Постанова № 19381503, 09.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №5

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2011 року Справа № 2а-9047/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі: Любімовій Г.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача не зявився,

представник відповідача ОСОБА_1, дов. № 13 від 18.07.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго” до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови від 05.09.2011 № 001303,-

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2011 року Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго»звернулося до суду з позовом, у якому зазначило, що постановою Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області від 05.09.2011 № 001303 на позивача накладено штрафні санкції за невиконання припису начальника управління про усунення порушення прав споживача від 10.06.2011 № 625.

Позивач вважає вказану постанову такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки припис від 10.06.2011 № 625 є повторним приписом. У постанові від 05.09.2011 № 001267 зазначено, що невиконання припису від 10.06.2011 № 625 встановлено на підставі акту перевірки від 07.06.2011 № 001211. Однак, ніякої перевірки відповідач не здійснював, наказ на проведення перевірки, направлення та сам акт перевірки позивачу ненадавались. Акт перевірки виконання припису датовано раніше ніж видано сам припис, за невиконання якого на позивача накладено стягнення. Крім того, у своїх приписах відповідач зобовязував позивача припинити нарахування виплат за ненадані послуги та провести перерахунок за ненадані послуги з централізованого опалення. Вимоги щодо припинення нарахування виплат за ненадані послуги виконано одразу після отримання первинного припису, про що відповідача було повідомлено. Виконати вимогу про проведення перерахунку за ненадані послуги з централізованого опалення неможливо у звязку з відсутністю даних про період, за який необхідно провести перерахунок. Зазначив, що споживачем не дотримані вимоги порядку відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, має місце факт самовільного відключення. Позивач з громадянами, які встановили автономне опалення з порушенням встановленого порядку, в договірних відносинах не знаходиться, ці громадяни перебувають у договірних відносинах з виконавцем послуг, яким позивач не є, позивач знаходиться у договірних відносинах з виконавцем послуг, на балансі якого знаходиться будинок, та веде облік нарахувань та оплати за надане виконавцю тепло та гарячу воду.

У звязку з викладеним позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 05.09.2011 № 001303 про накладення стягнень.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що акт перевірки виконання повторного припису не складався, так як, на його думку, його складання не передбачено чинним законодавством. Пояснив, що у повторних приписах другим пунктом ЛМКП “Теплокомуненерго” зобовязано повідомити управління про виконання припису до 07.07.2011. Відсутність інформації від ЛМКП “Теплокомуненерго” про виконання припису свідчить про його фактичне невиконання та є підставою для застосування фінансових санкцій. Вважав, що оскаржувана постанова є законною, а тому просив у задоволенні позовних вимог ЛМКП “Теплокомуненерго” відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що Луганське міське комунальне підприємство “Теплокомуненерго” (далі ЛМКП “Теплокомуненерго”) є юридичною особою - комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.01.1996 № 31, зареєстроване у виконавчому комітеті Луганської міської ради 26.01.1996, реєстраційний номер № 99/5393, ідентифікаційний код 24047779, діє на підставі статуту в редакції, затвердженій рішенням Луганської міської ради від 25.01.2005 № 30/19, адреса місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а. (а.с. 7,9)

Згідно Статуту Луганського МКП “Теплокомуненерго” предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг споживачам (централізоване постачання гарячої води, централізоване опалення).

Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області 10.06.2011 директору ЛМКП “Теплокомуненерго” внесено припис № 625 про припинення порушення прав споживача, у якому зазначено, що 26.11.2010 ЛМКП “Теплокомуненерго” вже було внесено припис № 866, яким ЛМКП “Теплокомуненерго” зобовязано припинити неправомірне нарахування виплат за ненадані послуги споживачу ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 та провести перерахунок за не надані послуги з центрального опалення, за вказаною вище адресою. Також зазначено, що 07.06.2011 управлінням проведено перевірку виконання припису № 866, якою встановлено, що припис не виконано в частині проведення перерахунку за не надані послуги з центрального опалення.

Приписом від 10.06.2011 № 625 ЛМКП “Теплокомуненерго” зобовязано провести перерахунок за не надані послуги з центрального опалення споживачу ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 з моменту його письмового звернення до ЛМКП “Теплокомуненерго” з інформацією про всановлення автономного опалення, про прийняті заходи проінформувати управління до 07.07.2011. (а.с. 22)

Як вбчається з тексту припису від 10.06.2011 № 625 попередній припис № 866 від 26.11.2010 ЛМКП “Теплокомуненерго” частково виконано та припинено нарахування виплат споживачу ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, що також підтверджено оборотною відомостю по особовому рахунку ОСОБА_2 (а.с. 23)

Також судом встановлено, що на підставі направлення № 001211 від 06.06.2011 Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області 07.06.2011 здійснено перевірку виконання приписів за 2010 рік №№ 787-810, 813-872. (а.с. 29)

Результати перевірки викладені в акті від 07.06.2011 № 001211 (а.с. 25-28).

05.09.2011, згідно п. 1 ст. 6 Закону України «Про проведення перевірок (контролю) у сфері господарської діяльності»та п. 1.3 «Порядку проведення перевірок субєктів господарської сфери торгівлі та послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, дотримання правил торгівлі та надання послуг»Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області винесено постанову № 001303 про накладення стягнень у сумі 340,00 грн. за невиконання припису від 10.06.2011 № 625. (а.с. 8)

При цьому, як вказано у постанові від 05.09.2011 № 001303, невиконання припису від 10.06.2011 № 625 встановлено актом перевірки № 001211 від 07.06.2011.

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваної постанови суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України “Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 № 1023-XII (далі Закон № 1023) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону № 1023 захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Положенням про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23.06.2009 № 229, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 липня 2009 року за № 636/16652 (далі Положення № 229), визначено, що територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Згідно зі ст. 26 Закону № 1023 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право у числі іншого:

давати субєктам господарювання обовязкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

накладати на субєктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05 квітня 2007 року № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт перевірки. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З вищенаведеного вбачається, що підставою для винесення припису є порушення чинного законодавства, встановлені під час проведення перевірки та викладені в акті перевірки.

При цьому, обовязковою умовою правомірності проведення перевірки є суворе дотримання вимог ст. 7 Закону № 877 в частині повідомлення субєкта господарювання про призначення перевірки, вручення відповідного наказу та посвідчення.

Відповідно до п. 3.6 Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг»№ 311 від 25.10.2006, (далі - Наказ № 311) припис обовязкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи субєкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо субєкта господарювання.

Відповідно до п. 4.3 Наказу № 311 у разі, якщо субєкт господарювання своєчасно не надав письмового підтвердження про виконання припису щодо усунення виявлених порушень або не виконав такий припис, керівником органу у справах захисту прав споживачів приймається рішення про проведення повторної перевірки. За результатами повторної перевірки приймаються передбачені законодавством відповідні рішення.

Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області від 05.09.2011 № 001303 невиконання припису від 10.06.2011 № 625 встановлено на підставі акту перевірки від 07.06.2011 № 001211.

При цьому, у тексті припису від 10.06.2011 № 625 зазначено, що актом перевірки від 07.06.2011 № 001211 встановлено факт неповного виконання попереднього припису № 866 від 26.11.2010.

Доказів того, що Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області проводило у встановленому законом порядку перевірку виконання припису від 10.06.2011 № 625, а саме, винесення наказу про проведення преревірки, повідомлення позивача про проведення такої перевірки із врученням відповідного направлення (повідомлення), а також складання за результатами такої перевірки відповідного акту відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ненадання відповідачем доказів правомірності свого рішення суд розцінює як відсутність таких доказів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач не мав права застосовувати до ЛМКП “Теплокомуненерго” санкції за невиконання припису від 10.06.2011 № 625, оскільки, в порушення вимог Закону № 877 та Наказу № 311, ним не проведено перевірку виконання вказаного припису.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у попередньому приписі № 866 від 26.11.2010 відповідач зобовязував ЛМКП “Теплокомуненерго” припинити неправомірне нарахування виплат за ненадані послуги споживачу ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 та провести перерахунок за не надані послуги з центрального опалення, за вказаною вище адресою.

У приписі від 10.06.2011 № 625 Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області зобовязало ЛМКП “Теплокомуненерго” провести перерахунок за не надані послуги з центрального опалення споживачу ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 з моменту його письмового звернення до ЛМКП “Теплокомуненерго” з інформацією про всановлення автономного опалення.

При цьому, а ні у приписі № 866 від 26.11.2010, а ні у приписі від 10.06.2011 № 625 відповідач не зазначив конкретного періоду, за який позивач повинен здійснити перерахунок, а також не визначив дати, з якої такий перерахунок необхідно зробити.

Зазначене робить приписи Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області нечіткими та унеможливлює їх виконання у цій частині.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності постанови про накладення стягнень від 05.09.2011 № 001303.

Натомість, наявними в матеріалах справи доказами доведено те, що оскаржувану постанову від 05.09.2011 № 001303 Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для визнання її протиправною та скасування.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго” до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови від 05.09.2011 № 001303 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області від 05.09.2011 № 001303 про накладення стягнень на Луганське міське комунальне підприємство “Теплокомуненерго” у розмірі 340,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго” судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяТ.В. Смішлива