Постанова № 19381337, 01.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2011 року Справа № 2а-8728/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання: Бондар Ю.М.,

за участю

прокурора: Хорольської О.Ю.,

представника позивача: Сегеди О.В.,

відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №239» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2011 року Прокурор Артемівського району м. Луганська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №239» (далі ТОВ «СПМК № 239»)про стягнення коштів за податковим боргом в обґрунтування якого послався на наступне.

ТОВ «СПМК №239» внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 07.05.1997р. На обліку ДПІ знаходиться з 18.06.1997р.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у ТОВ «СПМК №239» станом на 12.09.2011 року утворився податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 11735,36 грн., а саме:

- з податку на додану вартість 13,57 грн., нараховані за податковою декларацією №9003574394 від 20.054.2011р., термін сплати 30.05.2011, у сумі 50.00 грн., та Відповідачем було частково сплачено дану суму у розмірі 49,43грн., тому борг за даною декларацією складає 0,57 грн., та штрафна санкція, нарахована податковим повідомленням рішенням №0003301520 від 16.08.11, термін сплати 26.08.2011 у розмірі 13,00 грн..

- з податку на прибуток 18.37 грн., відповідно до податкової декларації №9006339448 від 09.08.2011, термін сплати 19.08.2011 у сумі 23,00 грн., та відповідачем було частково сплачено суму даного боргу у розмірі 4,63 грн., тому сума боргу по даному податку складає 18.37грн.

- з податку на доходи найманих працівників 43,83 грн., відповідно до Декларації №13082 від 21.03.2011, термін сплати 01.03.2011 у розмірі 14,61 грн., Декларації №13083 від 21.03.2011, термін сплати 30.03.2011 у розмірі 14,61 грн., така ж сума і відповідно до Декларації №26683 від 19.04.2011, термін сплати 30.04.2011.

- з орендної плати з юридичних осіб 11567,87 грн., відповідно до Розрахунку №2408 від 30.01.2009 з терміном сплати 488,26грн. щомісячно до останнього дня місяця, протягом року, Відповідачем частково був сплачений перший платіж за у сумі 56,64 грн., та відповідно з розрахунком №661 від 26.01.2010 з аналогічним терміном сплати у розмірі 517,07 грн. щомісячно. Також ДПІ було винесено податкове повідомлення рішення №0004931510 від 23.06.2009, термін сплати 03.07.2009 на суму 48,8грн.

- з комунального податку 1,67 грн., відповідно до розрахунку №83154 від 09.02.2011 термін сплати 19.02.2011 у сумі 1,70 грн., та Відповідачем було частково сплачено суму даного боргу у розміру 0,03 грн..

- з податку з власників транспортних засобів 90,05 грн., у тому числі пеня, що обліковується по особовим рахункам у сумі 90,05 грн.

У зв'язку з несплатою у встановлені строки податкових зобов'язань, Відповідачу направлялися перша та друга податкові вимоги від 07.04.09 № 1/278 та від 14.05.09 №2/362.

Однак, до цього часу податковий борг перед бюджетом відповідачем не погашений. На підставі викладеного, прокурор просив стягнути з ТОВ «СПМК №239» кошти за податковим боргом у розмірі 11735,36 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, дали суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався. Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату за незалежних від суду причин, вважається, що таке повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердженні обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

ТОВ «СПМК №239» внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 07.05.1997р. На обліку ДПІ знаходиться з 18.06.1997р.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у ТОВ «СПМК №239» станом на 12.09.2011 року утворився податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 11735,36 грн. Дана заборгованість підтверджується податковими деклараціями (а.с. 13-14, 19-25) та зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 15-18).

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересі юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органі місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-УІ, як встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податкове векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобовязань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (підпункт у 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу ” на державні податкові інспекції в містах покладено функції по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, а також забезпеченню правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що у відповідача станом на 12.09.2011 року утворився податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 11735,36 грн. Наявність даного боргу підтверджується довідкою (а.с. 9) та розрахунком про суми податкового боргу( а.с. 10-11).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 13,57грн., з податку на прибуток у сумі 18,37грн., з податку на доходи найманих працівників у сумі 43,83грн., з орендної плати з юридичних осіб у сумі 11567,87 грн. та з комунального податку у сумі 1,67грн., у загальному розмірі 11735,36 грн. У звязку з несплатою у встановлені строки податкових зобовязань, відповідачу направлялися перша та друга податкові вимоги від 07.04.09 № 1/278 та від 14.05.09 № 2/362. ( а.с. 7,). А відтак, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з ТОВ «СПМК №239» коштів у рахунок погашення цього податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №239»., задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона №239» і.к. 01351747 ( 91484, м. Луганськ, м. Олександрівськ 1, вул. Нова, 56) у банку обслуговуючого платника податків у сумі 11735,36грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена у повному обсязі та підписана протягом пяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

СуддяК.Ю. Широка