Рішення № 19365263, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/28714.11.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод"

до Закритого акціонерного товариства "ВКФ "Добрий Друк"

про стягнення 210104,44 грн. боргу та виселення

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 01.09.2011;

від відповідача: не зявилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доЗакритого акціонерного товариства "ВКФ "Добрий Друк" про стягнення 210104,44 грн. боргу та виселення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за найм нежилого приміщення згідно Договору оренди №252/07-08 від 31.07.2008 р. та додатків до нього.

З цих підстав та згідно заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 164749,10 грн. основного боргу з орендної плати, 6573,27 грн. боргу з компенсації витрат на утримання обєкту оренди, 7891,80 грн. - пені, 2089,54 грн. - 3% річних від простроченої суми, 1281,02 грн. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, а також 2187, 00 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 11.10.2011 було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 31.10.2011.

В судовому засіданні 31.10.2011 представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду та додаткові докази по справі.

В судове засідання 31.10.2011 представник відповідача у судове засідання не зявився, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 14.11.2011.

14.11.2011 року в судовому засіданні представник позивача оригінали поданих до позовної заяви документів для огляду та повністю підтримав уточнені позовні вимоги по суті.

14.11.2011 року в судовому засіданні представник відповідача повторно не зявився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 18.10.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди № 252/07-08 (далі-Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві у тимчасове платне користування нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40 (в Літері Б), а саме: приміщення №106, 107, 108, 109, 117 на першому поверсі та приміщення №302 на третьому поверсі загальною площею 686,3 кв.м. (далі- приміщення), а відповідач зобовязався використовувати надане приміщення відповідно до цільового призначення та своєчасно здійснювати оплату відповідно до умов Договору.

01.08.2011 року було підписано акт прийому-передачі нежилих приміщень.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата встановлена в розмірі: 97241,00 грн. за оренду усієї площі обєкту оренди..

Згідно п. 3.3 відповідач зобовязується здійснювати оплату за оренду приміщень шляхом перерахування на поточний рахунок позивача грошових коштів не пізніше 10-го числа поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції передостаннього місяцю, починаючи з другого місяця оренди.

В подальшому між позивачем та відповідачем було укладено 6 (шість) додаткових угод про зміну Орендної плати, відповідно до яких відповідач повернув з оренди частину нежитлових приміщень, а саме приміщення №302, а сума оренди змінювалась і становила:

- відповідно до Додаткової угоди №1 від 19.01.2009 у період з 20.01.2009 року, складала 96991,00 грн.

- відповідно до Додаткової угоди №2 від 22.01.2009 у період з 01.02.2009 року, складала 70515,00 грн.

- відповідно до Додаткової угоди №3 від 30.04.2009 у період з 01.05.2009 року, складала 2400,00 грн.

- відповідно до Додаткової угоди №4 від 30.01.2010 у період з 01.02.2010 року, складала 28000,00 грн.

- відповідно до Додаткової угоди №5 від 30.07.2010 у період з 01.08.2010 року , складала 40000,00 грн.

- відповідно до Додаткової угоди №6 від 29.04.2011 у період з 01.05.2011 року , складала 40000,00 грн.

Крім того, п.2 Додаткової угоди №5 від 30.07.2010 року на період з 01.08.2010 року по 30.04.2011 року строк оплати встановлено - 20 числа місяця, а строк дії договору встановлено 31 липня 2011 року.

В звязку з порушенням відповідачем умов Договору та додатків до нього в частині оплати орендних платежів, 26 липня 2010 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 191026,83 грн.

20.09.2010 року суддею Господарського суду міста Києва М.Є.Літвіновою винесено рішення по справі №35/419, позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача заборгованість по оренді нежитлових приміщень в сумі 160809,43 грн., що виникла станом на 20.06.2011 року.

Так як заборгованість відповідача з орендної плати за Договором стягнуто за Рішенням суду №35/319 станом на 20.06.2010 року, наступний період нарахування та сплати орендної плати за даною Позовною заявою розпочинається з 21.06.2010 року

Отже загальна сума орендної плати за Договором №252/07-08 від 31.07.2008 року, яку відповідач мав сплатити позивачу за період з 21.06.2010 по 31.07.2011 (день закінчення строку договору) становить 517040, 24 грн.

Проте відповідач свої зобовязання виконав лише частково та сплатив орендну плати на суму 406933,57 грн., що підтверджується Актом №13 взаємозаліку однорідних вимог від 23.12.2010 року.

Порушувати вимоги за Договором відповідач почав з 21.04.2011 року, в звязку з чим станом на 05.09.2011 року, виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 110106,67 грн.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору та додаткових угод.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, а саме 164749,10 грн. та основного боргу з компенсації витрат на утримання обєкту оренди у розмірі 6573,27 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п.3.1 та.3.3 Договору, просить суд стягнути з відповідача 7891,80 грн. пені.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 7891,80 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 2089,54 грн. - 3% річних, 1281,02 грн. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Ураїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої договірні зобовязання щодо повноти та своєчасності оплати користування приміщеннями, чим порушив умови Договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, тому на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 78202089,54 грн. - 3% річних, 1281,02 грн. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "ВКФ "Добрий Друк" (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 120, корпус 1, код ЄДРПОУ 23521581) на користь Публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 05528421) 164749 (сто шістдесят чотири тисячі сімсот сорок девять) грн. 10 коп. основного боргу, 6573 (шість тисяч пятсот сімдесят три) грн. 27 коп. основного боргу з компенсації витрат на утримання обєкту оренди, 7891 (сім тисяч вісімсот девяносто одну) грн. 80 коп. пені, 2089 (дві тисячі вісімдесят девять) грн. 54 коп. - 3% річних, 1281 (тисячу двісті вісімдесят одну) грн. 02 коп. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, а також 2187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. - витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко