Рішення № 19365389, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/47507.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі ЛІВС"

ДоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Простягнення 100692, 00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблі ЛІВС" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 100692, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі видаткової накладної та на підставі укладених між сторонами договорів поставки позивач поставив відповідачу товар, однак останній не виконав зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на суму 100692, 00 грн.

Ухвалою від 03.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.10.2011 року.

В судовому засіданні 21.10.2011 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.10.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 21.10.2011 року розгляд справи відкладено на 07.11.2011 року.

В судове засідання 07.11.2011 року представник позивача не зявився, однак, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Представник відповідача в судове засідання 07.11.2011 року вдруге не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 07.11.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткової накладної № 569 від 19.08.2009 року, скріпленої печаткам та підписами обох сторін (належним чином завірена копія містяться в матеріалах справи), позивач передав відповідачу товар на загальну суму 16824, 00 грн.

В подальшому 01.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі ЛІВС" (далі постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 122/10 від 01.01.2010 року (далі Договір-1).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник приймає на себе зобовязання виготовити та відвантажити меблі (далі товар), згідно замовлення на окрему партію, а покупець зобовязувався прийняти і оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених Договором.

Умови ціни та порядок розрахунків сторони обумовили розділом 5 Договору, відповідно до якого сума Договору становить загальна вартість поставок за рік згідно накладними.

Попередня оплата поставки товару становить товару 50 % від вартості замовлення включаючи ПДВ, проводиться покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом трьох банківських днів згідно рахунку фактури з моменту виписування рахунку. Решта коштів в день отримання постачальником товару згідно видаткової накладної.

Оплату товару проводиться покупцем на розрахунковий рахунок постачальника або у касу підприємства.

01.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі ЛІВС" (далі постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 152/11 від 01.01.2011 року (далі Договір-2).

За умовами даного Договору постачальник приймає на себе зобовязання виготовити та поставити меблі (далі товар), згідно замовлення на окрему партію, а покупець зобовязувався прийняти і оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених Договором.

Поставка здійснюється на підставі письмових замовлень покупця, яке передається у повноваженим представником сторони факсом або електронною поштою. У замовлені зазначається найменування, асортимент, кількість товару, строки поставки інші дані, які сторони вважають за доцільне тут передбачити. Право власності переходить до покупця з моменту повної оплати товару. Поставка товару здійснюється на умовах EXW (в редакції Інкотермс 2000 року) склад постачальника за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Одеська, 2 (п.п. 3.1. 3. 2, 3.4 Договору).

Порядок розрахунків сторони обумовили п. 5.1, 5. 2 даного Договору, відповідно до якого сума Договору становить загальна вартість поставок за рік згідно накладних. Оплата товару проводиться покупцем на розрахунковий рахунок постачальника або готівкою в касу підприємства в день підписання накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом 2009-2011 рр. виготовив та передав у власність відповідачу меблі на загальну суму 100692, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними скріплених печаткам та підписами обох сторін (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи). Відповідач, в свою чергу прийняв товар, проте, свої зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, у звязку з чим, у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 100692, 00 грн. (16824, 00 грн. - за накладною+ 43 200, 00 грн. - за Договором-1+ 40668, 00 грн. - за Договором-2 ).

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді сума боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно видаткової накладної № 569 від 19.08.2009 року та Договорів -1, 2 складає 100692, 00 грн., яку відповідач не сплатив, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір за своє правовою природою є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 100 692, 00 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04211, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблі ЛІВС» (місцезнаходження: 20700, Черкаська область м. Сміла, вул. Шишкіна, 3, поштова адреса: 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Одеська, 2, код ЄДРПОУ 25210075) 100692 (сто тисяч шістсот девяносто дві) грн. 00 коп. основного боргу, 1006 (одна тисяча шість) грн. 92 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

14.11.2011 року.