Постанова № 19379808, 07.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року о 17 год. 47 хв. Справа № 2а-0870/7128/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Тєтєрєв В.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» (надалі позивач або ТОВ «Запорізький сталеливарний завод») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя (надалі відповідач або ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000652302 від 14.06.2011.

Позивачем у позові зазначено, що в акті №82/23-2/33920601, складеному 26.05.2011 відповідачем, містяться відомості з якими він не погоджується. Вважає, що висновки, викладені в акті щодо порушень порядку ведення податкового обліку не відповідають діючому податковому законодавству України та фактичним обставинам, а податкове повідомлення-рішення є таким, що суперечить нормам діючого законодавства з наступних підстав. В акті перевірки зазначено, що безпосереднім постачальником металобрухту на користь заводу був ТОВ «Фаворіт-Д плюс». Згідно акту правочин між заводом та вищезазначеним підприємством визнаний податковою інспекцією нікчемним. Проте державна реєстрація зазначеної юридичної особи як у спірному податковому періоді, так і на теперішній час є дійсною, ця особа, відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», зареєстрована як платник ПДВ, знаходиться за своєю юридичною адресою. При здійсненні господарських операцій з зазначеним підприємством позивач отримав від нього належним чином оформлені податкові накладні з ПДВ. Факт здійснення господарських операцій засвідчено належними та дійсними первинними документами (господарські договори, товарні накладні тощо). Позивач, як покупець товару, у повному обсязі його оплатив. Жодна з отриманих підприємством податкових накладних не визнана недійсною. Цивільно-правові угоди, на підставі яких здійснювались господарські операції, є дійсними. Позивач, посилаючись на приписи ст.ст.1, 7, 10 Закону України «Про податок на додану вартість» вважає, що податковий кредит сформований на належно оформлених податкових накладних, виданих ТОВ «Фаворит-Д плюс», та є законним, а отже податкове повідомлення-рішення №0000652302 від 14.06.2011 підлягає, на думку позивача, скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представником відповідачанадано до суду письмові заперечення в яких зазначено, що ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, за результатами якої складений акт № 82/23-0/33920601 від 26.05.2011. У провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя перебуває кримінальна справа №631104, порушена у відношенні директора ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Перевірка проведена на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 29.07.2011 про призначення документальної перевірки за період з 01.02.2011. по 01.05.2011. За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011 за №0000652302, яким підприємству визначений податок на додану вартість у сумі 688324 грн. 00 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 01 грн. 00 коп. У ході перевірки встановлено фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Фаворит-Д плюс», а також факт відображення у податковому обліку господарських операцій з вищезазначеним контрагентом, встановлений на підставі податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, первинних банківських документів, журналу ордера по рахунку 631. Між позивачем та ТОВ «Фаворит-Д плюс» складений акт приймання - передачі товару на відповідальне зберігання від 25.02.2011, відповідно до якого ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» передано, а ТОВ «Фаворит-Д плюс» прийнято на відповідальне зберігання товар: леговану (швидкоріжучу) сталь марки Р18К5Ф2. Станом на 28.02.2011 кредиторська заборгованість позивача по розрахункам з ТОВ «Фаворіт-Д плюс» становить 4129942 грн. 46 коп. Відповідно до акту від 12.04.2011 №230/23-2/36445038, отриманого від ДПІ у Вишгородському районі Київської області, ТОВ «Фаворит-Д плюс» має стан платника «9» направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. ДПІ у Вишгородському районі Київської області здійснено виїзд за податковою адресою «Фаворит-Д плюс». За результатами виїзду встановлено, що ТОВ «Фаворит-Д плюс» за податковою адресою реєстрації не знаходиться, про що складено акт про незнаходження за адресою №1201 від 21.03.2011. За результатами документальної перевірки ТОВ «Фаворит-Д плюс» встановлено, що сировину для виготовлення та реалізованої готової продукції (легованої (швидкоріжучої) сталі) ТОВ «Фаворит-Д плюс» отримало від підприємства ПП «Креаре», що підтверджено первинними бухгалтерськими документами та документами податкового обліку. Крім того, ОСОБА_4 надавалась довіреність на розпорядження розрахунковими рахунками та грошовими коштами ТОВ «Фаворит-Д плюс» особі, яка не має жодного відношення до господарської діяльності підприємства, особі на імя Руслан. Висновком експерта №79 від 08.06.2011 встановлено, що підписи у графах «Відвантажив», «Продавець», «підпис і прізвище особи яка склала податкову накладну», «Директор» у документах ТОВ «Фаворит-Д плюс» виконані не ОСОБА_4, а іншими особами з наслідуванням підпису ОСОБА_4 Відповідач, посилаючись на ст.ст.1,3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вважає, що підтвердженням здійснення господарської операції та переходу права власності на товар згідно ст.128 ЦК України є первинний документ. З урахуванням приписів пп.1.1, 1.2 п.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого 24.05.1995 Наказом Мінфіну України №88, наказу ДПА України №696 від 10.01.2011 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» та обставин, встановлених під час досудового слідства за кримінальною справою та перевірки ТОВ «Фаворит-Д плюс», відповідач вважає, що податкові накладні, виписані ТОВ «Фаворит-Д плюс», рівно як і інші документи за операціями з позивачем не можуть бути використані як підстава для формування податкового кредиту. При цьому, посилаючись на приписи п.1.32 ст.1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», ст.ст.215, 216, 228, 234 Цивільного кодексу України відповідач вважає перерахування ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» грошових коштів ТОВ «Фаворит-Д плюс» вчиненим без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження обєкта оподаткування, а правочини по операціям по поставці чавуну нікчемними та недійсними в силу закону.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони під час розгляду справи, у судовому засіданні, повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, розглянувши матеріали справи, суд зясував наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №203083 ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради за адресою: 69600, Запорізька область, м.Запоріжжя, МСП-594. Позивач має ідентифікаційний код 33920601.

У позові як адресу зазначено: м.Запоріжжя, вул.Миколи Краснова, 9А.

Позивач взятий на податковий облік у ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя 19.11.2005 за №110310200000. ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» зареєстроване як платник податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 339206008303).

Згідно акту №82/23-2/33920601, складеного 26.05.2011 ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя за результатами проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, податковий орган дійшов наступного висновку: «… документальною виїзною перевіркою встановлено: 1. Неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «ЗСЗ» та ТОВ «Фаворит-Д плюс» ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у лютому 2011 року. 2. п.1. ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; пп.1.1 п.1, пп.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованим у Мінюсті України 05.06.1995 за №168/704; п.1.7 ст.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.18 Наказу ДПА України від 30.05.1997 №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ЗСЗ» у лютому 2011 року з постачальником ТОВ «Фаворит-Д плюс» (код за ЄДРПОУ 36445038) який знаходиться на обліку у ДПІ у Вишгородському р-ні Київської області обсяг по взаємовідносинах на загальну суму без ПДВ 3441618,70 грн., ПДВ 688323,74 грн., в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 у розмірі 688323,74 грн. …».

Результатом розгляду відповідачем Акту перевірки №82/23-2/33920601 від 26.05.2011 стало прийняття відносно ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» податкового повідомлення-рішення Форми«Р» №0000652302 від 14.06.2011.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя визначило позивачу податкове зобовязання (збільшило суму грошового зобовязання) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 688325 грн. 00 коп. (з яких 688324 грн. 00 коп. основного платежу та 01 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій).

У податковому повідомленні-рішенні №0000652302 від 14.06.2011, прийнятому відносно ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» наявне посилання на Акт перевірки №82/23-2/33920601 від 26.05.2011. Разом з тим, порушення, викладені у податковому повідомленні-рішенні, відрізняються від тих, які вказані у висновку акту.

Так, у податковому повідомленні-рішенні зазначено порушення позивачем ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.1.1 п.1, пп.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого 24.05.1995 наказом Міністерства фінансів України №88 (зареєстрований 05.06.1995 в Міністерстві юстиції України за №168/704), пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, ст.1, п.201.10 ст.201, пп.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.18 наказу ДПА України від 10.01.2011 №969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України.

Відповідачем надано до суду акт №230/23-2/36445038, складений 12.04.2011 Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Д плюс» в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість за рахунок контрагентів у лютому 2011 року.

За висновками вказаного акту господарські операції між ТОВ «Фаворит-Д плюс» та контрагентами постачальниками та покупцями (серед яких і ТОВ «Запорізький сталеливарний завод»), не підтверджуються з урахуванням реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування майна, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Разом з цим, в акті перевірки не зазначено чи додавався до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року Реєстр отриманих та виданих податкових накладних і чи є серед них ті, які стали підставою для формування ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» податкового кредиту.

Відповідачем не витребувано від Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області копії податкової звітності ТОВ «Фаворит-Д плюс» за відповідний період господарських відносин з позивачем, стан відображення результатів господарської діяльності з цим контрагентом у податковій звітності.

Також, відповідачем не надано результатів використання податковим органом «Системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АІС «Облік податків і платежів», АРМу «Аудит».

Відповідачем надано до суду Висновок експерта №153 від 21.07.2011 за результатами криміналістичної експертизи проведеної у кримінальній справі №4371104.

Разом з цим, відповідачем не надано будь-яких доказів того, що підставами і приводами до порушення кримінальної справи №4371104 стали факти порушень податкового законодавства, зазначені ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя в акті перевірки №82/23-2/33920601 від 26.05.2011.

У наданій позивачем ухвалі Апеляційного суду Запорізької області від 20.09.2011 у справі №10-742/2011 зазначено, що постанова про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3. скасована.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 29.07.2011 по справі №0827/4-273/11 постанова старшого слідчого СВ Шевченківського РВ Шоколенка В.Н. про порушення кримінальної справи від 09.06.2011 скасована.

Отже, всі здобуті під час досудового слідства докази і матеріали не свідчать про наявність будь-яких правопорушень з боку ТОВ «Запорізький сталеливарний завод».

Відповідачем не надано до суду відомостей про притягнення працівників ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» до адміністративної відповідальності за дії, які викладені в акті перевірки №82/23-2/33920601 від 26.05.2011.

Позивачем надано до суду Договір купівлі-продажу №25/1, укладений 25.02.2011 ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» (покупцем) з ТОВ «Фаворит-Д плюс» (продавцем) на придбання товару, кількість, асортимент і ціна якого визначена у додатках до договору. Відповідно до п.2.5. цього договору за згодою сторін продавець відповідно до ст.667 Цивільного кодексу України може зберігати товар покупця до моменту його вивозу на власних складах на протязі 90 днів. Вартість зберігання врахована у вартість товару.

Як зазначено у Додатку №1 до Договору купівлі-продажу №25/1 від 25.02.2011 ТОВ «Фаворит-Д плюс» продає, а ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» купує леговану (швидкоріжучу) сталь марки Р18К5Ф2 у кількості 21,500т., загальна вартість товару складає 5140908 грн. 00 коп.

Відповідно до виписки по особовим рахункам ПАТ «Актабанк» позивачем перераховано ТОВ «Фаворит-Д плюс» 4278569 грн. 74 коп., про що свідчить відмітка банку про здійснення операції 29.03.2011.

Позивачем надано до суду Видаткову накладну №РН-0000007 від 25.02.2011, виписану ТОВ «Фаворит-Д плюс», за якою позивачем отримано 17272т. легованої (швидкоріжучої) сталі марки Р18К5Ф2 на суму 4129942 грн. 46 коп. (з яких 688323 грн. 74 коп. ПДВ).

Також, позивачем надано до суду податкову накладну №2, виписану 25.02.2011 ТОВ «Фаворит-Д плюс», про постачання ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» за договором від 25.02.2011 за №25/1 17272т. легованої (швидкоріжучої) сталі марки Р18К5Ф2 на суму 4129942 грн. 46 коп. (з яких 688323 грн. 74 коп. ПДВ).

У вказаній податковій накладній зазначено індивідуальний податковий номер продавця (364450310087) та номер Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Фаворит-Д плюс» (100277878).

Відповідачем не надано до суду доказів скасування ТОВ «Фаворит-Д плюс» вказаного Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість чи його анулювання на день виписки податкової накладної.

Крім того, судом досліджено акт приймання-передавання на відповідальне зберігання до договору №25/1 від 25.02.2011 від 25.02.2011 17272т. легованої (швидкоріжучої) сталі марки Р18К5Ф2 на суму 4129942 грн. 46 коп.

Відповідачем під час проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» не перевірявся факт зберігання вказаної продукції за місцем здачі-передавання 17272т. легованої (швидкоріжучої) сталі марки Р18К5Ф2, рівно як і її оприбуткування позивачем, про що свідчить відсутність будь-яких відомостей про це в акті перевірки №82/23-2/33920601 від 26.05.2011.

Позивачем надано до суду Договір комісії №28/02/11-К, укладений 28.02.2011 ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» (комітент) з ТОВ «ПКК Компроміс» (комісіонер) на: реалізацію на експорт з України товару, який належить комітенту, укладення експортних договорів (контрактів) купівлі-продажу, укладення договорів митного оформлення продукції з брокерами, укладення договорів з експедиторами та автотранспортними підприємствами на транспортування товару комітента до покупців згідно з умовами зовнішньоекономічних контрактів.

Згідно додатку №1 до Договору комісії №28/02/11-К від 28.02.2011 ТОВ «ПКК Компроміс» від свого імені, але за рахунок і на користь ТОВ «Запорізький сталеливарний завод», продає на експорт наступний товар: легована (швидкоріжуча) сталь марки Р18К5Ф2 у кількості 21,500 МТ (двадцять одна метрична тона 500 кг.). Місце передачі товару на комісію: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 27-А.

Судом досліджено Акт №1 прийому-передачі товару на комісію до Договору комісії №28/02/11-К від 28.02.2011, за яким передача товару відбулася 28.02.2011 за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 27-А.

ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя не надано жодних доказів перевірки вказаного факту за місцем здійснення прийому-передачі товару на комісію.

Судом досліджено митну декларацію МД-2 №110050005/2011/002047 від 21.03.2011, Звіт комісіонера №1 про хід виконання договору комісії №28/02/11-К, за якими на виконання доручення комісіонера (ТОВ «Запорізький сталеливарний завод») за зовнішньоекономічним контрактом №16/03 від 16.03.2011 з фірмою «TUNTEX CAPITAL CORP.» за ціною 25243,00 USD продано 21500 кг. легованої (швидкоріжучої) сталі марки Р18К5Ф2.

Вказаний звіт затверджено комітентом: ТОВ «Запорізький сталеливарний завод».

ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя не надано доказів перевірки вказаного факту, рівно як і сплати позивачем податку від прибутку, отриманого за цією операцією.

Разом з цим, позивачем надано до суду виписку з особового рахунку за 10.05.2011 з відміткою Запорізької філії ПАТ «Кредитпромбанк» про перерахування 21978 грн. 00 коп. з призначенням платежу: сплата за послуги комісіонера згідно договору №28/02/11-К від 28.02.2011.

Також, позивачем надано до суду Акт звірки взаєморозрахунків станом на 06.05.2011 між ТОВ «Фаворит-Д плюс» та ТОВ «Запорізький сталеливарний завод», за яким обліковується заборгованість позивача у сумі 4908 грн. 00 коп. на користь ТОВ «Фаворит-Д плюс».

Позивачем надано до суду рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2011 у справі №3/5009/3836/11, яким задоволено позов ТОВ «Фаворит-Д плюс» та стягнуто на його користь з ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» 4908 грн. 00 коп. заборгованості.

У вказаному рішенні господарського суду Запорізької області від 26.07.2011 у справі №3/5009/3836/11 зазначено наступне: «… в даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу №25/1 від 25.02.2011 … підстави для припинення зобовязання за договором купівлі-продажу №25/1 від 25.02.2011, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні …».

Як повідомив представник позивача у судовому засіданні, рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2011 у справі №3/5009/3836/11 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Податкове повідомлення-рішення №0000652302 від 14.06.2011 винесене ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, має бути скасоване виходячи з нижче зазначеного.

1.Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Досліджена у судовому засіданні податкова накладна №2 виписана 25.02.2011 ТОВ «Фаворит-Д плюс» про постачання позивачу 17272т. легованої (швидкоріжучої) сталі марки Р18К5Ф2, з урахуванням ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 20.09.2011 у справі №10-742/2011, постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 29.07.2011 по справі №0827/4-273/11 не викликає зауважень. Будь-якого доказу/рішення про підроблення вказаного документа відповідачем не надано.

Представником відповідача у судовому засіданні не надано пояснень, які саме реквізити податкової накладної №2, виписаної 25.02.2011 ТОВ «Фаворит-Д плюс», не відповідають вимогам п.18 Наказу ДПА України від 30.05.1997 №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» (на яку є посилання в акті перевірки) та наказу ДПА України №696 від 10.01.2011 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» (на яку посилається відповідач у письмових запереченнях).

Отже, надані до суду і досліджені первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій позивачем.

2.Згідно з Актом перевірки №82/23-2/33920601 від 26.05.2011 відповідачем перевірка проведена на підставі даних інформаційних систем АРМ (OBLIK), АРМ «Митниця», АРМ «АІС», Пошукова система, система Автоматизованого співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Однак, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя не надано до суду документів про результати використання цих інформаційних систем.

Як зазначено в пп.20.1.2 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу.

Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідачем не надано до суду доказів витребування у ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» під час перевірки копій документів відповідно до ст.ст. 20, 85 Податкового кодексу України.

Відповідачем також не надано до суду доказів про те, що ТОВ «Фаворит-Д плюс» знято з реєстрації як юридичну особу або у нього анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Тобто, відповідачем не спростовано, що ТОВ «Фаворит-Д плюс» могло виписувати податкові накладні.

Відповідач, вважаючи фінансові операції ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» та ТОВ «Фаворит-Д плюс» сумнівними, не надав до суду відповідних карток передбачених «Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції», затвердженого 21.05.2003 наказом ДПА України №233 чи інформації з АРМ «Збір інформації про сумнівні операції».

Товарність операцій підтверджується наданими до суду представником позивача: митною декларацію МД-2 №110050005/2011/002047 від 21.03.2011, Звітом комісіонера №1 про хід виконання договору комісії №28/02/11-К, випискою з особового рахунку за 10.05.2011 про сплату за послуги комісіонера згідно договору №28/02/11-К від 28.02.2011, Видатковою накладною №РН-0000007 від 25.02.2011, на 17272т. легованої (швидкоріжучої) сталі марки Р18К5Ф2.

Позивач не може нести відповідальність за протиправні дії свого контрагента (які навіть не доведені відповідачем) при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій. Наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні товару від ТОВ «Фаворит-Д плюс» відповідачем не доведено.

Отже, результати перевірки зазначені в Акті №82/23-2/33920601 від 26.05.2011 відповідачем документально не підтверджені; висновки акту не є обґрунтованими, оскільки зроблені без дотримання норм Податкового кодексу України.

3.Згідно з п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України зазначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п.3 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого 22.12.2010 наказом Державної податкової адміністрації України №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №34/18772 (далі «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень довідка. Акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Довідка службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

За приписами пп.6.1, пп.6.2 п.6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Відповідно до ч.1ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Ані ст.215 Цивільного кодексу України, ані нормами Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів не передбачена можливість органу державної податкової служби у висновках акту документальної перевірки визначати правочини недійсними (нікчемними).

Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Доказів визнання судом угод укладених позивачем з контрагентами недійсними відповідач не надав.

4.Обєктом оподаткування є операції платників податку зазначені у п.3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп.«а» п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Як зазначено у п.186.1. ст.186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені. Оскільки за умовами договору купівлі-продажу №25/1 від 25.02.2011, договору №28/02/11-К від 28.02.2011, укладених позивачем, не передбачено перевезення товару, а проданий товар не передбачав його монтаж або складання, перебування товару за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 27-А при здійсненні операцій, які підлягали оподаткуванню не суперечить чинному податковому законодавству. ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя не надано будь-яких доказів перевірки вказаного факту за місцем здійснення прийому-передачі товару, доручення підрозділам податкової міліції, відповідно до їх повноважень, передбачених ст.ст.20, 21 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Тому суд вважає, що відповідач помилково визначає податкові зобовязання ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» за правочинами, а не за обєктом оподаткування податком на додану вартість, встановленого чинним законодавством.

5.У п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних фондів) для подальшого використання у межах господарської діяльності.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абз.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Суд вважає, що вказана норма Закону містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено лише єдиний випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

При цьому абз.2 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надано як до перевірки відповідача, так і до суду податкову накладну та документи у підтвердження оплати товару. Акт перевірки не містить зауважень щодо оплати товару.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та норм Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податків на відображення податкового кредиту обмежується 1095 днями від дати вчинення господарської операції. Згідно матеріалів справи, цей строк позивачем не порушений.

Згідно з пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

В акті перевірки не зафіксовано порушень з боку позивача наведених положень пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як зазначено у пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно з абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивачем дотримані правила формування податкового кредиту на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.198 Податкового кодексу України.

Органи державної податкової служби відповідно до пп.20.1.27 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Дослідженими судом доказами не встановлено підстав для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 688325 грн. 00 коп. податковим повідомленням-рішенням №0000652302 від 14.06.2011.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки, докази позивача не спростовані.

Таким чином, суд вважає що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 71, 158-163 КАС України; ст.ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; ст.ст. 14, 198, 201 Податкового кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000652302 прийняте 14.06.2011 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод».

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова виготовлена у повному обсязі 11.11.2011.

Суддя /підпис/ О.О. Прасов

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.О. Прасов