Постанова № 19381721, 10.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2011 року Справа № 2а-10035/11/1270 10 листопада 2011 року Справа № 2а-10035/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Тихонова І.В.,

при секретарі: Калашнікові Д.О.,

за участю

представника позивача: Яковлевої О.Б.

представника відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до Міського комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго Краснолуцької міської ради» про стягнення податкового боргу в сумі 97559 грн. 99 коп.,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2011 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому зазначив, що Міське комунальне підприємство «Міськтеплокомуненерго Краснолуцької міської ради» зареєстроване Краснолуцькою міською радою 06.08.2002 року за №0405194Ю0010223 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м.Красний Луч Луганської області.

У позовній заяві позивач посилається на те, що станом на 27.10.2011 року утворився податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 97559,99 грн., у тому числі з податку на додану вартість у розмірі 88943,00 грн. у тому числі основного платежу у розмірі 88943 грн. штрафної санкції 2 грн. за деклараціями №2593 від 21.02.11р. на суму 19606 грн., №9001407165 від 20.03.11 р. на суму 9887 грн., №9002071331 від 18.04.11 р. на суму 28043 грн., №9003483649 від 19.05.11 р. на суму 14478 грн., .№9003937574 від 17.06.11 р. на суму 2673 грн., №9005063435 від 20.07.11 р. на суму 1897 грн., №9007189506 від 22.08.11 р. на суму 1910 грн. Строком сплати є кожне 30 число поточного місяця. Таким чином, борг за деклараціями по ПДВ виник з 30.04.2009 року. Позивачем було складено податкові повідомлення-рішення: №000161501 від 04.07.11 р., штрафна санкція на суму 1 грн.; №0001151501 від 04.07.11 р. штрафна санкція на суму 1 грн.; №0001141501 від 04.07.11 р. всього на суму 10448.0 грн., у тому числі основний платіж 10447 грн., штрафна санкція на суму 1 грн. За повідомленням-рішенням податковий борг виник з 14.07.2011 року. Крім того, відповідачу було нараховано податок на прибуток у розмірі 2811 грн., у тому числі основного платежу 2217 грн., штрафної санкції у розмірі 594 грн., який виник за декларацією на суму 1657 грн., у тому числі: основний платіж - 1063 грн., сума штрафу - 594 грн., за декларацією №9003068788 від 10.05.11 р., всього на суму 1154 грн., у тому числі основний платіж 1154 грн. Строк сплати кожне 19 число наступного місяця за звітним кварталом. Отже податковий борг за деклараціями виник 19.05.2011 року. Відповідачу нараховано податок на землю у розмірі 5805,99 грн., у тому числі, основного платежу 5805,99 грн., який виник за розрахунками по декларації №1558 від 31.01.11р., всього на суму 7741,34 грн. податкового боргу за період з січня - вересень 2011р. - 5805,99 грн.) Отже податковий борг за розрахунками виник з січня по вересень 2011 року. У зв'язку з несплатою у встановлені строки податкових зобов'язань, відповідачу направлялися перша та друга податкові вимоги відповідно від 07.08.09 р. № 1/143 та від 06.09.09 № 2/118.

У звязку із несплатою відповідачем суми податкового боргу, позивач просив стягнути з розрахункових рахунків Комунальне підприємство «Міськтеплокомуненерго Краснолуцької міської ради» податковий борг у розмірі 97559 грн. 99 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України “Про систему оподаткування” втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо нарахування та визначення податкового зобовязання із застосування штрафних санкцій та направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобовязання платників податків, один з яких зобовязує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІ «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктом 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Органи податкової служби відповідно до підпункту 20.1.18. п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З матеріалів справи вбачається, що Міське комунальне підприємство «Міськтеплокомуненерго Краснолуцької міської ради» зареєстроване Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 06.09.2002 року за №0405194Ю0010223 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м.Красний Луч Луганської області з 11.09.2002 року за №122 (арк. справи 11, 13).

Судом встановлено, що заборгованість Міського комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго Краснолуцької міської ради» перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань у загальній сумі 97559,99 грн.:

- з податку на додану вартість у розмірі 88943,00 грн., у тому числі: основного платежу - 88943 грн., штрафної санкції - 2 грн. за деклараціями: №2593 від 21.02.11р. на суму 19606 грн., №9001407165 від 20.03.11 р. на суму 9887 грн., №9002071331 від 18.04.11 р. на суму 28043 грн., №9003483649 від 19.05.11 р. на суму 14478 грн., .№9003937574 від 17.06.11 р. на суму 2673 грн., №9005063435 від 20.07.11 р. на суму 1897 грн., №9007189506 від 22.08.11 р. на суму 1910 грн. Позивачем було складено податкові повідомлення-рішення: №000161501 від 04.07.11 р., штрафна санкція на суму 1 грн.; №0001151501 від 04.07.11 р. штрафна санкція на суму 1 грн.; №0001141501 від 04.07.11 р., всього на суму 10448.0 грн., у тому числі основний платіж 10447 грн., штрафна санкція на суму 1 грн.

- з податку на прибуток у розмірі 2811 грн., у тому числі: основний платіж - 2217 грн., штрафні санкції - 594 грн., який виник за декларацією на суму 1657 грн., у тому числі: основний платіж - 1063 грн., сума штрафу - 594 грн., за декларацією №9003068788 від 10.05.11 р., всього на суму 1154 грн., у тому числі основний платіж 1154 грн.

- з податку на землю - 5805,99 грн., у тому числі: основний платіж - 5805,99 грн., який виник за розрахунками по декларації №1558 від 31.01.11р., всього на суму 7741,34 грн. (сума податкового боргу за період з січня по вересень 2011 р. - 5805,99 грн.).

Факт наявності у відповідача несплаченого податкового боргу підтверджено матеріалами справи.

У зв'язку з несплатою у встановлені строки податкових зобов'язань, відповідачу направлялися перша та друга податкові вимоги відповідно від 07.08.09 р. № 1/143 та від 06.09.09 № 2/118.

Податкові повідомлення-рішення, своєчасно отримані уповноваженою особою відповідача, у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалися, тобто є узгодженим.

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Як встановлено у судовому засіданні, станом на 10.11.2011 року податкова заборгованість відповідачем не сплачена.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими, у звязку із чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м.Красний Луч Луганської області до Міського комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго Краснолуцької міської ради» про стягнення податкового боргу в сумі 97559 грн. 99 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Комунальне підприємство «Міськтепло-комуненерго Краснолуцької міської ради» (ЄДРПОУ 32163587), відкритих у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Міськтеплокомуненерго Краснолуцької міської ради», податковий борг у розмірі 97559 грн. 99 коп. (девяносто сім гривень пятсот пятдесят девять гривень девяносто девять копійок) на користь Державної податкової інспекції в м.Красний Луч Луганської області (р/р614101000008/0 в УДК в Луганській області, МФО 804013, ідентифікаційний код 21763720).

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяІ.В.Тихонов