Постанова № 19378308, 07.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/18115/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 59 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачаПлатонової Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Есткомп» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 22.07.2011 року №051734-3338-32-235,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство «Есткомп» (далі Позивач, Підприємство, ПП «Есткомп») звернулось з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області (далі Відповідач, САТ ДПА України в Донецькій області) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 22.07.2011 року №051734-3338-32-235.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 18.07.2011 року відповідачем була проведена перевірка, за результатами якої складений акт № 559/03/22026862. Згідно акту встановлене порушення ст.15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - нерозміщення наочної інформації. На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 22.07.2011 № 051734-3338-32-235 на суму 3400 гривень.

Позивач не згодний із висновками акту перевірки та прийнятим відповідачем рішенням від 22.07.2011 року. Зазначає, що при прийнятті рішення САТ ДПА України в Донецькій області не було враховано факт того, що згідно договору оренди приміщення, де здійснюється підприємницька діяльність, йому заборонено розміщувати рекламу, обяви або інші буквені повідомлення, а також графічні зображення.

Крім того, стверджує позивач, приміщення у 20 кв.м., яке він орендує, не відповідає вимогам Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», отже на нього не може поширюватися положення цього закону.

Просив суд ухвалити постанову, якою визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 22.07.2011 року №051734-3338-32-235.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснив, що перевірка 18.07.2011 року була проведена відповідно до приписів Податкового кодексу України, п.37 Постанови КМУ від 15.06.2006 № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення» в присутності директора-засновника ОСОБА_1

В момент перевірки в місці торгівлі була відсутня наочна інформація, яка передбачена ст. 15-2 Закону №481, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

Факт правопорушення підтверджується матеріалами перевірки. Акт перевірки відповідного контролюючого органу є джерелом доказу порушення вимог чинного законодавства. Представник суб'єкта господарювання після ознайомлення з актом перевірки надав свої пояснення.

Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач - Приватне підприємство «Есткомп» зареєстроване Марїнською районною державною адміністрацією Донецької області 24.10.1990 року, ідентифікаційний код юридичної особи 22026862. 14.03.2011 року проведено реєстрацію зміну місцезнаходження юридичної особи 85621, Донецька область, Марїнський район, село Зоряне, вул. Леніна, 73.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до вимог ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, зокрема:

проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявності ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Таким чином, у спірних правовідносинах Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Донецькій області реалізовувало надані йому повноваження.

Службовими особами САТ ДПА України в Донецькій області 18.07.2011 року на підставі наказу №341 від 18.07.2011 року та направлення №000496 від тієї ж дати була проведена перевірка місця торгівлі, де здійснює господарську діяльність позивач на предмет дотримання вимог законодавства, яке регулює порядок здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

При цьому згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Кодексу, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок передбачені нормами статті 80 Кодексу. Допуск посадових осіб органів державної податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно з статтею 81 Кодексу.

За результатами перевірки складений акт від 18.07.2011 року № 559/03/22026862, згідно якого встановлене таке порушення ст.15-2 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” - нерозміщення наочної інформації, яка складається із графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту “Куріння заборонено”.

Згідно указаного акту зауважень представником субєкту господарювання не надано.

Вимогами ст. 15-2 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлені обмеження щодо споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів.

Частино другою цієї статті встановлено, що забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

у закладах громадського харчування;

у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

у приміщеннях закладів культури;

у приміщеннях закритих спортивних споруд;

у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Статтею 17 Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - 3400 гривень.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо відсутності у нього обовязку розміщувати у приміщенні графічний знак про заборону куріння з огляду на договір оренди від 08.04.2009 року, згідно якого позивач прийняв в користування частину торгівельної зали магазина площею 20 кв. м.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м.

Тобто, за визначеннми Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, ст. 75 Податкового кодексу України, перевірка була проведена суб'єкта господарювання за місцем його фактичного провадження діяльності - за місцем торгівлі підакцизними товарами.

Крім того, за субєктним складом 15-2 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” відповідач, як орендар приміщення, несе повну відповідальність за порушення норм указаної статті стосовно нерозміщення наочної інформації про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

Постановою КМУ від 02.06.2003 № 790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, який визначає механізм застосування фінансових санкцій передбачених ст. 17 Закону.

Відповідно до п. 5 Порядку, однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання субєктом господарювання вимог законодавства, обовязкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і норми законодавства, що було зроблено працівниками Регіонального управління.

Таким чином хибність доводів позивача доведена в судовому засіданні, що виключає підстави до задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Враховуючи викладені обставин, суд відмовляє в задоволені позову Приватного підприємства «Есткомп» в повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України судові витрати з Державного бюджету України на користь позивача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Есткомп» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 22.07.2011 року №051734-3338-32-235 відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 07 листопада 2011 року у присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі буде виготовлена 11 листопад 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.