Постанова № 19381298, 01.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2011 року Справа № 2а-8430/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Фенічевої О.М.

за участю:

представників позивача Мілобінської М.Г.

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного підприємства «СТС-Компані» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного підприємства «СТС-Компані» про стягнення податкового боргу

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Приватне підприємство «СТС-Компані» зареєстроване Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 21832182. 02.02.1995 року № 1278 відповідача взято на облік в ДПІ м. Сєвєродонецька Луганської області.

Приватне підприємство «СТС-Компані» має податковий борг на загальну суму 6142,82 грн., що складається: зі земельного податку на загальну суму 3618,15 грн., з якої частково сплачено 982,29 грн., сума яка підлягає стягненню становить 2635,86 грн., що підтверджується декларацією № 9000021843 від 19.01.2011 року, з пені за несвоєчасну сплату в сумі 9,55 грн., з податку на додану вартість на загальну суму 3537,00 грн. з якої частково сплачено 39,59 грн., сума яка підлягає стягненню становить 3497,41 грн., що підтверджується податковою декларацією № 9004257924 від 20.06.2011 року. З метою стягнення податкового боргу ДПІ в м. Сєвєродонецьку відповідачу було направлено податкову вимогу № 204 від 01.06.2011 року. Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Тому позивач просив стягнути кошти за податковим боргом з земельного податку в сумі 2 645,41 гри. з рахунків у банках, обслуговуючих платника на р/р 33219811700080 код платежу 13050100 банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627 та з податку на додану вартість в сумі 3 497,41 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника на р/р 31111029700080 код платежу 14010100 банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013 отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ст.ст. 35, 36 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважається, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи. Тому керуючись ст.. 128 КАС України суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «СТС-Компані» зареєстроване Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 21832182 та є платником податку на додану вартість (а.с. 6-9,15).

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у звязку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У судовому засіданні судом встановлено, що станом 08.09.2011 року Приватне підприємство «СТС-Компані» має податковий борг, що складається: зі земельного податку на суму 2 645,41 грн. та з податку на додану вартість на загальну суму 3497,41 грн. (а.с.4).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

У судовому засіданні судом встановлено, що Приватне підприємство «СТС-Компані» подало до ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію № 9000021843 від 19.01.2011р., в якій визначило суму нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті за поточний рік у розмірі 8683,55 грн. (а.с.12).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України Приватне підприємство «СТС-Компані» протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, самостійно не сплатило суму податкового зобов'язання з земельного податку зазначену у поданих ним податкових деклараціях, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Також Приватне підприємство «СТС-Компані» подало податкову декларацію з податку на додану вартість № 9004257924 від 20.06.2011р. в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 3537,00 грн. (а.с.13-14),

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України Приватне підприємство «СТС-Компані» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно не сплатило суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Внаслідок того, що Приватне підприємство «СТС-Компані» станом на дату розгляду та вирішення позову податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг із земельного податку на суму 2 645,41 грн. та з податку на додану вартість в сумі 3497,41 грн. не сплатило, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 14, 16, 20, 49, 54, 57, 87, 95, 202, 203, 285, 287 Податкового кодексу України, статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного підприємства «СТС-Компані» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «СТС-Компаиі» кошти за податковим боргом з земельного податку в сумі 2 645,41 гри. (дві тисячі шістсот сорок пять грн. 41 коп.) з рахунків у банках, обслуговуючих платника на р/р 33219811700080 код платежу 13050100 банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627 та з податку на додану вартість в сумі 3 497,41 грн. (три тисячі чотириста девяносто сім грн. 41 коп.), з рахунків у банках, обслуговуючих платника на р/р 31111029700080 код платежу 14010100 банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013 отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 07 листопада 2011 року

СуддяС.В. Борзаниця