Постанова № 19382389, 11.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/6883/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року           Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді           Катаєвої Е.В.,

секретаря           Юзефович Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Одеська залізниця»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Державне підприємство «Одеська залізниця»(далі ДП «Одеська залізниця») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі (далі СДПІ), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.08.2011 №0000781510, яким йому визначена сума податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 1558,80 гривень (за основним платежем - 1039,2 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 519,6 гривень).

Позивач зазначив, що рішення, яке оспорюється винесене на підставі акту №285/15-1/01071315/23 від 23.06.2011 року позапланової виїзної документальної перевірки з питань своєчасності нарахування та сплати до бюджету держави податків по фінансово-господарським відносинам з ФОП ОСОБА_1 Проте висновки акту про порушення ним п.п.5.2.1 п.5.2 ,абз.4,5 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року «Про оподаткування прибутку підприємств», діючого на час спірних правовідносин (далі Закон України №283/97-ВР), п.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996-ХІV (далі Закон України №996-ХІV), в результаті чого занижено об’єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 4156,80грн. за ІІІ кв.2010 року є протиправними, оскільки жодного порушення зазначених вимог Закону України №283/97-ВР ним не допущено, під час перевірки ним надані всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оподаткування ТМЦ, отриманих від ФОПОСОБА_1 Первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України №996-ХІV.

Позивач зазначив, що здійснюючи висновок про нікчемність правочинів між ним та ФОП ОСОБА_1 відповідач не визначив певні норми законодавства, які встановлюють нікчемність правочинів, та не встановив наявність рішень суду про визнання правочинів недійсними, у зв'язку з чим висновок СДПІ не відповідає ст.204 та ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України.

Також позивач вважає необґрунтованим посилання перевіряючих в акті перевірки на інформацію щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Оптдевайс", які ніяк не пов'язані з взаємовідносинами ДП «Одеська залізниця»з ФОП ОСОБА_1 Якщо між ФОПОСОБА_1 та ТОВ "Оптдевайс" були відносини, які суперечать нормам діючого законодавства, то це жодним чином не відноситься до ДП «Одеська залізниця», так як фактично, ТМЦ придбавались виключно у ФОП ОСОБА_1 Жодним законодавчим актом України не передбачено фінансову відповідальність однієї особи (в даному випадку ДП «Одеська залізниця») за протиправні дії іншої особи.

Представники позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставині викладені в позові, підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, наполягала, що оспорювані рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ДП «Одеська залізниця»зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради 18.02.1998 року. Форма власності загальнодержавна. Позивач є платником податків та зборів, у тому числі податку на прибуток.

З 02.06.2011 року по 22.06.2011 року СДПІ здійснило позапланову виїзну перевірку державного підприємства "Одеська залізниця" з питань своєчасності нарахування та сплати до бюджету держави податків по фінансово-господарським відносинам з ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складений акт від 23.06.2011р. № 285/15-1/01071315/23 (а.с.11-20).

На підставі акту від 23.06.2011р. № 285/15-1/01071315/23 СДПІ 08.07.2011 року прийняло податкове повідомлення - рішення №0000691510, за яким ДП «Одеська залізниця»визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 6235,20 гривень (4156,80гривень за основним платежем, 2078,4 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.9).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0000691510 від 08.07.2011р. в адміністративному порядку до ДПА Одеської області (а.с.21-25), яка рішенням ДПА від 16.08.2011 року про результати розгляду первинних скарг частково скасувала податкове повідомлення-рішення від 08.07.2011 року №0000691510 в частині донарахованого податкового зобов’язання у податку на прибуток у розмірі 3117,6грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1558,8грн. у зв’язку з неправильним визначенням об’єкта оподаткування, в інший частині скаргу залишила без задоволення (а.с.30-33).

На підставі акту перевірки та рішення ДПА від 16.08.2011 року про результати розгляду первинних скарг СДПІ 22.08.2011 року прийняла податкове повідомлення-рішення №0000781510, яким ДП "Одеська залізниця" збільшило суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на суму 1558,80 гривень (за основним платежем - 1039,2 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 519,6 гривень ) (а.с.10).

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушені п.п.5.2.1 п.5.2 ,абз.4,5 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР, п. 1,2 ст.9 Закону України №996-ХІV, в результаті чого завищені валові витрати за вересень 2010 року у сумі 4156,8грн.

Висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що згідно отриманого ним акту ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова від 14.02.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Оптдевайс»з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 05.02.2011 року»встановлено, що правочини, вчинені ФОП ОСОБА_1 з постачальником ТОВ«Оптдевайс»у вересні 2010 року не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Суд вважає, що таки висновки перевіряючих не ґрунтуються на законодавстві, та відповідно є протиправним та підлягає скасуванню прийняте на підставі акту перевірки оскаржуєме податкове-повідомлення. При цьому суд виходить з наступного.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №283/97-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що не спростовується в самому акті перевірки, що у позивача наявні всі первинні документи, в тому числі за вересень 2010 року, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування ТМЦ, отриманих від ФОП ОСОБА_1 При цьому всі господарські операції з ФОП ОСОБА_1 відображені в бухгалтерському та податковому обліку підприємства (а.с.15,27-29). Тобто жодного порушення вищезазначених норм Закону України №283/97-ВР позивачем не допущено.

При цьому суд вважає також обґрунтованими доводи позивача, що податковий орган посилаючись на нікчемність правочину не зробив жодного посилання на законодавчі норми, де безпосередньо зазначено, що правочин є нікчемним, оскільки відповідно до ст.215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Недійсність правочину може бути встановлена лише рішенням суду. У зв’язку з чим, твердження в акті перевірки про те, що позивачем завищені валові витрати за вересень 2010 року у сумі 4156,80грн., в результаті віднесення до складу валових витрат віднесені витрати, які не підтверджуються первинними документами які мають юридичну силу та не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»є неспроможними.

Судом встановлено, що всі первинні документи щодо придбання позивачем у ФОПОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей відповідають вимогам первинного документа, встановлених ст.9 Закону України №996-ХІV, та відповідно мають юридичну силу. В акті перевірки відсутнє будь - яке посилання в обґрунтування висновку щодо відсутності юридичної сили у первинних документів, складених під час господарської операції.

Крім того, відповідно до п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та пінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Позивачем ТМЦ, які придбані у ФОП ОСОБА_1, оприбутковані у вересні 2010року, та у зв’язку з їх не використанням на кінець звітного кварталу вартість цих ТМЦ, отриманих від ФОП ОСОБА_1 у сумі 4156.8 грн. включена до складу валового доходу за звітний ІІІ квартал 2010 року по рядку 01.2 "Приріст балансової вартості запасів" декларації з податку на прибуток підприємства. Таким чином, вартість ТМЦ, отриманих від ФОП ОСОБА_1, увійшла до складу як валових витрат по рядку 04.1 у сумі 4156,80 грн., так і валових доходів по рядку 01.2 декларації з податку на прибуток у сумі 4156,80 грн.

Крім того, позивачем в обґрунтування здійснення господарської операції надані суду документи щодо подальшого використання придбаних ТМЦ в господарській діяльності ДП«Одеська залізниця»(а.с.64-79).

Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що використана перевіряючими в обґрунтування своїх висновків інформація акту ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова від 14.02.2011 року щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Оптдевайс" ніяк не пов'язана з взаємовідносинами ДП «Одеська залізниця»з ФОП ОСОБА_1 і не може бути підставою для висновків щодо порушення податкового законодавства ДП «Одеська залізниця», оскільки жодним законодавчим актом України не передбачено відповідальність одного суб’єкта господарювання за порушення податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Одеська залізниця»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про скасування податкового повідомлення –рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі від 22.08.2011року №0000781510, яким Державному підприємству «Одеська залізниця» визначена сума податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 1558,80 гривень (за основним платежем - 1039,2 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 519,6 гривень).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167 КАС України.

Суддя:

11 листопада 2011 року