ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2011 р. Справа № 5010/2020/2011-17/108
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гронбі-ТІР", вул. Софіївка, 12 А, м. Івано-Франківськ, 76018;
до відповідача: Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром", вул.Ботанічна, 2, м. Івано-Франківськ, 76018;
про стягнення 4868 грн. 25 коп., в т.ч. 4800 грн. борг, 68 грн. 25 коп. 3 % річних;
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №68 від 01.07.11);
Від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, (довіреність №1/841 від 17.05.11).
ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Гронбі-ТІР" подано позов до Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" про стягнення 4868 грн. 25 коп., в т.ч. 4800 грн. борг, 68 грн. 25 коп. 3 % річних.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити. Подав суду клопотання про залучення до участі у справі третьої особи (вх.№ 9693/2011-свх від 18.11.11) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостач ЕЛІТ".
09.11.11 відповідачем подано відзив із запереченнями на позов, які стосувались факту укладення договору. В судовому засіданні 18.11.11 представник відповідача надав суду пояснення щодо обставин справи та зазначив, що на підприємстві проведено службове розслідування, за результатами якого встановлено, що товар за накладними №РН-000081 від 19.04.11 та №РН-0001119 від 19.04.11 одержано відповідачем, а отже послуги на суму 4800 грн. з перевезення за спірним договором-заявкою №28 від 19.04.11 надані позивачем в повному обсязі.
В судовому засіданні 15.11.11 оголошувалась перерва до 18.11.11.
Клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Необхідність залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, позивач обґрунтовує тим, що одним із доказів на підтвердження позовних вимог є видаткова накладна №РН-000081 від 19.04.11 вантажовідправника "Укрбудпостач ЕЛІТ", залучення якого, дасть можливість повно та всебічно з'ясувати обставини справи.
У відповідності до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
В даному випадку правові підстави для залучення третьої особи на стороні позивача відсутні, оскільки матеріалами справи підтверджуються, а відповідачем визнано як факт одержання товару від ТзОВ "Укрбудпостач" так і факт надання послуг з перевезення позивачем. Таким чином, рішення з даного господарського спору не впливає на права та обов"язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостач ЕЛІТ" щодо однієї з сторін.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
19.04.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гронбі-ТІР" та Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" укладено договір-заявка № 28 на перевезення вантажу (труби, каналізаційні люки) по маршруту Київ - Івано-Франківськ згідно умов договору-заявки.
Відповідно до умов вказаної договору-заявки сума замовлення на автопоїзд становить 4800 грн. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок перевізника на протязі 3 днів після вивантаження.
Факт виконання позивачем зобов'язань по наданню транспортних послуг з перевезення вантажу відповідачу вартістю 4800 грн. підтверджується товарно-транспортною накладною від 19.04.11 (на відправлення вантажу згідно видаткових накладних №РН-000081 від 19.04.11 та №РН-0001119 від 19.04.11), актом прийому-здачі виконаних робіт № 12 від 20.04.11, копії яких долучено до матеріалів справи.
В порушення договірних зобов'язань, відповідач за надані позивачем послуги своєчасно не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову борг становить 4800 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 50 від 22.08.11 з пропозицією здійснити оплату боргу за надані транспортні послуги. Однак, вказана вимога була залишена без відповіді та задоволення.
Господарським судом встановлено та підтверджуються додатково поданими доказами та поясненнями сторін, що товар за накладними №РН-000081 від 19.04.11 та №РН-0001119 від 19.04.11 відповідачем одержано, а отже послуги на суму 4800 грн. з перевезення за договором- заявкою №28 від 19.04.11 надані позивачем в повному обсязі. Вказані обставини також підтверджуються поданими відповідачем документальними доказами (поясненнями посадових осіб відповідача за наслідками проведеного службового розслідування).
Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання. Відповідно до ст.509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу, докази сплати такого боргу господарському суду не подані.
За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення 4800 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 68 грн. 25 коп. Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних. З огляду на правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, вимога про стягнення 68 грн. 25 коп. 3 % річних підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 4800 грн. основного боргу, 68 грн. 25 коп. 3 % річних.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 202, 509, 525, 526, 610, 625, 628, 909 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гронбі-ТІР" до Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" про стягнення 4868 грн. 25 коп. задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром", вул. Ботанічна, 2, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 32360815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гронбі-ТІР", вул. Софіївка, 12 А, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 34084434) 4800 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень) - основного боргу, 68 грн. 25 коп. (шістдесят вісім гривень, двадцять п'ять копійок) - 3 % річних, 102 грн. (сто дві гривні) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Неверовська Л. М.
Повне рішення складено 21.11.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______ Озарко Л. Р. 21.11.11
Судове рішення № 19364844, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 18.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5010/2020/2011-17/108. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: