Постанова № 19371263, 02.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року м.Полтава Справа № 2а-1670/8154/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Авдєєнко Є.В.,

за участю:

представника позивача - Наливайко Є.О.

представника відповідача - Крицького Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УФТ"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 1 582 334,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УФТ"звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2011 року № 0000302305 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 1 582 334,00 грн.

В обґрунтування позовних посилався на те, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УФТ" до ДПІ у м. Полтава про зобов'язання відшкодувати заборгованість - задоволено, стягнуто з Державного бюджету України 1 582 334,00 грн. заборгованості з ПДВ, у зв'язку з чим відповідачем протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 1 582 334,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити. У наданих до суду письмових заперечення посилався на те, що у 2010 році позивачем податки до Державного бюджету не сплачувались. Крім того, позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УФТ" зареєстровано як юридична особа 18.09.2001 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та являється платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23468746.

Позивачем подано до ДПІ у м. Полтава податкові декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року із сумою відшкодування 144 387,00 грн., за травень 2009 року із сумою відшкодування 93 228,00 грн., за липень 2009 року із сумою відшкодування 92 856,00 грн., за серпень 2009 року із сумою відшкодування 255 392,00 грн., за вересень 2009 року із сумою відшкодування 243 962,00 грн., за жовтень 2009 року із сумою відшкодування 421 915,00 грн., за листопад 2009 року із сумою відшкодування 345 157,00 грн.

21.03.2011 року ДПІ у м. Полтава проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "УФТ" з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2008 року, травень, липень, серпень, вересень. жовтень, листопад 2009 року, січень, лютий, квітень, липень, вересень, листопад 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.03.2011 року № 2389/23-08/00217449, яким встановлено, зокрема, порушення позивачем п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.10, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодування на 3 098 270,00 грн.

За результатами розгляду вказаного акту перевірки ДПІ у м. Полтава винесено податкове повідомлення-рішення від 28.03.2011 року № 0000302305, яким ТОВ "УФТ" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3 098 870,00 грн.

Позивач не погодився з вказаним рішенням в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2008 року, травень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року та листопад 2009 року на загальну суму 1 582 334,00 грн. та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку правомірності спірного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2008 року, травень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року та листопад 2009 року на загальну суму 1 582 334,00 грн., суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Полтава ставить під сумнів правильність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема, за листопад 2008 року та за травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2009 року у зв'язку з несплатою позивачем податку на прибуток.

Відповідно до п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування від сплати ним до бюджету податку на прибуток. Питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від його розрахунків з бюджетом.

Крім того, правомірність формування податкового кредиту за листопад 2008 року, травень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року та листопад 2009 року на загальну суму 1 582 334,00 грн. перевірялась судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду адміністративної справи № 2-а-330/10/1670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УФТ" до ДПІ у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про зобов'язання відшкодувати заборгованість.

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2010 року по справі № 2-а-330/10/1670 набрали законної сили 26.07.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказаними судовими рішеннями підтверджено правомірність формування ТОВ "УФТ" податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2008 року, травень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року та листопад 2009 року на загальну суму 1 582 334,00 грн.

Судом встановлено, що 14.07.2011 року Головним управлінням Державного казначейства України в Полтавській області виконано вказані судові рішення, а саме здійснено перерахунок ТОВ "УФТ" грошових коштів в сумі 1 582 334,00 грн. про що свідчить платіжне доручення № 44812.

Таким чином, суд приходить до висновку що податковий орган безпідставно та протиправно зменшив заявлену ТОВ "УФТ" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період листопад 2008 року, травень, липень - листопад 2009 року на 1 582 334,00 грн.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1 582 334,00 грн. за період листопад 2008 року, травень, липень - листопад 2009 року.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000302305 від 28.03.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1 582 334,00 грн. за період листопад 2008 року, травень, липень - листопад 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2011 року.

Суддя С.О. Удовіченко