Постанова № 19382361, 04.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/7577/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Іллічівську до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку у сумі 794,16 грн. та податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 9,32 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державної податкової інспекції у м. Іллічівську (надалі по тексту Позивач або ДПІ у м. Іллічівську) звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту Відповідач або ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу по єдиному податку у сумі 794,16 грн. та податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 9,32 грн.

Представник позивача у судове засідання зявилася, позовні вимоги підтримала та просила розглянути справу у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вище зазначені підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-12 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-3 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набраннячинності Податковим кодексом України та того, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише в частині повноважень позивача.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач орган державної податкової служби є субєктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового Кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначено податковий борг (недоїмка), як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 17.08.2007 р. державним реєстратором виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області, номер запису 2554000 0000 043552 та взятий на облік платника податків в ДПІ у м. Іллічівську 20.08.2007 р. за № 466 (а.с. 6-7).

Судом встановлено, що станом на 23.09.2011 року у відповідача рахується податкова заборгованість по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб на загальну суму 794,16 грн. та податкова заборгованість по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 9,32 грн., в загальній сумі 803,48 грн., яка виникла з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» № 746/99 від 28.06.1999 року відповідачем з 12.03.2010 року була обрана спрощена система оподаткування, що підтверджується заявою на право застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності (а.с. 9).

Відповідно до вимог підпунктів 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91 № 1251 - XII (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до вимог п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 28.06.1999 р. № 746/99, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень за місяць.

Судом встановлено, що відповідачем був обраний вид діяльності роздрібна торгівля (харчова пром.) в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, що підтверджується заявою на право застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності (а.с. 9).

Відповідно до рішення Іллічівської міської ради № 563-У від 17.07.2009р. «Про встановлення ставок єдиного та фіксованого податків для фізичних осіб - підприємців» ставка єдиного податку відповідно до виду економічної діяльності, обраної відповідачем складає 200 грн. (а.с. 10-11).

Відповідно до вимог зазначеного Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» субєкт підприємницької діяльності фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника по єдиному податку станом на 31.12.2010 року за березень - грудень відповідачем нараховано податку у розмірі 1880 грн. Фактично відповідачем сплачено 910,00 грн. та нарахована сума пені в розмірі 4,16 грн. На початок року у відповідача рахувалась переплата у сумі 100,00 грн. (а.с. 12-20, 37-38).

Таким чином сума заборгованості відповідача по єдиному податку становить 794,16 грн. (1800,00 грн. - 910,00 грн. - 100,00 грн. + 4,16 грн.).

Також судом встановлено, що актом про порушення законодавства ДПІ у м. Іллічівську № 2512/17-02/НОМЕР_1 від 06.08.2010р., складеного щодо предмету порушення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб відповідачем, встановлено порушення граничного терміну сплати узгоджених податкових зобовязань, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-3.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002221702/0 від 09.08.2010р. на суму 142,51 грн., яке відповідачем отримано особисто 09.08.2010р.

Згідно даних облікової картки відповідача, станом на 31.12.2010р. по податку з доходів фізичних осіб нараховано 1567,51 грн., відповідачем сплачено 1567,50 грн., не сплачено суму нарахованої пені в розмірі 9,31 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача по податку з доходів фізичних осіб станом на 23.09.2011р. становить 09,32 грн.

Відповідно до пп. 5.2.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на час проведення перевірки та винесення податкових повідомлень - рішень) , податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Абзацом 3 п.п. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було передбачено, що податкове зобовязання визначене контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 платник податків зобовязаний погасити протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, окрім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на час виникнення заборгованості), податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків вважається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що відповідач в порушення вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»не сплатив узгоджені суми податкових зобовязань по єдиному податку та по податку з доходів фізичних осіб.

Пунктом 6.2.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000, № 2181-III було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

ДПІ у м. Іллічівську з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/697 від 28.07.2010р.

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у загальній сумі 803,48 грн. на дату розгляду справи суду не надані.

Таким чином податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була, вимоги про сплату боргу не оскаржені.

У відповідності до п. 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України визначається, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що субєкт владних повноважень (позивач) діяв по відношенню до відповідача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення податкової заборгованості по єдиному податку у сумі 794,16 грн. та податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 9,32 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені вимоги Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про систему оподаткування», чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 6-8, 35, 71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Іллічівську до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку у сумі 794,16 грн. та податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 9,32 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом по єдиному податку у сумі 794,16 грн. (р/р 34217379700015 код платежу 18050200, відкритий на імя ВДК м. Іллічівська, банк УДК Одеської області, МФО 828011, код 23215045) та заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб у сумі 9,32 грн. (р/р 33215800700015 код платежу 11010101, відкритий на імя ВДК м. Іллічівська, банк УДК Одеської області, МФО 828011, код 23215045).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов