Постанова № 19378033, 07.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/18352/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі          Кобець О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                                                

за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479»

до                                                  Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську

про                                                   визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

№ 0001771500/0 від 13 грудня 2010 року

за участю:

від позивача:                                         ОСОБА_1 (за дов. № 01/122 від 01 серпня 2011 року)

від відповідача:                              ОСОБА_2 (за дов. № 39 від 03 листопада 2011 року)

Відкрите акціонерне товариство «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про визнання протиправними дій та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001371500/0 від 20 вересня 2010 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1395,67 грн., № 0001611500/0 від 18 листопада 2010 року, № 0001771500/0 від 13 грудня 2010 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем із порушенням застосування підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» внаслідок зміни призначення платежу, визначеного в платіжних дорученнях на сплату податкових зобов’язань, право на зміну якого в податкового органу відсутнє.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року відкрито провадження у справі № 2а/0570/17000/2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про визнання протиправними дій та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, справу призначено до судового розгляду. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року позовні вимоги в адміністративній справі № 2а/0570/17000/2011 роз’єднані в самостійні провадження, в самостійні провадження виділені вимоги Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське автотранспортне підприємство № 11479» до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001771500/0 від 13 грудня 2010 року та № 0001611500/0 від 18 листопада 2010 року. Відповідно до здійсненого розподілу справ між суддями, адміністративну справу № 2а/0570/18352/2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001771500/0 від 13 грудня 2010 року передано на розгляд судді Михайлик А.С.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, в наданих до суду письмових запереченнях зазначив, що нарахування штрафних (фінансових) санкцій до позивача було здійснено на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», через здійснення погашення податкових зобов’язань позивача з урахуванням календарної черговості їх виникнення, як то передбачено пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В судовому засіданні представник відповідача надала пояснення аналогічні викладеним в запереченнях, просила відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Докучаєвське АТП-11479” є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 03116358 (арк. справи 16). Згідно довідки № 79/10/29-014 від 17 жовтня 2008 року (арк. справи 18) позивач як платник податків взятий на облік в Державній податковій інспекції у м. Докучаєвську (відповідач у справі).

13 грудня 2010 року державним ревізором-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб відповідача складений акт № 364/15/3116358 про порушення податкового законодавства (арк. справи 9), яким встановлено несвоєчасну сплату податкових зобов’язань із земельного податку, визначених податковим розрахунком земельного податку № 287 від 30 січня 2010 року. Як зазначено в акті, податкові зобов’язання з земельного податку, кінцевим строком сплати яких є 31 травня 2010 року, були сплачені позивачем 02 грудня 2010 року в сумі 2555,49 грн. із прострочкою сплати 185 календарних днів.

13 грудня 2010 року на підставі викладених в акті № 364/15/3116358 висновків та підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статі 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001771500/0, яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1277,75 грн. (арк. справи 10).

При вирішенні питання про правомірність застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій суд виходить з приписів законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Обов’язки щодо подання платниками податків до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів та відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплати належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни встановлені статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Спеціальним законом з питань оподаткування, яким були встановлені на момент виникнення спірних правовідносин порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.

Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 цього Закону передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у разі затримки до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Умовою застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею є здійснення платником податку сплати самостійно визначених ним та узгоджених зобов’язань із порушенням встановлених термінів сплати.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначені Законом України «Про плату за землю».

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 29 січня 2010 року позивач надав до податкової інспекції податковий розрахунок земельного податку на 2010 рік, яким узгодив суму податкового зобов’язання з земельного податку у розмірі 42186,54 грн., з яких за звітні податкові періоди з січня по червень 2010 року по 3515,55 грн. на місяць, а в період з липня 2010 року по грудень 2010 року по 3515,54 грн. на місяць.

Платіжним дорученням № 143 від 02 грудня 2010 року (арк. справи 28) позивачем було сплачено 3600,00 грн. із визначенням наступного призначення платежу «плата за землю за жовтень 2010 року». Всупереч визначеного позивачем в платіжному дорученні № 143 від 02 грудня 2010 року призначення платежу кошти в сумі 2555,49 грн. були спрямовані відповідачем в рахунок погашення податкових зобов’язань з земельного податку за квітень 2010 року.

Згідно статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” погашення податкових зобов’язань може бути самостійним або за рішенням органу стягнення. За приписами підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. При цьому, коштами є майном у розумінні частини 1 статті 139 Господарського кодексу України. Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є суб’єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема, коштами на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Згідно з пунктом 3.8 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976), якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, обов’язковим реквізитом платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті “призначення платежу” цього документу.

З огляду на таке, суд зазначає, що при здійснені податковим органом обліку надходжень від платника податків в рахунок погашення податкових зобов’язань, він має дотримуватися визначеного платником податків призначення платежу.

Відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами та межами наданих повноважень, зобов’язаний здійснювати надані цьому повноваження лише у спосіб, передбачений законами України.

Відповідно до вимог пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилався відповідач як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми земельного податку у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

Цією нормою не визначено коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючи органи, чи то платники податків та, крім цього, в цій нормі відсутні приписи, які б унеможливлювали визначення джерел та черговості погашення податкових зобов’язань платником податків самостійно або встановлювали право контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Згідно пункту 2 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в податкового органу відсутні повноваження щодо зарахування сплачених платником податків коштів в сумі 2555,49 грн. за платіжним дорученням № 143 від 02 грудня 2010 року в рахунок погашення податкових зобов’язань без врахування визначеного позивачем призначення платежу. Отже, застосування до позивача фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобов’язань внаслідок зміни самостійно визначеного платником податку призначення платежу за податковим повідомленням-рішенням від 13 грудня 2010 року № 0001771500/0 в сумі 1227,75 гривень не відповідає вимогам чинного законодавства, через що вимоги позивача про визнання повідомлення – рішення № 0001771500/0 від 13 грудня 2010 року підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду вище викладене, на підставі положень Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976 та на підставі ст.ст. 2, 8 - 11, 40, 69-72, 94, 122 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001771500/0 від 13 грудня 2010 року задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001771500/0 від 13 грудня 2010 року про застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 1227,75 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Докучаєвське автотранспортне підприємство 11479» (адреса:85740, Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Леніна, 18, код ЄДРПОУ 03116358) витрати по сплаті судового збору у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

В судовому засіданні 07 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови у приступності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 листопада 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                       Михайлик А.С.