Рішення № 19365015, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/26431.10.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут "Київенерго" До Житлово-експлуатаційного Товариства з обмеженою відповідальністю “Оселя”

ПроСтягнення 111 651,63 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1, пред. за дов. №ДО7/2011/04/22-17 від 22.04.2011 р.

Від відповідача не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖЕК-107” про стягнення заборгованості спожиту електричну енергію, 111 651,63 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/264, розгляд справи призначено на 03.08.2011 р.

У судове засідання 03.08.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.

В звязку з необхідністю витребування документів по справі та необхідністю дослідження поданих документів, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 02.09.2011 року на 15:50.

04.08.2011 р. від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач проти позову заперечив.

Розпорядженням від 02.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/264 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2011 року розгляд справи було призначено на 14.10.2011 року.

Розпорядженням від 14.09.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва, Джарти В.В. у звязку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків справу 58/243 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2011 року справу прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 14.10.2011 року.

03.10.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи по справі.

Розпорядженням від 14.10.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/264 передано для розгляду судді Палію В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011 року, суддею Палієм В.В. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.10.2011 року.

Розпорядженням від 19.10.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у звязку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2011 року справу прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 31.10.2011 року.

Відповідач 24.10.2011 р. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 31.10.2011 р. зявився представник позивача, який подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 87 675,51 грн. основного боргу, 11 404,12 грн. інфляційної складової боргу та 3 080,47 грн. 3 % річних.

31.10.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

12.03.1995 р. Акціонерною енергетичною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (енергопостачальна організація) та Житлово-експлуатаційного Товариства з обмеженою відповідальністю “Оселя” (споживач, абонент) укладено договір № 320207 (далі-Договір) про постачання та споживання електроенергії.

Відповідно до пункту 2.1 Договору енергопостачальна організація зобовязується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції абоненту в межах приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності.

Абонент відповідно до пункту 4.1 Договору зобовязується оплачувати використану електроенергію та потужність, а також вносити всі за розрахунковий період згідно з прейскурантом 09-01, діючим індексом цін та умовами цього договору.

Порядок розрахунків за спожиту енергію визначаються додатком № 13 до Договору, згідно якого відповідач зобов'язаний щомісяця направляти свого представника до позивача для надання звіту про використану електроенергію за розрахунковий місяць та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період, одержання платіжних доручень для оплати використаної електроенергії в наступному розрахунковому періоді та інших платіжних документів.

Відповідно до п. 2 додатку № 13 до Договору відповідач зобов'язаний самостійно провести оплату платіжних документів в три денний строк.

За твердженнями позивача станом на 01.06.2011 р. заборгованість відповідача за договором № 320207 від 12.03.1995 р. становить 97 167,05 грн.

Зазначені твердження позивача знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться рахунки-розшифровки та акти приймання-передачі товарної продукції фактичного споживання відповідачем енергії за період з 01.05.2009 р. по 01.06.2011 р., розрахунок ціни позову та розрахунок основного боргу, що проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Вказаними доказами стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду електроенергії на суму 97 167,05 грн.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач проти позову заперечив з наступних підстав.

Так, відповідач зазначив, що регулярно проводив проплати за спожиту енергію.

Відповідач зазначив, що у нього відсутня можливість розрахуватись за споживання населенням енергії, оскільки кошти на його рахунок за житлово-комунальні послуги від мешканців не надходять.

Також відповідач посилається на п.4 ч.2 ст. 25 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” відповідно до якого управитель будинків зобов'язаний вимагати своєчасно та в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів але сам не відповідає за борги споживачів.

Розглядаючи даний спір, суд враховує такі заперечення відповідача, але не вважає їх підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки чинним законодавством визначено, що учасник господарських відносин, у разі порушення ним грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами (ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України).

У судовому засіданні, що відбулося 31.10.2011 р., представник позивача подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких зазначив про погашення відповідачем основного боргу у сумі 9 491,54 грн. за договором № 320207 від 12.03.1995 р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі в разі відсутності предмету спору.

Зважаючи на подання суду доказів часткового погашення заборгованості з оплати вартості поставленої позивачем відповідачеві енергії за договором № 320207 від 12.03.1995 р. провадження у справі в частині стягнення 9 491,54 грн. основного боргу підлягає припиненню.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з оплати вартості поставленої позивачем відповідачеві енергії підлягають задоволенню у сумі 87 675,51 грн.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 11 404,12 грн. інфляційної складової боргу та 3 080,47 грн. 3 % річних.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, перевіривши розрахунок позивача, який суд визнає як належний суд дійшов висновку що стягненню підлягають 11 404,12 грн. інфляційної складової боргу та 3 080,47 грн. 3 % річних.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, та зважаючи що частину боргу було сплачено відповідачем у червні, (до подання позову), понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно.

На підставі наведеного та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 9 491,54 грн. основного боргу.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3. Стягнути з Житлово-експлуатаційного Товариства з обмеженою відповідальністю “Оселя” (03191, м. Київ, вул. Ю. Смолича, 4-а, ідентифікаційний код 21687515) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут "Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, ідентифікаційний код 26187763) 87 675,51 (вісімдесят сім тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 51 коп. основного боргу, 11 404,12 (одинадцять тисяч чотириста чотири) грн. 12 коп. інфляційної складової боргу, 3 080,47 (три тисячі вісімдесят) грн. 47 коп. 3 % річних, 1 021,60 (одну тисячу двадцять одну) грн. 60 коп. державного мита та 215,94 (двісті п'ятнадцять) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 07.11.2011 р.