Постанова № 19380920, 24.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №9.4.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2011 року Справа № 2а-7329/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко-Тумасян А.М.

та

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність 16.05.2011 б/н),

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 17.06.2011 №25-П/11)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськелектромаш» до Луганського територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання недійсною постанови від 15 серпня 2011 року №298-ЛУ,

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськелектромаш» до Луганського територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання недійсною постанови від 15 серпня 2011 року №298-ЛУ.

В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначено, що постановою Луганського територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 серпня 2011 року №298-ЛУ за порушення вимог законодавства про цінні папери, а саме невиконання рішень Державної комісії з цінних паперів накладено штраф у сумі 17000,00 грн.

Акціонерне товариство закритого типу «Луганськелектромаш» на загальних зборах акціонерів товариства 12 серпня 2010 року прийняло рішення про реорганізацію шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськелектромаш», яке було зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради 23 грудня 2010 року за № 13821450000018052.

29 грудня 2010 року ТОВ «Луганськелектромаш» надало до Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку пакет документів на скасування реєстрації випуску акцій АТЗТ«Луганськелектромаш».

19 січня 2011 року комісією було прийнято розпорядження № 2-В, згідно до якого відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Луганськелектромаш» у скасуванні реєстрації випуску акцій АТЗТ «Луганськелектромаш» у звязку з порушенням вимог п.6 розділу І Порядку скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Комісії №222 від 30 грудня 1998 року (далі - порядок № 222), згідно до якого «Розмір статутного фонду товариства на дату прийняття рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації повинен дорівнювати сумі розмірів статутних фондів усіх товариств, що створені шляхом реорганізації (на дату державної реєстрації)».

Розпорядження № 2-В комісії оскаржене підприємством до Луганського окружного адміністративного суду. Постановою суду по справі № 2а-4679 /11/1270 від 06 липня 2011 року прийняте рішення щодо визнання недійсним розпорядження № 2-В комісії.

На підставі розпорядження № 2-В від 19 січня 2011 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийняте рішення № 448 від 18 квітня 2011 року, згідно до якого позивача зобовязано в строк до 18 червня 2011 року усунути порушення вимог чинного законодавства.

У звязку з вимогами Державної комісії щодо усунення порушень підпункту 3.1 частини 3 пункту 2 розділу III Порядку № 222, підприємство зробило запит від 31 травня 2011 року щодо тлумачення, які саме порушення діючого законодавства необхідно усунути підприємству. Згідно до листа Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 11/04/11267 від 22 червня 2011 року позивач з метою виконання вимог рішення комісії від 18 квітня 2011 року № 448 має подати пакет документів до реєструвального органу для зупинення обігу акцій, відповідно до Порядку.

Але позивачем зазначено, що підприємство вже виконало ці вимоги, надало до комісії пакет документів та отримало відмову згідно до розпорядження № 2-В від 19 січня 2011 року.

Оскаржувана постанова № 298-ЛУ про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів прийнята без урахування рішення Луганського окружного адміністративного суду № 2а-4679/11/1270 від 06 липня 2011 року про визнання недійсним розпорядження комісії № 2-В.

Крім того, комісією при прийнятті рішення щодо накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, не прийнято до уваги, що підприємство не є учасником ринка цінних паперів, оскільки 23 грудня 2010 року АТЗТ «Луганськелектромаш» припинило свою діяльність у звязку із реорганізацією в товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськелектромаш» Викуп акцій акціонерного товариства не проводився, так як усі акціонери прийняли рішення про перетворення. Згідно до ч. 5 ст. 59 ГК України, при перетворенні одного субєкта господарювання в інший до знов створеного субєкта господарювання переходять усі майнові права та обовязки попереднього субєкта господарювання. Підприємство не є правонаступником правовідносин, що склалися між комісією та АТЗТ «Луганськелектромаш», так як відповідно до вимог ч.2 ст. 166 ГК України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює державне регулювання тільки ринку цінних паперів, учасником якого не є підприємство. Цей факт встановлено судом по справі № 2а-4679 /11/1270 від 06 липня 2011 року.

Таким чином, постанова відвпоідача № 298-ЛУ від 15 серпня 2011 року не відповідає вимогам чинного законодавства України, прийнята відносно субєкта господарювання, що не є учасником ринку цінних паперів, який входить до кола субєктів, на якого поширюються повноваження Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а тому є недійсною.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», керуючись ст. 108 Цивільного кодексу України, на підставі листа ЛТУ ДКЦПФР у звязку з виявленням в діях ТОВ «Луганськелектромаш», правонаступника АТЗТ «Луганськелектромаш», порушення вимог підпункту 3.1 частини третьої пункту 2 розділу III Порядку № 222, на виконання Рішення № 328 ДКЦПФР рішенням № 448 зобовязала ТОВ «Луганськелектромаш» у строк до 18 червня 2011 року усунути порушення вимог підпункту 3.1 частини третьої пункту 2 розділу III Порядку №222 та протягом одного робочого дня після усунення порушення повідомити ДКЦПФР та додати до повідомлення документи, які підтверджують факт усунення порушення. Контроль за виконанням рішення ДКЦПФР №448 було покладено на ЛТУ ДКЦПФР.

Оскільки ТОВ «Луганськелектромаш» не було виконано рішення ДКЦПФР №448 та, відповідно, були порушені вимоги пункту10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», такі дії позивача підпали під правопорушення на ринку цінних паперів, відповідальність за яке передбачена пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

У звязку з наведеним вище та на підставі пункту 14 статті 8. ст. 9. абз. 1 п. 8 ч. 1 ст. 11-12 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та підпункту пункту 1 розділу XVII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням ДКЦПФР від 11 грудня 2007 року № 2272 (із змінами), ЛТУ ДКЦПФР було винесено оскаржувану постанову № 298-ЛУ вії 15 серпня 2011 року та застосовано фінансову санкцію у розмірі 17000,00 грн.

В свою чергу, розпорядження ЛТУ ДКЦПФР № 2-В від 19 січня 2011 року жодним чином не стосується справи ЛТУ ДКЦПФР № 298-ЛУ у відношенні ТОВ «Луганськелектромаш» та відповідно, оскаржуваної постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 298-ЛУ від 15 серпня 2011 року, оскільки розпорядженням № 2-В від 19 січня 2011 року ЛТУ ДКЦПФР було відмовлено ТОВ «Луганськелектромаш» у скасуванні реєстрації випуску акцій АТЗТ «Луганськелектромаш», як його правонаступнику, у звязку з порушенням ТОВ «Луганськелектромаш» вимог п. 6 розділу І Порядку № 222 (розмір статутного фонду товариства на дату прийняття рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації не дорівнював розміру статутного фонду товариства, що створене шляхом реорганізації).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, що загальними зборами акціонерів акціонерного товариства закритого типу «Луганськелектромаш» від 12 серпня 2011 року було прийнято рішення про припинення товариства шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськелектромаш».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськелектромаш» було зареєстровано державним реєстратором виконачого комітету Луганської міської ради 23 грудня 2010 року за №13821450000018052 (а.с. 25).

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Луганській області станом на 09 лютого 2011 року у ЄДРПОУ по Луганській області значиться товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськелектромаш» (до 23 грудня 2010 року даний субєкт був зареєстрований як акціонерне товариство закритого типу «Луганськелектромаш» (а.с. 27).

Згідно із абзацем 2 статті 1 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Відповідно до статті 3 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах:

- прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів;

- регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обовязків учасників ринку цінних паперів;

- видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

- заборона та зупинення на певний термін (до одного року);

- професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;

- реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;

- контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

- створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

- контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам;

- встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням;

- контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;

- контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;

- проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Державне регулювання ринку цінних паперів згідно зі статтею 5 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її центральний апарат і територіальні органи. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи (ст. 6 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»).

Відповідно до пункту 3.1 частини 3 пункту 2 розділу ІІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №222 від 30 грудня 1998 року скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у звязку з реорганізацією акціонерного товариства здійснюється у такому порядку:

Протягом семи робочих днів з дня державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності - правонаступника товариства або останнього з них правонаступник подає до реєструвального органу такі документи (у разі, якщо в процесі реорганізації створюється декілька товариств, документи на скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій подає один з правонаступників):

а) заяву про скасування реєстрації випусків акцій (додаток 5);

б) рішення загальних зборів акціонерів товариства про затвердження передавального акта або розподільчого балансу, що засвідчується підписом голови комісії та печаткою товариства.

У разі, якщо рішення про затвердження передавального акта або розподільчого балансу прийнято загальними зборами акціонерів, до реєструвального органу також подається довідка, засвідчена підписами голови і секретаря зборів, голови комісії та печаткою товариства, яка має містити відомості про:

- загальну кількість акціонерів на дату проведення загальних зборів;

- кількість та відсоток голосів акціонерів, що беруть участь у загальних зборах;

- найменування емітента та його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;

- розмір статутного фонду;

- кількість та відсоток голосів акціонерів, що приймають рішення про затвердження передавального акта або розподільчого балансу;

- порядок голосування;

в) звіт про наслідки обміну акцій у статутному фонді товариства, що реорганізовується, на письмові зобовязання про видачу відповідної кількості часток товариств, що створюються внаслідок реорганізації, який повинен містити таку інформацію:

- фактичну дату початку і фактичну дату закінчення обміну;

- кількість акцій, на які видані письмові зобовязання;

- кількість акцій, на які не були видані письмові зобовязання, із зазначенням причин;

- кількість акцій, що були викуплені в акціонерів.

Звіт про наслідки обміну акцій у статутному фонді товариства, що реорганізовується, на письмові зобовязання про видачу відповідної кількості часток товариств, що створюються внаслідок реорганізації, засвідчується підписом голови комісії та печаткою товариства, яке прийняло рішення про реорганізацію, підписами та печатками аудитора (аудиторської фірми);

г) статут або зміни до статуту всіх товариств, що беруть участь у реорганізації, чи нотаріально засвідчені копії цих документів;

ґ) передавальний акт або розподільчий баланс, що затверджені вищим органом товариства та засвідчені підписом та печаткою товариства;

д) довідку, засвідчену підписами та печаткою реєстратора про передачу йому реєстру власників іменних цінних паперів (при додатковому випуску акцій у документарній формі) або депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування випуску цінних паперів (при бездокументарній формі), із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи та його місцезнаходження;

е) копію опублікованого згідно із вимогами статті 43 Закону України «Про господарські товариства» повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів товариства, на яких прийнято рішення про затвердження передавального акта або розподільчого балансу, та довідку, яка свідчить про персональне повідомлення акціонерів про проведення цих загальних зборів (згідно з порядком, установленим у статуті товариства), що засвідчуються підписом голови комісії та печаткою товариства;

є) копію повідомлення (оголошення) про реорганізацію акціонерного товариства, опублікованого в друкованих засобах масової інформації відповідно до вимог статті 105 Цивільного кодексу України, статті 59 Господарського кодексу України;

ж) копії свідоцтв про реєстрацію юридичних осіб - правонаступників акціонерного товариства;

з) оригінали свідоцтв про реєстрацію випуску акцій акціонерного товариства, що реорганізується.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, у відповідності із пунктом 14 статті 8 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», зокрема, має право накладати штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції серед іншого за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до пяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

29 грудня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськелектромаш» звернулось до Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з заявою про скасування реєстрації випуску акцій, на виконання вимог пункту 3.1 частини 3 пункту 2 розділу ІІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №222 від 30 грудня 1998 року (а.с. 83).

Розпорядженням начальника Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №2-В від 19 січня 2011 року на підставі пункту 8 розділу І Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №222 від 30 грудня 1998 року та відповідно до документів, наданих ТОВ «Луганськелектромаш» останньому було відмовлено у скасуванні реєстрації випуску акцій акціонерного товариства закритого типу «Луганськелектромаш» (а.с. 28).

18 квітня 2011 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було винесено рішення про усунення порушень законодавства про цінні папери №448, саме зобовязано ТОВ «Луганськелектромаш», правонаступника АТЗТ «Луганськелектромаш» у строк до 18 червня 2011 року усунути порушення вимог пункту 3.1 частини 3 пункту 2 розділу ІІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №222 від 30 грудня 1998 року та протягом одного робочого дня після усунення порушення повідомити Комісію та додати до повідомлення документи, які підтверджують факт усунення порушення (а.с. 30).

Постановою Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 серпня 2011 року №298-ЛУ на ТОВ «Луганськелектромаш» накладено санкції за правопорушення на ринку цінних паперів за порушення вимог законодавства про цінні папери, а саме за невиконання рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про цінні папери №448 від 18 квітня 2011 року (а.с. 33).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року у справі №2а-4679/11/1270 визнано недійсним розпорядження Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів №2-В від 19 січня 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З зазначених судових рішень вбачається, що пакет документів, наданий товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськелектромаш» 29 грудня 2010 року до Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з заявою про скасування реєстрації випуску акцій, відповідає вимогам пункту 3.1 частини 3 пункту 2 розділу ІІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №222 від 30 грудня 1998 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 квітня 2011 року про усунення порушень законодавства про цінні папери №448 щодо ТОВ «Луганськелектромаш» не має під собою правового підґрунтя у звязку з відсутністю предмету правопорушення, передбаченого підпунктом 3.1 частини 3 пункту 2 розділу ІІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №222 від 30 грудня 1998 року.

У звязку з відсутністю предмету правопорушення вимоги про усунення зазначеного правопорушення є безпідставними та нормативно не обґрунтованими.

З викладеного випливає, що застосування відповідальності за не усунення неіснуючого порушення не узгоджуються з загальними засадами застосування відповідальності, що є підставою для скасування постанови Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 серпня 2011 року №298-ЛУ щодо застосування фінансових санкцій до ТОВ «Луганськелектромаш» за правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обовязок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність винесення спірної постанови від 15 серпня 2011 року №298-ЛУ щодо застосування фінансових санкцій до ТОВ «Луганськелектромаш» за правопорушення на ринку цінних паперів, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У справах щодо оскарження рішень субєкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

Враховуючи вищевикладене, належним способом захисту порушеного права позивача у даній адміністративній справі є висновок суду про протиправність рішень субєкта владних повноважень, а не про їх недійсність, а тому за результатами судового розгляду справи постанову Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №298-ЛУ від 15 серпня 2011 року щодо застосування фінансових санкцій до ТОВ «Луганськелектромаш» за правопорушення на ринку цінних паперів, суд визнає протиправними.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 24 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 31 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною постанову Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №298-Л від 15 серпня 2011 року щодо застосування санкцій до ТОВ «Луганськелектромаш» за правопорушення на ринку цінних паперів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськелектромаш» (ідентифікаційний код 21771173, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Тельмана, буд. 2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 31 жовтня 2011 року.

СуддяР.С. Твердохліб