Рішення № 19366098, 15.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/34515.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»

До

про Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

стягнення 107205,65 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача Корнілов О.О. - представник

не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 107205,65 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору фінансового лізингу № LA 08000193 від 06.05.2008 відповідачем не виконано зобовязання щодо сплати щомісячних лізингових платежів, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 97240,22 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку та за прострочення виконання грошового зобовязання нараховує пеню у розмірі 5293,21 грн., 3579,92 грн. інфляційних втрат та 1092,30 грн. 3% річних.

Відповідач явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

06.05.2008 між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс»та Фізичною особою-підприємцем Ватрасом Володимиром Володимировичем було укладено договір фінансового лізингу № LA 08000193 (далі Договір), відповідно до якого лізингодавець зобовязується надати, а лізингоодержувач прийняти предмет лізингу згідно Додатку № 1 на умовах цього Договору. Предметом лізингу, відповідно до п. 1.1. Договору, є транспортний засіб ISUZU NQR 7.1 R ізотермічний фургон.

Пунктом 1.1. загальних умов договору фінансового лізингу (далі Загальні умови), що є додатком № 2 до Договору і його невідємною частиною, лізингодавець зобовязується, після підписання лізингоодержувачем договору фінансового лізингу, придбати і передати у володіння та користування лізингоодержувачу предмет лізингу транспортний засіб, а лізингоодержувач зобовязується прийняти відповідний транспортний засіб та використовувати його у відповідності до умов договору фінансового лізингу.

На виконання умов Договору лізингодавцем було передано, а лізингоодержувачем прийнято у фінансовий лізинг транспортний засіб ISUZU NQR 7.1 R ізотермічний фургон, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі предмета лізингу від 06.06.2008.

Сторонами в Договорі погоджено такі лізингові платежі: одноразові лізингові платежі та щомісячні платежі. Розмір щомісячних лізингових платежів становить 6588,53 грн.

01.06.2010 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 (далі Додаткова угода), якою було внесено зміни до пункту 1.1. Договору та встановлено новий строк лізингу, а саме: 36 місяців з дати передачі транспортного засобу. Також Додатковою угодою було внесено зміни до п. 3.4. Договору та встановлено новий розмір щомісячних лізингових платежів 13768, 08 грн. (які включають в себе відшкодування вартості предмета лізингу у розмірі 9018,05 грн. та банківські відсотки і комісія у розмірі 4750,03 грн.).

Відповідно до п. 8.1. Загальних умов Договору нарахування щомісячних лізингових платежів розпочинається з дати підписання сторонами акта прийому-передачі предмета лізингу, але не пізніше пяти днів з дати повідомлення лізингоодержувача про готовність предмета лізингу до передачі.

Згідно з ч. 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (ч. 1 ст. 2 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено обовязок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі у повному обсязі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ст. 16 вказаного Закону).

Пунктом 8.2. Загальних умов Договору передбачено, що лізингоодержувач зобовязується сплачувати лізингодавцю лізингові платежі згідно з договором фінансового лізингу, протягом 5 днів з дати виставлення відповідних рахунків лізингодавцем, але не пізніше 7 числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок лізингодавця, зазначений в договорі та виставленому рахунку-фактурі. Неодержання рахунку лізингоодержувачем не звільняє його від зобовязання своєчасно здійснювати лізингові платежі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було здійснено оплату за виставленими лізингодавцем рахунками-фактурами № СФ-0008359 від 25.11.2010 на суму 11606,56 грн., № СФ-0008360 від 25.11.2010 на суму 2593,82 грн., № СФ-0009039 від 24.12.2010 на суму 11606, 56 грн. та №СФ-0009040 від 24.12.2010 на суму 2593,82 грн.

Внаслідок того, що відповідач з січня 2010 року припинив сплату передбачених Договором лізингових платежів, в останнього утворилась заборгованість перед Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс»у розмірі 28400,76 грн.

10.01.2011 між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»(позивачем по справі) було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврофінанс») відступає, а новий кредитор (Товариством з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг») набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із положеннями Договорів лізингу, перелік яких вказаний у Додатку № 1 до даного договору (надалі іменуються «Основні договори»), укладені між первісним кредитором та лізингоодержувачами, згідно Додатку № 1 до даного Договору.

Отже, за Договором про відступлення права вимоги до позивача перейшло право замість Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс»вимагати від відповідача сплати грошових коштів, визначених договором фінансового лізингу № LA 08000193 від 06.05.2008.

Крім того, до позивача перейшло право на стягнення штрафних санкцій за порушення вказаного Договору (як це передбачено п.1.3. Договору про відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України).

Враховуючи приписи ч.2 ст. 516 Цивільного кодексу України, Закрите акціонерне товариство «Єврофінанс»письмово повідомило відповідача про заміну кредитора у зобовязанні за договором фінансового лізингу № LA 08000193 від 06.05.2008, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії листа № 11/01-025 від 10.01.2011, опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку № 3314 від 10.01.2011, а також повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі положень Договору про відступлення права вимоги від 10.01.2011, позивачем продовжено нарахування відповідачу щомісячних лізингових платежів та за січень-травень 2011 року позивачем було виставлено наступні рахунки: № 8000193/3 від 25.01.2011,№ 8000193/4 від 25.02.2011, № 8000193/5 від 25.03.2011, № 8000193/6 від 22.04.2011 та № 8000193/7 від 25.05.2011 на загальну суму 68839,46 грн.

Оскільки вказані рахунки сплачені не були, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті щомісячних лізингових платежів становить 97240,22 грн.

В подальшому, скориставшись своїм правом, передбаченим статтею 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», статтею 615 Цивільного кодексу України, пунктом 10.2. Додатку № 2 до Договору, позивач в односторонньому порядку відмовився від договору фінансового лізингу, про що письмово повідомив відповідача листом № 2011/06-010 від 20.06.2011.

Враховуючи зазначене, відповідачем було повернуто позивачеві предмет лізингу, що підтверджується актом повернення предмету лізингу від 20.06.2011.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором фінансового лізингу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5293,21 грн., інфляційні втрати у розмірі 3579,92 грн., 3% річних у розмірі 1092,30 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 8.9 Загальних умов договору передбачено, що у разі прострочення сплати платежів за договором фінансового лізингу, лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобовязання.

З огляду на те, що взяті на себе зобовязання з оплати лізингових платежів відповідачем не виконані, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобовязання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання з оплати лізингових платежів на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у звязку із задоволенням позову покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»(02086, м. Київ, вул. Княжий затон, 4, ідентифікаційний код 37258463) 97240 (девяносто сім тисяч двісті сорок) грн. 22 коп. основного боргу, 5293 (пять тисяч двісті девяносто три) грн. 21 коп. пені, 1092 (одну тисячу девяносто дві) грн. 30 коп. 3% річних, 3579 (три тисячі пятсот сімдесят девять) грн. 92 коп. інфляційних втрат, а також 1072 (одну тисячу сімдесят дві) грн. 06 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 21.11.2011