.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені у акті перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що ДПІ у м.Рівне на підставі акта позапланової документальної виїзної перевірки від 07.02.2011р. №128/23-100/21080500 прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.02.2011р. №0000432342, яким товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 12828,00грн., у т.ч.: 10262,00грн. - за основним платежем, 2566,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 15.02.2011р. №0000442342, яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1950,00грн., у т.ч.: 1560,00грн. за основним платежем, 390,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку та рішеннями податкових органів залишені без змін, а скарги - без задоволення. Вказав, що АТ «МТД-Рівне» не порушувало норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», діяло правомірно, віднісши на витрати суми коштів, сплачені на користь Приватного підприємства «Лайкост» (далі ПП «Лайкост») та Приватного підприємства «Агроімпекс-Ресурс» (далі - ПП «Агроімпекс-Ресурс») за надані послуги, та суми податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідно і правомірно зменшило зобовязання по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. Пояснення та всі підтверджуючі документи щодо правовідносин з вказаними контрагентами надавалися у ДПІ у м.Рівне у повному обсязі. Договір №22/09/08 від 19.09.2008р., укладений між АТ «МТД-Рівне» та ПП «Агроімпекс-Ресурс», та договір від 22.08.2008р. №22/08/08, укладений з ПП «Лайкост» про надання послуг проведення рекламної кампанії недійсними в судовому порядку не визнавалися, їх виконання підтверджується актами виконаних робіт та засобами фотофіксації, що містять візуальну інформацію про результати виконання робіт, а саме розміщення рекламних щитів АТ «МТД-Рівне». Сторони самостійно визначили обсяг необхідних доказів для підтвердження належного виконання обовязків ПП «Лайкост» та ПП «Агроімпекс-Ресурс. Факт надання послуг підтверджується доповідними записками головного інженера, який приймав та перевіряв якість та відповідність встановлених рекламних щитів. Проведення рекламної кампанії сприяло підвищенню відвідуваності клубу «Сова». Таким чином, ДПІ у м.Рівне не надано доказів укладення господарських договорів з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Посилання відповідача на вирок у кримінальній справі №1-127/10, яким встановлено фіктивну діяльність ПП «Лайкост» та ПП «Агроімпекс-Ресурс», не є підставою для визнання правовідносин між цими контрагентами та АТ «МТД-Рівне» фіктивними, оскільки судом під час розгляду кримінальної справи не надавалася правова оцінка таким правовідносинам, договори про проведення рекламної кампанії недійсними не визнавалися. Відтак, податкові повідомлення рішення про збільшення сум грошового зобовязання є незаконними, такими що порушують права та законні інтереси АТ «МТД-Рівне». Просив позов задовольнити повністю.
ДПІ у м.Рівне позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що з 28.01.2011р. по 03.02.2011р. була проведена перевірка АТ «МТД-Рівне» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з ПП «Лайкост» та ПП «Агроімпекс-Ресурс». Даною перевіркою встановлено завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 10262,00грн. та завищення податкового кредиту, що призвело до зниження податку на додану вартість у сумі 1560,00грн.
Згідно з актом виконаних робіт від 30.09.2008р. АТ «МТД-Рівне» проводило взаєморозрахунки із ПП «Лайкост» щодо придбання в останнього послуг з розміщення рекламних матеріалів на конструкціях типу «призматрон» з підсвіткою 3*6м у кількості 3шт. на кільці-розвязці вул.вул.ВідінськаСтепана Бандери строком на 1 місяць і 10 днів (з 22.08.2008р. по 30.09.2008р.) та виготовлення постерів 3*6м у кількості 3шт. Прізвище виконавця, який здав виконану роботу, та прізвище замовника, який прийняв роботу, в акті виконаних робіт відсутні. Відповідно до бази даних ДПС України ПП «Лайкост» зареєстровано ДПІ у Приморському районі м.Одеси і згідно з податковою звітністю за період, у якому відбувалися господарські операції з позивачем, не декларувало наявність основних засобів, трудові ресурси та виробничі потужності, які були використані для надання послуг замовнику АТ «МТД-Рівне», у вказаного контрагента відсутні. У звязку з ПП «Лайкост» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Крім того, перевіркою було встановлено відсутність у ПП «Лайкост» документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів та ведення цим підприємством фінансового (грошового) обліку для цілей оподаткування лише тих операцій, які безпосередньо повязані з отриманням податкової вигоди третіми особами. Що стосується взаємовідносин позивача з ПП «Агроімпекс-Ресурс», то відповідальними за фінансовогосподарську діяльність субєкта господарювання були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Згідно з представленими для перевірки АТ «МТД-Рівне» документів, усі податкові накладні підписував ОСОБА_4 За результатами висновку експерта Науково дослідного експертнокриміналістичного центру УМВС України в Рівненській області від 24.03.2009р. № 202 підписи від імені ОСОБА_4 виконані іншою особою або особами. З акта про результати позапланової виїзної перевірки від 18.12.2008р. №1723/23-400/35899158 вбачається, що трудові ресурси та виробничі потужності, які були б задіяні у наданні послуг позивачу, у ПП «Агроімпекс-Ресурс» відсутні. Крім того, вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010р. діяльність ПП «Агроімпекс-Ресурс» визнано фіктивною. Зазначив, що фінансово-господарські операції АТ «МТД-Рівне» з ПП «Лайкост» та ПП «Агроімпекс-Ресурс» є безтоварними, тобто такими, які відбувалися лише на папері, а відповідні правочини позивача в силу положень ст.ст.203, 215 ЦК України, є нікчемними. Таким чином, в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.6, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» АТ «МТД-Рівне» завищено податковий кредит за серпень 2008р. у сумі 1560,00грн. та занижено податок на додану вартість за серпень 2008р. на 1560,00грн. В порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» АТ «МТД-Рівне» завищено валові витрати на суму 41047,00грн., відповідно занижено податок на прибуток на суму 10262,00грн., у т.ч.: за ІІІкв. 2008р. 2232,00грн., ІVкв. 2008р. 6022,00грн., Ікв. 2009р. 2008,00грн. Відтак, ДПІ у м.Рівне правомірно збільшено позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 12828,00грн (10262,00грн.- основний платіж, 2566,00грн.-штрафні (фінансові) санкції) та з податку на додану вартість на загальну суму 1950,00грн. (1560,00грн. основний платіж, 390,00грн. штрафні (фінансові) санкції). Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівне з 28.01.2011р. по 03.02.2011р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ «Міжнародний торговий дім - Рівне» (код за ЄДРПОУ 21080500) щодо взаємовідносин з ПП «Лайкост» (код за ЄДРПОУ 35006996) за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. та з ПП «Агроімпекс-Ресурс» (код за ЄДРПОУ 35899158) за період з 01.09.2008р. по 30.09.2010р.
За наслідками проведеної перевірки складено акт від 07.02.2011р. №128/23-100/21080500, згідно з висновками якого проведеною перевіркою встановлено наступні порушення:
- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, а саме: підприємством завищено податковий кредит за серпень 2008р. на загальну суму 1560,00грн.;
- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4, п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті завищення валових витрат на суму 41047,00грн., занижено податок на прибуток на суму 10262,00грн. (у т.ч. за ІІІкв. 2008р. 2232,00грн., ІVкв. 2008р. 6022,00грн., Ікв. 2009р. 2008,00грн.).
На підставі акта перевірки від 07.02.2011р. №128/23-100/21080500 ДПІ у м.Рівне прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.02.2011р. №0000432342, яким товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 12828,00грн., у т.ч.: 10262,00грн. - за основним платежем, 2566,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 15.02.2011р. №0000442342, яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1950,00грн., у т.ч.: 1560,00грн. - основний платіж, 390,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової адміністрації в Рівненській області про результати розгляду скарги від 21.04.2011р. №8282/25-16/137 податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 15.02.2011р. №0000432342 та від 15.02.2011р. №0000442342 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ДПА в Рівненській області та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, АТ «МТДРівне» подало повторну скаргу від 29.04.2011р. до Державної податкової адміністрації України.
Рішенням ДПА України про результати розгляду скарги від 25.06.2011р. №11741/6/25-0115 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 15.02.2011р. №0000432342, від 15.02.2011р. №0000442342 та прийняте за результатом розгляду скарги рішення ДПА в Рівненській області від 21.04.2011р. №8282/25-16/137, а повторну скарга позивача - без задоволення.
Як вбачається з акта перевірки від 07.02.2011р. №128/23-100/21080500, підставою для визначення АТ «МТД-Рівне» оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість стали висновки ДПІ у м.Рівне про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на прибуток та податку на додану вартість у відповідних періодах по господарським операціям з наступними контрагентами:
- ПП «Лайкост»- 1560,00грн.- податок на додану вартість, 1959,00грн.-податок на прибуток;
- ПП «Агроімпекс-Ресурс»- 8303,00грн. - податок на прибуток.
