Постанова № 19370865, 13.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7001/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Гордієнко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2011 року позивач, Відкрите акціонерне товариство"Кременчуцький річковий порт",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (надалі - Кременчуцька ОДПІ)про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0004762301/1632 від 16.05.2011 року, яким йому донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 470 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 367,5 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що працівниками Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції було проведено позапланову невиїзну перевірку відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" щодо взаємовідносин з ПП "ХімТоргЛайн" за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року та з ТОВ "Ді.Сі.Ай. - Цементгруп" за період з 01.07.2010 року по 31.01.2011 року. В результаті даної перевірки складений акт № 2428/23-209/05428292 від 21.04.2011 року (далі по тексту - Акт), у висновках якого зазначено про заниження ВАТ "Кременчуцький річковий порт" за липень-вересень 2009 року податку на додану вартість на загальну суму 5 470 грн., у тому числі за липень 2009 року - 367 грн., за серпень 2009 року - 867 грн., за вересень 2009 року - 4 236 грн., чим порушено п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). На підставі вказаного акту податковим органом 16.05.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004762301/1632, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 470 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 367,5 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку до вищестоящих органів податкової служби, однак скарги були залишені без задоволення, а рішення без змін.

Позивач із викладеними в Акті висновками не погоджується, і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0004762301/1632 від 16.05.2011 року було прийняте з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення.

Таке твердження позивач обґрунтував тим, що податковий орган дійшов помилкового висновку про заниження платником грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки товарність та реальність фінансово - господарських операцій ВАТ "Кременчуцький річковий порт" з контрагентом ПП "ХімТоргЛайн" підтверджена наявністю доказів дійсності та правомірності господарських операцій, щодо яких вчинено донарахування грошового зобов'язання. Позивач стверджував, що на момент здійснення операцій, щодо яких податковим органом було донараховано податкове зобов'язання, контрагент платника податків, ПП "ХімТоргЛайн", був наділений належною господарською компетенцією, знаходився в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у вказаного підприємства відповідної правоздатності перевіряючими не надано. А тому підстави щодо неприйняття до уваги податкових накладних, виписаних позивачу ПП "ХімТоргЛайн", у податкового органу відсутні. Також позивач зазначив, що висновки податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях його посадових осіб, оскільки працівниками ДПІ належним чином не доведено недійсність первинних бухгалтерських документів та їх невідповідність вимогам чинного законодавства, як не доведено і безтоварність відповідних господарських операцій. Крім того, позивач посилався на відсутність у законодавстві норм, які б покладали на платника податків відповідальність за недотримання вимог закону його контрагентами. Разом з тим, як на думку позивача, жодною нормою закону не визначено обов'язок його, як покупця, контролювати виконання контрагентом своїх податкових зобов'язань. В обґрунтування свої позовних вимог позивач також посилався на наявність доказів дійсності та правомірності господарських операцій, щодо яких вчинено донарахування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Надав пояснення, аналогічні за змістом обґрунтування позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що Кременчуцькою ОДПІ правомірно збільшено суму податкового зобов'язання ВАТ "Кременчуцький річковий порт" з підстав формування його за рахунок, зокрема, сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товарів, придбаних у ПП "ХімТоргЛайн". Податковий орган посилався на те, що актом перевірки Олександрійської ОДПІ від 24.06.2010 року було встановлено порушення ПП "ХімТоргЛайн" норм Цивільного Кодексу України в частині недотримання вимог ряду норм законів в момент вчинення правочинів, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Також, як зазначено відповідачем, на підставі податкової звітності ПП "ХімТоргЛайн" встановлено відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, що ставить під сумнів реальність здійснення господарської операції. У зв'язку з цим відповідач дійшов висновку, що фактично товар не поставлявся, а придбання позивачем товару у контрагента відсутнє, що виключає право останнього формувати податковий кредит за вказаними операціями. Як на думку відповідача, ПП "ХімТоргЛайн" діяло без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування податкового кредиту та заниження об'єкту оподаткування і всі здійснені ним правочини в силу ЦК України є нікчемними, а тому позивачу було правомірно донараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 5 470 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1 367,5 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький річковий порт" (ідентифікаційний код 05428292), зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 13.05.1993 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію.

Позивач взятий на податковий облік як платник податків Кременчуцькою ОДПІ 20.07.1994 року.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в період з 11.04.2011 року по 15.04.2011 року проведено позапланову невиїзну перевірку ВАТ "Кременчуцький річковий порт" з питань взаємовідносин з ПП "ХімТоргЛайн" за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року та з ТОВ "Ді.Сі.Ай. - Цементгруп" з а період з 01.07.2010 року по 31.01.2011 року.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений Акт, у висновках якого зазначено про заниження ВАТ "Кременчуцький річковий порт" за липень-вересень 2009 року податку на додану вартість на загальну суму 5 470 грн., у тому числі за липень 2009 року - 367 грн., за серпень 2009 року - 867 грн., за вересень 2009 року - 4 236 грн., чим порушено п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). На підставі вказаного акту податковим органом 16.05.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004762301/1632 , яким ВАТ "Кременчуцький річковий порт" донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 470 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 367,5 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, а відповідно протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив зі встановленого, як на його твердження, порушення платником п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Закон України "Про податок на додану вартість" є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість на час здійснення господарської операції позивача та його контрагента, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Згідно змісту Акту та пояснень представника відповідача, висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм закону ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ВАТ "Кременчуцький річковий порт" та його контрагентом ПП "ХімТоргЛайн", від операцій з яким платником податку сформовано податкове зобов'язання з ПДВ за липень - вересень 2009 року.

Суд критично оцінює висновки податкового органу, викладені в Акті, виходячи з наступного.

Як встановлено в ході розгляду справи, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у ПП "ХімТоргЛайн" відповідної правоздатності перевіряючими не надано.

Суд також не бере до уваги висновки податкового органу про те, що правочини ПП "ХімТоргЛайн" та укладені за його участі договори є нікчемними, оскільки відповідач не надав доказів наявності у відповідних посадових осіб суб"єктів господарської діяльності умислу на вчинення дій, що спрямовані на порушення публічного порядку, суперечать інтересам суспільства й держави.

Крім того, щодо підтвердження реальності та товарності господарських операцій, стосовно яких ВАТ "Кременчуцький річковий порт" податковим органом донараховано грошове зобов'язання, суд зазначає наступне.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податкове зобов'язання та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття “господарська операція” (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог ст. 4 цього ж Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути обєктом оподаткування.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що між ВАТ "Кременчуцький річковий порт" та ПП "ХімТоргЛайн" були проведені господарські операції щодо купівлі-продажу товарів.

На підтвердження дійсності проведення та реального виконання даних господарських операцій представником позивача надано суду рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні. На підтвердження оплати господарських операцій позивачем були надані банківські виписки. Згідно пояснення представника позивача, товари транспортував працівник підприємства на службовому автомобілі, тому товарно-транспортна накладна не виписувалася. Вказане підтверджується наданими суду копіями наказів на відрядження, посвідчень про відрядження, подорожніх листів службового легкового автомобіля.

Крім того, представником позивача були надані пояснення стосовно зберігання купленого у ПП "ХімТоргЛайн" товару. Так було зазначено, що вказаний товар зберігався на складі підприємства, на підтвердження чого суду було надано копії прибуткових ордерів та картки складського обліку матеріалів.

Вказані докази свідчать про те, що підприємствами угоди дійсно були укладені й виконані.

Суд приймає до уваги твердження про перевезення та складське зберігання купленого товару з урахуванням наданих доказів подальшого руху товарів та його використання у господарській діяльності позивача.

Тому суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, та приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені.

Як припущення суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента ПП "ХімТоргЛайн" трудових ресурсів, складських приміщень, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту і використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

Суд не погоджується з висновком податкового органу про відсутність права у платника податку на формування податкового кредиту, у зв'язку з відсутністю у позивача умов для виникнення такого права, а саме відсутністю факту придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Так, в ході судового розгляду справи представником позивача надано пояснення стосовно використання купленого товару у господарській діяльності, на підтвердження чого представником позивача надано копії вимог на видачу матеріальних цінностей зі складу підприємства, які були придбані у ПП "ХімТоргЛайн".

З урахуванням зазначеного, позивачем податкове зобов'язання сформоване за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар, в ціні якого ВАТ "Кременчуцький річковий порт" сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування Кременчуцькою ОДПІ ВАТ "Кременчуцький річковий порт" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 5 470 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 367,5 грн. і, відповідно, про протиправність податкового повідомлення - рішення № 0004762301/1632 від 16.05.2011 року .

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0004762301/1632 від 16 травня 2011 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "Кременчуцький річковий порт" судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 жовтня 2011 року.

СуддяІ.С. Шевяков