Постанова № 19380712, 27.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2011 року Справа № 2а-7763/11/1270

ЛЛуганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Мазура Ю.Ю.,

при секретарі: Лушниковій О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ніколенко К.В.,

від відповідача: Протасенко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання неправомірним і скасування рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 31000/28-517 від 22.07.2011 року та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.09.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (далі позивач або ТОВ «Юрторгпак») звернулось з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі відповідач або Ленінська МДПІ) про визнання неправомірним і скасування рішення відповідача № 31000/28-517 від 22.07.2011 року та зобовязання відповідача прийняти та вважати поданою податкову звітність позивача з податку на додану вартість за лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року та травень 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, в обгрунтування позовних вимог зазначила, що при подачі декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року та травень 2011 року, позивачем були дотримані вимоги чинного податкового законодавства України, вказані декларації відповідають вимогам ст. ст. 48, 49, 184 Податкового кодексу України (далі ПК України) та Наказу ДПА України № 41 від 25.01.2011 року «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість». Оспорюване рішення відповідача у формі листа за № 31000/28-517 від 22.07.2011 року «Про невизнання як податкової звітності», на думку позивача, є неправомірним, тому просить суд скасувати його та зобовязати відповідача прийняти та вважати поданою податкову звітність позивача з податку на додану вартість за звітні періоди лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року та травень 2011 року, які подані 21.07.2011 року, поклавши судові витрати на відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, надала суду письмові заперечення та доповнення до заперечень, які долучено до матеріалів справи. При цьому, представник відповідача пояснила, що 15.06.2011 року, на підставі відомостей отриманих з ЄДР за № 13821430003017842 від 14.06.2011 року, Ленінською МДПІ було прийнято рішення № 301, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Юрторгпак». У звязку з чим листом від 22.07.2011 року № 31000/28-517, позивача повідомлено про невизнання декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року та травень 2011 року податковою звітністю, так як вони були подані після анулювання свідоцтва платника ПДВ, таким чином, на думку представника відповідача, при прийнятті рішення від 22.07.2011 року за № 31000/28-517, податкова діяла на підставі, у спосіб та у межах наданих повноважень, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юрторгпак».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Положенням частини 2 цієї ж статті КАС України закріплено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до абз. 2 п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Пунктом 49.11 статті 49 ПК України встановлено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобовязаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У відповідності з ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями цього кодексу та чинному на момент її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обовязкові реквізити такі, як: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, імя та по батькові) платника податків згідно з реєстраційним документом; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта; місце знаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податків, засвідчені печаткою платника податків. Додатково може містити такі обовязкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, що позивачем засобами поштового звязку були надіслані відповідачу податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року та червень 2011 року. Вказані декларації були отримані відповідачем 21.07.2011 року, при їх оформленні позивачем було дотримано порядок заповнення у відповідності до вимог ст. ст. 48, 49 ПК України, що підтверджується матеріалами справи та фактично визнається сторонами.

Проте, рішенням у формі листа від 22.07.2011 року за № 31000/28-517, відповідач повідомив позивачу про невизнання як податковою звітність подані декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року та травень 2011 року, так як вони подані після анулювання реєстрації платника ПДВ, при цьому, відповідач посилався на вимоги підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК України.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року та травень 2011 року з відповідними додатками, надісланих засобами поштового звязку позивачем до податкової інспекції, всі обовязкові реквізити позивачем вказані.

В силу положень п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обовязком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобовязана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обовязкових реквізитів, передбачених п. п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Вимогами п. 49.10 ст. 49 ПК України передбачено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування відємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється.

Пунктом 49.13 ст. 49 ПК України передбачено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

В свою чергу, положення п. 184.6 ст. 184 ПК України передбачає, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Вимогами пункту 184.5 цієї ж статті закріплено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши вищевказані норми та дослідивши наявні докази, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за лютий червень 2011 року були подані за ті звітні періоди, коли реєстрація позивача як платника ПДВ була чинною, тобто, останнім звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість у ТОВ «Юртогпак» був період з 01.06.2011 року по 15.06.2011 року, а відтак, посилання відповідача в своєму рішенні № 31000/28-517 від 22.07.2011 року на вимоги ст. 184 ПК України, судом визнаються безпідставними і неправомірними та такими, що суперечать діючому, на час виникнення спірних правовідносин, податковому законодавству України.

За таких умов, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та вважає за необхідне скасувати рішення Ленінської МДПІ від 22.07.2011 року за № 31000/28-517, зобовязавши відповідача визнати поданою податкову звітність позивача з податку на додану вартість за період лютий-березень 2011 року з моменту їх первинного подання, а саме, з 21.07.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158 163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську «Про невизнання як податкової звітності» за № 31000/28-517 від 22.07.2011 року визнати неправомірним та скасувати.

Зобовязати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську прийняти та вважати поданою податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (код ЄДРПОУ 37288173), а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року, подану 21.07.2011 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року, подану 21.07.2011 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року, подану 21.07.2011 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року, подану 21.07.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 187 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 03 жовтня 2011 року.

СуддяЮ.Ю. Мазур