Постанова № 19381526, 07.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2011 року Справа № 2а-9356/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: судді Островської О.П.,

при секретарі Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Комунального підприємства «Саночистка» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 79 129,72 грн., -

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2011 року Алчевська ОДПІ в Луганській області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. КП «Саночистка» як субєкт підприємницької діяльності зареєстровано виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 20.12.2005 року про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В результаті фінансово-господарської діяльності відповідача виник податковий борг зі сплати податку на додану вартість. Відповідач самостійно визначив податкові зобовязання у загальній сумі 79040,00 грн., подавши до Алчевської ОДПІ в Луганській області податкові декларації: №1440 від 17.03.09, №3150 від 16.04.09, №4217 від 18.05.09, №4598 від 11.06.09, №6120 від 10.07.09, №7497 від 18.08.09, №7839 від 16.09.09, №9625 від 19.10.09, №10571 від 18.11.09, №11160 від 21.12.09, №12686 від 18.01.10, №1136 від 18.02.10, №1585 від 18.03.10, №3154 від 15.04.10, №4209 від 14.05.10, №5539 від 11.06.10, №7745 від 20.07.10, №9010 від 18.08.10, №10130 від 17.09.10, №12012 від 18.10.10, №13123 від 16.11.10, №13597 від 15.12.10, №15008 від 12.01.11, №665 від 14.02.11, №1414 від 14.03.11, №7220 від 12.04.11, №9058 від 16.05.11, №9366 від 16.06.11, №10573 від 12.07.11, №12123 від 17.08.11. За несвоєчасну сплату відповідачем податкових зобовязань податковим органом нарахована пеня в сумі 88,88 грн. Таким чином, сума податкового боргу з податку на додану вартість станом на 27.09.2011 року складає 79 129,72 грн. З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу №1/25 від 25.10.2001 та другу податкову вимогу №2/98 від 28.11.2001 року. Однак, зазначені заходи результату не дали, відповідач у добровільному порядку суму боргу не сплатив. Позивач просив суд стягнути податковий борг з податку на додану вартість в сумі 79 129,72 грн. з рахунків відповідача відкритих у банках.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість, який складається з самостійно визначених платником податків податкових зобовязань у загальній сумі 79 040,00 грн., пені у сумі 88,88 грн. та штрафних санкцій у сумі 0,84 грн., а в всього 79 129,72 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач КП «Саночистка» зареєстроване 20.12.2005 року виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області за №1 385 120 0000 000161, код ЄДРПОУ 21775219 (а.с.86-87), перебуває на обліку в позивача як платник податків та зборів (а.с.89).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 року у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, який діяв до 01.01.2011 року тобто на час виникнення спірних правовідносин.

Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, який відповідно до абз. «а», «б» п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України №2181 дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця та відповідно до абз. «б» п.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що:

якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем КП «Саночистка» були подані до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області податкові декларації з податку на додану вартість №1440 від 17.03.09, №3150 від 16.04.09, №4217 від 18.05.09, №4598 від 11.06.09, №6120 від 10.07.09, №7497 від 18.08.09, №7839 від 16.09.09, №9625 від 19.10.09, №10571 від 18.11.09, №11160 від 21.12.09, №12686 від 18.01.10, №1136 від 18.02.10, №1585 від 18.03.10, №3154 від 15.04.10, №4209 від 14.05.10, №5539 від 11.06.10, №7745 від 20.07.10, №9010 від 18.08.10, №10130 від 17.09.10, №12012 від 18.10.10, №13123 від 16.11.10, №13597 від 15.12.10, №15008 від 12.01.11, №665 від 14.02.11, №1414 від 14.03.11, №7220 від 12.04.11, №9058 від 16.05.11, №9366 від 16.06.11, №10573 від 12.07.11, №12123 від 17.08.11., в яких відповідач самостійно визначив суми податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду. А саме, податкові зобовязання з податку на додану вартість були самостійно визначені відповідачем у наступних сумах: за лютий 2009 року 1020,00 грн., за березень 2009 року 1920,00 грн., за квітень 2009 року 2300,00 грн., за травень 2009 року 2520,00 грн., за червень 2009 року 2960,00 грн., за липень 2009 року 2965,00 грн., за серпень 2009 року 1320,00 грн., за вересень 2009 року 2636,00 грн., за жовтень 2009 року 3898,00 грн., за листопад 2009 року 2553,00 грн., за грудень 2009 року 2447,00 грн., за січень 2010 року 1757,00 грн., за лютий 2010 року 3486,00 грн., за березень 2010 року 2664,00 грн., за квітень 2010 року 1314,00 грн., за травень 2010 року 1780,00 грн., за червень 2010 року 2036,00 грн., за липень 2010 року 1556,00 грн., за серпень 2010 року 1580,00 грн., за вересень 2010 року 1556,00 грн., за жовтень 2010 року 1546,00 грн., за листопад 2010 року 2330,00 грн., за грудень 2010 року 6736,00 грн., за січень 2011 року 2923,00 грн., за лютий 2011 року 2605,00 грн., за березень 2011 року 1770,00 грн., за квітень 2011 року 3715,00 грн., за травень 2011 року 6074,00 грн., за червень 2011 року 5203,00 грн., за липень 2011 року 1870,00 грн., що підтверджується копіями податкових декларацій наявних в матеріалах справи (а.с.19-84).

Однак, суми податкових зобовязань самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях добровільно ним сплачені не були, внаслідок чого у відповідача утворився податковий борг на суму 79 040,00 грн.

Підпунктом 129.1.1 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У звязку з несплатою відповідачем у встановлені законом строки податкових зобовязань з податку на додану вартість, податковим органом була нарахована пеня у розмірі 88,88 грн.

Крім того, на підставі акту перевірки №0001341501 від 15.06.2009 року податковим органом було винесено податкове повідомленні-рішення №0001341501/0 від 15.06.2009 року, згідно з яким за затримку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 1,67 грн. відповідачу були нараховані штрафні санкції в сумі 0,84 грн. (а.с.85). Сума зазначених штрафних санкцій у добровільному порядку відповідачем сплачена не була.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Враховуючи, що відповідач добровільно не сплатив заборгованість з ПДВ податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися відповідні заходи, передбачені Законом України №2181, а саме: були прийняті та надіслані на адресу відповідача перша податкова вимога №1/25 від 25.10.2001 року, яка особисто була отримана бухгалтером підприємства 25.10.2001 року та друга податкова вимога №2/98 від 28.11.2001 року, яка була особисто отримана начальником підприємства 01.07.2002 року (а.с.88).

Таким чином, на дату розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість Комунального підприємства «Саночистка» складає 79 129,72 грн. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду довідки про суми податкового боргу та зворотного боку облікової картки платника податків (а.с.5-18).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09 листопада 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Комунального підприємства «Саночистка» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 79 129,72 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках Комунального підприємства «Саночистка» (код ЄДРПОУ 21775219, місцезнаходження: 94100, Луганська область, м. Брянка, вул. Короленко, 18а) податковий боргз податку на додану вартість у сумі 79 129,72 грн. (сімдесят девять тисяч сто двадцять девять грн. 72 коп.) на користь Державного бюджету України (р/р 3117029700017, код платежу 14010100 податок на додану вартість, одержувач: УДК в м. Брянка, банк одержувача: ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 09 листопада 2011 року.

СуддяО.П. Островська