Постанова № 19370905, 01.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7136/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Авдєєнко Є.В.,

за участю:

представника позивача - Боряк І.М.,

представника відповідача - Панченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Полтава-Авто" (по тексту -позивач, ПАТ "Полтава-Авто") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області(по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування акту перевірки № 4525/15-227/03118340 від 29.06.2011 та податкового повідомлення - рішення № 000781/1503/0/2372 від 18.07.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29.01.2011 до Кременчуцької ОДПІ подано декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Договори оренди земельної ділянки укладено в 2007 році, а остання нормативна грошова оцінка землі проводилась в 2009 році. Кременчуцькою міською радою в 2011 році договори оренди землі з ПАТ "Полтава-Авто" не укладались та зміну у існуючи договори не вносились. Отже позивачем дотримано вимоги статті 286 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позові вимоги не визнав та просив в задоволені позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено, порушення позивачем пункту 286.1, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, а саме заниження задекларованої суми орендної плати за землю за січень - квітень 2011 року в розмірі 74916,24 грн..

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Полтава-Авто" 30.07.1993 року зареєстровано виконавчим комітетом Полтавської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 791679, ідентифікаційний код 03118340.

29.01.2011 позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік.

Реалізація державного контролю за своєчасністю та достовірністю сплати податків, зборів інших обов'язкових платежів всіма суб'єктами господарювання та громадянами здійснюється державою через систему нормативно - правових актів, що є невід'ємною частиною національного законодавства, шляхом делегування уповноваженим органам держави відповідних функцій.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-XII визначено, що контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (надалі - податки, інші платежі) здійснюють органи державної податкової служби України. Метою здійснення даного контролю є забезпечення надходжень до дохідної частини державного бюджету, що в свою чергу забезпечить можливість держави виконувати покладені на неї завдання та функції.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншою законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно із пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

29.06.2011 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з плати за землю ПАТ "Полтава-Авто" по питанню правильності нарахування плати за землю.

За результатами перевірки складено акт № 4525/25-227/03118340, яким зафіксовано порушення позивачем пункту 286.1, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, що полягає у заниженні задекларованої суми орендної плати за землю за січень - квітень 2011 року в тому числі: за січень - 24 527,84 грн, за лютий - 24527,84 грн, за березень - 12 930,28 грн та за квітень - 12 930,28 грн.

За наслідками проведеної перевірки на підставі вказаного акту перевірки Кременчуцької ОДПІ винесено податкове повідомленні-рішення від 18.07.2011 № 00078/1503/0/2372, яким ПАТ "Полтава-Авто" визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю на суму 74 220,24 грн в тому числі за основним платежем 74 916,24 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 4,00 грн.

Позивач не погоджуючись із визначеною сумою податкового зобовязання звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Як слідує із матеріалів справи 18.04.2007 між Публічним акціонерним товариством "Полтава-Авто" та Кременчуцькою міською радою укладено договір оренди землі, згідно якого Публічне акціонерне товариство "Полтава-Авто" орендує земельну ділянку несільськогосподарського призначення для експлуатації і обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Московській, 10 в м. Кременчуці, загальною площею 10488 кв.м. Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 10 % від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 198 кв.м (мийка); 5 % від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 2621 кв.м. (автомайстерня, автосалон, магазин); 2% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 1956 кв. м (складські майданчики) та 1,5% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 5713 кв. м (прилегла територія) щорічно. Нормативна грошова оцінка станом на становить 1 255 413,60 грн.

Крім того, 18.04.2007 між Публічним акціонерним товариством "Полтава-Авто" та Кременчуцькою міською радою укладено договір оренди землі, згідно якого Публічне акціонерне товариство "Полтава-Авто" орендує земельну ділянку несільськогосподарського призначення для експлуатації і обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Б. Хмельницького, 20 в м. Кременчуці, загальною площею 5246 кв.м. Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 5 % від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 1671 кв.м. (майстерня, адмінбудинок, магазин); та 1,5% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 3575 кв. м (прилегла територія) щорічно. Нормативна грошова оцінка станом на становить 1 010 432,06 грн.

Судом встановлено, що позивачем сплачується орендна плата за земельні ділянки розташовані за адресами: вул. Московська, 10, м. Кременчук та вул. Б. Хмельницького, 20, м. Кременчук у відповідності до умов вказаних договорів оренди.

Згідно із статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У статті 270 Податкового кодексу України зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно із статтею 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

У пункті 2 статті 286 Податкового кодексу України зазначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до вимог підпункту 288.5.1, пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIIІ Кодексу.

Разом з тим, статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII Податкового кодексу України - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV

Відповідно до абзацу 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок (стаття 7 Закону України "Про оцінку земель").

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Рішенням ХLVII сесії Кременчуцької міської ради V скликання від 24.11.2009 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука з базовою вартістю одного квадратного метра земель у розмірі 154,11 грн. станом на 01.01.2008 року та ввести її в дію з 1 січня 2011 року.

Рішенням IV сесії Кременчуцької міської ради VІ скликання від 22 лютого 2011 року "Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради від 24 листопада 2009 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області" рішення Кременчуцької міської ради від 24.11.2009 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області" доповнено підпунктом 2.1 наступного змісту "Встановити, що з 01.03.2011 року до 30.06.2011 року нормативна грошова оцінка земель орендарям розраховується з коригуючим коефіцієнтом 0,65".

Вказані рішення, у встановленому Законом порядку опубліковано в офіційному виданні та на офіційному сайті Кременчуцької міської ради, що підтверджується наданим на запит суду листом Кременчуцької міської ради від 24.10.2011 №06-13/15-93.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки розташованої за адресою м. Кременчук, вул. Московська, 10 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 664,23 грн. за 1 метр квадратний. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 6 966 444,24 грн.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки розташованої за адресою м. Кременчук, вул. Богдана Хмельницького, 20 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1198,61 грн. за 1 метр квадратний. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 6 287 908,06 грн.

Враховуючи викладене орендна плата за землю у 2011 році становить 351 240,332 (січень, лютий, липень - грудень місяць по 33 135,88, з урахуванням коригуючого коефіцієнта 0,65 - 86 153,28 грн., за березень - червень місяці - по 21 538,32 грн.). За період з січня по квітень 2011 року орендна плата за землю складає 109 348,40 грн. у тому числі: за січень 2011 року - 33 135,88 грн., за лютий 2011 року - 33 135,88 грн., за березень 2011 року - 21 538,32 грн., за квітень 2011 року - 21 538,32 грн.

Судом встановлено, що сума нарахованої позивачем орендної плати за 2011 рік згідно податкової декларації складає 103 272,50 грн. За період з січня по квітень 2011 року позивачем нарахована орендну плату за землю в розмірі: 34 432,16 грн. у тому числі: за січень 2011 року - 8 608,04 грн., за лютий - 8 608,04 грн., за березень 2011 року - 8 608,04 грн. та за квітень 2011 року 8 608,04 грн.

Таким чином ПАТ "Полтава-Авто" занизило орендну плату за землю за січень - квітень 2011 рік всього на суму 74 916,24 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення № 00078/1503/0/2372, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю в розмірі 74 220,24 грн.

Посилання позивача на розмір орендної плати, визначеної у договорі оренди земельної ділянки, є безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно із статтею 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 654 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Істотні умови договору оренди землі визначені статтею 15 Закону України "Про оренду землі", однією з яких є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Порядок зміни орендної плати встановлено статтею 23 цього Закону, відповідно до орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Типовий договір оренди землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004

Форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі з зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди землі).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Тобто, у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, у зв'язку із зміною розміру орендної плати за земельну ділянку згідно ПАТ "Полтава-Авто" повинно було самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік з урахуванням вимог, встановлених чинним Податковим кодексом України.

Проте, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується позивачем, при самостійному нарахуванні орендної плати на 2011 рік у податковій декларації позивач виходив із розміру орендної плати згідно укладених договорів оренди землі.

Однак, в даному випадку, твердження позивача про те, що на початку 2011 року не укладалися нові договори оренди землі та не вносилися зміни в існуючі, суд вважає неслушними, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якої встановлений положеннями спеціальних законів та інших нормативно-правових актів прийнятих на їх виконання, а тому положення договорів оренди земельної ділянки, які суперечать чинному законодавству України в частині визначення розміру орендної плати є неправомочними.

До цього суд, зазначає, що у статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного громадянина сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Крім того, звертаючи увагу на помилковість міркувань позивача, необхідно звернути увагу, що договір оренди земельної ділянки за своєю суттю являється законною підставою для користування переданою земельною ділянкою та визначає основні умови її використання тощо і, найголовніше, будь-які умови договору не можуть суперечити встановленим законодавством вимогам та не можуть змінювати розміри податків чи встановлювати, в даному випадку, не обумовлені Законом пільги щодо їх сплати.

До того ж, в даному випадку умови договору оренди землі не змінюються, а приводяться у відповідність до вимог чинного законодавства, і стосуються всіх орендарів, на яких поширюється дія закону яким внесено зміни до розмірів орендної плати.

Все це свідчить про непереконливість доводів позивача.

Твердження позивача про порушення порядку проведення перевірки, не беруться до уваги судом в якості обставин, які тягнуть за собою скасування спірного рішення, оскільки вказані порушення самі по собі не впливають на законність його прийняття та не звільняють від конституційного обовязку, встановленого статтею 67 Конституції України.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування № 000781/1503/0/2372 від 18.07.2011 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки № 4525/15-227/03118340 від 29.06.2011 суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010, № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, складення такого акту, формулювання його змісту та висновків знаходяться поза межами публічно-правового спору щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки саме складення акту перевірки не є виявом владних повноважень органу державної податкової служби, а тільки на підставі цього акту як носія доказової інформації, можуть прийматися інші рішення, вживатися дії чи допускатися бездіяльність, які можуть бути розцінені як вияв владних повноважень.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки акт перевірки не впливає на права і обов'язки осіб, він лише містить думку перевіряючих щодо здійсненої перевірки і не породжує для позивача прав та обовязків, на підставі акту приймається податкове повідомлення - рішення, яке є обов'язковим для виконання. Саме податкове повідомлення - рішення є рішенням, яке впливає на права і обов'язки та може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства.

Тому, позовна вимога про визнання протиправним та скасування акту перевірки не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вказаної вимоги відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування акту № 4525/15-227/03118340 від 29.06.2011 закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову в повному обсязі складено 07 листопада 2011 року.

СуддяС.О. Удовіченко