Рішення № 19350219, 05.10.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-1766-11

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого Кривошеєва Д.А.

При секретарі Бородавка Н.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про визначення порядку спілкування з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

У Слов'янський міськрайонний суд звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 і просить стягнути з відповідача аліментів на її користь, на утримання сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку відповідача, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.

ОСОБА_2 звернувся у Словянський міськрайонний суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1 і просить: визначити можливі способи його участі у вихованні дитини у формі періодичних щомісячних зустрічей та закріпити за ним право на проведення спільного з сином відпочинку, та визначити мінімальні часи спілкування з сином.

Представник позивачки ОСОБА_4 обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що: позивачка з відповідачем знаходилась у зареєстрованому шлюбі і від спільного шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні позивачки. Відповідач проживає окремо, добровільно допомоги на утримання сина не надає, у зв'язку з чим з нього необхідно стягнути аліменти на користь позивачки на утримання сина.

Також представник позивачки зазначив, що вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 не визнає і просить у задоволенні зустрічного позову відмовити. Будь-яких перешкод у відповідача для спілкування з сином не має, однак він сам ухиляється він спілкування та виховання сина.

Позивачка у судове засідання не зявилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач, будучи допитаним в порядку окремого судового доручення, заявлені позовні вимоги визнав частково, вказавши що не заперечує проти стягнення з нього аліментів на користь позивачки для утримання сина, однак просив проводити з нього стягнення аліментів у твердій грошові суму 1000 гривень щомісячно до повноліття дитини.

Крім того відповідач підтримав заявлені ним зустрічні позовні вимоги і просив їх задовольнити, зазначивши, що він як батько бажає приймати участь у вихованні та утриманні сина, однак позивачка перешкоджає його спілкуванню з сином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що: позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів, підлягає задоволенню в повному обсягу, а зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про визначення порядку спілкування з дитиною задоволенню не підлягає.

Так у ході судового засідання з достовірністю було встановлено, що:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знаходились у зареєстрованому шлюбі, і від спільного шлюбу мають сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні позивачки. Відповідач проживає окремо та добровільно допомоги на утримання дитини не надає.

Статтею 60 ЦПК України, визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 184 СК України слідує, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідач звертаючись з заявою про стягнення з нього аліментів на користь позивачки у твердій грошовій сумі, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, свідчень які б підтверджували наявність у нього обставин зазначених у статті 184 СК України не надав, а тому суд при вирішенні даного спору не приймає до уваги вказану вимогу відповідача.

Приймаючи до уваги, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду і підлягають задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»сліду, що:

«Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.»

Згідно вимог ст. 159 СК України слідує, що:

«1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.»

Звертаючись з зустрічним позовом що визначення порядку спілкування з дитиною, відповідач свідчень про те що позивачка перешкоджає йому у спілкуванні та вихованні сина, а також ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, суду не надав.

Статтею 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим, відповідач вимагаючи визначити порядок його спілкування з сином, в порушення вимог ст. 11 ЦПК України покладає на суд обовязок визначити можливі способи його у вихованні дитини і не вказує, як саме він бажає приймати участь у спілкуванні та вихованні сина, що унеможливлює розгляд заявлених ним позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що вимоги зустрічного позову ОСОБА_2, про визначення порядку спілкування з дитиною, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 141, 150, 155, 159, 180, 182, 183, 191 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Словянськ, проживаючого: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, проживаючої: АДРЕСА_2, аліменти на утримання сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку відповідача, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.

Стягнення аліментів з ОСОБА_2, проводити, починаючи з 20 травня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 51 гривні на р/р 31417537700075, банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34686605, Код платежу 22090100, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень на р/р 31216259700004, отримувач Державний бюджет Ворошилівського району м. Донецька, ЕДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ГУДКУ у Донецькій області.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про визначення порядку спілкування з дитиною відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області, шляхом подачі апеляційної скарги через Словянський міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчий кімнаті.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду

Кривошеєв Д.А.