Рішення № 19379189, 21.11.2011, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

21.11.2011

Справа № 2-1332/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2011 року                                                   м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

                              в складі: головуючої –судді Сагайдак І.М.

                                         секретаря Загоруйко О.В.

                              з участю: представника позивача ОСОБА_1;

                                         відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

                                                  в с т а н о в и в:

В вересні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №№HMSWAK01377639, укладеним між сторонами 18 липня 2007 року, яка утворилась станом на 09 вересня 2011 року в сумі 6190,91 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08 вересня 2011 року еквівалентно 49341 грн. 55 коп., з яких: неповернутий кредит –4905,74 доларів США, проценти за користування кредитом –1285,17 доларів США, а також 3579 грн. 24 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов»язання за договором кредиту (а.с.25).

В обґрунтування заявлених позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»посилається на те, що ОСОБА_2, який отримав кредит в сумі 10849,20 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом строком до 17 липня 2012 року, не виконує взятих на себе зобов'язань з повернення коштів, і починаючи з грудня 2008 року перестав належним чином виконувати свої зобов»язання по сплаті кредиту.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та пояснила, що з 24 грудня 2008 року відповідач прострочив черговий платіж і в подальшому, хоч погашення кредиту проводились, він більше жодного разу не платив згідно графіку, а з квітня 2010 року взагалі перестав погашати заборгованість.

          Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечив та пояснив, що він не погоджується із тією сумою заборгованості, яку нарахував йому позивач. При цьому вказує, що з листопада 2008 року позивач неправомірно підвищив йому відсоткову ставку по кредиту з 11,04% річних до 13,08% річних, хоча він не давав своєї згоди на таке підвищення. Крім того, він добровільно передав позивачу автомобіль, на купівлю якого брав кредит, а тому вважає, що ніякої заборгованості перед позивачем у нього немає.

          Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що 18 липня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту №HMSWAK01377639 за умовами якого товариство надало відповідачу кредит у вигляді непоновлюваної лінії в сумі 10849,20 доларів США на купівлю автомобіля терміном по 17 липня 2012 року /п.7.1 договору/. За цим договором ОСОБА_2 зобов"язався сплачувати за користування кредитом проценти в розмірі 11,04% річних (або 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом) та погашати заборгованість щомісячними платежами в сумі 185,22 доларів США. Сторони також домовились, що у разі порушення відповідачем зобов»язань по погашенню кредиту, останній сплачує позивачу відсотки за користування кредитом в розмірі 2,09% на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом /п.7.4 договору/. Крім того, ОСОБА_2 зобов»язався у разі порушення ним п.п. 2.2.2, 2.2.3, 7.5 цього договору сплатити позивачу пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочення. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати /п.4.1 договору/. З 01 листопада 2008 року позивачем було підвищено відсоткову ставку по кредиту до 13,08% річних.

          З грудня 2008 року ОСОБА_2 перестав належним чином виконувати взяті на себе зобов»язання з повернення грошових коштів, в зв»язку із чим добровільно передав представникам позивача автомобіль CHERI, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, на придбання якого брав кредит, надавши їм повноваження щодо його реалізації по ринковій ціні та направлення отриманих від реалізації коштів на погашення заборгованості по кредиту.

          Вищезазначений автомобіль було реалізовано лише 29 березня 2010 року за 3446, 75 доларів США і в цей же день вказану суму спрямовано на погашення заборгованості ОСОБА_2 по договору кредиту від 18.07.2007 року.

          Оскільки коштів від реалізації автомобіля було недостатньо для погашення усієї суми заборгованості, а відповідач добровільно взагалі перестав виконувати зобов»язання з повернення коштів, тому станом на 09 вересня 2011 року виникла заборгованість в сумі 6190,91 доларів США, з яких: 4905,74 доларів США –заборгованість за кредитом, в тому числі і прострочене тіло кредиту, 1285,17 доларів США - проценти за користування кредитом, що за курсом НБУ станом на 08 вересня 2011 року еквівалентно 49341 грн. 55 коп.

          Ці обставини підтверджуються: договором кредиту від №HMSWAK01377639 від 18 липня 2007 року, договором застави рухомого майна від 18 липня 2007 року, свідоцтвом про державну реєстрацію позивача, де зазначено про зміну найменування ЗАТ КБ «ПриватБанк»на ПАТ КБ «ПриватБанк», розрахунками заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, актом прийому-передачі автомобіля CHERI, державний номер НОМЕР_1, довіреністю на розпорядження автомобілем від 23 жовтня 2009 року, випискою з рахунку ОСОБА_2 за період з 03.08.2007 року по 17.10.2011 року, з якого вбачається, що дата останнього надходження відбулась 29 березня 2010 року в сумі 3446,75 доларів США.

          Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          В силу ч.1 ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

          Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.611 ЦК Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до п.2.3.3. договору кредиту від 18 липня 2007 року у разі порушення позичальником зобов»язань, передбачених умовами цього договору, Банк має право зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди та відсотків за його використання.

          Частиною 1 статті 549 цього ж Кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Оскільки ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору, тому позивачем правомірно нарахована пеня за несвоєчасне виконання ним зобов»язань за договором, розмір якої станом на 09 вересня 2011 року становить 3579 грн. 24 коп.

          Посилання відповідача на те, що позивачем неправомірно з 01 листопада 2008 року підвищено відсоткову ставку за користування кредитом з 11,04% річних до 13,08 % річних не заслуговують на увагу та спростовуються наступним.

          У пункті 2.3.1 кредитного договору від 18 липня 2007 року сторони домовились, що у разі зміни облікової ставки НБУ Банк в односторонньому порядку може збільшити розмір відсоткової ставки за користування кредитом. При цьому Банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки протягом семи календарних днів з дати, коли змінена відсоткова ставка набирає чинності.

          В судове засідання ОСОБА_2 надав письмове повідомлення, яке направлялось йому позивачем з приводу підвищення відсоткової ставки (а.с.48) та яке він отримав в перших числах листопада 2008 року, у якому роз»яснювалось, що у разі не погодження із такими змінами, він має право надати письмове повідомлення про свою незгоду із зміненою відсотковою ставкою. Як зазначив у судовому засіданні ОСОБА_2, він не вчиняв жодних дій щодо оспорювання розміру підвищеної відсоткової ставки, хоча достовірно знав про таке підвищення, більш того після 01 листопада 2008 року він погашав заборгованість по кредиту, а тому суд вважає, що він прийняв пропозицію Банку по підвищенню відсоткової ставки.

          На час підняття процентної ставки з 01 листопада 2008 року до 13,08% були чинними норми ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та ст. 1056 ЦК України. Закон України № 661-VІ від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»набрав чинності лише з 10 січня 2009 року, а тому зміна процентної ставки з 01 листопада 2008 року була проведена позивачем відповідно до умов кредитного договору та чинного на той час законодавства.

Не заслуговують також на увагу і доводи відповідача про те, що він не погоджується із ціною автомобіля, за яку він був проданий позивачем, вважаючи її заниженою, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_2 визнав, що йому було відомо ще навесні 2010 року, що його автомобіль продано за 3300 доларів, однак жодних дій по оспорюванню продажу він не вчиняв.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не виконує належним чином зобов'язання з повернення грошових коштів ПАТ КБ «ПриватБанк», яке відповідно до умов кредитного договору вправі стягнути достроково неповернутий кредит, проценти за користування кредитом та пеню.

Крім того, в порядку ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають також стягненню понесені в зв"язку з розглядом справи судові витрати: 529 грн. 39 коп. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.526, 549, 611, 1048 ч.1, 1054 ч.1 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

          Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(розрахунковий рахунок №29092829003111, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №HMSWAK01377639 від 18 липня 2007 року, яка виникла станом на 09 вересня 2011 року в сумі 6190,91 доларів США, з яких 4905,74 доларів США- заборгованість за кредитом, 1285,17 доларів США –заборгованість по відсотках за користування кредитом, що станом на 08 вересня 2011 року еквівалентно 49341 грн. 55 коп., а також стягнути 3579 грн. 24 коп. пені.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(розрахунковий рахунок №64993919400001, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 529 грн. 39 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: