Постанова № 19381516, 12.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2011 року Справа № 2а-3006/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Мінаковій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах Державного підприємства "Свердловантрацит" до Спеціалізованої державної податкова інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, - Державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправними дій в частині винесення податкового повідомлення-рішення та скасування податкового повідомлення-рішення №0001928012 від 30.03.2011, -

В С Т А Н О В И В:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах Державного підприємства "Свердловантрацит" до Спеціалізованої державної податкова інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправними дій в частині винесення податкового повідомлення-рішення та скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ №0001928012 від 30.03.2011.

В обґрунтування позову зазначено наступне. Державне підприємство «Свердловантрацит» (код ЄДРПОУ - 32355669) засноване на державній власності згідно наказу Мінпаливенерго України від 07.03.2003 за №117. З 12.05.2003 за № 150/270 взято на податковий облік в органах державної податкової служби. Відповідно до наказу ДПА в Луганській області від 21.02.2011 р. № 73 «Про затвердження переліку платників податків в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на 2011 рік» знаходиться на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 01.03.2011 №26/29-01.

01.04.2011 ДП «Свердловантрацит» отримано податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 30.03.2011 № 0001928012 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яким визначено суму податкового зобов'язання ДП «Свердловантрацит» в загальному розмірі 3 991 993,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 3193 595,0 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 798 398,75 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки від 14.03.2011 № 141/23/32355669 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства «Свердловантрацит» (код 32355669) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Східноукраїнська промислова група» (код 36323049) за період з 01.09.2009 по 31.01.2010, з урахуванням результату розгляду заперечень ДП "Свердловантрацит", наданих відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового Кодексу України.

Висновками акту (з урахуванням результату розгляду заперечень) зафіксовано порушення з боку позивача:

1) пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», як наслідок, заниження податку на додану вартість на суму 3 193 595,0 грн., у т.ч. за вересень 2009 р. - 1 332 216,0 грн.; жовтень 2009 р. - 730 889,0 грн.; листопад 2009 р. - 437 732,0 грн.; грудень 2009 р. - 454 843,0 грн.; січень 2010 р. - 237 915,0 грн.;

2) договори № 1978/2-09 від 22.12.2009, № 1977/2-09 від 22.12.2009, № 1909/2-09 від 21.1.2009, № 1861/2-09 від 10.12.2009, № 1804/2-09 від 07.12.2009, № 1799/2-09 від 04.12.2009, № 1544/2-09 від 16.10.2009, № 1753/2-09 від 27.11.2009, № 1862/2-09 від 10.12.2009, № 1604/2-09 від 28.10.2009, № 1545/2-09 від 16.10.2009, № 1592/2-09 від 27.10.2009, № 1590/2-09 від 27.10.2009, № 1475/2-09 від 29.09.2009, № 1486/2-09 від 29.09.2009, № 1476/2-09 від 29.09.2009, № 1440/2-09 від 23.09.2009, № 80/2-09 від 29.01.2010, № 979/2-09 від 22.06.2009, № 1228/2-09 від 31.07.2009, № 650/2-09 від 16.04.2009, № 610/2-09 від 06.04.2009, № 291/2-09 від 11.02.2009, № 530/2-09 від 30.03.2009, № 1897/2-09 від 17.12.2009, № 1593/2-09 від 27.10.2009, № 1448/2-09 від 24.09.2009, № 1389/2-09 від 15.09.2009, № 1391/2-09 від 15.09.2009, № 1390/2-09 від 15.09.2009, № 1392/2-09 від 15.09.2009, № 1447/2-09 від 24.09.2009, № 1450/2-09 від 24.09.2009, № 1449/2-09 від 24.09.2009 р., № 1456/2-09 від 24.09.2009, № 1357/2-09 від 07.09.2009, № 1358/2-09 від 07.09.2009, № 1798/2-09 від 04.12.2009, № 942 від 16.06.2009, укладені між ТОВ «Східноукраїнська промислова група» та ДП «Свердловантрацит» на постачання товарно-матеріальних цінностей суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до п.п. 1,2 ст. 215, п.п 1,5 ст. 203, ст. 208 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства.

Позивач зазначає, що податковий орган на підтвердження своєї позиції посилається на акт перевірки від 02.12.2010 № 1977/23/36323049 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Східноукраїнська промислова група» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Парадігма» за період з 01.08.2009 по 31.01.2010», відповідно до якого встановлено, що всі операції ТОВ «Східноукраїнська промислова група» з купівлі товарно-матеріальних цінностей у ПП «Парадігма» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними. Зазначений висновок зроблено на підставі вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 по справі №1-887, яким визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, ч.3 ст. 358 КК України, ч. 2 ст. 27. ч. 1 ст. 205 КК України, ОСОБА_5 (керівника ПП «Парадігма»), на підставі пояснень директора ТОВ «Східноукраїнська промислова група» ОСОБА_3 від 31.01.2011 щодо відсутності будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Східноукраїнська промислова група» та на підставі інформації, отриманої від підприємств-виробників ТМЦ (ТОВ "Луганський електромашинобудівний завод", ЗАТ "Горлівський машинобудівник", ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод", ВАТ "Горлівський завод "Реммаш", ТОВ "Східно-Українське промислове товариство") щодо не підтвердження фактів їх співпраці з ТОВ "Східноукраїнська промислова група".

Позивач не погоджується з вказаними висновками акту, та зважає дії відповідача з визначення податкового зобов'язання, такими, що не відповідають нормам діючого законодавства з огляду на наступне.

Так, на підставі норм діючого законодавства ДП «Свердловантрацит» укладено вищевказані договори постачання з ТОВ «Східноукраїнська промислова група». З аналізу вищевказаних договорів вбачається, що за своїм змістом вони є ідентичними та передбачають виконання сторонами обов'язків щодо передачі Постачальником товару у власність Покупця, та зобов'язання Покупця прийняти та оплатити його. Умовами договорів визначено порядок поставки товару та відповідно порядок та строки його оплати. Тобто, зміст зазначених договорів становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними умови, які є обов'язковими, визначені відповідно до актів цивільного законодавства, що цілком відповідає приписам ст. 628 ЦК України.

Надходження товару від ТОВ «Східноукраїнська промислова група» до ДП «Свердловантрацит» відображено в головній книзі підприємства за 2009-2010 роки по рахункам 631-1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Отриманий товар було направлено до структурних підрозділів ДП "Свердловантрацит", що підтверджується «наказами на отпуск продукции, товарно-транспортными накладными, установочными актами, лимитно - заборными картами на отпуск прочих материалов, карточками складского учета».

Тобто, порушення норм цивільного законодавства, що безпосередньо регулюють зазначені договірні правовідносини, з боку жодного із учасників договорів, відсутні.

Також позивач зазначає, що на момент укладання та виконання вищезазначених договорів ТОВ «Східноукраїнська промислова група» мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Основним аргументом відповідача є посилання на те, що правочини, укладені між ТОВ «Східноукраїнська промислова група» та ПП «Парадігма» є нікчемними, а відтак, враховуючи те, що ПП «Парадігма» не постачало товар на адресу ТОВ «Східноукраїнська промислова група», то відповідно ТОВ «Східноукраїнська промислова група» не мала можливості поставити цей товар на адресу ДП «Свердлоантрацит».

Однак, податковим органом не враховано, що можливі порушення у веденні податкового та бухгалтерського обліку контрагентами у ланцюгу постачання товару: ТОВ «Східноукраїнська промислова група», ПП «Парадігма» не є підставою юридичної відповідальності ДП «Свердловантранит» і не можуть впливати на законність правочинів між ДП «Свердловантранит» та ТОВ «Східноукраїнська промислова група». До того ж, невиконання директорами ПП "Парадігма" та ТОВ "Східноукраїнська промислова група" своїх службових обов'язків, не виключає можливість здійснення вказаними підприємствами реальних господарських операцій.

Посилання податкового органу на інформацію, отриману від підприємств-виробників ТМЦ (ТОВ "Луганський електромашинобудівний завод", ЗАТ "Горлівський машинобудівник", ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод", ВАТ "Горлівський завод "Реммаш", ТОВ "Східно-Українське промислове товариство") щодо не підтвердження фактів їх співпраці з ТОВ "Східноукраїнська промислова група", як на підтвердження не можливості реального виконання договорів, позивач вважає необґрунтованими, з огляду на таке. Ненадання контрагентом ДП «Свердловантрацит» інформації щодо джерел придбання товарно-матеріальних: цінностей та наявності виробничих засобів для їх надання не є доказом порушення податкового законодавства ДП «Свердловантрацит».

Висновок податкового органу щодо відсутності фактів реального виконання зобов'язань за договорами, укладеними між ДП «Свердловантрацит» та ТОВ «Східноукраїнська промислова група» (зроблений на підставі відсутності товарно-транспортних накладних) спростовується наступним. Факт реального виконання зобов'язань за договорами, укладеними між ДП Свердловантрацит» та ТОВ «Східноукраїнська промислова група», а саме реальність здійснення господарських операцій (отримання товарно-матеріальних цінностей та здійснення оплати за отримані ТМЦ), як зазначено вище, були підтвердженні бухгалтерськими документами, а саме податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання -передачі ТМЦ, рахунками на оплату, приходними ордерами, актами приймання товарів на склад, платіжними дорученнями, якими на виконання договорів перераховані грошові кошти в оплату товару, що придбавався.

В даному випадку, окрім наявності вищезазначених документів, факт реальності здійснення господарських операцій підтверджено також наявністю отриманих за укладеними угодами товарно-матеріальних цінностей на складах ВП «УМТП» ДП «Свердловантрацит», з яких: ТМЦ передано іншим відокремленим підрозділам ДП «Свердловантрацит» для здійснення ними господарської діяльності, що підтверджується відповідними бухгалтерськими документами. ТМЦ знаходяться на складах ВП «УМТП» ДП «Свердловантрацит», що також підтверджується відповідними бухгалтерськими документами.

Щодо правомірності формування податкового кредиту ДП «Свердловантрацит» позивач пояснює наступне. ДП «Свердловантрацит» отримало від контрагента ТОВ «Східноукраїнська промислова група» всі податкові накладні, які дають право на отримання податкового кредиту, що підтверджується актом перевірки (п.п. 3.1.2.1), а саме: податкові накладні за вересень 2009 року (на загальну суму з ПДВ - 9 780 715,63 грн., у тому числі ПДВ - 1 630 119,28 грн.,), податкові накладні за жовтень 2009 року (на загальну суму з ПДВ - 4 818 415,36 грн., у тому числі ПДВ - 803 069,21 грн.,), податкові накладні за листопад 2009 року (на загальну суму з ПДВ - 2 706 593,19 грн., у тому числі ПДВ - 451 098,87 грн.,), податкові накладні за грудень 2009 року (на загальну суму з ПДВ - 455 794,46 грн., у тому числі ПДВ -%58 465,75 грн.,), податкові накладні за січень 2010 року (на загальну суму з ПДВ - 3 073 117,45 грн., у тому числі ПДВ - 512 302,92 грн.,).

Таким чином, позивач вважає, що ДП «Свєрдловантрацит» правомірно, відповідно до норм діючого законодавства, складено податкові декларації з податку на додану вартість і включено до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку, що підтверджено податковими накладними, які оформлені належним чином, відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, актом перевірки не встановлено розбіжностей між податковими зобов'язаннями постачальника ТОВ "Східноукраїнська промислова група" та податковим кредитом ДП «Свердловантрацит».

Під час судового засідання представник позивача позов підтримав повністю.

Представник відповідача під час судового засідання проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на наступне. В адміністративному позові позивач посилається на безпідставність висновків відповідача про нікчемність правочину, укладеного між ним та ТОВ «Східноукраїнська промислова група». Представник відповідача вважає, що твердження позивача суперечать вимогам чинного законодавства та фактично ігнорують положення Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що підставою визнання господарського зобов'язання недійсним є його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Якщо спірне господарське зобов'язання (правочин) порушує публічний порядок, воно є нікчемним, у зв'язку з чим визнання його недійсним в судовому порядку не вимагається.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та ст. 8 цього Закону, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), .у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Правом на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та .основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях і у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції; протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно приписів п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закон Про ПДВ не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковим накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку ОДПС суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді встановлених законодавством фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту не підтверджену належним чином.

Також представник відповідача не погоджується з посиланням позивача на той факт, що дія Правил оформлення документів на перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 стосується виключно порядку здійснення перевезень і не має відношення до бухгалтерського та податкового обліку підприємств, оскільки підприємством не враховано, що пунктом 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

При перевезенні вантажів автомобільним транспортом оформлення товарно-транспортної накладної є обов'язковим незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів (як на комерційних засадах, так і для власних потреб), а також видів перевезень. Товарно-транспортна накладна додається до подорожнього листа.

Отже, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим та є основним первинним документом, на підставі якого відбувається списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Крім того, довідкою від 14.03.11 №2882/7/26-4111 УПМ ДПА в Луганській області повідомлено, що згідно обласної бази даних ДАІ УМВС України в Луганській області автотранспортні засоби, які б перебували у власності суб'єктів господарювання ТОВ «Східноукраїнська промислова група» та ПП КФ «Парадігма» відсутні.

В ході проведення перевірки не виявлено документів, які б підтверджували фактичний рух товару від продавця (постачальника) до покупця.

Податковий кредит ДП «Свердловантрацит» у період з вересня 2009 року по січень 2010 року сформовано за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Східноукраїнська промислова група» на виконання договорів між контрагентами.

Пунктом 4.6 договорів з ТОВ «Східноукраїнська промислова група» зазначено, що Постачальник зобов'язується передати Покупцеві документи, що посвідчують якість та комплектність продукції, що постачається. Однак, фактично документи, які підтверджують якість та комплектність товарів, отриманих від ТОВ «Східноукраїнська промислова група», відсутні.

В ході перевірки направлено листи в адресу підприємств виробників щодо дійсності надання - підприємству ТОВ «Східноукраїнська промислова група» відповідних повноважень, укладання з ним дилерських угод та фактичного відвантаження продукції на адресу ТОВ «Східноукраїнська промислова група», ПП КФ «Парадигма» за період з 01.09.09 по 31.01.10: ТОВ «Луганський електромашинобудівний завод» від 23.02.11 №2501/23-30; ЗАТ «Горлівський машинобудівник» від 23.02.11 №2500/23-30; ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» від 23.02.11 №2502/23-30; ВАТ «Горлівський завод «Реммаш» - від 01.03.11 №2911/23-30; ТОВ «Східно-Українське промислове товариство» від 18.03.11 №11408/23.

Станом на 24.03.11 від зазначених виробників отримано відповіді:

-ТОВ « Луганський електромашинобудівний завод» - лист від 14.03.11 №509, в якому повідомлено, що в період вересня-грудня 2009 року підприємство ТОВ «ЛЕМЗ» в адресу ДП «Свердловантарцит» (код 32355669), ТОВ «Східноукраїнська промислова група» (код 36323049), ПП КФ «Парадигма» (код 35006761) продукцію не відвантажувало.

- ТОВ «Східно - Українське промислове товариство»- лист від 22.03.11 №22/03/11-1, в якому повідомлено, що ТОВ «Східно-Українське промислове товариство» в період з 01.09.09 по 31.01.10 не здійснювало фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Східноукраїнська промислова група» (код 36323049), ПП КФ «Парадигма» (код 36006761).;

- ВАТ «Горлівський завод «Реммаш» - лист від 10.03.11 №1/42, в якому повідомлено, що ВАТ «Горлівський завод «Реммаш» дійсно було укладено дилерську угоду з ТОВ «Східноукраїнська промислова група», так як підприємство зацікавлене в реалізації запасних частин до породопогрузочних машин 2ПНБ 2Б, але даний договір не було реалізовано. ВАТ «Горлівський завод «Реммаш» не здійснювало поставок запасних частин до породопогрузочних машин 2ГТНБ 2Б в адресу ТОВ «Східноукраїнська промислова група».

- ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» - лист від 15.03.11 №367/27, в якому повідомлено, що ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» не надавав права дилера або офіційного представника ТОВ «Східноукраїнська промислова група» на реалізацію прохідницької техніки, запасних частин та комплектуючих частин виробництва ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод». Крім того, листом від 23.03.11 №367/27-01 повідомлено, що відвантаження продукції ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» в адресу ТОВ «Східноукраїнська промислова група», ПП КФ «Парадигма» не здійснював.

- ЗАТ «Горлівський машинобудівник» - лист від 23.03.11 №662/443, в якому повідомлено, що підприємство ЗАТ «Горлів'ський машинобудівник» не надавало повноважень дилера або офіційного представника на реалізацію продукції заводу, підприємству ТОВ «Східноукраїнська промислова група». Лист від 02.03.09 №21 та дилерська угода №7 від 19.06.09 є недійсними. ЗАТ «Горлівський машинобудівник» зазначені документи не видавались та не укладались Генеральний директор ОСОБА_4 звільнився 11.07.07 ( наказ від 11.07.07 №339/к). Продукція ЗАТ «Горлівський машинобудівник» в адресу ТОВ «Східноукраїнська промислова група», ПП КФ «Парадигма» не відвантажувалась.

Представник відповідача зазначає, що за результатами аналізу податкової інформації, а саме податкової звітності і ПДВ контрагентів за період з вересня по грудень 2009 року, січень 2010 року не встановлено формування податкових зобов'язань за рахунок ТОВ «Східноукраїнські промислова група», ППКФ «Парадігма», що свідчить про відсутність поставки товару в адресу зазначених контрагентів.

Листом від 14.03.11 №3485/7/26-00 ДПІ в Артемівському р-ні м. Луганськ повідомлено; що в ході проведення планової документальної ТОВ «Луганський електромашинобудівний завод» ( акт від 18.03.10 №99/23/00/31995235 за період з 01.01.09 по 31.12.10 ) в період з вересня по грудень 2009 року, січень 2010 року не встановлене факту реалізації продукції суб'єктам господарювання ТОВ «Східноукраїнська промислові група», ППКФ «Парадігма».

Представник відповідача вважає, що відповідач під час проведення невиїзної документальної перевірки та приймаючи оскаржувані повідомлення-рішення діяла на підставі і в межах повноважень, наданих законодавством, з метою, з якою це повноваження надано, та у спосіб, передбачений законом.

Тому представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Державне підприємство «Свердловантрацит», ідентифікаційний код 32355669, зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 24.04.2003 за № 13911080024000003 (Т.1 а.с.15).

Судом встановлено, що Державне підприємство «Свердловантрацит» (код ЄДРПОУ - 32355669) з 12.05.2003 за № 150/270 знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 01.03.2011 №26/29-01 Державне підприємство «Свердловантрацит» станом на 01.03.2011 знаходиться на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську (Т.1 а.с.34).

В судовому засіданні встановлено, що у період з 14.02.2011 по 04.03.2011 посадовими особами ДПІ в м. Свердловську, відповідно до наказів ДПІ в м. Свердловську від 11.02.2011 №86, від 25.02.2011 132 №431, згідно пп.75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 , п. 82.2. ст.82 Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «Свердловантрацит» (код 32355669) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Східноукраїнська промислова група» (код 36323049) за період з 01.09.2009 по 31.01.2010.

За результатами перевірки складено акт № 141/23/32355669 від 14.03.2011 (а.с.37- 95), у якому зроблено висновок про :

1) порушення ДП «Свердловантрацит» пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», як наслідок, заниження податку на додану вартість на суму 3 193 595,0 грн., у т.ч. за вересень 2009 р. - 1 332 216,0 грн.; жовтень 2009 р. - 730 889,0 грн.; листопад 2009 р. - 437 732,0 грн.; грудень 2009 р. - 454 843,0 грн.; січень 2010 р. - 237 915,0 грн.;

2) договори № 1978/2-09 від 22.12.2009, № 1977/2-09 від 22.12.2009, № 1909/2-09 від 21.1.2009, № 1861/2-09 від 10.12.2009, № 1804/2-09 від 07.12.2009, № 1799/2-09 від 04.12.2009, № 1544/2-09 від 16.10.2009, № 1753/2-09 від 27.11.2009, № 1862/2-09 від 10.12.2009, № 1604/2-09 від 28.10.2009, № 1545/2-09 від 16.10.2009, № 1592/2-09 від 27.10.2009, № 1590/2-09 від 27.10.2009, № 1475/2-09 від 29.09.2009, № 1486/2-09 від 29.09.2009, № 1476/2-09 від 29.09.2009, № 1440/2-09 від 23.09.2009, № 80/2-09 від 29.01.2010, № 979/2-09 від 22.06.2009, № 1228/2-09 від 31.07.2009, № 650/2-09 від 16.04.2009, № 610/2-09 від 06.04.2009, № 291/2-09 від 11.02.2009, № 530/2-09 від 30.03.2009, № 1897/2-09 від 17.12.2009, № 1593/2-09 від 27.10.2009, № 1448/2-09 від 24.09.2009, № 1389/2-09 від 15.09.2009, № 1391/2-09 від 15.09.2009, № 1390/2-09 від 15.09.2009, № 1392/2-09 від 15.09.2009, № 1447/2-09 від 24.09.2009, № 1450/2-09 від 24.09.2009, № 1449/2-09 від 24.09.2009 р., № 1456/2-09 від 24.09.2009, № 1357/2-09 від 07.09.2009, № 1358/2-09 від 07.09.2009, № 1798/2-09 від 04.12.2009, № 942 від 16.06.2009, укладені між ТОВ «Східноукраїнська промислова група» та ДП «Свердловантрацит» на постачання товарно-матеріальних цінностей суперечать інтересам держави і суспільства.

На підставі акту перевірки № 141/23/32355669 від 14.03.2011 СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську винесене податкове повідомлення рішення від 30.03.2011 № 0001928012, яким визначено суму податкового зобов'язання ДП «Свердловантрацит» в загальному розмірі 3 991 993,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 3193595,0 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 798 398,75 грн. ( Т.1 а.с. 172)

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій між ДП «Свердловантрацит» та ТОВ «Східноукраїнська промислова група», що є підставою для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобовязань.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в України» від 04.12.1990 №509-XII зі змінами та доповненнями (далі Закон №509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, у звязку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобовязання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, податковий кредит ДП “Свердловантрацит” сформований по операціях з контрагентом ТОВ «Східноукраїнська промислова група».

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Східноукраїнська промислова група» та ДП «Свердловантрацит» укладено договори поставки товарно-матеріальних цінностей: № 1978/2-09 від 22.12.2009, № 1977/2-09 від 22.12.2009, № 1909/2-09 від 21.1.2009, № 1861/2-09 від 10.12.2009, № 1804/2-09 від 07.12.2009, № 1799/2-09 від 04.12.2009, № 1544/2-09 від 16.10.2009, № 1753/2-09 від 27.11.2009, № 1862/2-09 від 10.12.2009, № 1604/2-09 від 28.10.2009, № 1545/2-09 від 16.10.2009, № 1592/2-09 від 27.10.2009, № 1590/2-09 від 27.10.2009, № 1475/2-09 від 29.09.2009, № 1486/2-09 від 29.09.2009, № 1476/2-09 від 29.09.2009, № 1440/2-09 від 23.09.2009, № 80/2-09 від 29.01.2010, № 979/2-09 від 22.06.2009, № 1228/2-09 від 31.07.2009, № 650/2-09 від 16.04.2009, № 610/2-09 від 06.04.2009, № 291/2-09 від 11.02.2009, № 530/2-09 від 30.03.2009, № 1897/2-09 від 17.12.2009, № 1593/2-09 від 27.10.2009, № 1448/2-09 від 24.09.2009, № 1389/2-09 від 15.09.2009, № 1391/2-09 від 15.09.2009, № 1390/2-09 від 15.09.2009, № 1392/2-09 від 15.09.2009, № 1447/2-09 від 24.09.2009, № 1450/2-09 від 24.09.2009, № 1449/2-09 від 24.09.2009 р., № 1456/2-09 від 24.09.2009, № 1357/2-09 від 07.09.2009, № 1358/2-09 від 07.09.2009, № 1798/2-09 від 04.12.2009, № 942 від 16.06.2009.

З аналізу вищевказаних договорів вбачається, що за своїм змістом вони є ідентичними та передбачають виконання сторонами обов'язків щодо передачі Постачальником товару у власність Покупця, та зобов'язання Покупця прийняти та оплатити його. Умовами договорів визначено порядок поставки товару та відповідно порядок та строки його оплати.

Позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит.

Згідно договору поставки №291/2-09 від 11.02.2009, укладеного між ТОВ "Східноукраїнська промислова група" (Покупець) та ДП "Свердловантрацит" (Постачальник) Постачальник зобовязується на умовах договору передати у власність Покупцю запасні частини на машини та устаткування для вуглевидобувної промисловості. Умовами даного договору (Розділ № 3 п.п. 3.3. та 3.6.) є поставка товару автомобільним транспортом Постачальника за рахунок Постачальника, обовязкове надання Постачальником Покупцю рахунку-фактури, товаротранспортної накладної та сертифікату якості/відповідності виробника.

В судовому засіданні встановлено, що за договором купівлі-продажу запасних частин для вугледобувної промисловості від 11.02.09 №291/2-09 ТОВ "Східноукраїнська промислова група" надало ДП "Свердловантрацит" податкову накладну та видаткову накладну від 10.12.09 № 154 на загальну суму 141199,82, у т.ч. ПДВ 23533,30 грн.

Договір поставки між ДП «Свердловантрацит» та ТОВ «Східноукраїнська промислова група» від 11.02.09 № 291/2-09 був укладений відповідно тендерних пропозицій ТОВ «Східноукраїнська промислова група», до яких було надано дилерську угоду та лист виробника ТОВ «Луганський електромашинобудівний завод». ( Т.8 а.с.2-12).

Згідно акту перевірки № 141/23/32355669 від 14.03.2011, в ході її проведення встановлено відсутність у податковому та бухгалтерському обліку ДП «Свердловантрацит» будь-яких документів виробника ТОВ «Луганський електромашинобудівний завод», а за результатами аналізу податкової звітності ТОВ «Східноукраїнська промислова група» за період з вересня 2009 року по січень 2010 року, в ланцюгу постачання гірничошахтного обладнання не встановлено виробника ТОВ «Луганський електромашинобудівний завод».

Згідно листа ТОВ «Луганський електромашинобудівний завод» від 14.03.11 №509 на імя начальника ДПІ в Артемівському районі, останнього повідомлено, що в період з вересня по грудень 2009 року не відвантажувало продукцію на адресу ДП «Свердловантрацит» та ТОВ «Східноукраїнська промислова група».

Згідно пояснень директора ТОВ «Східноукраїнська промислова група» ОСОБА_3 основна частина ТМЦ, поставлених на адресу ДП «Свердловантрацит», згідно документів отримана від ПП КФ «Парадігма» та нібито поставлена на адресу ДП «Свердловантрацит» транспортом ПП КФ «Парадігма».

Згідно акту перевірки ТОВ «Східноукраїнська промислова група» від 02.12.2010 року №1977/23/36323049 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «КФ «Парадігма» за період з 01.08.09 по 31.01.10 встановлено відсутність транспортних засобів та торгівельного обладнання, будь-яких договорів з оренди транспортних засобів не укладалося.

Згідно вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 керівника ПП КФ «Парадігма» ОСОБА_5 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 385 КК України, ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України. Зазначений вирок набрав законної сили та підлягає виконанню.

Вищевказаним вироком суду встановлено, що гр. ОСОБА_5 вчинив протиправні діяння, які полягають у реєстрації на його ім'я Приватного підприємства «Комерційної фірми «Парадігма» без мети здійснення підприємницької діяльності за грошову винагороду. Вироком встановлено, що гр. ОСОБА_5 зареєстрований також директором та головним бухгалтером підприємства, при цьому відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, жодних договорів, податкових накладних чи інших документів бухгалтерської чи податкової звітності від імені ПП «КФ «Парадігма» не складав та не підписував.

