Постанова № 19363032, 23.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2011 р. Справа № 29/5009/1871/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши

касаційну скаргу ПП "Інфо-Стандарт" в особі ліквідатора Сілецького Ю.І., м.Запоріжжя

на постановувід 31.08.2011 р. Донецького апеляційного господарського суду

у справі№ 29/5009/1871/11 господарського суду Запорізької області

за заявоюгр. ОСОБА_5, м. Запоріжжя

доПП "Інфо-Стандарт", м. Запоріжжя

про банкрутство

кредитор ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2011р. порушено провадження у справі №29/5009/1871/11 про банкрутство приватного підприємства "Інфо-Стандарт" в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 р. визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, зобов'язано його вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.08.2011 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс приватного підприємства "Інфо-Стандарт", ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2011 р. (судді: Богатир К.В. головуючий, Москальова І.В., Склярук О.І.) за наслідками розгляду апеляційної скарги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя вказану ухвалу скасовано, справу направлено до розгляду до суду першої інстанції.

Не погоджуючись з такою постановою, ПП "Інфо-Стандарт" в особі ліквідатора Сілецького Ю.І. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 25, 32 Закону про банкрутство, ст.ст. 21, 78,84,86 Податкового кодексу України, ст.ст. 97, 105 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає про належне проведення ліквідаційної процедури боржника.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

З'ясувавши, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута, отже виконав всі вимоги Закону про банкрутство, а також те, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута та припинення провадження у справі.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що ліквідатором не вжито вичерпних заходів щодо розшуку первинних документів боржника, які можуть містити інформацію про наявність його майнових активів. Крім того, ліквідація боржника позбавляє орган державної податкової служби здійснити його позапланову податкову перевірку з метою виявлення податкової заборгованості.

Проте з такими твердженнями суду погодитись не можна у зв'язку з таким.

Щодо виявлення ліквідатором документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності боржника, то у зв'язку з відсутністю боржника у ліквідатора немає і будь-яких документів стосовно його діяльності, тому ліквідатор здійснює їх розшук для з'ясування активу і пасиву боржника шляхом направлення відповідних запитів до явних та потенційних кредиторів боржника, а також до відповідних державних органів, що і було здійснено ліквідатором у даній справі.

Отже, ліквідатор боржника має лише ті документи, які отримані ним під час проведення ліквідаційної процедури. Ці документи додані до звіту ліквідатора і містяться в матеріалах справи.

У свою чергу контролюючі органи, у тому числі органи державної податкової служби, в силу своїх повноважень мають документи фінансової звітності боржника, у тому числі відомості щодо наявності або відсутності у нього майна.

Згідно зі ст. 52 Закону про банкрутство кредитори боржника в місячний строк з дня одержання письмового повідомлення ліквідатора про визнання боржника банкрутом можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Листом від 04.05.2010 р. №36605219-2 ліквідатор повідомив ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання боржника у даній справі банкрутом.

Також, з метою виявлення кредиторів боржника 20.05.2010 р. ліквідатором було здійснено публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом у офіційному друкованому органі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що загальна сума кредиторської заборгованості боржника, визнаної ліквідатором та включеної до реєстру вимог кредиторів, становить 11 437,56 грн., у тому числі і заборгованість перед ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя в сумі 1 437,56 грн.

У подальшому, 21.07.2011 р., ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя заявила клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури з метою проведення додаткової перевірки боржника.

У зв'язку з чим місцевий господарський суд ухвалою від 21.07.2011 р. відклав розгляд звіту ліквідатора на 01.08.2011 р.

Проте, на момент винесення судом ухвали про ліквідацію боржника, тобто на протязі майже трьох місяців з моменту отримання повідомлення ліквідатора, податковим органом не було навіть розпочато здійснення податкової перевірки боржника.

При цьому судом першої інстанції було враховано лист Вищого господарського суду України від 05.02.2010 р. № 05-06/520/78, у якому вказано про необхідність здійснення податковим органом податкової перевірки боржника у місячний строк з дня отримання повідомлення від ліквідатора про визнання боржника банкрутом за ст. 52 Закону про банкрутство.

Слід зазначити, що неналежне виконання посадовими особами податкового органу своїх посадових обов'язків щодо своєчасного здійснення позапланової перевірки боржника не може бути підставою для скасування судового рішення.

Колегія суддів також відмічає, що безпідставне затягування ліквідаційної процедури призведе до зайвих витрат, зокрема з оплати послуг арбітражного керуючого, які у зв'язку з відсутністю майна у боржника та нездійснення ним господарської діяльності підлягають відшкодуванню за рахунок кредиторів, у тому числі і ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як така, що не відповідає приписам чинного законодавства, а законна та обґрунтована ухвала суду першої інстанції залишенню в силі.

З урахуванням викладеного та керуючисьст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст.1115, 1117, 1119 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу ПП "Інфо-Стандарт" в особі ліквідатора Сілецького Ю.І. задовольнити.

2.Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. у справі № 29/5009/1871/11 скасувати.

3.Ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.08.2011 р. у справі №29/5009/1871/11 залишити в силі.

Головуючий Б.М. Поляков Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич