Рішення № 19364759, 22.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" листопада 2011 р.Справа № 6/5007/134/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю;

від відповідача не з'явився.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" (м.Дубно Рівненська область)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 8311,34 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8311,34грн. за неналежне виконання договору №151/11 купівлі-продажу від 30.11.2007 року, з яких: 6764,27грн. - основний борг, 588,53грн. - пеня, 736,37грн. - інфляційні, 222,17грн. - 3% річних. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду подав для долучення до матеріалів справи довідку про стан заборгованості від 21.11.11р. за вих. №433, акт звірки розрахунків, копії видаткових накладних за період з 30.04.10 р. по 13.08.10р. в кількості 10 шт., копію картки рахунку.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.21).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті. Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" (продавець/позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (покупець/відповідач) було укладено договір №151/11 купівлі-продажу (а.с.4-6), за умовами якого продавець продає, а покупець купує продукцію, а саме ковбасні вироби та копченості, в асортименті (надалі - товар) та сплачує за неї ціну продавцю згідно умов цього договору та накладних, виданих на кожну партію товару (п.1.2 договору).

Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п.1.3 договору).

Оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу. Покупець здійснює оплату за товар у повному обсязі протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту переходу права власності, відповідно до п.1.3 цього договору.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманої продукції виконав неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 6764,27грн., що підтверджується розрахунком позивача та довідкою від 21.11.11р. (а.с.12,23). Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.10р., з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед ТОВ "Компанія "Зевс ЛТД" станом на 30.11.10р. складала 7964,31грн. (а.с.13).

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 588,53грн. - пені, 736,37грн. - інфляційних, 222,17грн. - 3% річних.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 6764,27грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача, інфляційних, 3% річних та пені, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунків позивача становить: 736,37грн. - інфляційних та 222,17грн. - 3% річних. Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, суд вважає, що вказані суми обґрунтовані, нараховані відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку невиконання покупцем зобов'язань, передбачених пунктами 1.2, 4.2, 6.1, даного Договору, останній зобов'язаний сплатити продавцю пеню. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу просить стягнути з відповідача пеню в сумі 588,53грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд вважає, що вказана сума нарахована обґрунтовано, відповідно до вимог чинного законодавства, укладеного договору та підлягає задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" (35600, Рівненська область, м.Дубно, вул.Клима Савури, 6, код 30362061) - 8311,34грн., з яких: 6764,27грн. - основний борг, 588,53грн. - пеня, 736,37грн. - інфляційні, 222,17грн. - 3% річних, а також 102,00грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інфораційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 25 листопада 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2 - відповідачу (рек.з повідомл.)

<Текст >