Крім цього, згідно ухвали Господарського суду Луганської області від 08.07.2010 №20/206 за заявою боржника ТОВ "Східноукраїнська промислова група", про банкрутство встановлено: згідно довідок Міського бюро технічної інвентаризації м. Луганська від 20.04.10 №163197/88, ВРЕР м. Луганськ (підпорядкованого УДАЇ) ГУМВС в Луганській області від 13.04.2010 №11/14-1961, Управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області від 28.04.10 №5-5-10/0921 та Територіального управління Держгіпромнагляду по Луганській області від 14.04.10 №04-28/1066, Інспекції Державного технічного нагляду Луганської обласної державної адміністрації від 23.03.10 №1-24/126 об'єктів нерухомого майна, транспортних засобів та сільськогосподарської тракторної техніки за ТОВ "Східноукраїнська промислова група" не зареєстровано, із матеріалів справи вбачається, що банкрут підприємницької діяльністю не займається, не функціонує, як господарюючий суб'єкт, основних і обігових засобів та інших активів не має. Ухвалою від 08.07.2010 №20/206 банкрута ТОВ "Східноукраїнська промислова група" було ліквідовано.

Також згідно наданих ДП «Свердловантрацит» на розгляд суду актів приймання товарів на складі, у графі «Представник сторони, що здає ТМЦ» вказані особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13

Згідно листа ДПІ в Жовтневому районі від 16.02.2011 на імя начальника ДПІ в м. Свердловську, останньому повідомлено, що згідно звітності форми N 1ДФ за ІІІ квартал 2009 року по підприємству ТОВ «Східноукраїнська промислова група» особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13 не працювали на підприємстві ТОВ «Східноукраїнська промислова група» у період з вересня 2009 року по січень 2010 року.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що в зазначених актах відповідність якості товару підтверджено сертифікатом якості UA1068.0189448-08 ВІД 19.12.08 та доповнення до нього за № 263870 та №263871.

Згідно листа Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.07.11 № 5404-8-4/17 сертифікат якості (відповідності) UA1068.0189448-08 ВІД 19.12.08 та доповнення до нього за № 263870 та №263871 в єдиному реєстрі не зареєстрований.

Під час судового засідання встановлено, що договори, укладені між ДП «Свердловантрацит» та ТОВ «Східноукраїнська промислова група» № 1440/2-09 від 23.09.09, № 979/2-09 від 22.06.09, №1228/2-09 від 31.07.09, №610/2-09 від 06.04.09, № 1897/2-09 від 17.12.09 укладені відповідно дилерських угод та тендерних торгів.

В ході перевірки направлено листи в адресу підприємств виробників щодо дійсності надання - підприємству ТОВ «Східноукраїнська промислова група» відповідних повноважень, укладання з ним дилерських угод та фактичного відвантаження продукції на адресу ТОВ «Східноукраїнська промислова група», ПП КФ «Парадигма» за період з 01.09.09 по 31.01.10: ТОВ «Луганський електромашинобудівний завод» від 23.02.11 №2501/23-30; ЗАТ «Горлівський машинобудівник» від 23.02.11 №2500/23-30; ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» від 23.02.11 №2502/23-30; ВАТ «Горлівський завод «Реммаш» - від 01.03.11 №2911/23-30; ТОВ «Східно-Українське промислове товариство» від 18.03.11 №11408/23.

Згідно листа ТОВ «Луганський електромашинобудівний завод» від 14.03.11 №509 на імя начальника ДПІ в Артемівському районі, останнього повідомлено про те, що в період з вересня по грудень 2009 року підприємство ТОВ «ЛЕМЗ» в адресу ДП «Свердловантарцит», ТОВ «Східноукраїнська промислова група», ПП КФ «Парадигма» продукцію не відвантажувало.

Згідно листа ТОВ «Східно - Українське промислове товариство» від 22.03.11 №22/03/11-1 на імя заступника начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську, останнього повідомлено про те, що ТОВ «Східно-Українське промислове товариство» в період з 01.09.09 по 31.01.10 не здійснювало фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Східноукраїнська промислова група» (код 36323049), ПП КФ «Парадигма» (код 36006761).

Згідно листа ВАТ «Горлівський завод «Реммаш» від 10.03.11 №1/42 на імя заступника начальника ДПІ в м. Свердловську, останнього повідомлено про те, що між ВАТ «Горлівський завод «Реммаш» та ТОВ «Східноукраїнська промислова група» дійсно було укладено дилерську угоду, але даний договір не було реалізовано. ВАТ «Горлівський завод «Реммаш» не здійснювало поставок запасних частин до породопогрузочних машин 2ПНБ 2Б в адресу ТОВ «Східноукраїнська промислова група».

Згідно листа ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» від 15.03.11 №367/27 на імя заступника начальника ДПІ в м. Свердловську, останнього повідомлено про те, що ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» не надавав права дилера або офіційного представника ТОВ «Східноукраїнська промислова група» на реалізацію прохідницької техніки, запасних частин та комплектуючих частин виробництва ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод».

