Постанова № 19381540, 07.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2011 року Справа № 2а-9385/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: судді Островської О.П.,

при секретарі Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Первомайську до Виробничого управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради Луганської області про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 102 027,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2011 року Державна податкова інспекція в м. Первомайську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Виробниче управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради Луганської області знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м. Первомайську з 04.12.2000 року, зареєстровано як субєкт господарської діяльності виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 22.11.2000 року за №04051968ю0010078, перереєстровано 18.02.2008 року за №1 388 107 0005 000211. Згідно довідки від 05.03.2008 року №068065 відділу статистики у м. Первомайську Виробниче управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради Луганської області внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ 31197416. Відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість 08.11.2005 року згідно свідоцтва №16494942 серія НБ №306082, індивідуальний податковий номер 311974112100. ВУЖКГ Гірської міської ради має податкову заборгованість з податку на додану вартість в загальній сумі 102 027,00 грн., яка виникла у звязку з несвоєчасністю сплати самостійно нарахованих податкових зобовязань відповідно до декларацій: №9000357462 від 17.02.11 в сумі 12471,00 грн., №9001017903 від 16.03.11 в сумі 12410,00 грн., №9002072640 від 18.04.11 в сумі 13764,00 грн., №9003298780 від 18.05.11 в сумі 11079,00 грн., №9004028883 від 17.06.11 в сумі 13399,00 грн., №9004887021 від 18.07.11 в сумі 15634,00 грн., №9006854130 від 18.08.11 в сумі 10153,00 грн., №9007691923 від 19.09.11 в сумі 12935,00 грн. та уточненого розрахунку №9005156625 від 21.07.11 в сумі 182,00 грн. З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу №1/128 від 02.07.2005 та другу податкову вимогу №2/139 від 02.08.2005 року. Майно підприємства внесено у податкову заставу, про що свідчить запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №2542257 від 12.05.2011 року, строк дії застави до 05.10.2015 року. Однак, зазначені заходи результату не дали, відповідач у добровільному порядку суму боргу не сплатив. Позивач просив суд стягнути податковий борг з податку на додану вартість в сумі 102 027,00 грн. з рахунків у банках обслуговуючих відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач Виробниче управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради Луганської області зареєстроване виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 22.11.2000 року за №04051968ю0010078, перереєстроване 18.02.2008 року за №1 388 107 0005 000211, відомості про юридичну особу включені 09.02.2005 року за №1 385 120 0000 000036 (а.с.7-8), перебуває на обліку в позивача як платник податків та зборів з 04.12.2000 року за №757 (а.с.9).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем ВУЖКГ Гірської міської ради Луганської області були подані до державної податкової інспекції в м. Первомайську податкові декларації з податку на додану вартість за січень-серпень 2011 року №9000357462 від 17.02.11, №9001017903 від 16.03.11, №9002072640 від 18.04.11, №9003298780 від 18.05.11, №9004028883 від 17.06.11, №9004887021 від 18.07.11, №9006854130 від 18.08.11, №9007691923 від 19.09.11 та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за травень №9005156625 від 21.07.11. В поданих податкових деклараціях відповідач самостійно визначив суми податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду. А саме, суми податку на додану вартість були самостійно визначені відповідачем, що підтверджується податковими деклараціями: за січень 2011 року у розмірі 12471,00 грн.; за лютий 2011 року у розмірі 12410,00 грн.; за березень 2011 року у розмірі в сумі 13764,00 грн.; за квітень 2011 року у розмірі 11079,00 грн.; за травень 2011 року у розмірі 13399,00 грн. та відповідно до уточнюючого розрахунку - 182,00 грн.; за червень 2011 року у розмірі 15634,00 грн.; за липень 2011 року у розмірі 10153,00 грн., за серпень 2011 року 12935,00 грн. (а.с.15-32).

Однак, суми податкових зобовязань самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях добровільно ним сплачені не були, внаслідок чого у відповідача утворився податковий борг на суму 102 027,00 грн.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначений Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 розділу ІІ Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (який діяв до 01.01.2011р.), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Враховуючи, що відповідач добровільно не сплатив заборгованість з ПДВ податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися відповідні заходи, передбачені Законом України №2181, а саме: були прийняті та надіслані на адресу відповідача перша податкова вимога №1/128 від 02.07.2005 року, яка особисто була отримана головним бухгалтером підприємства та друга податкова вимога №2/139 від 02.08.2005 року, яка також була особисто отримана головним бухгалтером підприємства (а.с.12-13).

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про реєстрацію податкової застави Виробничого управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради Луганської області під № 2542257, строк дії застави до 05.10.2015 року (а.с.14).

Оскільки перша податкова вимога від 02.07.2005 № 1/128 та друга податкова вимога від 02.08.2005 № 2/139 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт.95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, на дату розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість Виробничого управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради Луганської області складає 102 027,00 грн. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09 листопада 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Первомайську до Виробничого управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради Луганської області про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 102 027,00 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках Виробничого управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 31197416, місцезнаходження: 93292, Луганська область, м. Первомайськ, м. Гірське, вул. Дружба, 11/2) податковий боргз податку на додану вартість у сумі 102 027,00 грн. (сто дві тисячі двадцять сім грн. 00 коп.) на користь Державного бюджету України (р/р 31114029700054, отримувач: ГУ ДКУ в Луганській області, код БК 14010100, МФО 804013, ОКПО 24053509).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 09 листопада 2011 року.

СуддяО.П. Островська