Постанова № 19381442, 07.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2011 року Справа № 2а-8661/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі судового засідання: Білоконі Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність №7701 від 11.07.2011),

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 11487,02 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2011 року позивач Державна податкова інспекція в м.Лисичанську Луганської області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 11487,02 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Лисичанське будівельне управління» зареєстроване в якості субєкта підприємницької діяльності юридичної особи Лисичанською міською радою Луганської області від 23.11.1994, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ та внесено до ЄДРПОУ.

Станом на 01.09.2011 у відповідача утворився податковий борг по податку на додану вартість у загальній сумі 11487,02 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 11457,29 грн. та пені в розмірі 29,73 грн. Сума основного боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового зобовязання відповідно до наданих відповідачем податкових декларацій та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість до ДПІ в м.Лисичанську Луганської області.

На виконання вимог ст.159 Податкового кодексу України ДПІ в м.Лисичанську Луганської області була виставлена відповідачу податкова вимога №16 від 21.02.2011 на суму 10112,29 грн., яка отримана особисто уповноваженою особою відповідача.

Усі вжиті ДПІ в м.Лисичанську Луганської області заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, не дали бажаних результатів, податковий борг у добровільному порядку відповідач не сплатив, у звязку з чим, позивач просив стягнути з ЗАТ «Лисичанське будівельне управління» кошти на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 11487,02 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

31 жовтня 2011 року на адресу суду повернувся конверт із позначкою пошти «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 38).

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Суд вважав можливим розглядати справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, серед іншого, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач Закрите акціонерне товариство «Лисичанське будівельне управління» (ідентифікаційний код юридичної особи 03385874) зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області в якості юридичної особи 23.11.1994, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 7, 8).

Згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 28.07.2008 №1774 відповідач взятий на податковий облік в якості платника податків у ДПІ в м.Лисичанську Луганської області з 28.11.1994 за №7-30 (а.с. 15).

Закрите акціонерне товариство «Лисичанське будівельне управління» є платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.09.2011 за Закритим акціонерним товариством «Лисичанське будівельне управління» рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 11487,02 грн., який складається з суми основного боргу у розмірі 11457,29 грн. та пені в розмірі 29,73 грн., нарахованої за несвоєчасну сплату зобовязань з платежів по податку на додану вартість.

Податкові зобовязання з ПДВ в розмірі 11457,29 грн. самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях з ПДВ та уточнюючого розрахунку (а.с. 16-20):

- декларація №9006568305 від 27.01.2011 на суму 10216,00 грн.;

- декларація №9000547439 від 18.02.2011 на суму 5512,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок №8531 від 21.03.2011 на суму 4167,00 грн.;

У звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань з податку на додану вартість відповідачеві у відповідності зі ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня в сумі 29,73 грн., що підтверджується Розрахунком пені (а.с. 25).

Судом встановлено, що станом на 01.02.2011 у відповідача утворилась переплата з податку на додану вартість у розмірі 103,71 грн., яка на підставі абз. 2 п. 87.1 ст.87 ПКУ була зарахована у рахунок погашення податкового зобовязання за податковою декларацією №9006568305 від 27.01.2011. Внаслідок чого, сума податкового зобовязання за вказаною декларацією зменшилась до 10112,29 грн. (а.с. 23, 24).

До податкової декларації №9000547439 від 18.02.2011 на суму 5512,00 грн. відповідачем був поданий уточнюючий розрахунок №8531 від 21.03.2011 на суму 4167,00 грн.

Відповідно п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України сума 4167,00 грн. задекларована в уточнюючому розрахунку №8531 від 21.03.2011 була зарахована позивачем в рахунок погашення податкового боргу, який виник за податковою декларацією №9006568305 від 27.01.2011, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника за скороченою формою станом на 01.09.2011 (а.с. 27-28).У звязку з чим сума податкового боргу за декларацією №9006568305 від 27.01.2011 зменшилась до 5945,29 грн.

Сума податкового боргу з податку на додану вартість в загальному розмірі 11487,02 грн. підтверджується податковими деклараціями з ПДВ, уточнюючим розрахунком податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, розрахунками податкового боргу і пені, корінцем податкової вимоги та даними зворотнього боку облікової картки платника (а.с. 16-20, 13, 24, 25, 26, 27-28 ).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Пунктом 59.3. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Відповідно до цієї статті Державною податковою інспекцією в м.Лисичанську Луганської області 21.02.2011 відповідачу була вручена податкова вимога форми «Ю» від 21.02.2011 №16, яка отримана особисто директором ВАТ «Лисичанське будівельне управління» ОСОБА_2, що підтверджується підписом у корінці податкової вимоги (а.с. 26).

Вказана вимога у встановленому законодавством порядку не оскаржена та, відповідно, є узгодженою та чинною. Даних про її відкликання у суду на час розгляду справи немає.

21.02.2011 Державною податковою інспекцією в м.Лисичанську Луганської області прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу №14 (а.с. 26 зворотній бік).

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №30793636 від 25.03.2011 майно Закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» знаходиться в податковій заставі (а.с. 21).

Таким чином, ДПІ в м.Лисичанську Луганської області здійснено всі можливі заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, але позитивних результатів вони не дали, податковий борг на час розгляду справи не сплачений.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 11487,02 грн. не сплатив, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з ЗАТ «Лисичанське будівельне управління» коштів за податковим боргом з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 07 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 11 листопада 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 11487,02 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» (ідентифікаційний код юридичної особи 03385874, місцезнаходження: 93117 Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Артемівська, 41) кошти на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 11487 грн. 02 коп. (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 02 копійки) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 11 листопада 2011 року.

СуддяО.В. Захарова