Згідно листа ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» від 23.03.11 №367/27-01 на імя старшого слідчого СВ ПМ ДПІ в м. Свердловську, останнього повідомлено про те, що відвантаження продукції ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» в адресу ТОВ «Східноукраїнська промислова група», ПП КФ «Парадигма» не здійснював.

Згідно листа ЗАТ «Горлівський машинобудівник» від 23.03.11 №662/443, в якому повідомлено, що підприємство ЗАТ «Горлівський машинобудівник» не надавало повноважень дилера або офіційного представника на реалізацію продукції заводу підприємству ТОВ «Східноукраїнська промислова група». Лист від 02.03.09 №21 та дилерська угода №7 від 19.06.09 є недійсними. ЗАТ «Горлівський машинобудівник» зазначені документи не видавались та не укладались Генеральний директор ОСОБА_4 звільнився 11.07.07 ( наказ від 11.07.07" №339/к). Продукція ЗАТ «Горлівський машинобудівник» в адресу ТОВ «Східноукраїнська промислова група», ПП КФ «Парадигма» не відвантажувалась.

Висновок Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з ВВП у м. Луганську про заниження податку на додану вартість обґрунтовано тим, що фінансово-господарські відносини між ДП “Свердловантрацит” та ТОВ «Східноукраїнська промислова група» не спричинили реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по всьому ланцюгу постачання у відповідності до ст.ст. 207, 215 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобовязаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання обєкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є обєктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 664 ЦК України обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обовязок продавця доставити товар.

Відповідно до статті 689 ЦК України покупець зобовязаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобовязаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

Бухгалтерський облік процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 3 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

2. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до статті 4 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Відповідно до статті 8 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Відповідно до статті 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач в порушення вимог ст. ст. 626-629 ЦК України та п.п. 3.3. та 3.6. укладених договорів поставки не отримував товаротранспортні накладні та сертифікати якості/відповідності виробника на підставі результатів тендеру, що є порушенням умов договору з боку постачальника. В даному випадку встановлена відсутність у позивача передбачених договором та діючим законодавством необхідних документів, які підтверджують факт саме постачання товару та його якісні характеристики за результатами тендерів. У сукупності з інформацією про те, що виробники товару, який за результатами тендерів повинен був постачатися позивачеві, зовсім не підтверджують факти співробітництва з постачальником за договорами поставки, судом встановлено, що за наданими позивачем договорами поставки товар не постачався. Як наслідок, складені первинні бухгалтерські документи по операціям за цими договорами не відповідають дійсності та суперечать вимогам статті 3 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять правдивої та неупередженої інформації про результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Встановлені факти також свідчать про порушення вимог статті 4 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки порушений принцип превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) внаслідок того, що формально дотримано процедуру складання бухгалтерських документів, однак при цьому відсутні жодні обставини, які б підтверджували сутність, тобто реальність здійснення відображеної операції із зазначеними постачальниками. Також в судовому засіданні достовірно встановлено, що у позивача в наявності обладнання, яке в якості товару повинно було бути поставлено позивачу постачальниками за зазначеними договорами поставки. Однак з урахуванням того, що в судовому засіданні встановлена відсутність можливості постачальників за договорами поставити вказаний в договорах поставки товар, в наявності підстави визнати недостовірними податкові накладні, зазначені позивачем в якості підстави для формування податкового кредиту, оскільки вони складені на підставі первинних бухгалтерських документів, які не відображають реальних господарських операцій з вказаними постачальниками. У звязку з чим по вказаним договорам відсутні події, передбачені підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, а саме: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); а також відсутні події, передбачені п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; та дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, що вказує на відсутність при даних обставинах права позивача як платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Однак при цьому встановлені в судовому засіданні факти наявності обладнання у позивача, на постачання якого він надав бухгалтерські документи, які не відображають фактичного постачання цього обладнання. Ці факти вказують на наявність того, що відповідно до статті 1 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у позивача мали місце господарські операції як дії, які потягли за собою зміни в структурі активів. При цьому в порушення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивачем не зазначено та не надано первинних документів, які б фіксували факти здійснення цих господарських операцій. Факти наявності обладнання без належних підтверджуючих бухгалтерських документів щодо його первинної поставки до позивача вказують на порушення ведення бухгалтерського обліку посадовими особами позивача, а не на фактичне виконання зазначених договорів поставки, оскільки неможливий рух обладнання у позивача без його фактичної доставки, що зайвий раз свідчить про порушення позивачем вимог статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми). Вказані вище обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах Державного підприємства «Свердловантрацит» до Спеціалізованої державної податкова інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправними дій в частині винесення податкового повідомлення-рішення та скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ №0001928012 від 30.03.2011 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 17 жовтня 2011 року.

Суддя С.В. Борзаниця