Постанова № 19371328, 08.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 року м.Полтава Справа № 2а-1670/8231/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Візир О.В.,

представника відповідача - Серкова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2011 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" (далі за текстом - позивач, ТОВ "Українське зерно")звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі за текстом - відповідач, податковий орган, ДПІ у м. Полтаві)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 27 квітня 2011 року № 0000642305 (позовні вимоги в редакції від 01 листопада 2011 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за січень 2011 року та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) за січень 2011 року, що є наслідком віднесення до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, що видані для документального оформлення операцій за договорами поставки, контрагентами, які мають ознаки фіктивності. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочинів між ТОВ "Українське зерно" та його контрагентами ТОВ "Веста-групп", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Ілтеріс", ПП Фірма "Лагуна", ТОВ "Твін Таун", ПП "Оліагроторг" останні були існуючими субєктами господарювання (перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснювали свою діяльність згідно статті 3 ГК України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ТОВ "Веста-групп", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Ілтеріс", ПП Фірма "Лагуна", ТОВ "Твін Таун", ПП "Оліагроторг", зазначаючи, що первинні бухгалтерські документи, отримані ним на виконання договорів з поставки, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до податкового кредиту ТОВ "Українське зерно". Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти своїх контрагентів на предмет добросовісного виконання останніми своїх податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії ДПІ у м. Полтаві вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту сум за договорами поставки від постачальників ТОВ "Веста-групп", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Ілтеріс", ПП Фірма "Лагуна", ТОВ "Твін Таун", ПП "Оліагроторг", які не мають технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, а також мають інші ознаки фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Українське зерно" 14 липня 1998 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 30044094) виконавчим комітетом Октябрської районної Ради м. Полтави. Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Полтаві.

08 квітня 2011 року відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Веста-групп", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Ілтеріс", ПП Фірма "Лагуна", ТОВ "Твін Таун", ПП "Оліагроторг".

За результатами перевірки 08 квітня 2011 року складено акт № 2999/23-6/30044094, в якому контролюючий орган дійшов висновків, що угоди між позивачем та його контрагентами ТОВ "Веста-групп", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Ілтеріс", ПП Фірма "Лагуна", ТОВ "Твін Таун", ПП "Оліагроторг" мають ознаки нікчемності внаслідок відсутності у останніх необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємства не знаходиться за юридичною адресою.

Акт перевірки від 08 квітня 2011 року № 2999/23-6/30044094 містить наступні відомості про контрагентів позивача:

ТОВ "Веста-групп" свій податковий кредит за січень 2011 року формує за рахунок операцій з ТОВ "Літіс Ерупп". Податкова декларація ТОВ "Літіс Ерупп" з ПДВ за січень 2011 року подана вчасно. При цьому, платник не декларує податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Веста-групп". В свою чергу всю суму податкового кредиту січня 2011 року ТОВ "Літіс Групп" декларує за операціями з придбання у ТОВ "Нотекс Трейд", яким декларацію з ПДВ за січень 2011 року не подано.

ТОВ "Інтенсивник плюс" свій податковий кредит за січень 2011 року формує за рахунок операцій з ТОВ "Літіс Групп". Податкова декларація ТОВ "Літіс Групп" з ПДВ за січень 2011 року подана вчасно. При цьому, платник не декларує податкових зобов'язань за взаємовідносинами з ТОВ "Інтенсивник плюс". В свою чергу всю суму податкового кредиту січня 2011 року ТОВ "Літіс Групп" декларує за операціями з придбання у ТОВ "Нотекс Трейд", останнім декларацію з ПДВ за січень 2011 року не подано.

ТОВ "Ілтеріс" свій податковий кредит за січень 2011 року формує за рахунок операцій з ТОВ "Літіс Групп". Податкова декларація ТОВ "Літіс Групп" з ПДВ за січень 2011 року подана вчасно. При цьому, платник не декларує податкових зобов'язань за взаємовідносинами з ТОВ "Ілтеріс". В свою чергу всю суму податкового кредиту січня 2011 року ТОВ "Літіс Групп" декларує за операціями з придбання у ТОВ "Нотекс Трейд", яким декларацію з ПДВ за січень 2011 року не подано.

ПП Фірма "Лагун" свій податковий кредит за січень 2011 року формує за рахунок операцій з ТОВ "Літіс Групп". Податкова декларація ТОВ "Літіс Групп" з ПДВ за січень 2011 року подана вчасно. При цьому, платник не декларує податкових зобов'язань за взаємовідносинами з ПП Фірма "Лагуна". В свою чергу всю суму податкового кредиту січня 2011 року ТОВ "Літіс Групп" декларує за операціями з придбання у ТОВ "Нотекс Трейд", яким декларацію з ПДВ за січень 2011 року не подано.

ТОВ "Твін Таун" свій податковий кредит за січень 2011 року формує за рахунок операцій з ТОВ "Кордінвест". Податковий кредит формується згідно податкових накладних, виписаних в липні 2010 року. ТОВ "Кордінвест" платник ПДВ з 20 липня 2010 року. Податковий кредит липня 2010 року ТОВ "Кордінвест" декларує за операціями з придбання у ТОВ "Конті Макс", яким декларацію з ПДВ за липень 2010 року подано з прокресленнями та ТОВ "Кафепродакшн", яке зареєстроване платником ПДВ з 07 грудня 2010 року.

ПП "Оліагроторг" декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року не подано.

У вищевказаних контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення для будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного кредиту.

Із врахуванням викладеного, податковий орган вважає, що ТОВ "Українське зерно" сформувало податковий кредит на підставі правочинів з вищевказаними юридичними особами за січень 2011 року неправомірно - занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками січня 2011 року (р.18.1) в розмірі 2788831,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) за січень 2011 року в розмірі 2788831,00 грн. внаслідок чого податковий кредит позивача за січень 2011 року підлягає відповідному коригуванню.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 08 квітня 2011 року № 2999/23-6/30044094 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року №0000642305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 2788831,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 01,00 грн.

Позивач донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатив, а податкове повідомлення-рішення про їх застосування оскаржив в адміністративному порядку. За результатами процедури апеляційного узгодження податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року №0000642305 вищі контролюючі органи залишили скарги ТОВ "Українське зерно" без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року №0000642305 - без змін та прийняли рішення про результати розгляду скарги від 06 липня 2011 року № 1849/10/25-016 та від 15 вересня 2011 року № 213/6/10-2115.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою скасувати спірне податкове повідомлення-рішення .

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню ДПІ у м. Полтаві від 27 квітня 2011 року №0000642305, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 31 грудня 2010 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Веста-Групп" (Постачальник) укладено договір поставки товару № 31/12/10-УЗ, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець належним чином прийняти та оплатити товар.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ "Веста-Групп" поставило позивачу жмих та шрот соняшниковий.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору, ТОВ "Веста-Групп" поставлено позивачу:

- жимх соняшниковий у кількості 861,12 тонн згідно прибуткових накладних (копії яких наявні в матеріалах справи) на загальну суму 2258772,00 грн.,

- шрот соняшниковий у кількості 719,61 тонн згідно прибуткових накладних (копії яких наявні в матеріалах справи) на загальну суму 2789591,78 грн.

Судом також встановлено, що згідно умов додаткової угоди до Договору від 31 грудня 2010 року № 31/12/10-УЗ, Покупець має право за погодженням з Продавцем здійснити оплату товару векселем (том ІІІ а.с. 50). Так, позивачем здійснено оплату товару, передбаченого Договором від 31 грудня 2010 року № 31/12/10-УЗ простими векселями (том ІІІ а.с 45-46).

Наявні в матеріалах справи копії простих векселів від 31 січня 2011 року серії АА 1684122 на суму 2548363,78 грн. та серії АА 1684121 на суму 2500000,00 грн. (том ІІІ а.с 45-46) дають підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору поставки товару від 31 грудня 2010 року № 31/12/10-УЗ в частині належної оплати товару.

На виконання вказаного договору Продавцем складено податкові накладні (том І а.с. 46, 49, 51, 54, 57, 60, 62, 65, 67, 70, 72, 75, 78, 80, 83, 86, 88, 91, 94, 97, 100, 102, 105, 107, 110, 112, 115, 118, 121, 124, 126, 129, 132, 135), які включені позивачем до реєстру виданих і отриманих податкових накладних.

Судом встановлено, що 24 грудня 2010 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Ілтеріс" (Постачальник) укладено договір поставки товару № 24/12/2010, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець належним чином прийняти та оплатити товар.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ "Ілтеріс" поставило позивачу жмих соєвий та глютен кукурудзяний.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору, ТОВ "Ілтеріс" поставлено позивачу:

- жимх соєвий у кількості 559,07 тонн згідно прибуткових накладних (копії яких наявні в матеріалах справи) на загальну суму 2460596,70 грн.,

- глютен кукурудзяний у кількості 13,80 тонн згідно прибуткових накладних (копії яких наявні в матеріалах справи) на загальну суму 94888,80 грн.

Судом також встановлено, що часткова оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ " Ілтеріс ".

Разом із тим, згідно умов додаткової угоди до Договору від 24 грудня 2010 року №24/12/2010, Покупець має право за погодженням з Продавцем здійснити оплату товару векселем (том ІІІ а.с. 48). Так, позивачем здійснено оплату товару, передбаченого Договором від 24 грудня 2010 року № 24/12/2010 простим векселем.

Наявна в матеріалах справи копія простого векселя від 31 січня 2011 року серії АА 1684123 на суму 760524,50 грн. (том ІІІ а.с 48) та копії платіжних доручень (том ІІІ а.с. 2-16) дають підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору поставки товару від 24 грудня 2010 року №24/12/2010 в частині належної оплати товару.

На виконання вказаного договору Продавцем складено податкові накладні (том І а.с. 179, 182, 216, 219, 222, 225, 228, 231, 234, 237, 242, 245, 248, том ІІ а.с. 1, 4), які включені позивачем до реєстру виданих і отриманих податкових накладних.

Судом встановлено, що 31 грудня 2010 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Інтенсивник плюс" (Постачальник) укладено договір поставки товару № 31/12/10-1-УЗ, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець належним чином прийняти та оплатити товар.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ "Інтенсивник плюс" поставило позивачу шрот соняшниковий у кількості 1009,31 тонн згідно прибуткових накладних (копії яких наявні в матеріалах справи) на загальну суму 3220460,80 грн.

Судом також встановлено, що згідно умов додаткової угоди до Договору від 29 вересня 2010 року № 29/09/10, Покупець має право за погодженням з Продавцем здійснити оплату товару векселем (том ІІІ а.с. 52). Так, позивачем здійснено оплату товару, передбаченого Договором від 31 грудня 2010 року № 31/12/10-УЗ простими векселями (том ІІІ а.с 24, 26, 27,46).

Наявні в матеріалах справи копії простих векселів від 31 січня 2011 року серії АА 1684126 на суму 1840474,80 грн., серії АА 1684125 на суму 2500000,00 грн. та серії АА 1684124 на суму 1845529,60 грн. (том ІІІ а.с 45-46) дають підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору поставки товару від 31 грудня 2010 року № 31/12/10-УЗ в частині належної оплати товару.

На виконання вказаного договору Продавцем складено податкові накладні (том ІІ а.с. 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 30, 33, 36, 39, 42, 44, 47, 50, 53, 56, 58, 64, 67, 70, 73), які включені позивачем до реєстру виданих і отриманих податкових накладних.

31 грудня 2010 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Твін-Таун" (Постачальник) укладено договір поставки товару № 31/12/10-3-У3, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець належним чином прийняти та оплатити товар (том ІІ а.с.59).

На виконання умов Договору поставки від 31 грудня 2010 року № 31/12/10-3-У3 ТОВ "Твін-Таун" поставило позивачу шрот соняшниковий у кількості 753,78 тонн згідно прибуткових накладних (копії яких наявні в матеріалах справи) на загальну суму 1717785,00 грн.

Судом також встановлено, що згідно умов додаткової угоди до Договору від 31 грудня 2010 року № 31/12/10-3-У3, Покупець має право за погодженням з Продавцем здійснити оплату товару векселем (том ІІІ а.с. 53). Так, позивачем здійснено оплату товару, передбаченого Договором від 31 грудня 2010 року № 31/12/10-3-УЗ простими векселями (том ІІІ а.с 31, 33, 35, 37, 38, 39, 41, 43).

Наявні в матеріалах справи копії простих векселів від 31 січня 2011 року серії АА 1701870 на суму 92004,00 грн., серії АА 1701873 на суму 1717785,00 грн., серії АА 1701871 на суму 219259,80 грн., серії АА 1684128 на суму 2500000,00 грн., серії АА 1701868 на суму 2500000,00 грн., серії АА 1701869 на суму 1257083,21 грн., серії АА 1701872 на суму 49000,00 грн., серії АА 1701874 на суму 8185,50 грн. дають підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору поставки товару від 31 грудня 2010 року № 31/12/10-3-У3 та в частині належної оплати товару.

На виконання вказаного договору Продавцем складено податкові накладні (том І а.с. 172, 175, 179, том ІІ а.с. 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137), які включені позивачем до реєстру виданих і отриманих податкових накладних.

Судом встановлено, що 31 грудня 2010 року між позивачем (Покупець) та ПП Фірма "Лагуна" (Постачальник) укладено договір поставки товару № 31/12/10-2-УЗ (том І а.с. 167-169), згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець належним чином прийняти та оплатити товар.

На виконання умов вищевказаного договору ПП Фірма "Лагуна" поставило позивачу жмих соняшниковий у кількості 462,69 тонн згідно прибуткових накладних (копії яких наявні в матеріалах справи) на загальну суму 2432514,00 грн.

Судом також встановлено, що згідно умов додаткової угоди до Договору від 31 грудня 2010 року № 31/12/10-2-УЗ, Покупець має право за погодженням з Продавцем здійснити оплату товару векселем (том ІІІ а.с. 51). Так, позивачем здійснено часткову оплату товару, передбаченого Договором від 31 грудня 2010 року № 31/12/10-2-УЗ простим векселем (том ІІІ а.с29).

Наявна в матеріалах справи копія простого векселя від 31 січня 2011 року серії АА 1684127 на суму 698022,90 грн. та копії платіжних доручень (том ІІ а.с. 236-251, том ІІІ а.с.1) дають підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору поставки товару від 31 грудня 2010 року № 31/12/10-2-УЗ в частині належної оплати товару.

На виконання вказаного договору Продавцем складено податкові накладні (том І а.с. 138, 141,144, 147, 150, 153, 156, 159, 162, 165), які включені позивачем до реєстру виданих і отриманих податкових накладних.

Судом встановлено, що 04 січня 2011 року між позивачем (Покупець) та ПП "Оліагроторг" (Постачальник) укладено договір поставки товару № 0401сж (том І а.с. 206-208), згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець належним чином прийняти та оплатити товар.

На виконання умов вищевказаного договору ПП "Оліагроторг" поставило позивачу жмих соєвий у кількості 173,85 тонн згідно прибуткових накладних (копії яких наявні в матеріалах справи) на загальну суму 638365,50 грн.

Судом також встановлено, що оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ПП "Оліагроторг".

Наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (том ІІІ а.с. 17-22) дають підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору поставки товару від 04 січня 2011 року № 0401сж в частині належної оплати товару.

На виконання вказаного договору Продавцем складено податкові накладні (том І а.с. 190, 193, 196, 199, 202, 205), які включені позивачем до реєстру виданих і отриманих податкових накладних.

Дослідивши податкові накладні, видані ТОВ "Веста-Групп", ТОВ "Ілтеріс", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Твін-Таун", ПП Фірма "Лагуна" та ПП "Оліагроторг" для документального оформлення виконаних угод з поставки, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності - зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні.

Таким чином, вказані податкові накладні оформлені належним чином, із акту перевірки слідує, що порушень при їх оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

Згідно вищевказаних податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту за відповідний період та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що поставка товару, придбаного у ТОВ "Веста-Групп", ТОВ "Ілтеріс", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Твін-Таун", ПП Фірма "Лагуна" та ПП "Оліагроторг" позивачу, відповідно до базису поставки зазначених договорів, здійснювалась на умовах СРТ: склад покупця, відповідно до правил Інкотермс. За таких обставин, витрати перевезення товару до місця призначення в повному обсязі несе Постачальник, а не Покупець. Господарська операція з перевезення товару відбувалась за участю Постачальника та Перевізника. Судом встановлено, що Позивач не є учасником вищевказаних господарських операцій, а, отже, звільнений від обовязку контролювати правильність обліку таких витрат.

Факт отримання товару від вищевказаних контрагентів підтверджується витягом з книги обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, що наявний в матеріалах справи (том ІІІ).

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у подальшому позивач використовував придбаний за вищевказаним договором товар у власній господарській діяльності для виробництва комбікорму .

В судовому засіданні було встановлено, що контрагенти позивача самостійно поставляли товар на склади ВАТ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод", ЗАТ "Божковський комбікормовий завод", ТОВ "Арго Ком". Відповідно до листів, виданих контрагентами позивача даним заводам, даний товар вважався власністю ТОВ "Українське зерно".

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ВАТ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод", ЗАТ "Божковський комбікормовий завод", ТОВ "Арго Ком" та ОАО "Агрофірма "Дніпропетровська" укладені договори підряду на виконання робіт по виготовленню продукції, а також посвідчення якості товару, який був придбаний позивачем у контрагентів ТОВ "Веста-Групп", ТОВ "Ілтеріс", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Твін-Таун", ПП Фірма "Лагуна" та ПП "Оліагроторг" та доставлений на склади ВАТ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод", ЗАТ "Божковський комбікормовий завод", ТОВ "Арго Ком", ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська".

Так, договором підряду від 01 січня 2010 року № П-1, укладеним між позивачем (Замовник) та ОАО "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод" (Підрядник), та додатковими угодами до нього від 01 січня 2010 року № 1, від 01 травня 2010 року № 2, від 01 серпня 2010 року № 3, від 01 жовтня 2010 року № 4, від 01 жовтня 2010 року № 5, від 23 грудня 2010 року № 6, від 01 лютого 2011 року № 7, від 01 липня 2011 року № 8, від 01 серпня 2011 року № 9, передбачено, що АО "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод" зобов'язується на власний ризик на замовлення Замовника виготовити продукцію: прийняти сировину Замовника, за необхідності довести її до необхідної базисної кондиції за сортними домішками та вологістю, здійснити зберігання до моменту виготовлення продукції, виготовити комбікорм, виготовляти кормову суміш, (помол зернових культур), виготовляти концентрат, виготовити екструдат сої, виконувати роботи з грануляції комбікорму, виконувати роботи з фасування, упаковці та маркуванню комбікорму, концентрату, екструдата сої чи іншої продукції, виготовленої чи переробленої в межах цього договору.

Належне виконання сторонами своїх обов'язків за вищевказаними договором підтверджується актами прийняття-передачі, зокрема, за січень 2011 року, лютий 2011 року (том ІІ а.с. 186-189).

Договором виконання робіт з виготовлення продукції від 30 квітня 2010 року № 3004/10, укладеним між позивачем (Замовник) та ЗАТ "Божківський комбікормовий завод" (Підрядник) , та додатковими угодами до нього від 30 квітня 2010 року № 1, від 30 квітня 2010 року № 2, від 01 липня 2010 року № 3, від 01 липня 2010 року № 4, від 01 серпня 2010 року № 5, від 01 листопада 2010 року № 6, від 30 грудня 2011 року № 7, від 01 лютого 2011 року № 8, від 30 березня 2011 року № 9, від 01 липня 2011 року № 10, від 11 липня 2011 року № 11, від 12 липня 2011 року № 12, від 01 вересня 2011 року № 13, передбачено, що ЗАТ "Божківський комбікормовий завод" зобов'язується виконати роботи з виготовлення та відпуску: комбікорму на замовлення Замовника з сировини (компонентів), наданого Підрядником та/чи Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію та оплатити роботи з її виготовлення.

Належне виконання сторонами своїх обов'язків за вищевказаними договором підтверджується актами прийняття-передачі, зокрема, за січень 2011 року, лютий 2011 року (том ІІ а.с. 205-208).

Договором виконання робіт з виготовлення продукції від 30 грудня 2010 року № 30/12/10, укладеним між позивачем (Замовник) та ТОВ "Арго Ком" (Підрядник), та додатковими угодами до нього від 30 грудня 2010 року № 1, від 04 травня 2011 року № 2, від 01 липня 2011 року № 3, від 01 серпня 2011 року № 4, від 01 вересня 2011 року № 5, передбачено, що ТОВ "Арго Ком" зобов'язується виконати роботи з виготовлення, фасовки та відпуску: комбікорму, білково-вітамінних добавок, концентрату, соєвого екструдата на замовлення Замовника з сировини (компонентів), наданого Підрядником та/чи Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію та оплатити роботи з її виготовлення.

Належне виконання сторонами своїх обов'язків за вищевказаними договором підтверджується актами прийняття-передачі, зокрема, за січень 2011 року, лютий 2011 року (том ІІ а.с. 216-217).

Договором виконання робіт з виготовлення продукції від 30 грудня 2010 року № 30/12/10, укладеним між позивачем (Замовник) та ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська" (Підрядник), та додатковими угодами до нього від 11 березня 2010 року № 1, від 29 жовтня 2010 року № 2, від 01 січня 2011 року № 3, передбачено, що ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська" зобов'язується виконати роботи з виготовлення та відпуску: комбікорму, соєвого екструдата на замовлення Замовника з сировини (компонентів), наданого Підрядником та/чи Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію та оплатити роботи з її виготовлення.

Належне виконання сторонами своїх обов'язків за вищевказаними договором підтверджується актами прийняття-передачі, зокрема, за січень 2011 року, лютий 2011 року (том ІІ а.с. 225-228).

Вищевикладене дає підстави стверджувати, що зерно, яке надходило ТОВ "Українське зерно" від контрагентів ТОВ "Веста-Групп", ТОВ "Ілтеріс", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Твін-Таун", ПП Фірма "Лагуна" та ПП "Оліагроторг", перероблялось ВАТ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод", ЗАТ "Божковський комбікормовий завод", ТОВ "Арго Ком" та ОАО "Агрофірма "Дніпропетровська".

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Веста-Групп", ТОВ "Ілтеріс", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Твін-Таун", ПП Фірма "Лагуна" та ПП "Оліагроторг" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, у суду відсутні підстави для визнання вищеописаних правочинів фіктивними.

Посилання ДПІ в м. Полтаві у висновку перевірки на той факт, що у ТОВ "Веста-Групп", ТОВ "Ілтеріс", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Твін-Таун", ПП Фірма "Лагуна" та ПП "Оліагроторг" відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, судом оцінюються негативно з мотивів безпідставності та необґрунтованими. Суд зазначає, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, тощо.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що в акті перевірки від 08 квітня 2011 року № 2999/23-6/30044094 податковий орган не ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Веста-Групп", ТОВ "Ілтеріс", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Твін-Таун", ПП Фірма "Лагуна" та ПП "Оліагроторг" . Як слідує з акту перевірки, ДПІ у м. Полтаві не встановлено нарахування та сплату податкових зобов'язань у зв'язку з неподанням звітності чи недекларуванням зобов'язань в ланцюгах постачання .

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України врегульовано, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Підпунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної викладені в статті 201 Податкового кодексу України на підставі якого платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна мати перераховані у вказаній нормі реквізити та відомості.

Суд відзначає, що на момент укладення договорів, що викликають сумнів у відповідача щодо реальності їх виконання, ТОВ "Веста-Групп", ТОВ "Ілтеріс", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Твін-Таун", ПП Фірма "Лагуна" та ПП "Оліагроторг" значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених вищевказаними суб'єктами господарювання, є правомірним.

Також суд вважає необхідним зазначити, що ТОВ "Веста-Групп", ТОВ "Ілтеріс", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Твін-Таун", ПП Фірма "Лагуна" та ПП "Оліагроторг" на момент укладення та виконання умов договорів, а також формування податкових накладних були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються посилання податкового органу, щодо фіктивності договорів між позивачем ТОВ "Веста-Групп", ТОВ "Ілтеріс", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Твін-Таун", ПП Фірма "Лагуна" та ПП "Оліагроторг" та як наслідок - твердження відповідача щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, отриманими від названих підприємств на виконання договорів поставки товару.

Посилання відповідача на той факт, що ТОВ "Веста-Групп", ТОВ "Ілтеріс", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Твін-Таун", ПП Фірма "Лагуна" та ПП "Оліагроторг" ухилились від сплати податку на додану вартість за січень 2011 року, в зв'язку із цим позивач позбавлений права формувати свій податковий кредит, суд відхиляє з мотивів безпідставності та необґрунтованості.

Статтею 15 Закону Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податку зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

З огляду на наведені законодавчі приписи суд зазначає, що несплата податку на додану вартість продавцем сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

ТОВ "Українське зерно" не може нести відповідальність за взаємовідносини ТОВ "Веста-Групп", ТОВ "Ілтеріс", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Твін-Таун", ПП Фірма "Лагуна" та ПП "Оліагроторг" з бюджетом.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від ТОВ "Веста-Групп", ТОВ "Ілтеріс", ТОВ "Інтенсивник плюс", ТОВ "Твін-Таун", ПП Фірма "Лагуна" та ПП "Оліагроторг" на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум передбачених цими документами, позивач правомірно сформував податковий кредит за січень 2011 року та без порушень чинного законодавства розрахував та сплатив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за цей період.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 27 квітня 2011 року № 0000642305.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2011 року.

Суддя А.О. Чеснокова