Постанова № 19380698, 27.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2011 року Справа № 2а-8370/11/1270 < Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

за участі секретаря Липової К.С.,

представника позивача Зелюкіної Є.І.,

представників відповідача Матлаєвої О.В., Коваленко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Приватного підприємства «Ремікс» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2011 року позивач Краснодонська ОДПІ Луганської області, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом до Приватного підприємства «Ремікс» про стягнення податкового боргу в сумі 1496,02 грн., в обґрунтування якого послався на наступне.

ПП «Ремікс» зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 26.04.2001, з 18.05.2001 перебуває на обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області як платник податків.

Станом на 06.09.2011 відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 1496,02 грн. з наступних платежів: податок на додану вартість 855,30 грн., податок на доходи найманих працівників 640,72 грн. Заборгованість з податку на додану вартість утворилася внаслідок несплати суми узгодженого податкового зобовязання, зазначеного в поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року в розмірі 27178 грн. Платіжним дорученням ПП «Ремікс» від 29.08.2011 № 224 погашено недоїмку в розмірі 849,24 грн. по декларації з ПДВ за червень 2011 року № 26625 від 20.07.2011. Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України ПП «Ремікс» нараховано пені в розмірі 6,06 грн.

Так, підприємством сплачено суму податкового зобовязання по декларації з ПДВ за червень 2011 року в сумі 26322,70 грн. Сума боргу складає 855,30 грн. (27178 грн. 26322,70 грн.).

Заборгованість з податку на доходи найманих працівників утворилася внаслідок несплати пені за несвоєчасну сплату податку з доходів з заробітної плати фізичних осіб за період з 01.10.2007 по 31.12.2009 у розмірі 1541,02 грн. (акт Краснодонської ОДПІ про результати планової виїзної перевірки ПП «Ремікс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009).

Сальдо на початок 2010 року зі вказаного податку складало 0,30 грн. ПП «Ремікс» погашено пені в розмірі 900,3 грн. Сума боргу складає 640,72 грн. (1541,02 грн. 900,3 грн.).

Органом державної податкової служби здійснювалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: направлено першу податкову вимогу від 19.04.2010 № 1/118, направлено другу податкову вимогу від 17.09.2010 № 2/237. Вжиті заходи до погашення податкового боргу не призвели.

Позивач просив стягнути кошти ПП «Ремікс» з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, на суму податкового боргу в розмірі 1496,02 грн.

В ході розгляду справи судом представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у сумі 640,72 грн. та відкликав частину позовних вимог щодо стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 855,30 грн. Ухвалою суду від 18.10.2011 адміністративний позов Краснодонської ОДПІ Луганської області до ПП «Ремікс» у частині вимог про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 855,30 грн. залишено без розгляду.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували з наступних підстав. 12.02.2010 фахівцями позивача було складено акт № 365/23/31379818 планової виїзної перевірки ПП «Ремікс» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.10.2007 по 31.12.2009. Вказаний акт було підписано відповідачем із запереченнями. Зазначеним актом відповідачу було нараховано пеню за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 1541,02 грн. Оскільки податкове повідомлення-рішення про нарахування суми пені позивачем не приймалося, відповідач вважає безпідставними вимоги про стягнення суми пені. Крім того, відповідач уважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даними вимогами. Відповідно до розяснень Вищого адміністративного суду України, викладених у інформаційному листі від 24.12.2010 № 1843/11/13-10, позовні вимоги органів державної податкової служби України про стягнення податкового боргу з платників податків повинні предявлятися протягом шести місяців з дня виникнення права на стягнення податкового боргу. У свою чергу право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків. Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181 стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Враховуючи викладене, перебіг строку звернення позивача з позовом до ПП «Ремікс» щодо стягнення податкового боргу з пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 640,72 грн. почався на тридцятий день після вручення ПП «Ремікс» другої податкової вимоги, тобто з 04 грудня 2010 року, а закінчився через шість місяців 04 червня 2011 року. Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування», який діяв до 01.01.2011, визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

У звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування».

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом установлено, що відповідач ПП «Ремікс», зареєстрований виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 26.04.2001 (арк. справи 5), перебуває на обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області як платник податків з 18.05.2001 (арк. справи 10).

Фахівцями Краснодонської ОДПІ Луганської області було проведено планову виїзну перевірку ПП «Ремікс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009. За результатами перевірки складено акт від 12.03.2010 № 365/23/31379818 (арк. справи 19-49).

В ході перевірки позивачем було встановлено порушення відповідачем вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету. Актом перевірки відповідачу було нараховано пеню за несвоєчасну сплату податку з доходів з заробітної плати фізичних осіб на загальну суму 1541,02 грн. (арк. справи 50).

Сальдо на початок 2010 року зі вказаного податку складало 0,30 грн. ПП «Ремікс» погашено пені в розмірі 900,3 грн. Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника сума боргу складає 640,72 грн. (арк. справи 51-54).

Органом державної податкової служби здійснювалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: направлено першу податкову вимогу від 19.04.2010 № 1/118, направлено другу податкову вимогу від 17.09.2010 № 2/237 (арк. справи 12-15).

Суд не знаходить підстав для задоволення уточнених позовних вимог з огляду на наступне.

Судом установлено, що платіжним дорученням від 30.11.2010 № 635 відповідач сплатив пеню, нараховану актом від 12.03.2011 № 365/23/31379818, в сумі 641 грн.

Згідно з поясненнями представника позивача рахунок, який платник зазначив у платіжному дорученні (р/р № 33214812700028) призначено для здійснення плати за землю. Тому кошти в сумі 641 грн., сплачені відповідачем, були зараховані саме в рахунок плати за землю. Таким чином, на цей час за відповідачем існує заборгованість зі сплати пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб у розмірі 640,72 грн. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка його оформила, тобто платник податку.

На вказані доводи позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4. Порядку виконання державного бюджету за доходами, затвердженого наказом державного казначейства України від 19.12.2000 за № 131 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 р. за № 67/5258, на балансі обласних управлінь Державного казначейства України для зарахування платежів відкриваються рахунки в розрізі районів та кодів бюджетної класифікації. Платники податків сплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких обслуговуються, на зазначені рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

Згідно з п. 2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПА України від 20.05.2002 № 276 (далі Інструкція № 276), інформацію про реквізити відкритих рахунків для зарахування платежів до бюджетів органи державної податкової служби одержують від органів Державного казначейства України відповідно до Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 № 74/194. Інформацію про реквізити зазначених рахунків органи державної податкової служби доводять до платників податків шляхом їх розміщення на дошці податкових оголошень, установленій на доступному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.

Судом установлено, що позивач належним чином не довів до відома відповідача інформацію про реквізити рахунка для зарахування пені. Реквізити такого рахунку не зазначені в акті перевірки. Згідно з поясненнями представника позивача відповідач мав дізнатися, на який саме рахунок слід сплатити пеню, на прийомі у фахівців органу державної податкової служби. Таким чином, суд вважає, що позивач не виконав належним чином вимоги Інструкції № 276 щодо доведення до платника інформації про реквізити рахунків.

Листом від 15.07.2011 вих. № 111 відповідач надіслав на адресу Краснодонської ОДПІ Луганської області копію платіжного доручення від 30.11.2010 № 635 та просив зарахувати вказані суми в рахунок погашення пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб згідно з актом перевірки від 12.03.2010 № 365/23/31379818. Однак, позивач не надав відповіді на вказане звернення та не повідомив відповідача про зарахування платежу в рахунок плати за землю.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими Законами України. Відповідач сплатив пеню в повному обсязі, зазначивши в платіжному дорученні призначення платежу «сплата пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фіз. осіб, згідно з актом перевірки № 365/23/31379818 від 12.03.2010». Кошти надійшли до відповідного бюджету, отже, суд вважає суму податкового зобовязання погашеною. Тому підстав для стягнення пені в розмірі 640,72 грн. суд не вбачає.

Доводи відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду з позовом суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше,- за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

П.п. 15.2.1 цієї статті встановлено, що в разі коли податкове зобовязання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобовязання.

Згідно з актом перевірки від 12.03.2010 відповідачу було нараховано пеню за період з жовтня 2007 року по грудень 2009 року, тобто в межах строку, визначеного п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181. Адміністративний позов надійшов до суду 21.09.2011. Таким чином, позивачем також було дотримано строк звернення до суду, встановлений законом.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >

У задоволенні уточнених позовних вимог Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Приватного підприємства «Ремікс» про стягнення податкового боргу відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 31 жовтня 2011 року.

< Текст >

Суддя І.О. Свергун