Єдиний державний реєстр судових рішень Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 жовтня 2011 року Справа № 2а-6157/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Щипачової Г.Є.,
при секретарі Вівдюк М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1, дов. 93/09-25 від 06.01.2011
від відповідача ОСОБА_2, дов. № 01/4-10-07 від 04.01.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгової пенсії у розмірі 171891,55 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
18 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгової пенсії у розмірі 171891,55 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Державне підприємство «Первомайськвугілля» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно Наказу № 28 Міністерства вугільної промисловості України від 19.01.06 року внутрішня структура ДП «Первомайськвугілля» складається з однойменних підрозділів без права юридичної особи, до яких в даному випадку відноситься «Первомайське спеціалізоване управління». Відокремлений підрозділ «Первомайське спеціалізоване управління» ДП «Первомайськвугілля» зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно «Положення про відокремлені підрозділи ДП «Первомайськвугілля» підрозділи самостійно сплачують податки та обовязкові платежі у встановленому порядку за місцем своєї реєстрації. За підприємством ВП «Первомайське спеціалізоване управління» лічиться заборгованість по сплаті обовязкових платежів, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-»з» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин). Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 р. № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах. Згідно розрахунків фактичних витрат, які щорічно надсилаються підприємству, картки особового рахунку підприємства, станом на 01.07.2011 року за підприємством лічиться заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат за списком №1 за 2010 рік на суму 6353 грн. 37 коп., за січень червень 2011 року на суму 144979 грн. 95 коп., за списком №2 за 2010 рік на суму 3973 грн. 90 коп., за січень червень 2011 року на суму 16584 грн. 33 коп.; всього на суму 171891 грн. 55 коп. Розрахунки підприємство отримувало, але не оскаржувало в установленому законом порядку, тобто суму до відшкодування визнавало. У звязку з цим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгової пенсії у розмірі 171891 грн. 55 коп. за рахунок грошових коштів відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеному у позові, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги задовольнити частково у розмірі 5388,46 грн. та відмовити позивачу в задоволенні частини позовних вимог у сумі 145944,86 як такі, що заявлені безпідставно, оскільки пенсії особам, що були зайняті на підземних роботах повний робочий день, виплачуються за рахунок держави, а не коштів Пенсійного фонду. Представник відповідача в судовому засіданні надав також доповнення до відзиву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково у розмірі 20558,23 грн. за списком №2 та суму у розмірі 5388,46 грн. за списком №1.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Відокремлений підрозділ «Первомайське спеціалізоване управління» Державного підприємства «Первомайськвугілля» зареєстрований платником збору страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, призначається пенсія за віком на пільгових умовах, в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України (36-2003-п), та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в"-"е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (1788-12), здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року- за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
В судовому засіданні встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства “Первомайськвугілля” предявлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 за 2010 рік 6353,37 грн. та за січень червень 2011 року 144979,95 грн., всього на суму 151333,32 грн., та за списком №2 за 2010 рік 3973,90 грн. та за січень червень 2011 року 16584,33 грн. всього на суму 20558,23 грн.
Станом на 01.07.2011 року відповідачем не відшкодовано фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та за списком №2 у загальному розмірі 171891,55 грн.
Відповідно до п. 1,2 ст.1, абзацу 4 ст. 2 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997року № 400/97-ВР, п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003року № 1058 ІV, та п.6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” від 16 січня 2004року № 64/8663, підприємства незалежно від форм власності та господарювання з коштів призначених на оплату праці, на підставі повідомлень, зобовязані відшкодовувати органами Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених, відповідно до пункту “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до досягнення працівником загальновстановленого пенсійного віку, а саме: чоловіком 60 років, жінкою 55 років.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”-“е”та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року- за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;(Абзац пятий підпункту 1 пункту 2 розділу XV із змінами, внесеними згідно із Законом N 2613-IV від 31.05.2005). Тобто законодавством додатково встановлені особливі умови виплати пільгових пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”-“е”та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому законодавець не встановлює конкретний період, який необхідно відпрацювати особі для застосування вказаних умов відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій. Достатньою умовою для відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету України витрат по виплаті пільгових пенсій законодавством встановлена наявність безпосередньої зайнятості особи повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та наявність підстав призначення пенсії відповідно до пунктів “в”-“е”та “ж”статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Посилання представника позивача на п. “а” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та наявність певного стажу роботи як на обовязкову підставу для стягнення фактичних витрат по виплаті пільгових пенсій є безпідставними, оскільки абзац пятий підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” не містить конкретного посилання на вказаний пункт, а чітко вказує на умови праці осіб, яким передбачена виплата пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення ними пенсійного віку. Саме передбачені вказаною нормою закону умови праці були встановлені у судовому засіданні та враховані при вирішенні справи.
Посилання представника позивача на розділ 6 “Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” як на підставу для задоволення позову в повному обсязі внаслідок передбачення відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”є незмістовним з наступних підстав. Вказана Інструкція прямо передбачає, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду щодо виплати пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» вказаного Закону, яка і визначає умови виплати пільгових пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. У звязку з чим у підприємства відсутній обовязок по відшкодуванню Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату цих пенсій, оскільки Пенсійний фонд відповідно до законодавства не витрачає власні кошти на виплату пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”-“е”та “ж”статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
В судовому засіданні встановлено, що працівники підприємства за списком №1, щодо яких у позові заявлена сума на відшкодування понесених витрат, були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, крім ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у звязку з чим представником відповідача позовні вимоги були визнані частково в сумі 5388,46 грн., тобто це витрати по виплаті пільгових пенсій, нараховані ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Крім того, представник відповідача в судовому засіданні визнав частково позовні вимоги у розмірі 20558,23 грн. за списком №2.
Згідно ч. 3 ст. 112 КАС України у разі часткового визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до ст. 164 КАС України
У суду немає підстав для неприйняття часткового визнання позову відповідачем.
Відповідно до ст. 164 КАС України суд може до закінчення судового розгляду справи за клопотанням особи, яка бере участь у справі, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем прийняти постанову щодо частини позовних вимог, якщо з'ясовані судом обставини дають можливість без шкоди для справи задовольнити ці вимоги, виділивши їх в окреме провадження. В судовому засіданні зазначене клопотання не було заявлено, тому суд не може прийняти постанову щодо частини позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
<Текст >
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгової пенсії у розмірі 171891,55 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля» (93200, м. Первомайськ, вул. Куйбишева,18а, р/р 2600930184689 б/в ЛЦВ ПІБ м. Первомайська, МФО 304308, код 32320597) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області (93200, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 16а, р/р 25609301734, код 21792413 Луганське облуправління ощадного банку м. Луганська, МФО 304665) заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгової пенсії у розмірі 25946,69 грн. (двадцять пять тисяч девятсот сорок шість грн. 69 коп.)
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
< Текст >
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 17 жовтня 2011 року.
СуддяГ.Є. Щипачова
Судове рішення № 19380689, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 11.10.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6157/11/1270. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: