Постанова № 19382522, 21.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/7690/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року                                                                                 м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

відповідач - ОСОБА_2 (особисто)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 1288,80 грн.,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 1288,80 грн.

В судовому засіданні 17.11.2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги зазначивши, що ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. ФОП ОСОБА_2 станом на 21.09.2011 року має заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1288,80 грн. Зазначена сума відповідачем до теперішнього часу не погашена, а тому просить стягнути вказану заборгованість на користь управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що управління Пенсійного фонду неправомірно та безпідставно просить стягнути вказану заборгованість. Крім того, вказав на те, що у нього не працюють працівники за трудовим договором та він сплачував зазначені внески у відповідні строки. На підставі зазначеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд встановив наступне.

Позивач на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати державних пенсій громадянам, а також на підставі ст.106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»здійснює повноваження щодо стягнення в судовому порядку заборгованості з платників збору по страховим внескам, пені та штрафним санкціям, а тому на підставі положень п.5 ч.2 ст.17, п.5 ч.4 ст.50 КАС України може звертатись до суду з приводу здійснення владних повноважень в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач зареєстрований в якості суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Виконавчим комітетом Одеської міської ради 30.08.2004 року (а.с.6) та в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с.2).

Згідно ст. 72 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі Закон - №1058-IV), джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”від 08.07.2010 № 2464-VI (далі –Закон № 2464) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п. 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до положень ч.1 ст. 14 Закону України №1058-IV, страхувальниками відповідно до цього Закону є: 1) роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 3 та 4 ст. 15 цьогож Закону встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Крім того, у відповідності до ст.1 Закону України №2464-IV під єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 ст.3 Закону України №2464-IV передбачено, що єдиний внесок є загальнообов'язковим платежем.

Згідно п. 5 ст.7 Закону України №2464 - IV єдиний внесок нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ст.9 Закону України №2464-IV та Інструкції “Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010р. № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за №994/18289 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно встановлених законодавством строків і тарифів.

Згідно з ч. 8, 12 ст. 9 даного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як встановлено вище, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УПФУ у Київському районі м. Одеси та відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”та з 01 січня 2011 року - Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” є страхувальником та платником страхових внесків.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 08.07.2010р. № 2461-VI, платники спрощеної системи оподаткування зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Судом встановлено, що мінімальний страховий внесок у кожному місяці становив: липні - вересні 2010 року - 294,82 грн.; жовтні - листопаді 2010 року - 301,12 грн.; грудні 2010 року - 306,10 грн.

Крім того, відповідно підпункту 3.2 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року № 22-2 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309 зазначено, що фізичні особи - підприємці самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України від 14.03.2011р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 повинен сплатити страхові внески за 2010 рік на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 2296, 80 грн. (а.с. 9).

Судом також встановлено, що самостійно розрахована фізичною особою-підприємцем сума страхових внесків за 2010 рік частково сплачена, а саме у розмірі 1008 грн., про що свідчить картка особового рахунку фізичної особи –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 та відповідно заборгованість, з урахуванням часткової сплати, становить 1288,80 грн. (а.с. 8-10).

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків, які своєчасно нараховані та несплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 зазначеного Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків – недоїмкою.

Згідно вимог ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, протягом десяти робочих днів із дня одержання вимог про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки, проте судом встановлено, що заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків не погашена, що підтверджується карткою особового рахунку платника.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими доказами, а отже сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288,80 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65088, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова,4-а, код ЄДРПОУ 20990714, р/р 256013013695 в Одеському Облуправлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845) борг зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) гривень 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею21 листопада 2011 року

Суддя                     Бутенко А.В.