Актом перевірки констатовано, а сторонами визнано, що операції АТ «МТД-Рівне» з ПП «Лайкост» та ПП «Агроімпекс-Ресурс» оформлені наступним чином:
- операції щодо отримання від ПП «Лайкост» послуг з розміщення рекламних матеріалів на конструкціях типу «призматрон» та виготовлення постерів договором від 22.08.2008р. №22/08/08 та додатковою угодою до вказаного договору від №01, актом виконаних робіт від 30.09.2008р. на суму 9360,00грн., податковою накладною від 29.08.2008р. №335. Розрахунки між сторонами проведено повністю;
- операції щодо отримання від ПП «Агроімпекс-Ресурс» послуг з розміщення рекламних матеріалів на призматронах з підсвіткою та білбордах договором від 19.09.2008р. №22/09/08 та додатковою угодою до вказаного договору №01, актами виконаних робіт від 30.09.2008р. на суму 1308,15грн., від 31.10.2008р. на суму 6615,45грн., від 31.10.2008р. на суму 3012,50грн., від 30.11.2008р. на суму 3012,50грн., від 30.11.2008р. на суму 6615,45грн., від 31.12.2008р. на суму 3012,50грн., від 31.12.2008р. на суму 6615,45грн., від 31.01.2009р. на суму 9628,00грн. (всього 8 актів виконаних робіт на суму 39820,00грн.), податковими накладними від 30.09.2008р. №68 на суму 6588,00грн. (у т.ч. ПДВ 1098,00грн.), від 06.10.2008р. №93 на суму 10304,40грн. (у т.ч. ПДВ 1717,40грн.), від 28.11.2008р. №281111 на суму 6588,00грн. (у т.ч. ПДВ 1098,00грн.), від 31.12.2008р. №311214 на суму 6615,45грн. (у т.ч. ПДВ. 1098,00грн.), від 30.01.2009р. №300102 на суму 7990,00грн. (у т.ч. ПДВ 1598,00грн.) (всього 5 податкових накладних на суму 38085,85грн., у т.ч. ПДВ (6609,40грн.). Розрахунки між сторонами проведено повністю.
Крім зазначеного переліку, податковому органу під час проведення перевірки не було надано жодних інших фінансово-господарських документів на підтвердження вчинення господарських операцій позивача з ПП «Лайкост» та ПП «Агроімпекс-Ресурс».
У ході судового розгляду справи позивачем долучено до матеріалів справи службові записки головного інженера та інженера АТ «МТД-Рівне» від 25.09.2008р., 14.10.2008р., 24.10.2008р., 18.11.2008р., 04.12.2008р., 12.12.2008р., 31.12.2008р., 16.01.2009р., 29.01.2009р., 05.02.2009р., 21.02.2009р., 03.03.2009р., 19.03.2009р., 03.04.2009р., 16.04.2009р., 06.05.2009р., 21.05.2009р.
Податковим органом до матеріалів справи долучено вирок Рівненського міського суду у кримінальній справі №1-386/10 від 25-26 травня 2010 року, яким засуджено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, у тому числі і за фіктивне підприємництво, а саме за створення і придбання субєктів підприємницької діяльності - ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон», ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Юнісеф», ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_13, ПП ОСОБА_9, ПП «Паритет», ПП «Західлісбуд», ПП «Форестер Груп», з метою прикриття незаконної діяльності, або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, що заподіяло велику шкоду державі, яким встановлено відсутність у вказаних субєктів підприємницької діяльності бухгалтерського та податкового обліку, основних та оборотних засобів, найманих працівників та констатовано відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання і продажу товару, а також підтверджено той факт, що зокрема, ПП «Агроімпекс-Ресурс» створювалося не з метою провадження господарської діяльності, а для конвертації безготівкових коштів в готівку. Вказаний вирок вступив у законну силу.
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення витрат до складу валових витрат, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту, є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства та відповідають місту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Під господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР, слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку, є наявність у субєкта господарювання первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.
АТ «МТД-Рівне» жодним чином не обґрунтувало звязок придбаних у ПП «Лайкост» та ПП «Агроімпекс-Ресурс» послуг з власною господарською діяльністю, а саме необхідність їх отримання для можливості провадження господарської діяльності та одержання відповідного прибутку.
Крім цього, податковий кредит та валові витрати позивача за господарськими операціями з ПП «Агроімпекс-Ресурс» та ПП «Лайкост» не підтверджені належним чином.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. Відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, а відповідно до п.2.15 та п.2.16 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.
Статтею 2 Закону №996-XIV передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Відповідно до п.3.2 ст.3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зокрема, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.
У актах виконаних робіт, на які посилається позивач, не вказано конкретних договорів, на виконання яких вони складені, власників рекламних білдбордів та змісту розміщених на них рекламних матеріалів, прізвищ представників замовника та виконавця, що підписали вказані акти, посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Таким чином, надані АТ «МТД-Рівне» акти виконаних робіт не відповідають приписам Закону N996-XIV та Положення №88. Службові записки головного інженера та інженера АТ «МТД-Рівне» теж не є первинними документами у розумінні вказаних нормативних актів, та, крім того, не надавалися позивачем податковому органу під час проведення перевірки.
Враховуючи встановлені ДПІ у м.Рівне факти відсутності у ПП «Агроімпекс-Ресурс» та ПП «Лайкост» управлінського, технічного персоналу, основних, оборотних та транспортних засобів, у суду відсутні підстави вважати оформлені від імені вказаних субєктів акти виконаних робіт та податкові накладні документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем рекламних послуг.
Долучені позивачем до матеріалів справи копії фотознімків не беруться судом до уваги у звязку з відсутністю можливості ідентифікувати дату їх створення, місце розташування зафіксованих на них обєктів (рекламних білбордів) та повний зміст розміщеної на вказаних обєктах рекламної інформації.
Суд погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що виписані ПП «Агроімпекс-Ресурс» для АТ «МТДРівне» первинні документи не мають юридичної сили, оскільки вказане підприємство було створене та використовувалося з метою здійснення незаконної діяльності, що встановлено вироком Рівненського міського суду, яким засуджено, в тому числі і за фіктивне підприємництво осіб, які складали такі первинні документи від імені вказаної юридичної особи. Що ж стосується ПП «Лайкост», то його засновниками також виступали особи, яких вироком у кримінальній справі №1-386/10 від 25-26 травня 2010 року засуджено за вчинення ряду злочинів, в тому числі і за фіктивне підприємництво.
Первинні документи, надані податковому органу на підтвердження господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, не дають змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у господарських операціях, а відтак не дозволяють встановити реальне джерело отримання позивачем товарів (робіт, послуг) та, відповідно, не можуть підтвердити суми сплачені позивачем на користь ПП «Лайкост» та ПП «Агроімпекс-Ресурс», у тому числі і податку на додану вартість.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За змістом ч.1 ст.228 ЦК України правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і є нікчемним.
Господарські операції, які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість заниження податкових зобовязань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, а тому й вважаються такими, що порушують публічний порядок.
Із врахуванням наведеного, та доводів представника відповідача про фіктивний характер правочинів позивача, суд приходить до висновку про їх нікчемність.
При цьому, суд враховує належні і допустимі докази, надані податковим органом на підтвердження безпідставного виникнення у платника податків податкової вигоди, зокрема щодо притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.205 КК України осіб, які зареєстрували і використовували ПП «Лайкост» та ПП «Агроімпекс-Ресурс» не для здійснення господарської діяльності, а для оформлення безтоварних операцій з метою конвертації грошових коштів та мінімізації податкових зобовязань для інших субєктів господарювання, та відсутність у позивача доказів на обґрунтування протилежного.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Оскільки угоди, укладені між АТ «МТД-Рівне» та ПП «Лайкост» і ПП «Агроімпекс-Ресурс», не створюють юридичних наслідків в силу своєї нікчемності, то й виписані вказаними контрагентами податкові накладні та складені за їх участю акти виконаних робіт не можуть бути відображеними в податковому та бухгалтерському обліку позивача.
Згідно зі ст.4 Закону N996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Таким чином, господарська операція, яка не відбулася, не може бути обєктом оподаткування.
Враховуючи відсутність будь-яких документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне здійснення позивачем з вищевказаними контрагентами операцій з отримання-передачі товару (робіт, послуг), суд прийшов до висновку про відсутність змін у структурі активів і зобовязань та власному капіталі позивача, тобто відсутність господарських операцій, які можуть бути обєктом оподаткування податком на додану вартість.
Сама по собі наявність договорів, податкових накладних та актів виконаних робіт без підтвердження реальності господарських операцій свідчить про ухилення АТ «МТД-Рівне» від оподаткування та безпідставне формування податкового кредиту.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 15.02.2011р. №0000432342 та від 15.02.2011р. №0000442342 доказана повністю.
Відтак, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Міжнародний торговий дім - Рівне" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.02.2011р. №0000432342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 12828,00грн. (10262,00грн. - основний платіж, 2566,00грн. - штрафні (фінансові) санкції) та від 15.02.2011р. №0000442342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 1950,00грн. (1560,00грн. - основний платіж, 390,00грн. - штрафні (фінансові) санкції) відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.
Судове рішення № 19382885, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 18.10.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/3263/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: