Постанова № 19379738, 18.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2011 року 10:25 Справа № 2а-0870/8935/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Максименко Л.Я.,

при секретарі судового засідання Приймаку Є.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя,

до:Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Запоріжжя

про:стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулась із адміністративним позовом до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1395,00 грн.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 1395,00 грн., який виник внаслідок несплати ним суми єдиного податку за період з березня по листопад 2009 рік. Вказану суму заборгованості відповідач не сплатив у встановлені законом строки, тому позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не зявився, клопотанням від 18.11.2011 вх.№ 45578, просить суд розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

У судове засідання відповідач не прибув, направлена на його адресу у справі ухвала про відкриття провадження та судові повістки повернулися з відміткою пошти: «За закінченням терміну зберігання».

Враховуючи те, що ухвала про відкриття провадження у справі направлялась відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то згідно ч. 4 ст. 33 та ч. 11 ст. 35 КАС України вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про порушення щодо нього адміністративної справи та необхідність надання відзиву.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Як встановлено з матеріалів справи, 20.10.2008 ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець за №21030000000047150.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподатковування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі за текстом - Указ), фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень мають право займатися підприємницькою діяльністю за спрощеною системою оподаткування.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 15.12.2008 ФОП ОСОБА_1 подав до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя заяву про право затосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, про що йому видано свідоцтво про сплату єдиного податку від 21.01.2009 № 777665. Ставка єдиного податку за відповідним видом діяльності становила 155 грн. на місяць.

Відповідно до п. 2 Указу, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

За період з березеня по листопад 2009 року ФОП ОСОБА_1 мав сплатити 1395,00 грн. єдиного податку, але у встановлені законом строки не сплатив.

Відповідно до п. 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III, який був чинний на момент виникнення заборгованості (далі Закон № 2181-ІІІ), податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач вказану суму заборгованості по єдиному податку у встановлені законом строки не сплатив, в результаті чого у нього утворився податковий борг з єдиного податку у розмірі 1395,00 грн.

Статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів під час виникнення податкового боргу у відповідача, передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя вживала заходи передбачені ст. 6 вищезазначеного Закону, а саме відповідачу були направлені: перша податкова вимога від 25.03.2009 №1/541 та друга податкова вимога від 27.04.2009 № 2/2713. Податкові вимоги були отримані підприємцем 27.02.2009 та 29.04.2009 відповідно, але залишились без виконання.

Доказів оскарження податкових вимог відповідачем не надано.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача підтверджується долученими до справи доказами та не спростована самим підприємцем, позовні вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя підлягають задоволенню.

Згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Ленінського району м.Запоріжжя (р/р34219379700006, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код одержувача 34677103, код платежу 18050200) заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 1395 (одна тисяча триста девяносто пять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя(підпис)Л.Я. Максименко